Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі й інші пільги та компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 № 731/П-13 (далі – Порядок). Так, відповідно до порядку тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545, дозволяється застосовувати на території України акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.
Відповідно до вимог Порядку роботодавцеві надано право самостійно вирішувати питання, пов’язані з безплатною видачею працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Основою для прийняття відповідних рішень є Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений наказом МОЗ СРСР від 04.11.87 № 4430-87 (далі – Перелік).
Згідно з вимогами п. 1 Порядку молоко видається в обсязі 0,5 л за зміну, незалежно від її тривалості, у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених у зазначеному вище Переліку. Також відповідно до вимог Порядку забороняється виплачувати грошову компенсацію замість видачі молока, видавати молоко за одну чи кілька змін наперед, за минулі зміни, видавати молоко додому, заміняти іншими товарами та продуктами (крім рівноцінних – кефіру, кислого молока, мацоні).
Відповідно до Державних санітарних норм та правил “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 08.04.2014 № 248, під шкідливими умовами праці розуміється стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше чинників виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.
Віднесення робіт до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці та визначення права на пільги і компенсації працівникам за роботу в цих умовах залежить від результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.
Отже, право на безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів мають працівники за умови, якщо концентрація хімічних речовин на відповідних робочих місцях перевищує гранично допустиму концентрацію, що має бути підтверджено результатами атестації їхніх робочих місць.
Також частиною 3 ст. 7 Закону України “Про охорону праці” роботодавцеві надається право встановлювати в колективному договорі (угоді, трудовому договорі) працівникові пільги та компенсацію за роботу зі шкідливими умовами праці, не передбачені законодавством, зокрема безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових продуктів у випадках, коли концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує гранично допустиму.
Четвер, 25.04.2024
