ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ
з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних кранів

1. Загальні положення

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі — Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 №128, поширюється на всі відомства, підприємства, організації (далі-підприємства) України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників стрілових самохідних кранів, а також установлює порядок безпечного виконання робіт по переміщенню вантажів кранами.
1.2. Для керування та обслуговування стрілових самохідних кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном даного типу.
На парові крани для обслуговування парового котла, крім кранівника, слід призначити його помічника. На крани з іншим приводом помічники призначаються в тих випадках, коли це передбачено інструкцією по монтажу та експлуатації крана або зумовлюється місцевими умовами роботи.
Керування автомобільним краном може бути доручено шоферу після його навчання та атестації в кваліфікаційній комісії.
Навчання та атестація зазначених осіб проводиться в порядку, встановленому Правилами.
1.3. У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов’язки кранівника, його помічника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.
1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. До виконання обов’язків стропальників можуть бути допущені інші робітники (такелажники, монтажники, тощо), що пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою котрої передбачено виконання робіт по стропуванню вантажу.
У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.
1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них призначається старшим.
1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни і відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником, для передавання сигналів стропальника кранівнику особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.
1.7. Для виконання обов’язків кранівника та його помічника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд для визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.
1.8. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати при собі посвідчення на право керування краном.
1.9. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і стропальників оформлюється наказом по цеху або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.
У випадку, коли кран знаходиться у приватній власності і його обслуговування, згідно з договором, ведеться підприємством (організацією), що має відповідний дозвіл органів держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників, їх помічників визначається договором між власником крана та підприємством (організацією), що обслуговує цей кран (крани).
1.10. Перед допуском до роботи постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника підприємства (організації) перевіряється у кранівників та їх помічників знання інструкції заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана, на якому вони будуть працювати, та вручається їм під розписку виробнича інструкція. Крім цього, видаються кранівнику або вивішуються у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) безпечного стропування, обв’язування і зачіплювання вантажів. Кранівникам і помічникам кранівників парових кранів, крім того, повинні бути видані виробничі інструкції по обслуговуванню котлів.
1.11. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і в разі одержання позитивних результатів допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок.
Якщо кран знаходиться у приватній власності й обов’язки кранівника або його помічника виконує власник, то після перерви в роботі більше одного року він проходить перевірку знань за договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників, або в комісії органу держнаглядохоронпраці. При задовільних результатах перевірки він допускається до стажування за договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такого ж типу і моделі.
1.12. Повторна перевірка знань кранівників, їх помічників комісією підприємства (організації) проводиться:
1.12.1. Періодично, не рідше одного разу у 12 місяців.
1.12.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.
1.12.3. За вимогою інспектора органів держнаглядохоронпраці (далі — інспектор) або інженерно-технічного працівника по нагляду за вантажопідіймальними кранами (далі — ІТП по нагляду).
Повторна перевірка знань проводиться в обсязі даної Інструкції та інструкції заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана.
1.13. Навчений та атестований кранівник повинен:
1.13.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана. Кранівник залізничного крана та його помічник повинні знати Інструкції з сигналізації, Правила технічної експлуатації та Інструкцію по руху поїздів і маневровій роботі, що діють на залізницях, у частині, яка їх стосується, а кранівник автомобільного, гусеничного, пневмоколісного крана — Правила дорожнього руху.
1.13.2. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів і приладів безпеки.
1.13.3. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними.
1.13.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана і причини втрати стійкості.
1.13.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, які труться.
1.13.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.
1.13.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.
1.13.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари (стропів, траверс, захватів, тощо).
1.13.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі — ЛЕП).
1.13.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.
1.14. Кранівник контролює роботу свого помічника і стропальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього стажування, і за порушення вказівок щодо керування та обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції.
1.15. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади безпеки (заклинювати контактори, вимикати обмежувачі, наприклад, такі як: вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання та опускання стріли, гальмові електромагніти, електричний захист, тощо), а також виконувати роботу краном у разі їх несправності.

