Охорона праці та пожежна безпека в Україні

Вівторок, 12.12.2017
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гости"Вітаю Вас, Гість Ваш IP 54.234.247.118· RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Кодекси України [10]
Коментарі до Кодексів України [10]
РЕКЛАМА
загрузка...
Останні коментарі



п. 2 Стаття 20. Кодексу цивільного захисту України "Завдання і обов’язки суб’єктів господарюван...



Дякую. Дужу цікаве видання.  happy...

РЕКЛАМА
Свята

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика

Яндекс.Метрика


Онлайн всього: 15
Гостей: 15
Користувачів: 0
 Охорона праці та пожежнаа безпека
загрузка...
Головна » Файли » Кодекси України » Коментарі до Кодексів України

НПК ст.ст. 41, 41-1, 41-2, 41-3, 42 Гл. 5 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення" КУАП
[ ] 31.07.2010, 21:56



Науково-практичний коментар  ст.ст. 41, 41-1, 41-2, 41-3, 42 Гл. 5 Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення Кодекс України про адміністративні правопорушення

Джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.; - К. : Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. - 781 с.

Зміст

Глава 5 Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення
Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
Стаття 41-1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди
Стаття 41-2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди
Стаття 41-3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод
Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм



Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Частину першу статті 41 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1979-111від 21.09.2000 р.]
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці - тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У частину другу статті 41 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
[У частину другу статті 41 внесено зміни згідно із Законом України № 1979-111 від 21.09.2000 р.]
[У статтю 41 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.]
1.    Кожен має право на працю, що дає змогу заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що передбачає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ці положення закріплені Конституцією України.
2.    Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, зокрема, право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а за необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних
результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
З Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
4.    Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб; надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів; безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії; компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість; правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
5.    Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виражені, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути залежати від здійснення інших платежів та їх черговості.
6.    Законом встановлюється обов'язок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
7.    Охорона праці- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
8.    Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Умови праці на робочому місці, оезпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
9.    Об'єкт: встановлені законодавством права громадян на працю, на оплату праці, на охорону праці, на соціальний захист у випадку втрати годувальника чи працездатності, та інші права відповідно до чинного законодавства.
До законодавства про працю та про охорону праці належать: Кодекс законів про працю України, Закони України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р., «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., «Про відпустки» від 15.11.1996 р., «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. та інші відповідні нормативно-правові акти.
10.    Об'єктивна сторона виражається у вчиненні таких дій:
-    порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати
-    виплата заробітної плати не в повному обсязі
-    інші порушення вимог законодавства про працю
-    порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
11.    Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому, є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці). Діяльність Держнаглядпраці регулюється Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 18.01.2003 р.
12.    Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення є Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), який діє на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення від 23 листопада 2006 р. № 1640.
13.    Суб'єкт: відповідно до 1 ч. цієї статті - посадові особи, на яких законодавством покладено обов'язки з дотримання вимог законодавства про працю; відповідно до ч. 2 - працівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадяни, які є суб'єктами підприємницької діяльності.
14.    Суб'єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинено як з умислом, так і з необережності.

Стаття 41-1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди


Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк - тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 [Кодекс доповнено статтею 41' згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.] [У статтю 41-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони праці. Об'єктивна сторона виражається в:
-    ухиленні осіб, зазначених у статті, від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди;
-    умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів; незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк.
Порядок ведення переговорів, відносини, що виникають при реалізації права на проведення переговорів, регулюються Законом України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р.
Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колективним договором, угодою. Сторонами колективного договору, угоди є: 1) власник або уповноважений ним орган; 2) одна або кілька профспілок чи інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи, а у разі відсутності таких органів - представники трудящих, обрані і уповноважені трудовим колективом.
Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені зазначеними документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом. Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Для врегулювання розбіжностей під час ведення колективних переговорів сторони використовують примирні процедури, про які складається протокол розбіжностей. Протягом трьох днів після складання протоколу розбіжностей сторони проводять консультації, формують зі свого складу примирну комісію, а у разі недосягнення згоди звертаються до посередника, обраного сторонами.
Особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі в роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту звільняються від основної роботи із збереженням середнього заробітку та включенням Цього часу до трудового стажу. Всі витрати, пов'язані з участю у переговорах і підготовці проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю, колективним договором, угодою.
Суб єктами цього правопорушення можуть бути особи, які представляють власників, >повноважені ними органи, профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представники трудових колективів, які є сторонами колективного договору. Такі суб'єкти, крім відповідальності, зазначеної у санкції цієї статті, несуть також Дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Суб'єктивна сторона: зазначене правопорушення може бути вчинене тільки з Умислом.

