Танцівниці стриптизу також гідні того, щоб і на них поширювалися норми охорони праці

Як кажуть місцеві жителі штату Орегон стриптиз-клубів тут предостатньо, кожен може вибрати щось підходяще на будь-який смак і гаманець. Саме тут представниці даної професії працюють з місцевими законодавцями, лобіюючи свої інтереси в галузі безпеки праці.

В першу чергу активні учасники руху говорять про те, що чомусь всі розуміють, що необхідно покращувати умови праці в сфері освіти, виробництва та офісної роботи, проте танцівниці так само хочуть, щоб праця їх була безпечною. Є виконавиці, які піддаються ризику травмування від розбитого відвідувачами скла на сцені, поганої електропроводки акустичної системи. Лобістки законодавчих змін просто хочуть, щоб і їхні робочі місця були принаймні покращені до мінімального рівня безпеки.

Клод Дакорчі, президент Асоціації керівників розважальних клубів штату, дуже здивувався, що такі поправки взагалі знадобилися, оскільки власники клубів дуже дорожать своїми працівниками і відносяться до безпеки танцюристів серйозно. Однак Асоціація цілком підтримує зміни і згодна, що слід узаконити необхідні норми охорони праці для танцівників стриптизу.

В ідеалі лобісти хотіли б, щоб стрип-клуби відповідали обов'язковим медичним стандартам і стандартам безпеки: були чистими, а застосовувані для танців жердини були міцно закріплені. Самі учасники руху за безпеку танцюристів стриптизу не дуже вірять у свій успіх, важко буде проштовхнути внесення відповідних норм у законодавство. Танцівники готові змиритися з тим, щоб в клубах були вивішені плакати із зазначенням номера «гарячої лінії», на яку вони можуть зателефонувати, щоб задати питання або поскаржитися на зловживання їхньою безпекою. «Гаряча лінія» повинна бути укомплектована персоналом, який реально працював у такій специфічній галузі, а не складався з чиновників або представників правоохоронних органів.

Більшість стриптизерів в штаті - це не наймані працівники, вони платять частину отриманих доходів від відвідувачів керуючому, бармену, охоронцеві, ді-джею й іншому допоміжному персоналу. Керівництво клубу не платить за них податки і не забезпечує їх медстраховкою, тобто у них немає ніяких прав, як у звичайних службовців.

Багато молодих танцюристів  не знають своїх прав і деколи їх права на безпечну працю грубо порушується. Тому досвідчені працівники створили спеціальну групу, яка працює з молодими персоналом і пояснює їм на що вони в праві розраховувати згідно з буквою закону.

Між 1994 і 2000 роками конституційні поправки, які б дозволили встановити жорсткі заходи в стрип-клубі були три рази відкинуті. Це означає, що немає спеціальних норм, які б встановлювали скільки одягу можуть носити і знімати танцюристи і як близько можуть розташовуватися столики клієнтів.

Президент Асоціації розважальних клубів в Орегоні згоден, що праця танцівників в стрип-клубах має розглядатися окремо від праці, наприклад, працівників магазину, і його не бентежать плакати з номером гарячої лінії, розвішані в роздягальні, його турбує, що керівникам клубів доведеться платити за «гарячу лінію» і його смішить той факт, що представники настільки пікантній професії дісталися до законодавців.

Може й смішно, але кожен відстоює свої права як може, тим більше, коли справа стосується його безпеки. Швидше за все на такий відкритий крок представникам танцівників стрип-клубу довелося піти через те, що їх безпеки дійсно щось загрожує і це щось заважає їм спокійно займатися своєю професією.

Ольга Іванова