Щодо виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці

 Лист Мінсоцполітики України від 14.02.2015 № 1911/0/14-15/06

Листи Мінсоцполітики України не є нормативно-правовими актами і носять інформаційний, рекомендаційний і необов’язковий характер.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
14 лютого 2015 року № 1911/0/14-15/06
Щодо виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці

Вiдповiдно до частини п’ятої статтi 153 Кодексу законiв про працю України (далi — КЗпП) власник або уповноважений ним орган не вправi вимагати вiд працiвника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не вiдповiдають законодавству про охорону працi.

У разi вiдрядження i виконання працiвниками своїх трудових обов’язкiв на робочих мiсцях, не пiдконтрольних роботодавцю, який направив працiвникiв у вiдрядження, вiн повинен вжити заходiв щодо органiзацiї та забезпечення охорони працi для працiвникiв, з якими вiн перебуває у трудових вiдносинах.

Працiвник має право вiдмовитися вiд дорученої роботи, зокрема вiд вiдрядження, небезпечної для його життя i здоров’я, якщо роботодавець не в змозi прийняти вiдповiднi заходи з охорони працi.

Вiдповiдно до частини другої статтi 23 КЗпП трудовий договiр укладається у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру такої роботи або умов її виконання або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

Вiдповiдно до частини третьої статтi 119 КЗпП за працiвниками, зокрема покликаними на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, але не бiльше одного року зберiгаються мiсце роботи, посада i компенсується з бюджету середнiй заробiток на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, в яких вони працювали на час призову, незалежно вiд пiдпорядкування та форми власностi.

Зазначена норма передбачає, що мiж роботодавцем i працiвником, покликаним на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод зберiгаються трудовi вiдносини (але не бiльше одного року), а працiвник лише звiльняється вiд виконання виробничих або службових обов’язкiв. Якщо працiвник пiсля закiнчення зазначеного перiоду не приступить до виконання виробничих або службових обов’язкiв, трудовi вiдносини з ним повиннi бути припиненi.

Згiдно з пунктом 2 частини першої статтi 36 КЗпП  однiєю з пiдстав припинення трудового договору є закiнчення термiну. Укладаючи строковий трудовий договiр, працiвник дає добровiльну згоду на його припинення у визначений сторонами в трудовому договорi термiн.

У такому випадку, при закiнченнi строку трудового договору, укладеного з працiвником, покликаним на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, за яким зберiгаються не бiльше одного року мiсце роботи, посада, компенсується з бюджету середнiй заробiток на пiдприємствi, дiя трудового договору може бути призупинено.

Обмеження щодо звiльнення працiвникiв, призваних на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод поширюються на звiльнення працiвникiв з iнiцiативи роботодавця.

Крiм цього, зазначаємо, що вiдповiдно до частини першої статтi 39(1) КЗпП, якщо пiсля закiнчення строку трудового договору (пункти 2 i 3 статтi 23 КЗпП ) трудовi вiдносини фактично тривають i жодна з сторiн не вимагає їх припинення, дiя цього договору вважається продовженою на невизначений термiн.

У той же час повiдомляємо, що листи Мiнiстерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять iнформацiйний, рекомендацiйний i необов’язковий характер.

Перший заступник Мiнiстра                                                                                                     В. Шевченко

Ст. 153 КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.
На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.
Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів.
{ Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N від 27.02.85; Законом N від 15.12.93 }

Стаття 23. КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII

Строки трудового договору

Трудовий договiр може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторiн;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договiр укладається у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

Стаття 119. КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII

Гарантiї для працiвникiв на час виконання державних або громадських обов'язкiв

На час виконання державних або громадських обов'язкiв, якщо за чинним законодавством України цi обов'язки можуть здiйснюватись у робочий час, працiвникам гарантується збереження мiсця роботи (посади) i середнього заробiтку.

Працiвникам, якi залучаються до виконання обов'язкiв, передбачених законами України "Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу" i "Про альтернативну (невiйськову) службу" , надаються гарантiї та пiльги вiдповiдно до цих законiв.

Ст. 36 КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII

Підставами припинення трудового договору є:
1) угода сторін;
2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
8) підстави, передбачені контрактом.
Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
{ Стаття 36 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N від 29.07.81, N від 21.12.83, N від 27.05.88; Законами N від 20.03.91, N від 19.01.95, N 487-IV від 06.02.2003 }

Стаття 39(1) КЗпПУ від 10.12.1971 № 322-VIII.

Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк

Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.