Стаття 41-2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[Кодекс доповнено статтею 412 згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.] [У статтю 412 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони праці. Ці відносини регулюються Законом України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. Об'єктивна сторона виражається у:
-    порушенні зобов'язань щодо колективного договору, угоди;
-    невиконанні зобов'язань щодо колективного договору, угоди.
Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Статтею 18 зазначеного Закону встановлюється, що на осіб, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. Також у цій статті частиною другою зазначається, що на вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов'язання щодо колективного договору, угоди. Справи щодо вчинення такого правопорушення розглядаються судами (ст. 221 КпАП).
Суб'єкт: особи, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представники трудових колективів.
Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу.

Стаття 41-3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод

Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, - тягне за собою накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [Кодекс доповнено статтею 413 згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 р.] [У статтю 413 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]
Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони праці.
Об'єктивна сторона виражається у ненаданні суб'єктами цього правопорушення необхідної інформації для:
-    ведення колективних переговорів
-    здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод.
Порядок ведення колективних переговорів регулюється ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р., а порядок здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод регулюється ст. 15 зазначеного Закону. Цими статтями встановлюється: сторони колективних переговорів зобов'язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору, угоди, а також, що у разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію.
Перед проведенням переговорів представники працівників мають право отримати необхідну для них інформацію. Така інформація може стосуватися доходів підприємства; перспективи розвитку; можливість виплати дивідендів за акціями; заходів, які вживаються задля охорони праці, охорони навколишнього природного середовища; та інших відомостей. Учасники переговорів зобов'язані не розголошувати дані, що є державною або комерційною таємницею, про що вони підписують відповідні зобов'язання. При здійсненні контролю за виконанням колективних договорів, угод подається запит уповноваженою на те особою (це може бути представник профкому, власник підприємства, організації, установи) щодо виконання встановлених колективним договором чи угодою вимог. Така інформація надається безоплатно. Суб'єкт: це правопорушення може бути вчинено особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації. Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.


Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм

 Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 42 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.] [У статтю 42 внесено зміни згідно із Законом України № 352-ХІУвід 23.12.98 р.]
Об'єкт: охорона здоров'я населення. Охорона здоров'я населення є дуже важливим завданням, покладеним на державу, адже Конституцією України встановлюється, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також Конституцією визначається право кожного на охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Відносини у сфері охорони здоров'я регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, законами України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», іншими нормативно-правовими актами та санітарними нормами. Санітарне законодавство спрямоване на забезпечення такого стану здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, за якого показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для цієї території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності перебувають у межах, визначених санітарними нормами.
Об'єктивна сторона виражається у вчиненні дій, що порушують встановлені санітарно-гігієнічні і санітарно-протиепідемічні правила та норми.
Державні санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми (санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення. Санітарні норми за своєю природою дуже різноманітні і залежать від того, в якій сфері та щодо чого вони встановлюються. В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до планування і забудови пунктів: будівництва і експлуатації промислових та інших об'єктів; очистки та знешкодження промислових і комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування та водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів. Також встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови та промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Основу державної політики охорони здоров'я формує Верховна Рада України шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоров'я, визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів, створення системи різноманітних регуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових загальнодержавних програм охорони здоров'я. Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади. Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України. МОЗ України, згідно з покладеними на нього завданнями, затверджує відповідно до законодавства державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи.
Розділом II Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» встановлюються права та обов'язки громадян і підприємств, установ, організацій щодо забезпечення санітарного та епідеміологічного добробуту. Задля виконання вимог щодо усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та їх ліквідацію застосовується комплекс організаційних, адміністративних, інженерно-технічних, медич¬них, нормативних, екологічних, ветеринарних та інших заходів, що мають назву санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи (санітарні заходи). Прикладами порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм є недодержання встановлених вимог щодо проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій щодо якості продуктів тощо. Об'єктивна сторона цього правопорушення може виражатися як дія, так і бездіяльність (у випадку, коли на особу покладено обов'язок діяти певним чином).
Суб'єкт: громадяни та посадові особи.
Суб'єктивна сторона: умисел або необережність.








Категорія: Коментарі до Кодексів України | Додав: ohranatruda | Теги: кодекс, НПК, комментарий, КУАП
Переглядів: 2586 | Завантажень: 1 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
avatar
1
Лист Міністерства юстиції від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 стосовно застосування норм статей 38 та 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення при скоєнні особою триваючого правопорушення

Державному комітету України по земельних ресурсах
01601, м. Київ, пров. Музейний, 12

У Міністерстві юстиції України розглянуто лист Держкомзему від 24 жовтня 2003 року N 14-26-4/6782 щодо надання роз'яснень стосовно застосування норм статей 38 та 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення при скоєнні особою триваючого правопорушення та повідомляється наступне.
Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" постановлено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КпАП України двомісячного строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КпАП України, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 та ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
В теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином.
Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).
Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, на думку Мін'юсту, якщо особа самовільно займає земельну ділянку протягом декількох років, то таке правопорушення буде вважатись триваючим.

