1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює основні положення щодо організації та проведення робіт стосовно захисту населення у разі загрози виникнення або в умовах надзвичайних ситуацій (далі — НС) та під час ліквідування їх наслідків.

1.2 Положення цього стандарту мають застосовувати органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та виду діяльності, які здійснюють запобіжні заходи та заходи щодо захисту населення в умовах НС та під час ліквідування їх наслідків.

1.3 Стандарт не поширюється на соціально-політичні і воєнні НС.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 5058:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Основні положення

ДСТУ 7098:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Ліквідування надзвичайних ситуацій та їх наслідків. Загальні положення.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 3891, а саме: надзвичайна ситуація (НС), уражальний чинник джерела НС, зона НС, уражальна дія джерела НС, осередок ураження, цивільний захист населення» укриття населення у сховищах.

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 захист населення у надзвичайних ситуаціях; захист населення у НС

Комплекс взаємопов'язаних щодо місця, часу проведення, мети, ресурсів заходів, спрямованих на запобігання та зменшення загрози життю і здоров'ю населення від уражальних чинників джерел надзвичайних ситуацій

(ДИБ. також ДСТУ 3891)

3.2 єдина державна система цивільного захисту населення і територій; ЄСЦЗ

Сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту

3.3 об'єкт підвищеної небезпеки

Об'єкт, на якому використовують, виготовляють, переробляють, зберігають або транспортують одну або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що є реальною загрозою виникнення техногенної та (або) природної надзвичайної ситуації

3.4 найбільша працююча зміна

Найбільша за кількістю працюючих і службовців зміна підприємства, установи чи організації

3.5 навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях

Сукупність організаційних та навчально-методичних заходів щодо підвищення у населення теоретичних і практичних знань, набуття і закріплення практичних навичок, необхідних для збереження життя і здоров'я людей в умовах надзвичайної ситуації, а також для участі у виконанні невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації або в осередку ураження (ДСТУ 5058)

3.6 захисна споруда цивільного [захисту] [оборони]; захисна споруда

Інженерна споруда призначена для укриття і тимчасового захисту людей від дії уражальних чинників джерел надзвичайних ситуацій у-мирний час та сучасних засобів масового ураження в особливий період.

Примітка. Захисні споруди залежно від захисних властивостей підрозділяють на сховища та протирадіаційні укриття, У мирний час захисні споруди використовують для господарських потреб

3.7 сховище

Захисна споруда, в якій упродовж певного часу забезпечуються умови для захисту людей, що укриваються від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів, дії небезпечних хімічних і радіоактивних речовин, високих температур і продуктів горіння під час пожежі та інших уражальних чинників

(Див. також ДСТУ 3891)

3.8 протирадіаційне укриття

Захисна споруда, призначена для захисту людей, що укриваються від впливу зовнішнього іонізувального випромінювання у разі радіоактивного забруднення місцевості, в якій дозволено безперервне перебування розрахункової кількості осіб

3.9 фонд захисних споруд

Сукупність усіх наявних захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), а також споруд, які можуть бути використані для захисту населення від дії уражальних чинників джерел надзвичайних ситуацій (підземний простір, підвальні та цокольні приміщення, метрополітени, гірничі виробки).

4 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Захист життя та здоров'я населення в умовах НС та під час ліквідування їх наслідків є загальнодержавним завданням обов'язковим для вирішення усіма територіальними, відомчими та функційними органами управління та регулювання, службами та формуваннями, а також підсистемами та структурними підрозділами, що входять до ЄСЦЗ.

4.2 Захист населення у НС забезпечують готуванням до захисту і самим захистом населення:

— зниженням імовірності виникнення та зменшенням масштабів НС;

— локалізуванням, блокуванням, зменшенням часу впливу, масштабів та послабленням дії уражальних чинників джерел НС в осередках ураження;

— зниженням небезпеки ураження населення у НС за умови виконання спеціальних заходів щодо розселення людей із зони ураження;

— раціональним розміщенням об'єктів підвищеної небезпеки;

— улаштуванням систем раннього виявлення НС та оповіщування людей у разі їх виникнення на об'єктах підвищеної небезпеки;

— удосконаленням технологічних процесів;

— підвищенням надійності технологічного обладнання та експлуатаційної надійності систем контролю і технічної діагностики виробничих процесів та технологічного обладнання;

— своєчасним оновленням виробничих фондів;

— раціональним плануванням та забудовуванням міст, інших населених пунктів та будуванням споруд і будівель стійких у НС;

— підвищенням стійкості функціювання систем водо-, газо-, електропостачання та об'єктів життєзабезпечення;

— організовуванням і проведенням навчання населення діям у НС згідно з ДСТУ 5058;

— удосконаленням системи моніторингу навколишнього середовища, розширенням та підвищенням її інформаційної здатності;

— організовуванням та проведенням заходів щодо захисту персоналу об'єктів підвищеної небезпеки та населення, що проживає поблизу під час дії уражальних чинників НС та проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт щодо усунення небезпеки для життя і здоров'я людей;

— ліквідуванням наслідків НС та медико-психологічним захистом населення.