2. Обов’язки кранівника перед пуском крана в роботу

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник пересвідчується у справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані грунту або залізничної колії на місці наступної роботи крана. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину, тягові і буферні пристрої.
2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.
2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.
2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкцію і з’єднання секцій стріли та елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг, тощо), а також металоконструкцію і зварні шви ходової рами (шасі) та поворотної частини.
2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.
2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця його підвіски.
2.1.7. Перевірити справність додаткових опор (висувних балок, домкратів), стабілізаторів, а у залізничних кранів — також рейкових захватів.
2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.
2.1.9. Перевірити наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів, покажчика вантажопідіймальності у залежності від вильоту стріли, покажчика нахилу крана, тощо).
2.1.10. Перевірити справність освітлення крана, буферних ліхтарів і фар.
2.1.11. При прийманні електричного крана провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця або колектори електричних машин та їх щітки. Якщо кран живиться від зовнішньої мережі, то кранівник повинен перевірити справність гнучкого кабеля.
2.1.12. Провести при прийманні крана з гідроприводом огляд системи привода, гнучких шлангів, якщо вони застосовуються, насосів і запобіжних клапанів на напірних лініях.
2.1.13. Провести разом із помічником огляд парового котла на кранах із паровим приводом; перевірити стан і роботу контрольних приладів, запірної і регулювальної апаратури, а також запобіжних клапанів.
2.2. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із позначенням вантажопідіймальності, дати випробування і номера.
2.3. При прийманні працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства, установи або цеху зобов’язана надати на початку зміни необхідний час.
2.4. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при непрацюючих механізмах, а огляд електрокрана — при вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника. Огляд гнучкого кабеля повинен здійснюватися при вимкнутому рубильнику, що подає напругу на кабель.
2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою не більше 42 В.
2.6. Після огляду перед пуском крана в роботу кранівник, пересвідчившись у дотриманні необхідних габаритів наближення, зобов’язаний випробувати механізми на холостому ходу і перевірити при цьому справність дії:
2.6.1. Механізмів крана та електричної апаратури, якщо така є.
2.6.2. Приладів і пристроїв безпеки.
2.6.3. Гальм.
2.6.4. Гідросистеми на кранах з гідросистемою.

2.7. При виявленні під час огляду і випробуваннях крана несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник, не приступаючи до роботи, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.8. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:
2.8.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана.
2.8.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах тощо), а також при відсутності шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ослаблення їх кріплення.
2.8.3. Стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (всі норми бракування канатів вантажопідіймальних кранів викладені в додатку 10 до Правил).
2.8.4. Механізми підіймання вантажу або стріли мають дефекти (несправності), що загрожують безпечності роботи крана.
2.8.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають пошкодження.
2.8.6. Гаки мають зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, що запобігають довільному випаданню знімного вантажозахоплювального пристрою, порушене кріплення його в обоймі.
2.8.7. Несправні або відсутні передбачені паспортом крана та інструкцією заводу-виготівника по експлуатації крана прилади та пристрої безпеки (обмежувач вантажопідіймальності або вантажного моменту, сигнальні прилади, кінцеві вимикачі механізмів, блокування тощо).
2.8.8. Пошкоджені або невкомплектовані додаткові опори, пошкоджені або відсутні рейкові захвати, гальмові башмаки залізничних кранів, стабілізатори автомобільних та інших кранів із підресорною ходовою частиною.
2.8.9. Відсутня огорожа механізмів і голих струмоведучих частин електроустаткування.

2.9. Вимоги п.2.8 повинні також дотримуватися кранівником у разі виявлення ним під час огляду крана несправностей (дефектів) при наявності котрих, відповідно до вимог інструкції заводу-виготівника по експлуатації крана, його робота не повинна допускатися до моменту усунення цих несправностей (дефектів).
2.10. До початку роботи кранівник зобов’язаний пересвідчитися в достатній освітленості робочої зони; при роботі автомобільного крана зафіксувати пристрій (стабілізатор) для зняття навантаження з ресор, а при роботі залізничного крана без додаткових опор заклинити ресори.
2.11. Здійснивши приймання крана, кранівник робить відповідний запис про результати приймання у вахтовому журналі і після одержання завдання від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, стає до роботи згідно з одержаним нарядом.
2.12. Підключення електричних кранів до джерела живлення повинне здійснюватися електромонтером. Виконувати це підключення кранівнику не дозволяється.