Заступник Міністра І. І. Ємельянова

avatar




Copyright otipb.at.ua © 2017
Форма входу
Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 856

Книга скарг та пропозицій

РЕКЛАМА

Архів записів
Закон про охорону праці Закон про охрану труда Закон України Про охорону праці Закон Украины Про охрану птруда ГПК Украины Гражданско-процессуальный кодекс Ук ДНАОП 0.05-8.04-92 Журнал журнал обліку електроінструментів електроприймач журнал учета Журнал учёта аварий и отказов в раб Акт акт огляду акт осмотра заземлители Наряд-допуск роботи в електроустановках вимірювання опору розтікання протокол протокол перевірки Правила пуе діюча електроустановка електроустановка ДПД ПТК служба охорони праці xtybt jhfyt nhelf? положение про об Адміністративно-громадський контрол положення інструкції з охорони праці Типове положення Перелік від 27 червня 2003 р. № 994 15.11.2005 N 606 безпека руху НПАОП інструкція графік будівлі споруди закон кабінет охорони праці инструктаж водії положение водители інструктаж медичні огляди Навчання 1 група електробезпеки медичний огляд первая помощь скачать скачать книгу охрана труда инструкции учебник книга Виробів мультфильм Видеоприкол видео анекдоты инструкция кран робота такелажники автомобіль Веревка канат Працівник будівництво Електромонтажник юмор прикол дрель атестація дерева автотранспорт гуртожиток готель норми Порядок Освіта баня видео урок автомобили грузовики торговля баз деревообработка Бесплатно лекции плакаты Приказ Безпека Скачати кодекс лекції железнодорожный транспорт метро авария автомобиль пожар книги вправи лифт гост Відео правила пожарной безопасности Кино пособие банк програма тестирование Программы лист транспорт культура библиотеки номенклатура Заява пиротехника строительство розслідування гражданская оборона плакат Постер дтп БЖД литература водитель цирк зоопарк пневмоинструмент животные агропром АЗС аптечка огнетушители скринсейвер комментарий взрыв презентация связь Зв'язок Холодильники Освітлення медицина здравоохранение молниезащита ремни безопасности художник Воздух шум Архивы тренировка ОЖОГИ Памятка питание Харчування Игра Кислота Склад офис Электрооборудование ПУЭ офіс сельское хозяйство безопасность сварка аптеки Вывоз мусора бомбы общежитие психология ограждения Образование Машинобудування машиностроение КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ сборник автовышка Вопросы и ответы молот ОКРАСКА заборона ISO бухгалтер артисты газ инсульт пчеловодство авторемонт театр справочник видеоурок powerpoint Програми пляж Дозвіл аптека ЖКХ ДСП глаза очі НПК Ринок Промисловість лабаратория біологія легкая промышленность ВЫВИХ спирт радиация Випромінювання школи залізниця спорт аудит відпочинок средства защиты Довідник Методика ионизация учебное пособие статистика стенд плакаты ГО информатика очки железная дорога фільм туризм флот вентиляция Компьютер зберігання бассейн трактор больницы история історія Вагон Вокзал трамвай документи пропаганда діти титан Цинк бензол ОБЖ оплата праці ДНЗ ЗНЗ школа навчально-виховний процес выставки обморожение Землетрясение дозиметр концепт Звітність Лесное хозяйство Декларація детский сад Дизайн тележки знезараження билеты вопросы Карбамид автоклав законодательство агітація АЕРОПОРТ Повідомлення ведро Станки Бункер байк en Відповідність дрон катастрофи допуск СОУ Вимірювання енергія ГРИПП Концертный зал библиотека музей Вимога дворник БРОНХИТ
РЕКЛАМА

Кнопка сайту




Виджет для yandex

Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish

Интернет-магазин подарков и сувениров Nice-Surprise

Проектирование противопожарных систем

Пожарный сайт 01

Веселый пожарный

Державні Будівельні Норми України


Яндекс

 

Хостинг від uCoz

До уваги користувачів! Вся інформація, розташована на сайті, взята з відкритих джерел в осівтніх цілях та призначена виключно для приватного використання. Інформація з сторінок цього сайту не призначена для комерційного використання! Ні власник ресурсу, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи сайт otipb.at.ua користувач підтверджує свою повну згоду з усіма раніше зазначеними умовами користування інформацією з цього сайту.