____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________

(посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ПІД ЧАС ПРИГОТУВАННЯ

ДЕЗІНФІКУЮЧИХ РОЗЧИНІВ

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.3. За даною інструкцією особи по приготуванню дезінфікуючих розчинів інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та особи по приготуванню дезінфікуючих розчинів.

1.4. Власник повинен застрахувати осіб по приготуванню дезінфікуючих розчинів від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров`я осіб по приготуванню дезінфікуючих розчинів з вини власника, вони мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції особи по приготуванню дезінфікуючих розчинів несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До виконання самостійних робіт по приготуванню дезінфікуючих розчинів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають медичних протипоказань, пройшли спеціальне навчання по безпечній роботі з дезінфікуючими розчинами, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.7. Особи з приготування дезінфікуючих розчинів повинні:

1.7.1. Знати властивості дезінфікуючих розчинів та їх дію на організм людини.

1.7.2. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій вони проінструктовані.

1.7.4. Не захаращувати своє робоче місце.

1.7.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

1.7.6. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.7.7. Пам`ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.7.8. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадках.

1.7.9. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.7.10. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на осіб по приготуванню дезінфікуючих розчинів.

1.8.1. Ураження електричним струмом.

1.8.2. Підвищені запиленість та загазованість робочої зони.

1.8.3. Підвищена або знижена температура повітря робочої зони.

1.8.4. Підвищена або знижена рухомість повітря робочої зони.

1.8.5. Підвищена або знижена температура обладнання, матеріалів.

1.8.6. Гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівок, інструментів та обладнання.

1.8.7. Токсична та дратуюча дія дезінфікуючих розчинів на шкіряні покрови, слизові оболонки очей і органів дихання.

1.8.8. Нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів).

1.9. Особи по приготуванню дезінфікуючих розчинів забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з колективним договором (угодою).

1.10. Приміщення, де готуються дезінфікуючі розчини, повинно бути обладнане місцевою та загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одержати завдання від керівника робіт.

2.2. Перевірити та одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту.

2.3. На робочому місці повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади і обладнання.

2.4. Перевірити справність пристосувань. Включити загальнообмінну припливно-витяжну та місцеву витяжну вентиляцію.

2.5. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного і індивідуального захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. При приготуванні дезінфікуючого розчину пергідролю його слід додавати у воду, а не навпаки.

3.2. При зберіганні пергідролю і миючих засобів слід дотримуватись таких заходів безпеки:

3.2.1. Бутель з пергідролем повинна знаходитись у кожусі з прокладкою.

3.2.2. Переносити пергідроль слід обережно у бутлях з кожухом або в закритій ємності, що не б`ється, уникаючи розбризкування.

3.2.3. Миючий засіб, розфасований у негерметичну упаковку, слід зберігати в сухому місці.

3.3. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів з застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) (мурашина кислота, спирт етиловий):

3.3.1. Роботи з ЛЗР і ГР повинні проводитись тільки у витяжних шафах, при вимкнутих електроприладах і газових пальниках.

3.3.2. Зберігати ЛЗР і ГР слід в закритій товстостінній скляній посуді, яку розміщують у металевих ящиках з кришками. Загальний запас ЛЗР, що водночас зберігається, не повинен перевищувати добову потребу.

3.3.3. Розлиті ЛЗР і ГР необхідно засипати піском. Забруднений пісок необхідно збирати дерев`яною лопатою або совком.

3.3.4. Тара, в якій виконувались роботи з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинна негайно промиватись великою кількістю води (подвійне наповнення).

3.3.5. Відпрацьовані ГР повинні збиратись у спеціальну тару.

3.4. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів із застосуванням кислот і лугу.

3.4.1. Бутлі з кислотами слід тримати в захисній металевій тарі, викладеній негорючими матеріалами, переносити і піднімати їх необхідно тільки вдвох.

3.4.2. Переливання кислот і лугу з бутлів в більш дрібну тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

3.4.3. Для приготування розчинів кислот їх необхідно наливати у воду тонким струменем при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

3.4.4. Великі шматки їдкого лугу слід розколювати на дрібні шматочки в спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом) або папером.

Рекомендується замість монолітних шматків лугу застосовувати лускати.

3.4.5. Розчиняти твердий луг слід шляхом повільного додавання його невеликими шматками до води при безперервному перемішуванні, шматочки лугу брати тільки щипцями.

3.5. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Прибрати робоче місце, скласти усі шкідливі речовини, ЛЗР, ГР в установлене для їх зберігання місце.

4.3. Зняти спецодяг та інші засоби індивідуального захисту і прибрати їх у відведене для них місце.

4.4. Помити руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.5. Доповісти керівнику про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. Вимога безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: розгерметизації технологічних трубопроводів, обладнання і тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище; загорання технологічних трубопроводів, обладнання, розчинів та 3І3; відключення електропостачання, обривання і короткого замикання електрообладнання.

5.2. При виникненні аварійної ситуації необхідно відключити електроспоживачі загальним рубильником, огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб; повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно загасити газові пальники, розлитий продукт засипати піском, пісок зібрати і винести у безпечне місце.

5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.5. Надання першої медичної допомоги.

5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.5.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев`язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав`язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев`язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев`язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев`язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов`язкою та викликають лікаря.

5.5.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев`язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов`язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.6. У випадку виникнення пожежі необхідно:

5.6.1. Припинити роботу.

5.6.2. Знеструмити електрообладнання.

5.6.3. Закрити вентилі на лініях подачі газу.

5.6.4. Приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння. У разі необхідності викликати пожежну частину.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

________________________ ________________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)