Інструктивно-методичні матеріали
"Вимоги безпеки під час навчання з плавання в басейнах загальноосвітніх навчальних закладів"
Додаток до листа МОН України від 26.06.2013 № 1/9-457

Ці вимоги поширюються на басейни загальноосвітніх навчальних закладів (далі – навчальний заклад) незалежно від підпорядкування та форми власності, а також можуть бути використані під час навчання з плавання в басейнах іншого підпорядкування.
Місце для купання дітей і вимоги безпеки під час проведення навчання з плавання в природних водоймищах (річки, озера, ставки, моря тощо) повинні відповідати вимогам Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 24.09.2012 року № 1214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1739/22051).

                Додаток
                    до листа МОН
 від 26.06.2013 № 1/9-457

Інструктивно-методичні матеріали
«Вимоги безпеки під час навчання з плавання
в басейнах загальноосвітніх навчальних закладів

1. Загальні положення

Потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їх розвитку. Нормальний ріст і розвиток організму неможливий без активних рухів, без фізичних вправ. Одним з основних завдань, що стоїть перед навчальним закладом, є залучення всіх учнів до систематичних занять фізичними вправами, виховання вміння свідомо й самостійно використовувати їх у режимі дня, праці та відпочинку.
Серед цілеспрямованої роботи з активізації рухової активності учнів в режимі навчального дня особливе місце займає навчання плаванню.
Будівництво плавального басейну в загальноосвітньому навчальному закладі  регламентують Державні будівельні норми ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди начальних закладів». Відповідно до цього документу необхідність влаштування плавального басейну, його розмір і кількість ванн установлюється завданням на проектування навчального закладу, причому для загальноосвітніх навчальних закладів передбачається басейн розміром не менше 25х8,5 (м) і можливість додаткового влаштування басейну з ванною   10х6,0 (м) завглибшки 0,6 – 0,8 (м) для навчання дітей плаванню. Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного санітарного лікаря  України від 14.08.2001 № 63 (далі – ДСанПіН 5.2.2.008-01), допускається добудова до існуючого приміщення школи блоку плавального басейну за умови, що для цього є земельна ділянка.
Ці вимоги поширюються на басейни загальноосвітніх навчальних закладів (далі – навчальний заклад) незалежно від підпорядкування та форми власності, а також можуть бути використані під час навчання з плавання в басейнах іншого підпорядкування.
Місце для купання дітей і вимоги безпеки під час проведення навчання з плавання в природних водоймищах (річки, озера, ставки, моря тощо) повинні відповідати вимогам Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 24.09.2012    № 1214, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1739/22051).
 

2. Основні вимоги до улаштування плавальних басейнів у навчальному закладі

Улаштування плавального басейну в навчальному закладі можливе при виконанні цілої низки нормативних вимог і заходів щодо санітарно-гігієнічного забезпечення, насамперед вимог Санітарних правил улаштування та утримання місць занять з фізичної культури і спорту СанПіН 1567-76, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 30.12.1976  № 1567-76.
Кількість дітей, що одночасно користуються ванною басейну, розраховують відповідно до санітарних норм і становлять 3 м² на дитину до 7 років та 4 м² - для учнів старшого віку.
Глибина басейну для дітей до 7 років має становити не більш ніж 0,6 м.  Температура води у ванні басейну становить 29-30 ºС, причому температура повітря   на 1-2 ºС вища за температуру води.

До санітарно-гігієнічних заходів відносять:
наявність основних та допоміжних приміщень;
організація мікроклімату (температура, повітрообмін, освітлення тощо).
Басейни, улаштовані (убудовані) в приміщенні і з’єднані з основними приміщеннями  навчального закладу повинні мати:
залу з ванною (ваннами),
дві роздягальні з душовою та туалетом,
кабінет учителя (інструктора з плавання),
кабінет медичної сестри,
технічні приміщення, пов’язані з обслуговуванням басейну (лабораторія для аналізу води, приміщення для приготування дезінфікуючих розчинів, щит управління тощо).
Внутрішнє планування приміщень басейну повинно відповідати гігієнічному принципу послідовності:
прямування за схемою – роздягальня (приміщення, де учні роздягаються), душова кімната, проточна ножна ванна, обхідна доріжка басейну.
Зони взутих і босих ніг слід розділити, для чого в роздягальні влаштовують прохідні кабіни для перевдягання з двома входами (виходами). Необхідно розробити схему, за якою учні, які займаються плаванням, не можуть пройти до ванни басейну, не потрапивши в душову. Для учнів, які тимчасово не відвідують або звільнені від занять з плавання, необхідно передбачити вхід без заходу в душову. Такі учні повинні бути присутніми на заняттях і під час їх проведення знаходитися на лавках біля ванни басейну.
Санвузли слід розміщувати в  роздягальнях.

