Хімічні речовини, якими би корисними вони не були, становлять особливу небезпеку, багато з них мають канцерогенні властивості, є горючими, забруднюють навколишнє середовище і є токсичними для флори і фауни. За 2013 дуже багато пожеж сталося через займання горючих хімікатів, забравши велику кількість людських життів.
Надійність контролю, як з боку урядів, так і з боку роботодавців, власників хімічних підприємств, який є зараз, на думку Міжнародної організації праці є недостатнім, тому і була обрана дана тема Всесвітнього дня охорони праці в 2014 році.
Брошуру видану до Міжнародного дня охорони праці 2014 можна прочитати на сайті Міжнародної організації праці або завантажити з цього сайту.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 року № 685/2006 «Про День охорони праці» в Україні було підтримано ініціативу Міжнародної організації праці з відзначення 28 квітня Всесвітнього дня охорони праці.
Основною метою цього заходу є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам’яті осіб, які загинули на виробництві
У 2014 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією Міжнародної організації праці відзначатиметься під девізом – Безпека праці та здоров’я під час використання хімічних речовин на виробництві.
Актуальність відповідної тематики обумовлена тим, що сьогодні хімічні речовини та їх сполуки є одними з основних, як у повсякденному житті людини, так і на виробництві. Зокрема, атмосфера Землі – повітряна суміш різних газів, є хімічними елементами та перебувають у відносно постійному об’ємному співвідношенні. Але у результаті виробничої діяльності у повітря надходять різні хімічні речовини та їх сполуки, що призводить до зміни складу повітряної суміші та співвідношення газів.
Слід зазначити, що всі хімічні речовини залежно від дії та ступеня їх впливу на організм людини діляться на класи. Так, за ступенем впливу на організм людини, шкідливі речовини на території України поділяються на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні. Одним із найбільш поширених і небезпечних речовин, що використовуються у промисловості та побуті, зокрема у холодильних установках, є аміак.
При малих концентраціях його вплив на організм людини майже не помітний, а при великих – може призвести до інвалідності або смерті.
Постійний ріст виробництва і збільшення використання хімічних речовин породжує реальну загрозу, як для суспільства в цілому, так і для виробничого середовища, яке нерозривно пов’язано із навколишнім. Тільки у 2013 році в Україні на підприємствах хімічної промисловості травмовано 198 осіб, із них 19 смертельно, чотири нещасні випадки сталися безпосередньо під час використання та застосування хімічних речовин на виробництві.
Резонансна аварія, яка сталася на ПАТ «Концерн «Стирол» 6 серпня 2013 у Донецькій області, через розгерметизацією трубопроводу з рідким аміаком під час капітального ремонту у цеху з виробництва аміаку, призвела до загибелі шести працівників та гострого отруєння аміаком 29 працівників.
Існує перевірена та відпрацьована часом практика вжиття заходів та використання засобів захисту працівниками, а саме: заміна у технологічних процесах шкідливих речовин на менш шкідливі; удосконалення технологічних процесів та устаткування, використання засобів індивідуального та колективного захисту; контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; автоматизація виробництва, своєчасне проведення технічного діагностування обладнання, механізмів, устаткування тощо.
Пошук оптимального балансу між використанням хімічних речовин і заходами профілактики і контролю за їх негативним впливом на працівників, повинні стати базовим пріоритетом під час розробки та впровадження національних програм у країні, а мінімізація застосування хімічних речовин на виробництві для роботодавців.
Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства. Саме тому важливо пам’ятати, що розвиток культури охорони праці у суспільстві – запорука збереження здоров’я працівників.
Саме тому Організаційний комітет звертається до усіх працівників, роботодавців, майбутніх роботодавців та працівників, громадськості про необхідність пам’ятати, що людське життя найвища соціальна цінність, і ніщо не може виправдати смерть людини.
Зважаючи на важливість питань пов’язаних із використання хімічних речовин у виробництві, Організаційний комітет звертається до керівників і працівників, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, у першу чергу тих, що у своїй діяльності використовують особливо небезпечні та високо небезпечні хімічні речовини, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців із закликом акцентувати свою увагу на здоров’ї працівників та зосередити свої зусилля на виконанні вимог Конституції України щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці та виконання вимог Закону України «Про охорону праці».
Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні у рамках Дня охорони праці.
Оргкомітет
БЕЗПЕКА ПРАЦІ ТА ЗДОРОВ'Я ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ВИРОБНИЦТВІ
Актуальність відповідної тематики обумовлена тим, що сьогодні хімічні речовини та їх сполуки є одними з основних отруєнь, як у повсякденному житті людини, так і на виробництві.
Збільшення використання хімічних речовин породжує реальну загрозу, як для суспільства в цілому, так і для виробничого середовища, яке нерозривно пов’язане з навколишнім середовищем. Тож розглянемо питання безпеки при застосуванні пестицидів у сільському господарстві.
Термін «пестицид» означає хімічну речовину (іноді змішану з іншими речовинами), яка використовується для знищення організмів, шкідливих для людини та її господарської діяльності. Термін має дуже широке значення, оскільки містить цілий ряд різноманітних понять, наприклад, інсектициди, фунгіциди, гербіциди, родентициди, бактерициди, мітициди (акарициди), нематоциди, моллюскициди, регулятори росту рослин, репеленти, що визначається видом організму або шкідника, для знищення якого призначена ця сполука або клас хімікатів.