3. Обов’язки кранівника під час роботи крана

3.1. Перед початком роботи кранівник повинен перевірити наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник уперше стає до роботи з ним. Якщо для стропування вантажів призначені робітники, які не мають посвідчення стропальника, то кранівник не повинен ставати до роботи.
3.2. Під час роботи механізмів кранівник та його помічник не повинні відволікатися від своїх прямих обов’язків, а також здійснювати чистку, змащування і ремонт механізмів.
3.3. При обслуговуванні крана кранівником та його помічником, а також при наявності на крані стажиста, жоден з них не має права відходити від крана навіть на короткий час, не попередивши про це один одного. При короткочасній відсутності помічника кранівника парового крана кранівник повністю бере на себе обслуговування парового котла. Забороняється залишати працюючим паровий котел без догляду навіть на короткий час. У разі потреби відлучитися кранівник зобов’язаний зупинити двигун, який приводить до руху механізми крана, замкнути на замок регулятор пари парових кранів.
У разі відлучення кранівника його помічнику, стажисту або іншим особам керувати краном не дозволяється.
Входити на кран і сходити з нього під час його роботи не дозволяється.
3.4. Перед тим як здійснити будь-який рух краном, кранівник зобов’язаний пересвідчитися, що його помічник і стажист перебувають у безпечних місцях, а в зоні роботи крана немає сторонніх людей.
3.5. При раптовому припиненні постачання струму до електричного крана кранівник повинен поставити штурвали або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути рубильник у кабіні.
3.6. При включенні механізмів кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога повинна виконуватись також, якщо у роботі механізмів крана була перерва.
3.7. Пересування крана під ЛЕП повинно здійснюватись при опущеній стрілі (у транспортному положенні). Знаходження стріли у будь-якому робочому стані у цьому випадку забороняється.
3.8. При переміщенні крана з вантажем положення стріли і вантажопідіймальність крана повинні встановлюватися відповідно до вказівок, що містяться в інструкції з монтажу та експлуатації крана. У разі відсутності вказівок, а також при переміщенні крана без вантажу стріла повинна бути встановлена вздовж колії. Здійснювати одночасно переміщення крана і поворот стріли не дозволяється. Винятки дозволяються для залізничних грейферних кранів, що працюють на прямолінійній ділянці колії.
3.9. Кранівник зобов’язаний встановлювати кран на додаткові (виносні) опори, якщо це вимагається за характеристикою крана, при цьому він повинен стежити, щоб опори були справні і під них підкладені міцні та стійкі підкладки або вимощені клітки зі шпал; залізничні крани при цьому повинні бути укріплені всіма наявними рейковими захватами.
Кран необхідно встановлювати на всі додаткові опори, передбачені для даної характеристики крана. Підкладати під додаткові опори нестійкі підкладки, які можуть руйнуватися або з яких може зісковзнути опора при підійманні вантажу чи повороті крана, не дозволяється.
3.10. Забороняється перебування кранівника в кабіні крана при встановленні його на додаткові опори і при переведенні їх у транспортне положення. Ця вимога не поширюється на крани, в яких виконання зазначених операцій здійснюється тільки з кабіни крана автоматично.
3.11. Підкладки під додаткові опори автомобільного або пневмоколісного крана повинні бути інвентарною приналежністю крана і постійно знаходитись на крані. Якщо заводом-виготівником передбачено зберігання стропів і підкладок під додаткові опори на неповоротній частині крана, то знімання їх перед роботою й укладання на місце повинен здійснювати особисто кранівник, працюючий на даному крані.
3.12. Установлення кранів для виконання будівельно-монтажних робіт повинно проводитись згідно з проектом виконання робіт, з вимогами якого мають бути під розписку ознайомлені кранівники, котрі керують кранами під час виконання робіт.
3.13. Кранівник повинен установлювати стріловий самохідний кран на спланованому і підготовленому майданчику з урахуванням категорії і характеру грунту. Установлювати крани для роботи на свіжонасипаному, невтрамбованому грунті, а також на майданчику з нахилом, що перевищує вказаний в їх паспорті, не дозволяється.
3.14. Установлювати стрілові самохідні крани на краю укосів, котлованів або канав можна за умови дотримання таких відстаней:  