Санітарно-протиепідеміологіні заходи, направлені на забезпечення епідемічної безпеки занять з плавання учнів:
- забезпечення чистоти води;
- виконання правил особистої гігієни тими, хто навчається (займається плаванням);
- своєчасне та якісне прибирання приміщень як між заняттями, так і наприкінці дня;
- виконання санітарного режиму експлуатації басейну.
Плавальні басейни обладнують системами, що забезпечують водообмін у ваннах.
За характером водообміну басейни бувають:
- басейни рециркулярного типу;
- басейни проточного типу;
- басейни з періодичною заміною води.
Рециркулярна система водообміну найбільш раціональна і економічна, оскільки  вона забезпечує мінімальну витрату води, реагентів та палива. При цьому одна і та сама вода використовується кілька разів, проходячи через очисні та знезаражувальні пристрої.
Проточне водопостачання басейну можливе у випадку, коли вода не потребує спеціального очищення та підігріву.
У випадку неможливості забезпечення безперервної подачі водопровідної води необхідно щоденно проводить повну заміну води у ваннах загальноосвітніх навчальних закладів.
Незалежно від системи заповнення ванни в басейні необхідно здійснювати знезараження води. Для цього використовується введення знезаражувального реагенту – хлорування та бромування води. Бром створює більш якісні умови для плавців, не впливає на слизові оболонки. Знезараження за допомогою реагенту здійснюється шляхом приготування у спеціальному приміщенні, що розташоване поруч з ванною, концентрованих розчинів, які додаються до води, у випадку проточної системи – в трубопровід, що подає воду, при рециркулярній системі – перед або після фільтрів (залежно від прийнятої системи), під час знезаражування озоном або УФ-випромінюванням - після фільтрів. Постійна концентрація залишкового хлору у воді ванни повинна підтримуватися на рівні 0,5 – 0,7 мг/л, залишкового брому – 1,2 мг/л.
Для басейнів з безперервною подачею води рекомендують знезаражування води проводити за допомогою фізичних методів (насамперед, ультрафіолетового випромінювання).
Для профілактики захворювань та з метою забезпечення чистоти ванни обслуговуючий персонал проводить поточне, щоденне, періодичне та щомісячне (генеральне) прибирання та дезінфекцію басейну.
Поточне прибирання проводять після закінчення уроку (заняття) групи дітей, хто навчається або займається плаванням.
Після закінчення занять в басейні, в кінці робочого дня проводиться щоденне прибирання приміщення і дезінфекція обхідних доріжок, підлоги, килимків, дверних ручок, поручнів, лавок в роздягальнях тощо за допомогою протирання тканиною, змоченою у 0,5 %-ному розчині хлораміну.
Періодична дезінфекція стін басейну (до рівня не менше 2-х м), підлоги в залі басейну і підсобних приміщеннях, а також предметів інвентарю і обладнання проводиться в санітарні дні (один раз на тиждень) за допомогою розчину хлораміну.
Генеральне прибирання басейну здійснюють під час заміни води – не рідше одного разу на 10 днів для басейнів загальноосвітніх навчальних закладів, де проводять заняття діти (учні). Перед проведенням дезінфекції стіни і дно ванни необхідно ретельно очистити щітками і промити мильно--содовим розчином з наступним прополіскуванням гарячою водою. Дезінфекцію ванн проводять за допомогою дезінфікуючих розчинів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України, наприклад:
0,5 %-ний розчин хлораміну  - для приміщень та інвентарю басейну;
0,1-0,2 %-ний розчин натрій гіпохлориту – для приміщень, ванн та інвентарю басейну;
10 %-ний розчин борної кислоти – для ванн.
Змивання дезінфікуючого розчину здійснюють не раніше ніж за годину після його нанесення.

