Нещасний випадок на підприємстві: розслідування, перевірки, обов’язки роботодавця

Останнім часом Кабінет Міністрів України і підлеглі йому органи все більше уваги приділяють питанням, пов'язаним з виконанням роботодавцями вимог охорони праці. У всякому разі, поява низки нових нормативно-правових актів з цих питань свідчить про те, що тим роботодавцям, яких до цих пір не дуже-то цікавило законодавство про охорону праці, слід змінити своє ставлення до даного питання. Сподіваємося, що їм буде корисний і цей матеріал, в якому проаналізовано зазначені нормативно-правові акти.

Розслідування нещасних випадків

Найбільш важливим серед нових документів є Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232, який набув чинності 1 січня 2012 року. Слід зазначити, що він в основному повторює діючий раніше Порядок. Проте знати положення нового Порядку необхідно всім роботодавцям, адже невиконання вимог, визначених цим Порядком, може бути чревате наслідками. Від того, наскільки оперативними і правомірними будуть дії роботодавця при нещасному випадку на виробництві, залежить перш за все здоров’я і життя потерпілого, а також своєчасність і повнота соціальних виплат, передбачених законодавством. Якщо ж дії роботодавця будуть спрямовані на приховування нещасного випадку або професійного захворювання, то це послужить підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства.

Як і раніше потерпілий або працівник -свідок нещасного випадку повинен негайно повідомити керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому (п. 8 Порядку № 1232). Дії керівника при настанні нещасного випадку полягають у тому, що він повинен терміново організувати надання першої
невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити при необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу. Слід врахувати, що ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ містить важливу норму, яка забороняє страхувальникові «здійснювати будь-які дії, які можуть привести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі». Про це слід пам’ятати, якщо працівник, з яким стався нещасний випадок, відмовиться від кваліфікованої медичної допомоги, а керівник робіт або інша особа, що представляє роботодавця, з цим погодиться. У даному випадку роботодавець буде нести відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованій особі, і за порушення вимог законодавства.

Також керівник повинен негайно повідомити роботодавця про те, що трапилося, і до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку, якщо це не загрожує іншим працівникам або виробничому процесу. Слід зазначити, що раніше в обов’язки керівника також входило повідомлення керівника первинної організації профспілки, членом якого є потерпілий,
або уповноваженої особи з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Тепер це має робити роботодавець після того, як він отримає повідомлення про нещасний випадок від лікувально-профілактичного закладу (п. 10 Порядку № 1232).

Перелік обов’язків лікувально-профілактичних установ, в які звертаються постраждалі, доповнено зобов’язанням передавати протягом доби з використанням засобів зв’язку екстрене повідомлення за встановленою формою (додаток 1 до Порядку № 1232) територіальному органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний протягом однієї години передати повідомлення про нещасний випадок за встановленою формою (додаток 2 до Порядку № 1232) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, розташованого за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок.

У п. 10 Порядку № 1232 також визначено термін, протягом якого роботодавець повинен створити комісію у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, - протягом доби після отримання повідомлення про нещасний випадок. Склад комісії визначається відповідно до п. 11 зазначеного Порядку. Роботодавець, як і раніше, зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об’єктивного проведення розслідування нещасного випадку. Але крім цього його обов’язки доповнені компенсацією витрат, пов’язаних з діяльністю комісії, а також залучених до роботи експертів та інших фахівців.

Обов’язки комісії з розслідування визначені в п. 14 Порядку N° 1232. Зокрема, встановлено, що комісія протягом трьох днів зобов’язана не тільки провести розслідування (здійснити всі необхідні обстеження, зібрати письмові пояснення, вивчити необхідну документацію і т. п.), а й скласти в п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3 до Порядку № 1232) та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 4 до Порядку № 1232), якщо нещасний випадок визнано пов’язаним з ви-
робництвом. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, також складається в шести примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (додаток 5 до Порядку № 1232).

Акти за формою Н-5 та Н-1 комісія повинна передати роботодавцеві на затвердження, якому для цього надається тільки доба (п. 17 Порядку № 1232).

Звертаємо увагу також на те, що окремі випадки підлягають спеціальному розслідуванню. Це стосується нещасних випадків зі смертельними наслідками, випадків зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків, нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, і т. гі. (п. 36 Порядку № 1232).

Перевірки органами Держгірпромнагляду

Слід врахувати, що настання аварії, смерті працівника внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання може і не закінчитися тільки розслідуванням відповідно до Порядку № 1232. Якщо такі факти мали місце на підприємстві, то згідно з Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду Україні, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. № 826, вони служать підставою для проведення позапланової перевірки посадовими особами Держгірпромнагляду Україні. Зазначений нормативно-правовий документ вступив в силу з 20 лютого 2012 року.

Крім того, органи Держгірпромнагляду можуть проводити планові перевірки, періодичність яких визначається відповідно до ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, критерії для визначення яких затверджені постановою КМУ від 28.04.2009 р. № 413.

Перевірки страховими експертами з охорони праці

Страхові експерти з охорони праці відповідно до ст. 23 Закону № 1105 є особами, на яких покладається виконання статутних функцій і обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Вони мають право безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці, брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, перевіряти знання з охорони праці працівників підприємств і т. п. Але найважливіше те, що страхові експерти вправі самі складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також вносити органам Держгірпромнагляду подання про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю працівників.