4.3 Заходи щодо захисту населення у разі виникнення НС треба планувати і провадити в обсягах, що дозволяють максимально послабити дію впливів уражальних чинників джерел надзвичайних ситуацій.

4.4 Загроза життю та здоров'ю населення в умовах НС може виникати у випадку:

— безпосереднього впливу на людей уражальних чинників джерел НС;

— надходження у навколишнє природне середовище концентрованої енергії, речовин та препаратів, небезпечних для життя і здоров'я людей;

— руйнування енергонасичених та інших об'єктів підвищеної небезпеки, установок та технічних систем;

— руйнування або пошкодження об'єктів та систем життєзабезпечення населення;

— забруднення навколишнього середовища радіоактивними та небезпечними хімічними речовинами.

4.5 Захисту, у разі загрози життю та здоров'ю, підлягає усе населення на конкретних територіях, з урахуванням чисельності і особливостей основних категорій та груп людей: демографічних (вік, стать), залежно від стану здоров'я (рівень загального опору організму дії екстремальних чинників та несприятливих умов життя та побуту, фізична та психологічна спроможність до колективних і самостійних захисних дій та використовування засобів індивідуального захисту тощо).

4.6 Запобіжні заходи щодо захисту населення в умовах НС треба планувати та провадити диференційовано відповідно до видів та рівнів НС на конкретних територіях та з урахуванням:

— насичення цих територій промисловими об'єктами;

— наявності номенклатури, потужності та розташування об'єктів підвищеної небезпеки;

— наявності гідротехнічних споруд;

— наявності об'єктів соціальної інфраструктури;

— наявності захисних будівель і споруд та їх конструктивних особливостей;

— особливостей розміщення населення;

— кліматичних умов та особливостей місцевості.

4.7 Комплекс заходів щодо захисту населення в умовах НС треба формувати на основі розподіляння відповідних територій на зони відповідно до видів і рівнів імовірної природної та техногенної небезпеки, а саме:

— аналізування ймовірності виникнення НС на конкретній території;

— прогнозування характеру, масштабів, часу виникнення НС та тривалості їх дії;

— оцінювання можливих чинників ризику, інтенсивності формування та прояву уражальної дії джерел НС;

— оцінювання особливостей об'єктів господарювання на конкретній території за нормативно встановленими показниками і характеристиками;

— встановлення санітарно-захисних зон навколо об'єктів підвищеної небезпеки та у зоні НС відповідно до ідентифікованих показників небезпеки, які характеризують її рівень.

Для визначених зон НС та віднесених до них територій, об'єктів господарювання треба розробляти типові варіанти захисту населення і провадити заходи завчасної підготовки до дій в умовах НС.

Типові варіанти захисту населення повинні бути прийняті як основні під час розробляння робочого плану дій на відповідній території та об'єкті у конкретній НС, згідно з попередньо розробленими Паспортами та (або) Атласами ризику відповідних територій та об'єктів. У разі потреби план дій потрібно коригувати залежно від обставин.

4.8 Обсяги та терміни проведення комплексу заходів щодо захисту населення визначають за принципом мінімізування ризику, з урахуванням економічної можливості їх реалізації:

— раціональної витрати матеріальних та фінансових ресурсів;

— максимально ефективного використовування існуючих виробництв, будівель, споруд та об'єктів інфраструктури, захисних та рятувальних засобів, пристосувань, профілактичних і лікувальних препаратів тощо.

Важливими заходами, що істотно оптимізують весь комплекс заходів щодо захисту населення є використовування призначених для захисту населення матеріальних засобів та об'єктів не лише для захисту, а також в інтересах забезпечення функціювання об'єктів економіки та життєзабезпечення населення.

