---

Глава 8 Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів

[У статтю 93 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.] [У статтю 93 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.] [У статтю 93 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 р.]
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки праці у галузях промисловості, а також на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у недотриманні вимог спеціальних правил, норм і інструкцій, що регламентують безпечне ведення робіт у галузях промисловості на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Правопорушення може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.
Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.
Суб'єкт: посадові особи підприємств та організацій всіх форм власності, на яких покладається організація безпечного ведення робіт, працівники цих підприємств та організацій, які порушили вимоги спеціальних правил, норм і інструкцій, що регламентують безпечне ведення робіт, а також власники підприємств та організацій або уповноважені ними особи, обов'язком яких є забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Якщо порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, наступає кримінальна відповідальність за ст. 271 Кримінального кодексу України. За порушення правил безпеки під час виконання з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 272 Кримінального кодексу України.

Стаття 94. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповно¬важеного центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, - тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У статтю 94 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.] [У статтю 94 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.] [У статтю 94 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 р.]
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена у коментованій статті, є встановлений порядок зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, регулюють Закон України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», Гірничий закон України, наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва вибухових речовин і матеріалів (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України» 11.11.2002 № 118/573 та інші підзаконні нормативні акти.
Вибухові матеріали (речовини) - хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів (ст. 1 Гірничого закону України). З об'єктивної сторони це правопорушення є порушенням вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості.
Суб'єктом правопорушення є працівники підприємств та організацій всіх форм власності, на яких покладається організація та безпосереднє зберігання, використання та облік вибухових матеріалів, а також власники підприємств та організацій або уповноважені ними особи, обов'язком яких є забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, має наслідком кримінальну відповідальність за ст. 273 Кримінального кодексу України.

Стаття 95. Порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки

Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки - тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Статтю 95 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1284-ІУ від 18.11.2003 р.]
Об'єктом правопорушення, передбаченого коментованою статтею, є ядерна та радіаційна безпека й установлений порядок використання атомної енергії й обліку ядерних матеріалів і радіоактивних речовин.
Правила і норми ядерної та радіаційної безпеки, про порушення яких йдеться в ч. 1 коментованої статті, встановлюють вимоги до безпечного використання атомної енергії, виконання яких обов'язково при здійсненні будь-якого виду діяльності в області використання атомної енергії.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушенні вимог правил і норм ядерної та радіаційної безпеки.
Суб'єктом правопорушення є посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.
Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.
Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, загибель людей або інші тяжкі наслідки, кваліфікується як злочин, передбачений ст. 274 Кримінального кодексу України.


Стаття 95-1. Порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання

Порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації електричних станцій  і  мереж, енергетичного обладнання  об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та енергетичного обладнання споживачів, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на працівників від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 95і згідно із Законом України № 2598-IV від 31.05.2005 р.]
Основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання містяться у Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258. Зазначені Правила поширюються на електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В. Правила поширюються також на електроустановки до 1000 В, які перебувають на правах власності в населення, у частині застосування норм випробувань та вимірювання параметрів електрообладнання. Вимоги до експлуатації генераторів, синхронних компенсаторів, силових кабельних ліній з маслонаповненими кабелями споживачів будь-якої напруги, а також силових трансформаторів, автотрансформаторів, реакторів, повітряних ліній електропередавання та електроустановок споживачів напругою понад 150 кВ установлюються відповідно до галузевого керівного документа Міністерства палива та енергетики України ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила», затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 р. № 296.
Правила обов'язкові для працівників, що здійснюють експлуатацію електроустановок споживачів, функції керування, регулювання режимів електроспоживання, інспектування електроустановок споживачів, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські і проектні роботи, виготовлення, постачання, монтаж, налагодження, випробування, діагностику, ремонт електроустановок споживачів.
Усі електроустановки споживачів, а також ті, що проектуються, споруджуються, реконструюються чи модернізуються, повинні відповідати чинним «Правилам устройства электроустановок» та іншим чинним нормативним документам. Крім того, електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ повинно відповідати також ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 р. № 272.
Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та енергетичного обладнання споживачів. Такий порядок встановлюється відповідно до вимог Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР.
Об'єктивна сторона: недодержання норм, правил і стандартів експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та енергетичного обладнання споживачів. Електрична мережа - це сукупність енергетичних установок для передачі та розподілу електричної енергії. Споживачі енергії - це суб'єкти господарської Діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, виведення з експлуатації об'єктів електроенергетики, систем Диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, інших об'єктів, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, регламентуються нормативно-правовими актами, обов'язковими для виконання всіма суб'єктами електроенергетики.
Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.
Суб'єктом правопорушення є посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності та громадяни.