Застосування деяких пестицидів викликає певне невдоволення з боку громадськості. Безсумнівною є побічна дія пестицидів на екологію в регіонах, де вони застосовуються, доцільно співставляли їхні небажані ефекти з очікуваною користю. Якщо принципи застосування пестицидів однакові для всіх сполук, то обмеження, з якими їх слід використовувати, залежать від токсичності певного препарату. Слід враховувати такі аспекти:
а) токсичність препарату. Гостра токсичність вимірюється параметром DL50; це статистично визначена кількість міліграмів речовини на 1 кг живої маси, здатна вбити 50 % представників популяції піддослідного виду організмів. Стандартною лабораторною твариною слугує щур, дози речовини вводять різними способами, зазвичай через рог (перорально) або шляхом нанесення па шкіру (дермально). Показники пероральної або дермальної токсичності враховують в залежності від того, при якому способі введення речовина виявилась найбільш токсичною. Інші ефекти, які проявляються в результаті короткотривалої дії (наприклад, нейротоксичність або мутагенність) або довготривалої дії (наприклад, канцерогенність), також беруться до уваги, однак пестициди з подібними властивостями, як правило, не допускаються до застосування.
Рекомендована Всесвітньою оріанізацією охорони здоров'я класифікація пестицидів згідно з їх небезпекою поділяє технічні продукти залежно від впливу на здоров’я людини наступним чином: клас ІА надзвичайно небезпечні; клас 1Б - дуже небезпечні; клас II помірно небезпечні; клас III - мало небезпечні продукти, технічні речовини, які не є небезпечними при правильному застосуванні;
б) спосіб внесення. Отрути попадають в організм через рот (всмоктування), легені (вдихання), непошкоджену шкіру (проникнення через шкіру) або ранки на шкірі (інокуляція). Небезпека інгаляції (вдихання) визначається фізичною формою і розчинністю речовини. Ступінь проникнення через шкіру залежить від хімікату, але деякі речовини мають пряму дію на шкіру, викликаючи дерматити. Пестициди застосовують в різноманітних формах: у вигляді твердих речовин, розчинів або концентратів при обприскуванні, дуетів (порошкоподібних або гранульованих), аерозолів або газів. Від способу внесення залежить можливість всмоктування пестицидів;
в) характер всмоктування. З практичної точки зору всмоктування речовини через шкіру має більше значення у виробничих умовах, ніж у випадку перорального попадання в організм;
г) форма препарату. Препарат може бути змішаний з твердими речовинами, з водою, емульгаторами, маслами, органічними розчинниками. Деякі з них також можуть бути токсичними і таким чином впливати на ступінь всмоктування пестициду;
д) склад препарату. Багато препаратів містять домішки інших хімікатів, які не є пестицидами, але підвищують їхню токсичність.
Заходи охорони праці та промислової санітарії.
Доступність. Токсичність багатьох пестицидів настільки велика, що їх неправильне, безладне застосування неспеціалістами може призвести до інтоксикації, і часто смертельної, багатьох людей. Тому доступ до всіх препаратів має бути обмеженим, за винятком тих пестицидів, які не становлять великої небезпеки.
Транспортування. Пестициди любого ступеню токсичності слід перевозити в тарі, стійкій проти пошкодження. Транспортувати пестициди разом з продуктами не можна.
Наявність на тарі етикеток. Етикетка повинна містити інформацію: хімічна і торгівельна назва речовини, фірма-виготовлювач, упаковщик або постачальник, вказівки по застосуванню, заходи безпеки при внесенні, вид спецодягу, симптоми інтоксикації, вказівки щодо надання першої допомоги при підозрі на інтоксикацію.
Зберігання. При зберіганні пестицидів доступ до них повинні мати лише спеціалісти. Приміщення для зберігання пестицидів мають бути міцними, з надійними замками.
Застосування. Всьому персоналу, зайнятому на роботах з пестицидами, проводиться детальний інструктаж щодо даних про токсичність препарату і шляхи попадання в організм; поводження з концентрованими та іншими формами пестицидів; способи внесення; очистку обладнання; заходи безпеки та спецодяг; догляд за спецодягом; запобігання забрудненню інших культур, харчових продуктів, водойм; перші ознаки інтоксикації; заходи першої допомоги. Найбільш небезпечним етапом роботи з пестицидом є його розведення (розбавлення). Безпека процесу внесення пестицидів досягається шляхом вибору способу обробки. Пестициди можуть бути небезпечними також і для людей, які працюватимуть на полі невдовзі після їх внесення.
В Україні чинними з питань захисту від шкідливої дії пестицидів є такі нормативно-правові акти:
- Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995;
- постанова КМУ від 04.03.1996 № 288 «Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімі-катів іноземного виробництва»;
- постанова КМУ від 18.09.1995 № 746 «Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і а грохімі катами»;
- ДСанПІН 8.8.1.002-98 «Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності», затверджені постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 08.08.1998 № 2;
- ДСанПІН 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджені постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998 № 1;
- ГОСТ 12.3.041-86 «ССБП. Застосування пестицидів для захисту рослин»;
- НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затверджені наказом МНС від 26.11.2012 № 1353, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.12.2012 за № 2075/22387;
- будівельні норми і правила СНиП II-108-78 «Склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин»;
- «Інструкція з техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосуванні пестицидів», Москва, 1985;
- «Рекомендації по застосуванню засобів захисту органів дихання при роботі з отрутохімікатами та мінеральними добривами», Москва, 1974;
- «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; Доповнення до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», Київ, Юнівест маркетинг, 1996, 1997, 1998.
Отже, в раді застосування пестицидів у виробничій діяльності, суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог нормативно-правових актів, що зазначені вище, обов’язково ознайомитись з інформацією на етикетці тари та врахувати усі небезпеки.
П`ятниця, 26.04.2024
