В одному з сільськогосподарських районів, за результатами аналізу нещасних випадків найчастішою їх причиною є недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки. Цей факт привів мене до певних думок …

Безпека праці пущена на самоплив чи на розсуд працівників приводить до фатальних наслідків. Безпекою працюючих на виробництві потрібно управляти. Вона не може залишатись не керованою. Найпростіше управляти безпекою праці, коли вона є частиною технологічних процесів, технологічних карт, схем, регламентів, продуманих фахівцями господарства, затверджених роботодавцем та обов’язкових для виконання всіма учасниками виробничого процесу. Щоб ми не робили ми виконуємо певну послідовність технологічних операцій. Чітке слідування вимогам технологічного процесу робить виробництво прогнозованим, оптимальним і найголовніше, безпечним для людей.

Наявність в господарстві високотехнологічного обладнання ще не є ознакою високих технологій. Маючи в розпорядженні кінний плуг, чи косарку можна бути технологічно культурним господарством. І навпаки, використовуючи сучасну високопродуктивну сільськогосподарську техніку з GPS навігацією та лазерними дальномірами залишатись ремісником XVIII – XIX століття.

Вся справа в культурі технології, технологічній дисципліні, культурі праці. Такі технологічні операції, як одягання спецодягу, наведення порядку на робочому місці, перевірка справності обладнання, захисних пристроїв і т.п. є обов’язковими для виконання технологічними операціями, вони повинні бути вписані в технологічний процес, на них повинен бути виділений норматив часу, вони повинні бути оплачені роботодавцем.

До того як тракторист заглибить плуг в грунт і приступить до оранки, чи комбайнер опустить жатку комбайна і приступить до обмолоту зерна, механізатор, техніка і поле повинні бути приведені в безпечний стан. Для роботодавця допуск працівника до роботи без інструктажу, без спеціальної підготовки, без навчання з охорони праці, без медогляду, без спецодягу, без належної оплати праці, на несправній техніці, на не перевіреному на предмет небезпек полю повинен бути таким же нонсенсом як і катання по зерновому полю комбайном з піднятою жаткою в надії що відбувається обмолот зерна.

Тобто будь яка технологія потребує попередньої технологічної підготовки виробництва. При технологічній підготовці нормативи з охорони праці (правила, положення, інструкції) єкерівними документами. Не технологія вписується в інструкцію з охорони праці, а навпаки в технологічну документацію вписуються норми безпеки праці. І тільки після цього етапу люди допускаються до роботи.

Наведу живий приклад. Стався нещасний випадок з смертельним наслідком. Тракторист утрамбовував силосну масу в напівзаглибленій силосній ямі. Одна з опорних цегляних стін була частково зруйнована. При вивершенні ями тракторист виїхав за межі стіни і трактор перекинувся з насипу.
Йде розслідування нещасного випадку територіальною інспекцією. Яка причина нещасного випадку ? Відповідь – неуважність тракториста. Виявляеться конструктивні недоліки силосної ями довести не можна. Не існує нормативів. Вона може бути будь якою.
«Общесоюзный норматив технологического проектирования», згідно якого будувалась ця яма, взяти до уваги не можна. Він не чинний. Ніякої проєктної документації, технічного журналу чи акту вводу в експлуатацію цієї виробничої споруди не існує. Ніяких технологічних карт, чи технології закладання силосу не існує. Хоча ОНТПИ чітко вказує і конструктивні розміри споруди, і товщину стін, і температурні шви, і нахил насипу, і утрамбовані доріжки шириною 1 метр з глинощебеню на краях ями, і покраску гарячим бітумом стін і підлоги і ще багато і. Але виявляється згідно існуючого законодавства яма може бути будь якою.
Помітив цікаву тенденцію, як землевласник експлуатує землю точно так він відноситься і до працівників. Особливо в частині прав працівника на належну оплату праці та безпечні умови її.