Щодо тривалості робочої зміни
Лист Мінсоцполітики від 30.11.2012 р. № 463/13/116-62

Роботодавець може у разі необхідності за умовами виробництва встановити однакову тривалість змін, тобто зрівняти денну зміну з нічною, якщо працівник працює змінами. Режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюються роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

---

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 30.11.2012 р. N 463/13/116-62

Щодо тривалості робочої зміни

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто звернення і повідомляємо.

Відповідно до статті 54 КЗпП України при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Це означає, що при роботі в нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.

Враховуючи вищезазначене, у випадку, коли працівник прийнятий для роботи у нічні зміни, їх тривалість не скорочується.

Також роботодавець може у разі необхідності за умовами виробництва встановити однакову тривалість змін, тобто зрівняти денну зміну з нічною, якщо працівник працює змінами.

Загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, на даний час немає.

Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. N 138, виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого часу умовами праці.

На запит Мінпраці Інститут медицини праці у своєму листі від 27.05.2003 р. N 11/392 зазначає, що "графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами в порівнянні, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення подовженої тривалості робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров'я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як в денних, так і в нічних змінах".

Крім того, статтею 143 проекту Трудового кодексу України передбачено, що максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, оплати праці.

Відповідно до зазначеного режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюються роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 30.11.2012 г. N 463/13/116-62

Относительно продолжительности рабочей смены

В Департаменте заработной платы и условий труда рассмотрено обращение и сообщаем.

В соответствии со статьей 54 КЗоТ Украины при работе в ночное время установленная продолжительность работы (смены) сокращается на один час. Это правило не распространяется на работников, для которых уже предусмотрено сокращение рабочего времени (пункт 2 части первой и часть третья статьи 51).

Продолжительность ночной работы уравнивается с дневной в тех случаях, когда это необходимо по условиям производства, в частности в непрерывных производствах, а также на сменных работах при шестидневной рабочей неделе с одним выходным днем.

Это означает, что при работе в ночное время может сокращаться только продолжительность смены, а недельная норма часов рабочего времени не сокращается. То есть в одну ночь продолжительность работы может быть сокращена на один час, а через несколько дней в это же время должна быть продлена продолжительность работы в дневное время. Поэтому сокращение продолжительности работы в ночное время производится в пределах установленного работнику режима рабочего времени. Графики смен должны обеспечить отработку 40-часовой рабочей недели.

Учитывая вышесказанное, в случае, когда работник принят для работы в ночные смены, их продолжительность не сокращается.

Также работодатель может в случае необходимости по условиям производства установить одинаковую продолжительность смен, то есть сравнить дневную смену с ночной, если работник работает по сменам.

Общего нормативно-правового акта, который бы давал право устанавливать продолжительность смены 24 или 12 часов, в настоящее время нет.

Согласно пункту 4 Методических рекомендаций по применению суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Минтруда от 19.04.2006 г. N 138, исходя из производственных потребностей, работодатель по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации или в коллективном договоре может устанавливать с учетом характера и условий труда продолжительность работы в течение до 12 часов рабочего времени в смену. Не рекомендуется устанавливать продленную продолжительность рабочего времени условиями труда.

На запрос Минтруда Институт медицины труда в своем письме от 27.05.2003 г. N 11/392 отмечает, что "графики с 12-часовыми сменами могут быть привлекательными как для работающих, так и для работодателей по той причине, что при их использовании значительно больше времени отводится на отдых между сменами по сравнению, например, с 8-часовыми графиками. Однако установление удлиненной продолжительности рабочего дня работников не рекомендуется, поскольку такая продолжительность работы приводит к значительному напряжению организма и, как следствие, к быстрому развитию утомления. Поэтому более длинная смена может иметь негативные последствия для работоспособности и состояния здоровья работающих. Особенно это касается тех случаев, когда график предусматривает работу как в дневных, так и в ночных сменах".

Кроме того, статьей 143 проекта Трудового кодекса Украины предусмотрено, что максимальная продолжительность ежедневной работы по сумированному учету рабочего времени не должна превышать 12 часов.

Согласно ст. 7 Закона Украины "О коллективных договорах и соглашениях" в коллективном договоре устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых и социально-экономических отношений, в частности режима работы, продолжительности рабочего времени и отдыха, оплаты труда.

Согласно указанному режим работы, продолжительность рабочего времени (смены) и времени отдыха устанавливаются работодателем в правилах внутреннего трудового распорядка или в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, установленных действующим законодательством и Отраслевым соглашением.