У разі неможливості дотримання цих відстаней укіс має бути укріплений згідно з проектом.
3.15. При встановленні залізничного крана для робіт на криволінійній ділянці колії (на кривій) без пересування кранівник зобов’язаний укріпити його всіма наявними рейковими захватами, а при встановленні його на ухилі, крім того, зобов’язаний підкласти під колеса гальмові башмаки і закріпити кран ручним гальмом.
3.16. Робота на несправних залізничних коліях і місцях, де не забезпечується надійна стійкість крана, не дозволяється. Про помічену несправність залізничної колії машиніст зобов’язаний сповістити особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
3.17. Спільна робота по переміщенню і підійманню вантажу двома або кількома кранами допускається в окремих випадках і повинна здійснюватися згідно з проектом або технологічною картою, розробленими спеціалізованою організацією. В них повинні бути наведені схеми стропування і переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, положення вантажних канатів, а також міститися вимоги до підготовки і стану колії та інші вказівки щодо безпечного підіймання і переміщення вантажів. Робота повинна здійснюватися під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, чи спеціально призначеного інженерно-технічного працівника, при цьому навантаження, що припадає на кожний кран, не повинно перевищувати його вантажопідіймальність.
3.18. При підійманні і переміщенні вантажу кранівник повинен керуватися такими вимогами:
3.18.1. Виконувати роботу краном тільки за сигналом стропальника. Якщо стропальник подає сигнал, діючи всупереч інструкції, то кранівник за таким сигналом не повинен здійснювати маневр крана. За пошкодження, спричинені дією крана, внаслідок виконання неправильно поданого сигналу, несуть відповідальність як кранівник, так і стропальник, який подав неправильний сигнал. Обмін сигналами між стропальником і кранівником повинен здійснюватися за встановленим на підприємстві порядком. Рекомендована знакова сигналізація наведена у додатку 15 до Правил.
Сигнал "Стій!” кранівник зобов’язаний виконувати незалежно від того, хто його подає.
3.18.2. Визначати за покажчиком вантажопідіймальності вантажопідіймальність для кожного вильоту стріли. При роботі крана на ухилі, а залізничного також на кривій, коли покажчик вильоту не враховує ухилу, виліт стріли визначити фактичним проміром, при цьому заміряється горизонтальна відстань від осі обертання поворотної частини крана до центра вільно висячого гака.
3.18.3. Перед підійманням вантажу попередити стропальника та всіх, хто знаходиться біля крана, про необхідність покинути зону підіймання вантажу, а також про можливе опускання стріли. Переміщення вантажу можна здійснювати лише за відсутності людей у зоні роботи крана. Зазначені вимоги кранівник повинен виконувати також при підійманні і переміщенні грейфера або вантажопідіймального магніту.
При роботі крана людям забороняється знаходитись поруч із платформою, а також виходити на неповоротну частину, щоб не бути затиснутим між поворотною і неповоротною частинами крана.
3.18.4. При навантаженні і розвантаженні вагонеток, автомашин і причепів до них, залізничних піввагонів і платформ робота крана дозволяється тільки у разі відсутності людей на транспортних засобах, у чому кранівник повинен попередньо пересвідчитися.
Виняток може бути допущений при навантаженні і розвантаженні піввагонів, якщо з кабіни крана добре оглядається площа підлоги піввагона і робітник може відійти від висячого (що підіймається, опускається, переміщується) вантажу на безпечну відстань. Такі роботи повинні проводитись за технологією, розробленою підприємством (організацією), яке здійснює навантаження і розвантаження піввагонів, й затвердженою його керівництвом. При цьому в технології повинні бути зазначені місця знаходження стропальників при переміщенні вантажів і передбачена можливість їх виходу на естакади або навісні майданчики. Перебування людей на платформах, в автомашинах, у піввагонах та іншому рухомому складі при навантаженні і розвантаженні їх магнітними і грейферними кранами забороняється.
З вимогами технології до початку виконання зазначених робіт кранівник повинен бути ознайомлений під розписку.
3.18.5. Встановлювати гак підіймального механізму над вантажем так, щоб при підійманні виключався скісний натяг вантажного каната.
3.18.6. При підійманні вантажу необхідно попередньо підняти його на висоту не більше 200-300 мм для перевірки правильності стропування вантажів і надійності дії гальма.
3.18.7. При підійманні вантажу відстань між обоймою гака та блоками на стрілі повинна бути не менша, ніж 500 мм.
3.18.8. Вантажі, які переміщуються у горизонтальному напрямку, необхідно попередньо підняти на 500 мм вище за предмети, що зустрічаються на шляху.
3.18.9. При підійманні стріли слід стежити, щоб вона не підіймалась вище положення, відповідного найменшому робочому вильоту.