До недавнього часу діяло Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань від 15.08.2001 р. № 24. Однак з З лютого 2012 вступило в силу нове Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань від 20.12.2011 р. № 63.

Слід зазначити, що в новому документі детально визначено повноваження страхових експертів і встановлений порядок проведення планових та позапланових перевірок стану умов і безпеки праці, а також профілактичної роботи на підприємствах (розділ VI Положення № 63).

Зокрема, в п. 6.6 даного документа вказані критерії, за якими визначається періодичність проведення планових перевірок суб’єктів господарювання - не частіше одного разу на рік, один раз на два роки і один раз на п’ять років. Так, для того щоб потрапити в перелік суб’єктів, які підлягають щорічній перевірці, досить допустити:

- підвищення коефіцієнта частоти травматизму в порівнянні з середнім показником по галузі більш ніж на 10 відсотків;

- збільшення кількості нещасних випадків на виробництві зі смертельним результатом в порівнянні з попереднім роком;

- збільшення кількості професійних захворювань в порівнянні з попереднім роком;

- непроведения атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;

- наявність фактів нещасних випадків на виробництві, за якими роботодавець не проводив розслідування відповідно до законодавства.

Якщо ж у суб’єкта господарювання мають місце шкідливі і небезпечні виробничі фактори, але при цьому він не відповідає вищевказаним критеріям, його можуть перевіряти раз на два роки. З такою ж періодичністю будуть перевіряти тих суб’єктів, у яких протягом останніх трьох років виникла тенденція до зменшення кількості випадків виробничого травматизму і професійних захворювань.

Не частіше одного разу на п’ять років можуть перевірятися суб’єкти, у яких зазначені критерії відсутні.

Термін проведення планової перевірки не може перевищувати трьох робочих днів.

У п. 6.7 Положення № 63 зазначені підстави для проведення позапланових перевірок, серед яких, зокрема, аварії, нещасні випадки на вироо-ництві, професійні захворювання працівників. Такі перевірки можуть бути проведені також при необхідності контролю за виконанням внесених страховим експертом подань про усунення порушень законодавства з охорони праці, або на прохання самого суб’єкта господарювання. Термін проведення позапланової перевірки не може перевищувати одного робочого дня.

Відповідно до п. 6.16 цього Положення при проведенні перевірок суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати страховому експерту всю необхідну інформацію, пояснення, довідки, матеріали з питань, що виникають в ході перевірок, а при необхідності забезпечувати засобами індивідуального захисту. При цьому важливо звернути увагу на перелік питань, які відповідно до п. 6.17 можуть перевірятися страховими експертами. Цей перелік не є вичерпним, адже він може бути доповнений іншими питаннями в залежності від виду економічної діяльності суб’єкта господарювання та обставин, що стали причиною проведення перевірки. Можна сказати, що з такими можливостями страхові експерти мають достатньо високі шанси знайти хоча б якесь порушення і застосувати штрафні санкцій.

У разі виявлення за результатами планової або позапланової перевірки порушень законодавства про охорону праці страховим експертом вноситься подання роботодавцю за формою, наведеною в додатку 1 до Положення № 63. У поданні в обов’язковому порядку вказується термін надання роботодавцем письмової відповіді страховому (головному страховому) експерту,який буде контролювати виконання роботодавцем встановлених вимог.

Страховий експерт також може вносити подання органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю працівників. Форма подання наведена в додатку 2 до Положення. Підстави для цього вказані в п. 8.2, а саме:

- виявлення порушень законодавства про охорону праці;

- експлуатація об’єкта (робочого місця, дільниці, цеху), робота на якому загрожує життю і здоров’ю працівників;

- допущення до робіт з підвищеною небезпекою або до робіт, де є потреба у професійному доборі, осіб, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці і не забезпечених засобами індивідуального захисту;

- допущення до робіт з важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці або до робіт, де є потреба у професійному доборі, осіб, які не пройшли попередній або періодичний медичний огляд;

- порушення термінів розслідування нещасних випадків;

- відмова роботодавця проводити розслідування нещасного випадку на виробництві або приховування від розслідування та обліку нещасних випадків.

Клас професійного ризику теж під контролем.

Не слід забувати також про те, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві можуть проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності. Такі перевірки регламентовані новим Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основному), затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 30.11.2010 р. № ЗО, що вступили в силу з 1 січня 2011 року. Вони також можуть бути плановими і позаплановими, а критерії та підстави для їх проведення визначені в розділі IV зазначеного Порядку. Результати таких перевірок реєструються в Автоматизованій системі збору, накопичення та обробки даних про страхувальників-роботодавців та добровільно застрахованих осіб, яка тепер також формується відповідно до нового нормативно-правового документу - Порядком ведення обліку показників для визначення класу професійного ризику виробництва, затвердженим постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 20.12.2011 р. № 59. Даний документ також вступив в силу з ЗО січня 2012 року.

Роботодавці повинні знати, що відповідно до ст. 47 Закону № 1105 підприємство може бути віднесено до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва у разі систематичного порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань.

Зрозуміло, в результаті цього підприємство буде зобов’язане нараховувати єдиний внесок на соціальне страхування в більшому розмірі.

Збільшено штраф за порушення вимог законодавства про охорону праці 10 січня 2012 року Верховна Рада України прийняла за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці...

Законопроектом передбачено, що порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян -суб’єктів підприємницької діяльності від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн - 850 грн.).

Крім того, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення завдало шкоди здоров’ю потерпілого, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн. - 3400 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.