3. Вимоги до якості води в плавальному басейні

Вода у ваннах басейну повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за № 452/17747.
Якість води повинна бути такою, щоб унеможливити розвиток хвороботворних мікробів – збудників кишкових, шкіряних та інших захворювань. Контроль за якістю води проводиться за допомогою лабораторних аналізів хімічних та бактеріологічних показників. Хімічний та бактеріологічний аналіз води проводять працівники басейну навчального закладу під керівництвом представників санітарно-епідеміологічної станції, до сфери нагляду якої відноситься навчальний заклад.
У випадку виявлення забрудненості води санітарно-епідеміологічна станція закриває басейн для повного спуска води і проведення дезінфекції ванни, незалежно від того, коли була проведена попередня дезінфекція.
На чистоту води в басейні впливає виконання правил особистої гігієни тими, хто навчається та займається плаванням.

4. Основні правила проведення занять у плавальному басейні

Навчальна, спортивна та оздоровча робота в плавальному басейні повинна проводитися відповідно до розкладу занять, затвердженого керівником навчального закладу. У розкладі занять зазначаються прізвища учителів (інструкторів з плавання), які проводять заняття, будь-яка заміна одного вчителя (інструктора з плавання) на іншого повинна бути письмово оформлена розпорядженням по навчальному закладу.
Для проведення занять з плавання у басейні допускаються особи, які мають освіту з фізичної культури (учителі, інструктори з плавання).
Адміністрація навчального закладу спільно з його медичним працівником повинні щорічно проводити прийом заліків з правил безпеки проведення занять, рятування та надання невідкладної домедичної допомоги потопаючим  з працівниками, які мають проводити заняття (учителі, інструктори з плавання). Результати перевірки знань фіксуються в спеціальному журналі. Особи, які не здали залік з цих правил безпеки, до роботи не допускаються.
До відвідування басейну допускаються учні, які пройшли медогляд у лікувально-профілактичному закладі, мають довідку на право відвідування басейну. Повторний медогляд для учнів, що відвідують басейн, повинен проводитися не рідше одного разу на півроку.
Працівники, які проводять навчання з плавання, повинні:
довести на першому занятті до відома учнів, які навчаються плаванню, правила безпеки проведення занять і здійснювати постійний контроль за їх виконанням;
не допускати до занять учнів, які не пройшли медогляд;
перед початком кожного заняття проводити огляд спортивного обладнання та інвентарю, при виявленні несправності повідомити заступника керівника, який відповідає за охорону праці, безпеку життєдіяльності навчального закладу, до усунення несправності заняття не проводити;
заходити до приміщення ванни басейну першим та виходити останнім після того, як усі учні закріпленої за ними групи вийдуть з приміщення ванни;
відводити крайні доріжки для учнів, що невпевнено тримаються на воді або тільки почали навчатися плаванню;
у разі аварії чи наявності умов, що заважають проведенню занять або погрожують життю та здоров’ю учнів, припинити проведення заняття та проконтролювати вихід усіх учнів з ванни басейну;
повідомити адміністрацію навчального закладу про всі нещасні випадки та випадки травмування, інші надзвичайні події під час проведення занять.
Штатний розклад працівників басейну як структурного підрозділу навчального закладу може складатися з таких посад: завідувач басейну, медичний працівник, інструктор з плавання, технічний працівник з обслуговування басейну, робітник, який проводить дезінфекцію води басейну, прибиральник приміщень басейну, гардеробник. Такі додаткові посади вводяться до штатного розпису навчального закладу за рахунок спеціального фонду у разі виробничої необхідності (за наявності в навчальному закладі плавального басейну) згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010  № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів».
Учитель фізичної культури (інструктор з плавання) несе відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час уроку з плавання. Перед початком уроку, а також перед виконанням окремих вправ він проводить з учнями інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в класному журналі на сторінці про зміст (тему) уроку. Учитель (інструктор з плавання) контролює виконання учнями правил безпеки проведення занять (примірні правила наведені у додатку) і здійснює профілактичну роботу з учнями щодо запобігання нещасних випадків.

