| senya2009 | Дата: Вівторок, 23.01.2018, 10:51 | Сообщение # 1 |
|
Лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 53
Репутация: 0
Статус: Offline
| Нередко мы сталкиваемся с тем, что представители государственных органов надзора требуют от руководителей предприятий, учрежде ний или организаций (далее — предприятий) назначения лица, ответственного за пожарную безопасность предприятия в целом, ссылаясь на Правила пожарной безопасности в Украине, утвержденные приказом МВД Украины от 30.12.2014 № 1417 (далее — ППБУ).
Согласно определению термина «пожарная безопасность» в ст. 2 Кодекса гражданской защиты Украины (далее — КГЗУ), такое назначенное лицо должно быть ответственным «за отсутствие недопустимого риска возникновения и развития пожаров и связанной с ними возможности причинения вреда живым существам, материальным ценностям и окружающей среде».
Рассмотрим, как в ППБУ сформулировано назначение ответственного за пожарную безопасность предприятия.
В п. 2 раздела II ППБУ сказано: «Руководитель предприятия должен определить обязанности должностных лиц по обеспечению пожарной безопасности, назначить ответственных за пожарную безопасность отдельных зданий, сооружений, помещений, участков, технологического и инженерного оборудования, а также за содержание и эксплуатацию средств противопожарной защиты».
Как видно из такого определения, в обязанности руководителя не входит назначение ответственного за пожарную безопасность, в том числе за вред, нанесенный жизни и здоровью людей, а также материальный вред предприятию в целом. Указывается лишь требование о назначении ответственных за пожарную безопасность отдельных зданий, сооружений, помещений и т. п. и нет разъяснения, что такое «отдельные здания, сооружения, помещения».
Кроме того, никакой кодекс в Украине не дает определения, что же такое «должностное лицо», тогда как Кодекс Украины об административных правонарушениях предусматривает большую ответственность должностных лиц в сравнении с гражданами (хотя должностные лица также являются гражданами). Определение «должностное лицо» сводится к разъяснительным письмам от Минюста, которые можно трактовать по-разному.
Впрочем, в поисках аналогии можно обратиться к Закону Украины «О службе в органах местного самоуправления», где ст. 2 раздела I определено, что «Должностным лицом местного самоуправления является лицо, работающее в органах местного самоуправления, имеющее соответствующие должностные полномочия по осуществлению организационно-распорядительных и консультативно-совещательных функций и получающее заработную плату за счет местного бюджета. Действие этого Закона не распространяется на технических работников и обслуживающий персонал органов местного самоуправления». Итак, беря во внимание вышесказанное, можно заметить, что должностным лицом предприятия является лицо, работающее на предприятии, имеющее соответствующие должностные полномочия по осуществлению организационно-распорядительных и консультативно-совещательных функций и получающее заработную плату за счет предприятия.
Законодательно не определено:
- кого именно следует назначать ответственным за пожарную безопасность — должностное лицо или рядового работника. В связи с этим даже возникают некоторые казусы. Так, например, директор школы может назначить ответственным за пожарную безопасность школы... уборщицу.
- каковы полномочия, права и обязанности ответственных за пожарную безопасность. Все сводится к одной функции — ответственности.
Известны случаи, когда уполномоченные лица государственной пожарной охраны составляли административные протоколы за «нарушение» требований пожарной безопасности на назначенного ответственного за пожарную безопасность рядового работника.
Никто не задается вопросом: желает ли работник нести ответственность за пожарную безопасность на предприятии, а точнее за невыполнение обязанностей другими лицами, и как его согласие отражается в трудовом договоре и, соответственно, в Кодексе законов о труде Украины. Сразу отвечу, что на этот счет никаких полномочий не было, нет и просто быть не может. Я уже не говорю о доплате для лица, отвечающего за пожарную безопасность.
Так неужели всех устраивает потенциальная ответственность в виде уплаты штрафов? Ведь правомерность их наложения, по моему мнению, весьма сомнительна. Подобный подход в обеспечении пожарной безопасности далек от идеала и по своей природе является наследством советского прошлого, что отнюдь не содействует укреплению государства.
Ответственность, в том числе в ввиде уплаты штрафов, должно нести конкретное лицо, нарушившее требования пожарной безопасности, а не специально назначенный ответственный за соблюдение требований, которые выдвигались еще до его рождения.
Таким образом, ответственность за пожарную безопасность обязаны нести те лица, на которых возложены полномочия по обеспечению пожарной безопасности, согласно ст. 55 КГЗУ, а не отдельно назначенные граждане по требованию органов надзора со ссылкой на ППБУ.
От практики жертвоприношений, или назначения крайних за пожарную безопасность, нужно немедленно отказываться. И сделать это возможно только изменениями как в нормативном обеспечении, так и в подготовке специалистов, обязанностями которых является надзор за соблюдением пожарной безопасности. Именно в соответствии с нормами необходимо определить потребность в профильных специалистах, занимающихся вопросами пожарной безопасности.
ПРИМЕР ИЗ ЖИЗНИ
После трагедии, произошедшей в сентябре этого года в детском спортивно-оздоровительном лагере «Виктория», Киевский районный суд г. Одессы взял под стражу воспитателя (которая оказалась ответственной за пожарную безопасность) как подозреваемую в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 270 УК Украины. Ей вменялось нарушение установленных законодательством требований пожарной безопасности, повлекшее возникновение пожара, что привело к гибели троих детей и материальному ущербу в особо крупных размерах. Через несколько дней воспитателя отпустили по вполне понятным причинам: она не представляет опасности для общества, не могла повлиять ни на строительство деревянного здания для детей, ни на само размещение детей, ни тем более на наличие противопожарного водоснабжения и т. п.