5 ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Основні заходи

Для організації захисту життя і здоров'я населення, зменшення матеріальних втрат та збитків нанесених навколишньому природному середовищу у разі загрози виникнення, або в умовах НС та під час ліквідування їх наслідків, силами і засобами ЄСЦЗ потрібно здійснювати такі основні заходи:

— оповіщування та інформування;

— спостереження та лабораторний контроль;

— укриття у захисних спорудах;

— здійснення заходів щодо евакуювання населення із зон НС;

— інженерний захист території;

— медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС;

— психологічний захист;

— біологічний захист;

— екологічний захист;

— радіаційний та хімічний захист;

— проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

— життєзабезпечення населення.

5.2 Оповіщування та інформування населення

Оповіщування та інформування населення у разі загрози виникнення та в умовах НС є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів щодо його захисту, яке провадять:

— оперативним доведенням до відома населення інформації щодо ймовірності виникнення або виникнення НС через системи оповіщування;

— завчасним створенням та організаційно-технічним поєднанням постійно діючих локальних систем спостереження, контролювання, оповіщування та інформування населення;

— використовуванням мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передавання інформації, незалежно від форм власності та підпорядкування.

5.3 Спостереження та лабораторний контроль

Спостереження та лабораторний контроль потрібно провадити:

— створюванням та підтримуванням у постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження та лабораторного контролю;

— організовуванням системи збирання, аналізуванням та передаванням інформації щодо стану навколишнього природного середовища, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу та води радіоактивними, хімічними речовинами та збудниками інфекційних хвороб.

5.4 Укриття в захисних спорудах

5.4.1 Для забезпечення укриття населення в містах, селах та селищах, завчасно створюють фонд захисних споруд:

а) комплексним освоєнням підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодже-

ного розміщення у ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого та господарського призначення з урахуванням потреби в пристосуванні і використовуванні частини приміщень для захисту населення, а саме:

— підвальних приміщень будинків, що будують, та в існуючих будинках і споруд різного призначення;

— існуючих і таких, що будують, окремо розташованих заглиблених споруд різного призначення;

— метрополітенів;

— підземних гірничих виробок, печер та інших підземних виробок;

б) пристосуванням під захисні споруди приміщень у цокольних і наземних поверхах існуючих і таких, що будуються, будинках та спорудах;

в) будуванням окремо розміщених захисних споруд;

г) масовим будуванням, у разі загрози виникнення НС, швидкозбудованих та найпростіших сховищ та укриттів.

5.4.2 Потребу у фонді захисних споруд визначають необхідністю укриття:

— працівників найбільшої працюючої зміни підприємств, незалежно від форми власності та відомчої належності;

— нетранспортабельних хворих лікувальних закладів, які не підлягають евакуюванню або не можуть бути евакуйовані в безпечне місце у разі виникнення НС;

— всього працюючого та непрацюючого населення населених пунктів, яке не може бути евакуйовано в безпечне місце у разі НС.

5.4.3 У сховищах передбачають укриття:

— працівників найбільшої працюючої зміни підприємств, розміщених у зонах можливих сильних руйнувань і продовжують свою діяльність в умовах НС, а також працюючої зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, які забезпечують життєдіяльність міст та об'єктів, віднесених до відповідних груп (категорій) із цивільного захисту (цивільної оборони);

— персоналу атомних електростанцій і працівників підприємств, які забезпечують функціювання цих станцій;

— нетранспортабельних хворих, а також медичного та обслуговувального персоналу лікувальних закладів, розміщених у зонах імовірних сильних руйнувань;

— працюючого та непрацюючого населення, яке проживає у містах, віднесених до груп із цивільного захисту (цивільної оборони), і яке не підлягає евакуюванню або не може бути евакуйоване в безпечне місце у разі виникнення НС.

5.4.4 Протирадіаційні укриття призначають для захисту:

— працівників найбільшої працюючої зміни підприємств (установ, організацій), розміщених за межею зон можливих сильних руйнувань та продовжують свою діяльність в умовах НС;

— населення, яке проживає у містах та інших населених пунктах, не віднесених до груп із цивільного захисту (цивільної оборони), а також населення, евакуйованого в міські та сільські поселення.

5.4.5 До споруд і приміщень підземного простору, які підлягають обстеженню щодо відповідності вимогам захисту і можливості їхнього використовування для укриття населення, належать:

— тунелі (станційний метрополітен, автодорожний магістральний, автодорожний міський, пішохідний);

— камери (станцій метрополітену, переходи між станціями, депо залізничного транспорту, сховища, склади);

— колишні оборонні об'єкти, різні бази, підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різної призначеності;

— споруди котлованного типу (підземні торгові центри, підприємства громадського харчування, магазини, гаражі, автостоянки, паркінги, підземні переходи).