3.18.10. При підійманні, опусканні та переміщенні вантажу, що знаходиться поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона, автомашини, верстата або іншого обладнання, попередньо пересвідчитися у відсутності стропальника (зачіплювача) та інших людей між вантажем, що підіймається, опускається або переміщується, та зазначеними частинами будинку, обладнанням, транспортними засобами, а також у неможливості черкання стрілою або вантажем, що підіймається, за стіни, колони, вагони, тощо.
3.18.11. Підіймання і переміщення дрібноштучних вантажів повинно здійснюватися у спеціально призначеній для цього тарі, при цьому має виключатися можливість випадання окремих вантажів. Підіймання цегли у піддонах без огорожі дозволяється при навантаженні і розвантаженні (на землю) автомашин, їх причепів, а також за умови виведення людей із зони переміщення вантажу.
3.18.12. Перед підійманням вантажу з колодязя, канави, траншеї, котлована, а також перед опусканням вантажу в них попередньо пересвідчитися при опусканні порожнього (ненавантаженого) гака в тому, що при його нижчому положенні на барабані лебідки залишається не менше 1,5 витка каната, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.
3.18.13. Укладання і розбирання вантажу повинно здійснюватися рівномірно, без порушення встановлених для складування вантажів габаритів і без завалювання проходів.
3.18.14. Уважно стежити за канатами; у випадку спадання їх із барабанів або блоків, утворення петель, виявлення пошкоджень канатів необхідно припинити роботу крана. 3.18.15. Встановлювати кран або здійснювати переміщення вантажів на відстані ближче 30 м від крайнього провода ЛЕП з напругою понад 42 В кранівник може тільки за наявності наряду-допуску, що визначає безпечні умови такої роботи. Наряд-допуск повинен бути підписаний керівником (начальником, головним інженером) підприємства чи організації, що виконує роботи, або іншою керівною особою за її вказівкою і видаватись на руки кранівнику перед початком роботи. Кранівнику забороняється самовільно встановлювати кран для роботи поблизу ЛЕП, про що робиться запис у дорожньому листі. Робота крана поблизу ЛЕП має виконуватися під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами. Ця особа повинна вказати кранівнику місце встановлення крана та забезпечити виконання передбачених нарядом-допуском умов робіт і зробити запис у вахтовому журналі кранівника про дозвіл на виконання роботи. При проведенні робіт в охоронній зоні ЛЕП або у межах розривів, установлених Правилами охорони високовольтних електричних мереж, наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, яка експлуатує ЛЕП.
3.18.16. Вантаж, який переміщується краном і не має спеціальних пристроїв (петель, римів, цапф тощо), має бути застроплений (обв’язаний) відповідно до розроблених підприємством способів безпечного стропування (обв’язування) вантажів. Графічні зображення цих способів (схеми стропування) повинні бути видані на руки кранівнику або вивішені у місцях виконання робіт. Для вантажів, в яких наявні петлі, цапфи, рими, призначені для підіймання вантажу у різних положеннях, також мають бути розроблені схеми стропування. Підіймання вантажу, на який не розроблені схеми стропування, повинно здійснюватися у присутності і під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
3.18.17. За наявності у крана двох механізмів підіймання одночасна їх робота не дозволяється. Гак непрацюючого механізму повинен бути завжди піднятий у найвище положення.
3.18.18. У разі необхідності пересування залізничного крана з вантажем по криволінійній ділянці колії навантаження повинно бути меншим на 20% навантаження, встановленого для даного вильоту стріли.
3.18.19. При роботі парового крана у зимовий час стежити за станом паропровода і пароводяних труб, інжектора та насоса, а також періодично пропускати пару у запасний бак із водою (не допускаючи перегріву води) та обігрівати вестову трубу інжектора.
3.18.20. При роботі крана з грейфером, призначеним для сипких і кускових матеріалів, не дозволяється проводити перевалку матеріалу, найбільший розмір кусків якого перевищує 300 мм, а насипна маса перевищує встановлену для даного грейфера. Перевалка штучного вантажу може здійснюватися лише спеціальним грейфером.
3.18.21. Робота грейферних і магнітних кранів допускається лише за умови відсутності в зоні іх дій людей, у тому числі підсобних робітників, які обслуговують кран. Підсобні робітники можуть бути допущені до виконання своїх обов’язків тільки під час перерви у роботі крана, після того як грейфер або магніт будуть опущені на землю.
3.18.22. При роботі крана з гаком чи підйомним електромагнітом опускання вантажу, електромагніту або стріли необхідно здійснювати лише двигуном.
3.18.23. При одночасній роботі кількох залізничних кранів на одній колії (за виключенням спільної роботи), щоб уникнути зіткнення необхідно зберігати відстань між габаритами кранів або габаритами підвішених вантажів не менше 5 метрів. Кранівники повинні попереджувати один одного сигналами про наближення свого крана.
3.18.24. При проведенні робіт залізничними кранами та при їх пересуванні по електрифікованих залізничних коліях промислових підприємств, на будівництві тощо для дотримання безпеки слід керуватися Правилами безпеки працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях.