Владимир Ященко, специалист по пожарной безопасности
|
| |
| |
| kutchih13 | Дата: Вівторок, 24.04.2018, 15:08 | Сообщение # 2 |
|
Рядовий
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Репутация: 0
Статус: Offline
| Доброго времени суток. И так приказом председателя я был назначен ответственным за пожарную безопасность, в свете последних событий, хотелось бы отказаться от этой ответственности. Так как по сути ничего не делается по пожарной безопасности. Да и я был назначен так для галочки. Осознав всю серьезность данной ответственности решил как то от нее избавиться. Так же приказом я ответственный за охрану труда. Подскажите как правильно написать заявление и на что ссылаться.
|
| |
| |
| senya2009 | Дата: Четвер, 26.04.2018, 21:54 | Сообщение # 3 |
|
Лейтенант
Группа: Пользователи
Сообщений: 53
Репутация: 0
Статус: Offline
| Зазначене питання турбує багатьох працівників, а не лише інженерів з охорони праці. Звернемось до чинних нормативних документів.
В Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 р. № 1417 (п. 2 розділу ІІ): «Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту».
З огляду на зміст Правил, слід знайти відповіді на такі запитання:
1. Чи передбачено обов’язками інженера з охорони праці бути «відповідальним за протипожежний стан будівлі заводоуправління»? Ні!
2. Чи передбачено колективним договором підприємства наділяти працівників різноманітною відповідальністю та обов’язками без їх згоди? Як правило, ні!
Також слід визначитися, чи є інженер з охорони праці посадовою особою.
Слід врахувати, що жоден нормативний документ в Україні не дає визначення, що таке «посадова особа». В той же час Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена більша відповідальність посадових осіб в порівнянні з громадянами, хоча посадові особи також є громадянами. Визначення поняття посадової особи зводиться до роз’яснювальних листів Мінюсту, які можна трактувати по-різному.
Також слід зазначити, що Правила пожежної безпеки в Україні ППБУ визначають обов’язок керівника підприємства«призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель», а не «відповідальних за протипожежний стан будівлі».
Законодавець не визначає, з числа яких осіб має бути призначений відповідальний на пожежну безпеку — посадових осіб чи рядових працівників. У зв’язку з чим виникають навіть деякі казуси, наприклад, коли директор однієї із установ призначав відповідальним за пожежну безпеку будівлі технічну працівницю, тобто прибиральницю.
На деяких підприємствах призначення відповідальних за пожежну безпеку зводять до банально простого: призначають спостерігати (саме «спостерігати» — так і зазначають в розпорядчому документі) за станом електромереж енергетика. Спостерігати за станом повітропроводів, каналізаційних, водопровідних, теплових мереж тощо, станом самих будівель призначають інших осіб, а відповідальним за весь стан пожежної безпеки, тобто за діяльність та бездіяльність всіх цих спостерігачів, призначають інженера з охорони праці або інженера з пожежної безпеки (за наявності такої посади), або й взагалі прибиральницю.
Призначення іншої особи відповідальним за всіх і за все не має правового обґрунтування, хоча такі рішення й влаштовують деяких керівників, бо дозволяють виправдати свою бездіяльність і уникнути відповідальності. Звичайно, при такому «менеджменті» кількість негараздів не підприємстві значно зростає.
Законодавець не визначає жодних повноважень, тобто прав, для відповідальних за пожежну безпеку. Всі повноваження зводяться лише до відповідальності.
Ніхто не розглядає бажання самого працівника нести відповідальність за пожежну безпеку на підприємстві, тобто і за невиконання обов’язків іншими не підпорядкованими йому особами. Виникає запитання, як це погоджується з Кодексом законів про працю України. Законодавець не визначає також порядку доплати відповідальному за пожежну безпеку.
Таким чином, відповідальність за пожежну безпеку мають нести ті особи, на яких покладено повноваження із забезпечення пожежної безпеки, згідно з вимогами ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, а не окремо призначені громадяни.
Між іншим, у країнах Євросоюзу відповідальність за пожежну безпеку підприємства несе його власник.
З огляду на здоровий глузд і враховуючи, що в будівлі заводоуправління знаходяться структурні підрозділи, які не підпорядковані інженеру з охорони праці (бухгалтерія, служба матеріально-технічного забезпечення, інженерні служби тощо), відповідальним за пожежну безпеку будівлі заводоуправління (якщо це окрема будівля) доцільно призначати одного з керівників заводу, рішення якого будуть найвагоміші. А інженер з охорони праці мав би бути призначений відповідальним за пожежну безпеку приміщення (кабінет, клас тощо) з охорони праці.
Отже, відмовлятися від необґрунтованих призначень чи погоджуватися з рішеннями роботодавця — кожен працівник вирішує особисто, з урахуванням того факту, що основні трудові права працівників визначені статтею 2 Кодексу законів про працю України.
Володимир Ященко,
спеціаліст із пожежної безпеки, експерт журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
|
| |
| |
Субота, 21.12.2024