5.5 Здійснення заходів щодо евакуювання населення

5.5.1 Евакуювання населення треба провадити у випадку загрози виникнення НС, у разі неможливості задовольнити мінімально необхідні умови життєзабезпечення населення в зонах НС та у разі недостатнього забезпечення захисними спорудами у населених пунктах.

5.5.2 Евакуюванню підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, перебуває в зонах імовірного катастрофічного затоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей.

5.5.3 Залежно від обставин, що трапилися у разі виникнення НС, треба проводити загальне або часткове евакуювання тимчасового або безповоротного характеру.

5.5.4 Евакуювати населення треба, організовуючи виведення та (або) вивезення основної його частини у розташовані поблизу безпечні райони міст та населених пунктів, які завчасно підготовлені і де створено мінімально необхідні умови для життєдіяльності евакуйованого населення.

5.6 Інженерний захист території

З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення НС розробляють та провадять такі заходи:

— проведення районування територій за наявністю об'єктів підвищеної небезпеки і виробництв та загрози виникнення небезпечних природних явищ та процесів, віднесення адміністративно-територіальних одиниць та об'єктів до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони);

— врахування та реалізацію вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час розробляння містобудівної та проектної документації;

— врахування ймовірних проявів стихійних природних явищ і процесів та техногенних аварій і катастроф під час розробляння генеральних планів забудови населених пунктів і ведення місто-будування в умовах підвищеного ризику виникнення НС;

— врахування інженерно-технічних заходів захисту під час проектування, будування та експлуатування об'єктів господарювання, наслідки аварій на яких можуть створити загрозу життю та здоров'ю населенню та (або) завдати шкоди навколишньому середовищу;

— раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням імовірних наслідків аварій;

— розробляння і проведення заходів щодо безаварійного функціювання об'єктів підвищеної небезпеки;

— будування споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

— створення комплексних схем захисту населених пунктів та об'єктів у разі прояву небезпечних та стихійних природних явищ і процесів, організовуванням будівництва протизсувних, проти-повеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

— проведення державної експертизи реалізації інженерно-технічних заходів щодо захисту населення під час розробляння генеральних планів забудови населених пунктів (у складі містобудівної документації), проектування, будування (реконструкції) об'єктів підвищеної небезпеки та інших об'єктів господарювання.

5.7 Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах

надзвичайних ситуацій

5.7.1 Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання

медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя у зо

нах НС треба провадити такі заходи:

— використовувати існуючі сили та засоби закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та виду діяльності;

— розгортати в умовах НС необхідну кількість додаткових лікувальних закладів;

— своєчасно застосовувати профілактичні медичні препарати та санітарно-епідеміологічні заходи;

— контролювати якість харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води та джерел водопостачання;

— завчасно створювати спеціальні медичні формування;

— накопичувати медичні засоби захисту, медичного та іншого спеціального оснащення і техніки; »

— навчати населення способам надання першої медичної допомоги, дотримуватися правил особистої гігієни та санітарії;

— контролювати стан навколишнього середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;

— здійснювати санітарну охорону територій у зоні НС.

5.7.2 Заходи щодо медичного захисту населення організовують і здійснюють відповідно до планів медико-санітарного забезпечення населення в умовах НС або у разі загрози їхнього виникнення. Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в умовах НС здійснюють працівники медичних формувань Державної служби медицини катастроф, медичні працівники та особовий склад аварійно-рятувальних підрозділів, що володіють навичками надання першої медичної допомоги.

5.8 Психологічний захист

Для запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасного надання ефективної психологічної допомоги в умовах НС провадять такі заходи:

— планують діяльність та використовують існуючі сили і засоби підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;

— своєчасно застосовують психопрофілактичні заходи;

— виявляють за допомогою психологічних та соціологічних методів чинники, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;

— використовують сучасні технології психологічної підтримки для нейтралізування негативного впливу на населення.

5.9 Біологічний захист

Захист населення від біологічного зараження охоплює проведення таких заходів:

— виявлення осередку біологічного зараження та оцінювання його рівня;

— прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;

— використовування колективних та індивідуальних засобів захисту;

— введення режимів карантину та (або) обсервації (спостереження);

— знезаражування осередку біологічного зараження;

— проведення заходів екстреної та специфічної профілактики;

~- дотримування протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням,

5.10 Екологічний захист

Екологічний захист населення охоплює здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на:

— захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень, обвалів тощо;

— ліквідування лісових пожеж, буреломів, сніголамів, вітровалів тощо.