3.18.25. Виконання робіт на території, небезпечній у вибухо-і пожежному відношенні, або з отруйними, їдкими вантажами кранівник може здійснювати тільки після одержання спеціальної вказівки від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
3.18.26. При роботі стрілового самохідного крана відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і габаритами будівель або штабелями вантажів чи іншими предметами повинна бути не менше 1 метра.
3.19. При підійманні і переміщенні вантажів кранівнику забороняється:
3.19.1. Допускати до стропування, зачіплювання та обв’язування вантажів осіб, які не мають посвідчення стропальників (зачіплювачів), а також застосовувати знімні вантажозахоплювальні пристрої, що не мають клейм або бірок із зазначенням його номера, вантажопідіймальності і дати випробування. Кранівник у цих випадках повинен припинити роботу краном і довести до відома особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
3.19.2. Підіймати чи кантувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідіймальність крана для даного вильоту стріли. Якщо кранівник не знає маси вантажу, то він повинен одержати такі відомості в особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
3.19.3. Опускати стрілу з вантажем до вильоту, при котрому вантажопідіймальність крана буде меншою за масу вантажу, що підіймається.
3.19.4. Здійснювати різке гальмування при повороті стріли з вантажем.
3.19.5. Підтаскувати вантаж по землі, рейках чи лагах гаком крана при скісному натягу канатів, а також пересувати залізничні вагони, платформи, вагонетки або візки за допомогою гака.
3.19.6. Відривати гаком або грейфером вантаж, засипаний землею чи примерзлий до землі, закладений іншими вантажами, укріплений болтами або залитий бетоном.
3.19.7. Звільняти краном защемлені вантажем знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захвати тощо).
3.19.8. Підіймати залізобетонні і бетонні вироби масою понад 500 кілограмів, що не мають маркування та позначки про фактичну масу.
3.19.9. Підіймати:
- залізобетонні вироби з пошкодженими петлями;
- вантаж, стропування (обв’язка, зачіплювання) якого не відповідає схемам безпечних методів стропування;
- вантаж, що знаходиться у нестійкому положенні;
- вантаж, підвішений за один ріг дворогого гака;
- вантаж у переповненій вище бортів тарі;
3.19.10. Укладати вантаж на електричні кабелі та трубопроводи, а також на краю укосу або траншеї.
3.19.11. Підіймати вантаж із людьми, які перебувають на ньому, а також вантаж, що вирівнюється масою людей або підтримується руками. Підіймання людей кранами допускається у виключних випадках з використанням для цього спеціальних колисок (кабін) і розробки спеціалізованою організацією проекта, що відображає всі заходи по забезпеченню безпечного виконання цих робіт. Проект повинен бути узгоджений з органом Держнаглядохоронпраці. З проектом під розписку має бути ознайомлений кранівник.
3.19.12. Передавати керування краном особам, які не мають прав на керування краном, а також допускати до самостійного керування учнів і стажистів без спостереження за ними.
3.19.13. Здійснювати навантаження і розвантаження автомашин при перебуванні шофера або інших осіб у кабіні .
3.19.14. Підіймати балони із стиснутим або зрідженим газом, не укладені в спеціальні контейнери.
3.20. Кранівник зобов’язаний опустити вантаж, припинити роботу крана і сповістити про це особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами у разі виникнення несправностей, зазначених у пунктах 2.8.1-2.8.9 і 2.9 даної Типової інструкції, а також:
3.20.1. При наближенні грози, сильному вітрі, швидкість якого перевищує допустиму для роботи даного крана та зазначену в його паспорті, при цьому кранівник повинен виконати вказівку інструкції заводу-виготівника щодо запобігання угону крана вітром.
3.20.2. При недостатній освітленості місця роботи крана, сильному снігопаді або тумані, а також в інших випадках, коли кранівник погано розрізняє сигнали стропальника або переміщуваний вантаж.
3.20.3. При температурі повітря нижче допустимої мінусової, позначеної в паспорті крана.
3.20.4. При закручуванні канатів вантажного поліспаста.
3.21. Котел парового крана повинен бути негайно зупинений у наступних випадках:
3.21.1. При упусканні води. При цьому підживлення водою не допускається.
3.21.2. При припиненні дії всіх запобіжних клапанів.
3.21.3. При припиненні дії всіх живильних пристроїв або всіх водовказівних приладів.
3.21.4. При виявленні в основних елементах котла (барабані, вогньовій коробці, трубній решітці) тріщин, випинів, пропусків у зварних швах, обривів двох чи більше зв’язок, що знаходяться поруч.
3.22. Якщо під час дії крана трапиться аварія або нещасний випадок, то кранівник зобов’язаний довести про це до відома особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, а також особи, відповідальної за утримання вантажопідіймального крана у справному стані.
3.23. При виникненні на крані пожежі машиніст забов'язаний негайно приступити до її гасіння, викликавши одночасно через членів бригади, що обслуговує кран, пожежну охорону. При пожежі на електричному крані насамперед треба вимкнути рубильник, що подає напругу на кран.

