Стався нещасний випадок на підприємстві і працівник отримав серйозну травму. Комісія з розслідування провела об`єктивну роботу і виявилось, що причина лежить не лише на роботодавцеві, який не забезпечив безпечні умови праці для свого підлеглого, але і, як ни шкода, на самому потерпілому, для якого дотримання вимог охорони праці – лише порожні , нічого не значущі слова.
Але людина хвора, покалічена, отримала „гіркий досвід” і чекає одноразову допомогу.
Як тут бути?        
Відповідно до п.2 ст. 34 Закону „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі стійкої втрати працездатності, встановленою МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому. Проте якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров`я настало не лише з вини роботодавця, але і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше ніж на 50%. Відповідно до п. 3.5.3 Порядку призначення перерахунку і проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. №24 зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі, якщо вона не створена комісії  з  питань  вирішення  спорів  при робочих органах виконавчої дирекції Фонду.      Комісія з питань охорони праці підприємства, за участю страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду, або комісія з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду повинна розглянути матеріали нещасного випадку з висновками комісії з розслідування нещасного випадку для внесення пропозицій про зменшення одноразової допомоги потерпілому. При цьому сьогодні відсутні обґрунтовані критерії про розмір такого зменшення.        Обґрунтоване визначення ступеню провини потерпілого із – за порушення ним нормативних актів з охорони праці і посадових інструкцій потребує механізму оцінки провини потерпілого. Досвід показує, що обґрунтованими критеріями є:
- досвід роботи – стаж роботи по професії або видам робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок і загальний стаж;
-ступінь небезпеки – відповідний страховий тариф при виконанні роботи, під час якої стався нещасний випадок, встановлений згідно з класом професійного ризику по видам економічної діяльності;
-Кількість порушених пунктів нормативних актів з охорони праці і посадових інструкцій потерпілим...     З метою спрощення і об`єктивного встановлення розміру ступеню провини потерпілого на практиці може застосовуватись порядок визначення ступеня провини потерпілого, який буде прийнятий колективом і відображений в колективному договорі підприємства.

Нач. відділу – страховий експерт з ОП                                         Г.О. Конуш
Відділення Фонду СНВ в м. Луганську