Щодо функціонування системи охорони праці
Лист Державної служби України з питань праці від 26.10.2015 р. № 3757/0/4.4-06/6/ДП-15
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
від 26.10.2015 р. N 3757/0/4.4-06/6/ДП-15
Державна служба України з питань праці розглянула звернення та повідомляє таке.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон) роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці згідно з нормативно-правовими актами, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи охорони праці, зокрема, створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Необхідно зауважити, що згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України 15.11.2004 N 255 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125, одним із основних завдань служби охорони праці у разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ISO 9001 є опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника, забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань.
Враховуючи затверджену Законом норму щодо безпосередньої відповідальності роботодавця за порушення вимог законодавства з охорони праці, йому надано право на власний розсуд встановлювати механізм внутрішнього контролю на підприємстві за станом охорони праці та виконанням відповідальними за охорону праці посадовими особами своїх повноважень.
Правові основи господарської діяльності (господарювання) регулюються Господарським кодексом України (далі - Кодекс).
Згідно зі ст. 6 Кодексу одним із основних принципів господарювання в Україні є обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави. Чинне законодавство надає можливість роботодавцю самостійно визначати особливості управління діяльністю суб'єкта господарювання.
Звертаємо Вашу увагу, що листи центральних органів виконавчої влади мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
|