4. Обов'язки кранівника після закінчення роботи крана

4.1. По закінченні роботи крана кранівник зобов'язаний додержуватись таких вимог:
4.1.1. Не залишати вантаж, магніт або грейфер у підвішеному стані.
4.1.2. Поставити кран у призначене для стоянки місце, загальмувати його, а під колеса залізничного крана, крім того, підкласти гальмові башмаки.
4.1.3. Установити стрілу і гак у положення, визначене інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана.
4.1.4. Зупинити двигун, вимкнути рубильник електричного крана у кабіні, якщо кран живиться від зовнішнього джерела. Рубильник перед гнучким кабелем повинен бути вимкнений і запертий на замок.
4.1.5. Не залишати залізничний кран на ділянці колії, що має ухил.
4.1.6. Не залишати паровий кран під тиском пари у котлі та із вогнем у топці без нагляду з боку помічника кранівника.
4.2. При роботі крана в кілька змін, машиніст, який здає зміну, повинен сповістити свого змінника про всі неполадки в роботі крана і здати зміну, зробивши у вахтовому (змінному) журналі відповідний запис.

5. Обслуговування крана
5.1. Кранівник відповідає за правильне обслуговування крана, при цьому він повинен:
5.1.1. Утримувати механізми та обладнання крана у справності та чистоті.
5.1.2. Своєчасно робити змащування всіх механізмів крана і канатів згідно з вказівкою інструкції заводу-виготовлювача.
5.1.3. Стежити за тим, щоб його помічник (на паровому крані) обслуговував паровий котел у повній відповідності з інструкцією для персоналу котельних.
5.1.4. Мастильні та обтиральні матеріали зберігати у закритому посуді. Використаний обтиральний матеріал необхідно прийняти з крана.
5.1.5. Знати строки і результати проведення слюсарями та електромонтерами профілактичних періодичних оглядів крана та його окремих механізмів і вузлів із записом у журналі профілактичних оглядів.
5.2. Усунення несправностей, що виникли під час роботи крана, здійснюється за заявкою кранівника. Інші види ремонту крана та очищення котла від накипу на парових кранах здійснюється в установлені власником цих кранів строки.

6. Відповідальність кранівника

6.1. Кранівник стрілового самохідного крана, навчений та атестований згідно з Правилами, несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у даній Типовій інструкції, у відповідності з чинним законодавством України.