                            Додаток

                            ЗАТВЕРДЖЕНО
                            Керівник __________________
                            навчального закладу
                            __________________________
                            Підпис    прізвище, ініціали
                            «____» ____________ 20___ р.

Примірні правила безпеки
проведення занять у плавальному  басейні _____________________________ навчального закладу

1. Ці Примірні правила безпеки проведення занять у плавальному басейні _______________________ навчального закладу (далі – Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу у плавальному басейні – учнів, учителів фізичної культури, інструкторів з плавання  під час проведення занять із навчальної, спортивної та оздоровчої роботи відповідно до розкладу занять у басейні, затвердженого керівником навчального закладу.
2. Уроки з плавання проводять учителі фізичної культури (інструктори з плавання), прізвища яких указано в розкладі занять, будь-яка заміна одного вчителя на іншого повинна бути письмово оформлена розпорядженням по навчальному закладу.
3. До уроків з плавання допускаються всі учні, які пройшли медогляд у лікувально-профілактичному закладі, мають довідку на право відвідування басейну. Повторний медогляд для учнів, що відвідують басейн, повинен проводитися не рідше одного разу на півроку.
4. У групах спортивного та фізкультурно-оздоровчого плавання учні, які не вміють плавати, повинні пройти курс початкового навчання. Комплектування груп проводиться на перших заняттях із урахуванням віку, стану здоров’я і ступеню підготовленості тих, хто займається плаванням. Групи дітей, що навчаються плаванню, не повинні перевищувати 10-12 учнів.
5. Навчання з плавання учнів дозволяється проводити в мілкій частині ванни плавального басейну, при цьому слід відокремити від глибокої частини розподільним шнуром з поплавками. Навчання з плавання у глибокій частині басейну дозволяється за наявності засобів, що попереджують нещасні випадки на воді (рятівні круги і пояси (жилети), надувні манжети,  гумові надувні кулі (м’ячі), шести тощо).
6. Вхід учнів до ванни басейну дозволяється тільки через роздягальню. Учні приходять у роздягальню, переодягаються у купальні костюми і проходять у душову кабінку. Заняття у плавальному басейні дозволяється тільки в купальному костюмі і шапочці.
Учні повинні мати при собі мило, губку, полотенце, плавальні приналежності (плавальні шапки, костюми), гумове взуття.
Кожний учень, який проходить до ванни басейну, повинен пройти до басейну через душ і проточну ножну ванну.
7. Після закінчення занять у басейні учні повинні прийняти душ і залишити роздягальню з урахування часу перерви.
8. Учням дозволяється перебувати у басейні тільки під наглядом учителя (інструктора з плавання) і тільки на вказаних ним доріжках.
9. Початок і закінчення заняття з плавання у басейні здійснюється за командою учителя (інструктора з плавання) після проведення переклички присутніх на уроці. Тільки вчитель може допустити до занять учня, який запізнився, а також дозволити вийти з води до загального сигналу.
10. Учні повинні виконувати правила внутрішнього розпорядку басейну, ці правила безпеки, правила пожежної безпеки, санітарно-гігієнічні вимоги, у тому числі вимоги медичного персоналу басейну, а також дотримуватися порядку та загальноприйнятих норм поведінки, не допускати дій, що створюють небезпеку для тих, хто оточує.
11. Учням забороняється:
пірнати на глибину без дозволу або нагляду вчителя;
плавати в масці та трубці;
стрибати з бортика;
подавати неправдиві сигнали про допомогу, кричати;
організовувати у воді ігри, розваги, пов’язані з пірнанням та небезпекою для тих, хто поруч перебуває у воді;
забруднювати воду в басейні;
використувати жувальну гумку.
12. Учитель (інструктор з плавання) повинен стежити за дотриманням учнями правил безпеки проведення занять.

Розробник:
Посада                підпис                прізвище, ініціали