Роз’яснення з питань щодо необхідності отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру на експлуатацію та обслуговування атракціонної техніки, порядку розслідування нещасних випадків, які стались підчас їх експлуатації, ведення обліку атракціонів тощо.

Лист Державної служби України з питань праці від 01.09.2015 № 2428/0/9.2-6/6/ДП-15

Які документи дозвільного характеру повинні бути у роботодавця на експлуатацію та обслуговування атракціонної техніки, що видаються на державному та місцевому рівнях? Яку роль у цьому питанні займають обласні або районні держадміністрації?
Хто несе відповідальність за нещасні випадки, які трапляються з відвідувачами?
Хто має право проводити та проводить розслідування нещасних випадків, що сталися з відвідувачами?
Чи ведеться облік атракціонів центральним органом виконавчої влади або його територіальними органами?
Як часто здійснюються перевірки атракціонної техніки та хто їх здійснює?
Чи можливо розроблення Порядку проведення розслідувань, пов’язаних з експлуатацією атракціонної техніки (оскільки де-факто відвідувачі приймають участь в експлуатації) на зразок Порядку проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті.

Державна служба України з питань праці

Лист
01.09.2015 № 2428/0/9.2-6/6/ДП-15

Державна служба України з питань праці розглянула ваш лист від 21.07.2015 № 243 та в межах компетенції надає роз’яснення з питань щодо необхідності отримання суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру на експлуатацію та обслуговування атракціонної техніки, порядку розслідування нещасних випадків, які стались підчас їх експлуатації, ведення обліку атракціонів тощо.

Запитання: Які документи дозвільного характеру повинні бути у роботодавця на експлуатацію та обслуговування атракціонної техніки, що видаються на державному та місцевому рівнях? Яку роль у цьому питанні займають обласні або районні держадміністрації?

Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки (далі — атракціони) визначено Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затвердженими наказом МНС України від 01.03.2006 № 110, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.04.2006 за № 405/12279 (далі — НПАОП 92.7-1.01-06).

Згідно з пунктом 10.1 НПАОП 92.7-1.01 -06 суб’єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони (стаціонарні, пересувні та мобільні), що відносяться до атракціонів підвищеної небезпеки, повинні отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці згідно з вимогами Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 1107.

Технічний огляд атракціонів підвищеної небезпеки, відповідно до пункту 10.3.4 НПАОП 92.7-1.01 -96, проводиться організацією, яка у встановленому порядку отримала дозвіл органу з нагляду за охороною праці на право проведення технічних оглядів атракціонів, або уповноваженою організацією.

Місця і строки проведення заходів з атракціонами погоджуються власниками цих об’єктів з відповідними місцевими держадміністраціями, власниками територій та споруд, що зазначено у пункті 11.2 НПАОП 92.7-1.01-96.

Запитання: Хто несе відповідальність за нещасні випадки, які трапляються під час експлуатації атракціонів?

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» (далі — Закон) визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за належне утримання будівель, споруд, виробничого обладнання та устаткування, здійснення контролю за їх технічним станом, вжиття заходів щодо усунення причин, які призводять до нещасних випадків тощо.

Також, відповідно до пункту 11.1 НПАОП 92.7-1.01-06, забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки на об’єктах та в місцях атракціонів покладається на керівників (власників) цих об’єктів, організаторів проведення таких заходів та осіб, відповідальних за оренду даних приміщень (територій).

Згідно з пунктом 11.5 НПАОП 92.7-1.01-06, власники будівель та споруд, атракціонів, інших об’єктів такого типу повинні забезпечити, зокрема, підготовку та належний технічний стан споруд, атракціону й інших об’єктів.

Відповідальними за порушення вимог НПАОП 92.7-1.01 -06, за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів, якість виготовлення, установлення, налагодження, реконструкції, ремонту, обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження та експлуатації є підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконали відповідні роботи.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці передбачена відповідальність винних осіб (дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна) згідно із законодавством, що визначено статтею 44 Закону.

Запитання: Хто повинен проводити розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками під час експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування атракціонів, та з відвідувачами атракціонів?

Процедуру проведення розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками під час експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування атракціонів визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі — Порядок № 1232).

Залежно від тяжкості отриманих працівником травм (легка, тяжка, з тяжкими або смертельними наслідками) розслідування проводиться комісією, яка утворюється наказом роботодавця, або керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.

Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України (у тому числі з відвідувачами атракціонів), визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 (далі — Порядок № 270).

Рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку невиробничого характеру (за винятком нещасних випадків зі смертельними наслідками) приймає районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради), яка визначає організацію, що повинна проводити розслідування, та направляє її керівникові копію рішення.

Розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих тощо, проводиться органами досудового розслідування, що передбачено пунктом 8 Порядку № 270.

Основна мета розслідування усіх категорій нещасних випадків (які сталися підчас виконання трудових обов’язків, або не пов’язаних з виконанням трудових обов’язків), є встановлення причин, що призвели до такої події, та розроблення плану заходів щодо запобігання подібним випадкам.

Запитання: Чи ведеться центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, облік атракціонів?

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі — Положення), визначено основні завдання та повноваження Держпраці.

Згідно з підпунктом 32 пункту 4 Положення Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, веде облік, у тому числі атракціонної техніки.

Свої повноваження Держпраці здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Запитання: 3 якою періодичністю здійснюються перевірки атракціонів?

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 № 413 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 67) затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі — Постанова № 413).

Критеріями оцінки ступеня ризику (високий, середній та незначний) від провадження господарської діяльності — є певні види господарської діяльності або виконувані роботи, які можуть становити потенційну загрозу життю і здоров’ю людей.

Отже, суб’єкти господарювання, які експлуатують атракціонну техніку підвищеної небезпеки, відносяться до високого ступеня ризику.

Згідно з пунктом 7 Постанови № 413 планова перевірка суб’єкта господарювання, яка передбачає всебічну перевірку його виробничих об’єктів, проводиться:

з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.

Також пунктом 8 Постанови № 413 передбачено проведення планових перевірок окремих об’єктів (атракціонів) суб’єкта господарювання, які проводяться:

з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три місяці або один раз на шість місяців (залежно від виконуваних робіт, зазначених у пункті 4 Постанови № 413);
із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 12 місяців;
з незначним ступенем ризику — підчас планової всебічної перевірки суб’єкта господарювання.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Запитання: Чи можливо розроблення Порядку проведення розслідувань, пов ’я- заних з експлуатацією атракціонної техніки на зразок Порядку проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов ’язаних з використанням газу в побуті (оскільки де-факто відвідувачі приймають участь в експлуатації атракціонів)?

Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з відвідувачами атракціонів, визначено Порядком № 270, а процедуру проведення розслідування аварій на виробництві визначено Порядком № 1232.

Згідно з вимогами пункту 104 Порядку № 1232 розслідування аварії (першої або другої категорії), під час якої не сталося нещасних випадків, проводиться відповідними комісіями, що утворюються:

у разі настання аварії першої категорії — центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, чи місцевою адміністрацією;
у разі настання аварії другої категорії —керівником органу до сфери управління якого належить підприємство, чи місцевою адміністрацією.

Разом з тим у пункті 100 Порядку № 1232 зазначено, що випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захисту та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об’єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі не належать до аварій, що мають категорію, і розслідуються підприємством в установленому законодавством порядку.

Заступник Голови                                                                                                                         О. Румежак