5.11 Радіаційний та хімічний захист

5.11.1 Заходи з радіаційного та хімічного захисту населення охоплюють:

— виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки;

— організовування та здійснювання дозиметричного і хімічного контролю:

— розробляння типових режимів радіаційного захисту;

— забезпечення індивідуальними засобами захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю, організацію та проведення санітарного обробляння людей, спеціального обробляння одягу, оснащення, техніки та транспорту.

5.11.2 Виконання вимог радіаційного та хімічного захисту населення може бути забезпечено за умови:

— завчасного накопичення і підтримування в постійній готовності до використовування засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю, забезпечення цими засобами та приладами, в першу чергу, особового складу аварійно-рятувальних формувань, працівників радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів і населення, яке проживає з зонах ймовірного радіоактивного та (або) хімічного забруднення

— розробляння типових режимів радіаційного захисту населення;

— своєчасного впровадження у практику засобів і методів прогнозування;

— завчасного пристосовування об'єктів комунально-побутового обслуговування та інших об'єктів господарювання для проведення санітарного обробляння людей, спеціального обробляння одягу, майна і транспорту;

— надання населенню можливості придбання в особисте користування мінімально необхідних засобів індивідуального захисту;

—г виявлення масштабів і наслідків радіаційних, ядерних та хімічних аварій.

5.12 Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

5.12.1 Азарійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводять із метою пошуку і рятування людей, надання їм невідкладної медичної допомоги, локалізації та ліквідації осередків ураження, захисту і рятування матеріальних та культурних цінностей, відновлення життєзабезпечення постраждалого населення в умовах НС та під час ліквідування їх наслідків.

5.12.2 Комплекс аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт проводять відповідно до вимог ДСТУ 7093.

5.13 Життєзабезпечення населення

5.13.1 Основною метою життєзабезпечення населення є задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення в умовах НС відповідно до встановлених норм.

5.13-2 У зонах НС потрібно зорганізовувати життєзабезпечення населення та особового складу формувань, що залучені до участі в рятувальних та інших невідкладних роботах.

5.13.3 До першочергових завдань життєзабезпечення населення належать: забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, житлом, медичними послугами і засобами, комунально-побутовими послугами, транспортне та інформаційне забезпечення.

5.13.4 Склад конкретних заходів щодо забезпечення населення залежить від характеру, масштабів НС та реальних потреб населення.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

В РЕЖИМАХ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІЮВАННЯ,

ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ ТА НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ

А.1 Режим функціювання ЄСЦЗ у межах конкретної території встановлюють залежно від існуючої або прогнозованої обстановки і масштабу НС за рішенням центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

А.2 Режим повсякденного функціювання ЄСЦЗ установлюють за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки.

У режимі повсякденного функціювання органи управління, сили і засоби ЄСЦЗ проводять такі заходи:

— забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на об'єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

— провадять запобіжні заходи щодо захисту населення в умовах НС;

— забезпечують підготовку органів управління до дій у НС;

— організовують навчання населення діям у НС;

— створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідування наслідків НС.

А.З Режим підвищеної готовності ЄСЦЗ установлюють у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки у разі загрози виникнення НС.

У режимі підвищеної готовності органи управління ЄСЦЗ проводять такі заходи:

— формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

— посилюють спостереження і контроль за ситуацією на об'єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів;

— розробляють заходи щодо захисту населення в умовах НС;

— приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення НС;

— здійснюють заходи щодо запобігання виникнення НС.

А.4 Режим надзвичайної ситуації ЄСЦЗ установлюють у разі виникнення НС та під час ліквідування її наслідків.

У режимі НС органи управління ЄСЦЗ проводять такі заходи:

— визначають межі території, на якій виникла НС;

— організовують захист населення і територій в умовах НС;

— організовують заходи з локалізації або ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, залучають необхідні сили і засоби;

— здійснюють безперервний контроль за розвитком НС, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях.

ДОДАТОК Б

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Закон України Про правові засади цивільного захисту (від 24.06.2004 р. №1859-І\/).

2 Закон України Про об'єкти підвищеної небезпеки (від 18.01.2001 р. №2245-ІІІ).

3 Посібник: Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1; Техногенна та природна небезпека / В.В. Могильниченко та ін. — К: КІМ, 2007 — 636 с.

Ключові слова: захист населення у НС. заходи щодо захисту населення, захисна споруда, надзвичайна ситуація, об'єкт підвищеної небезпеки, укриття населення, життєзабезпечення населення.