Затверджено

                                      Наказ  Міністерства  охорони

                                      здоров'я  України,  Академії

                                      медичних    наук    України,

                                      Міністерства     праці    та

                                      соціальної політики  України

                                      29.12.2000   N 374/68/338

                                      Зареєстровано в Міністерстві

                                      юстиції України

                                      24 січня 2001 р.

                                      за N 68/5259

                            Інструкція

про застосування переліку професійних захворювань

1. Перелік професійних захворювань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 N 1662, — основний документ, яким слід керуватися при встановленні діагнозу професійного захворювання, зв’язку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань експертизи працездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при розгляді питань, пов’язаних з відшкодуванням власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, пов’язаного з виконанням ним трудових обов’язків.

До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

До гострих професійних захворювань (інтоксикацій) належать хвороби, які виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів.

2. Перелік професійних захворювань подано у вигляді таблиці, в якій професійні захворювання розподілено на 7 груп згідно з причинними факторами, вплив яких може викликати професійне захворювання.

3. Слід враховувати, що перелік небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання, робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання, не є вичерпним.

4. Кодування діагнозів професійних захворювань проведено на підставі Міжнародної класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), впровадження якої для використання органами і закладами охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я від 08.10.98 N 297.

Клас XX дає змогу класифікувати події, умови та обставини як причину травми, отруєння та інших негативних впливів. У випадках, коли використовується код даного класу, мається на увазі, що він буде застосований як додаток до коду з іншого класу класифікації, який вказує на характер стану. Інші стани, які можуть бути зумовлені зовнішніми причинами, класифікуються в класах I-XVIII.

Для цих станів коди класу XX слід використовувати тільки як додаткові при проведенні статистичного аналізу за множинними причинами.

Якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).

5. Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці територіальної санітарно-епідеміологічної станції (СЕС).

6. Діагноз гострого контактного дерматиту, що виник на виробництві, встановлюється лікарем дерматовенерологічного диспансеру за погодженням з територіальною СЕС та профпатологом.

7. При захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування, проведеного фахівцями територіальної СЕС.

8. Якщо виявлене у працюючих у шкідливих умовах захворювання має змішану етіологію (професійну та непрофесійну), його слід розглядати як професійне з урахуванням відповідних даних, наведених у санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці.

9. Питання про постекспозиційний період, протягом якого може робитися висновок про зв’язок захворювання з умовами праці, повинно вирішуватись індивідуально, з урахуванням характеру захворювання та особливостей етіологічного чинника.

10. Перелік закладів охорони здоров’я, що мають право на встановлення причинного зв’язку захворювань з умовами праці, в тому числі й тих, які перераховано в пунктах 5, 6, 7, у разі їх затяжного чи хронічного перебігу, а також перелік документів для направлення хворих до цих закладів визначено в додатках 11 та 12 до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.98 N 923.

Відповідальність за достовірність даних, наведених у медичних документах, несуть керівники закладів охорони здоров’я.

11. Контроль за обґрунтованістю встановлення професійного захворювання покладено на Міністерство охорони здоров’я та Академію медичних наук.

Начальник Головного управління

організації медичної допомоги населенню                                        Н.Г.Гойда