Стаття 96. Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва

Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У частину першу статті 96внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р]
Надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова у наданні такої інформації - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У частину другу статті 96 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
Проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У частину третю статті 96 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97р]
[У статтю 96 внесено зміни згідно із Законом України № 209/94-ВР від 14.10.94 р.]
Об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів чи споруд. Такий порядок встановлюється, зокрема, Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780-ХН.
З об'єктивної сторони розглянуте правопорушення складається в порушенні обов'язкових вимог державних стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, затверджених проектів і інших нормативних документів в сфері будівництва, реконструкції, прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова у наданні такої інформації, проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього. Стаття 5 Закону України «Про основи містобудування» встановлює, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови. Державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов спрямованих на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища. Державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом. Суб'єктивна сторона: діяння, передбачені першою та третьою частинами коментованої статті можуть вчинені з умислом або з необережності, а діяння, передбачені ч. 2 - лише з умислом. Суб'єктами правопорушення, передбаченого частинами 1 та 3 коментованої статті можуть бути посадові особи та громадяни, а ч. 2 - лише посадові особи. У випадку, якщо порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, або спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, настає кримінальна від повільність за ст. 275 Кримінального кодексу України.


Стаття 103-2. Пошкодження газопроводів при провадженні робіт

Пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею ЮЗ2 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 3690-ХІ від 12.03.87 р.]
[У статтю 103-2 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
Вимоги до проведення робіт поблизу газопроводів закріплені у Правилах безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254. Так, організація, яка виконує будівельні і земляні роботи, повинна  представляти експлуатаційним спеціалізованим підприємствам газового господарства (далі - СПГГ) проект виконання робіт, складений з урахуванням вимог СНиП 3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН АЗ. 1-5-96. Будівельні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м від газопроводу допускаються тільки на підставі письмового дозволу СПГГ, в якому повинні бути зазначені умови і порядок їх проведення. До дозволу додається схема розташування газопроводу з прив'язками. Перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника СПГГ. Ударні механізми для розпушування грунту можуть застосовуватися на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) дозволяється проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу. За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані менше ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж на 10 м) стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) плюс по 20 м від крайніх паль. Після закінчення виконання робіт із забивання паль (шпунтів) всі відкриті зварні стики сталевого газопроводу повинні бути перевірені фізичними методами контролю. У випадках будівництва поблизу підземного газопроводу каналів, колекторів, тунелів і перетину газопроводу із зазначеними інженерними спорудами будівельні організації повинні додержуватись вимог, передбачених ДБН АЗ. 1-5-96, СНиП 3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН 360-92*, СНиП 2.04.08-87 і проектом. При проведенні робіт з розширення і капітального ремонту основи залізничних і автомобільних доріг у місцях її перетину газопроводами останні, незалежно від дати попередньої перевірки і ремонту, повинні перевірятися і за необхідності ремонтуватися або замінюватися.
Об'єктом цього правопорушення є безпека та здоров'я громадян, встановлений порядок провадження робіт поблизу газопроводів (крім магістральних) та всі форми власності, яким могло бути спричинено шкоду внаслідок пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у приведенні газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування у такий стан, що не відповідає вимогам щодо їх експлуатації.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі необережності.
Суб'єкт правопорушення: посадові особи та громадяни.