Порядок присвоєння І групи з електробезпеки / Інструкція для присвоєння І групи з електробезпеки - Інструкції з охорони праці - Охорона праці - Охорона праці та пожежнаа безпека - Охорона праці та пожежна безпека
 

Охорона праці та пожежна безпека в Україні

Субота, 03.12.2016
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Ви увійшли як Гість · Група "Гости"Вітаю Вас, Гість Ваш IP 54.158.84.38· RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Нормативно-правові акти з охорони праці [506]
Інструкції з охорони праці [268]
Журнали [41]
Нормативні акти підприємства з питань охорони праці [141]
РЕКЛАМА
Останні коментарі
В якому разі на підприємстві потрібно заводити журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техн...

Cтворення аптечок для працівників


А ответ на вопрос в заголовке так и не прозвучал кто?

Все на російсікій мові і під законодавство Росії.

Зразок Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці https://yadi.sk/i/DDwuirISwhR...

У такому разі в якості повторного інструктажу може бути зарахований позаплановий інструктаж, який мо...

Як вчинити, якщо під час проведення повторного інструктажу працівник перебував у відпустці або хворі...

Очень интересная купюра!!!

РОЗ'ЯСНЕННЯ ДСНС України
щодо функціонування системи пожежного спосте...

Офіційно опубліковано ("Офіційний вісник України" № 38 (24.05.16 г.)

РЕКЛАМА
Свята

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика

Яндекс.Метрика


Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Кнопка сайту




Виджет для yandex

 Охорона праці та пожежнаа безпека
загрузка...
Головна » Файли » Охорона праці » Інструкції з охорони праці

Порядок присвоєння І групи з електробезпеки / Інструкція для присвоєння І групи з електробезпеки
[ ] 19.09.2014, 20:07

Порядок присвоєння І групи з електробезпеки / Інструкція для присвоєння І групи з електробезпеки

Порядок присвоєння І групи з електробезпеки

Кожна людина, яка використовує електротехнічні пристрої, повинна дотримуватись вимог електробезпеки. На виробництві кваліфікаційна група з електробезпеки, присвоєна працівнику, визначає рівень його знань з електробезпеки. Основні вимоги до присвоєння груп з електробезпеки встановлюють такі нормативні документи:

• Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (НПАОП 40.1 -1.21 -98; далі — ПБЕЕС);

• Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 (далі — ПТЕЕС).

Згідно з цими нормативно-правовими актами персонал, пов'язаний з експлуатацією електроустановок, поділяють на неелектротехнічний, електротехнологічний та електротехнічний.

Працівники електротехнічні — працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням електроустановок, що склали іспит з ПБЕЕС та мають відповідну групу з електробезпеки (п. 3.1 ПТЕЕС).

Працівники електротехнологічні — працівники, посада або професія яких пов'язана з експлуатацією електротехнічної частини виробничого обладнання, обов'язки яких не стосуються обслуговування його електропривода (п. 3.1 ПТЕЕС).

Керівник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу, що пов'язаний з роботою, під час виконання якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом (пп. 12.3.5 Правил охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об'єктах оптової торгівлі, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 08.05.1996 № 78; далі — Правила № 78; НПАОП 51.0-1.03-96).

Нормативними документами встановлено необхідність присвоєння І групи з електробезпеки, зокрема, для таких професій та видів робіт:

• робота з ручним електрифікованим інструментом II і III класу (пп. 6.7.6 ПБЕЕС; п. 5 додатка 2 до ДСТУ Б А.3.2-13:2011 «ССБП. Будівництво. Електробезпечність. Загальні вимоги»);

• ДСТУ Б А.3.2-13:2011 «Будівництво. Електробезпечність. Загальні вимоги»;

• піднімання на опору повітряної лінії електропередачі не вище З м від поверхні землі (до ніг працівника) (пп. 6.1.3 ПБЕЕС);

• стропальник (пп. 6.9.8 ПБЕЕС; пп. 12.3.21 5 Правил № 78);

• водій електронавантажувача (пп. 7.4.7 Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Держгірпромнагляду 31.12.2008 № 308; НПАОП 0.00-1.22-08);

• контролер атракціонів (пп. 10.4.10 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом МНС України від 01.03.2006 № 110; НПАОП 92.7-1.01-06);

• робота на машинах та обладнанні з електроприводом (пп. 14.14 Правил охорони праці у птахівництві, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 06.10.2008 № 213; НПАОП 01.2-1.03-08).

Згідно з підпунктом 2.1.3 ПБЕЕС для одержання групи І, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в електроустановці з оформленням у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Інструктаж з електробезпеки має проводити особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням, особа зі складу електротехнічних працівників з групою електробезпеки не нижче III. При цьому мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою І не вимагаються.

У ПБЕЕС немає відповідей на такі запитання: журнал для реєстрації інструктажу з електробезпеки має бути спеціальним чи за формою додатка 6 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05)? І група з електробезпеки присвоюється одноразово чи періодично підтверджується? Який вид інструктажу оформлюють при присвоєнні І групи з електробезпеки?

Відповіді на ці запитання представників контролюючих органів та відповідальних осіб суб'єктів господарювання можуть бути неоднозначними. Більшість суб'єктів господарювання вирішує ці питання за старими Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими Держенергонаглядом СРСР від 12.04.1969, які були чинними на території України на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ, тобто до набрання чинності ПБЕЕС. Пунктами Э1.3.14, Э1.3.15 цих Правил було передбачено ведення спеціального журналу з щорічною періодичністю проведення перевірок знань на І групу з електробезпеки. Подібні вимоги містяться у деяких чинних нормативних документах, наприклад, у пп. 12.3.5 Правил № 78.

Згідно з пунктами 4, 5 додатка 2 до ДСТУ Б А.3.2-13:2011 під час проведення будівельно-монтажних робіт присвоєння І групи з електробезпеки оформлюється записом у журналі перевірки знань з техніки безпеки (форми журналу не визначено), при цьому особи повинні проходити інструктаж не рідше ніж 1 раз на квартал, а особи, допущені до керування будівельними машинам і устаткованням з електроприводом, повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.

Щоб правильно зрозуміти вимогу підпункту 2.1.3 ПБЕЕС «для одержання групи І <...> необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в електроустановці», слід правильно розуміти поняття «електроустановка», «електротехнічний пристрій» або «електротехнічний інструмент».

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 3.1 розділу III ПТЕЕС (узяте з п. 24, 25 ГОСТ 19431-84 «Энергетика и электрификация. Термины и определения»): електроустановка — комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії. Тобто характерною рисою електроустановки є наявність простору (споруди, елек- троприміщення) з можливим перебуванням у ньому працівника, тому поняття «робота в електроустановці» та «робота з електротехнічним пристроєм або електроінструментом» не є тотожними. До електропри- міщення може бути віднесено електрощитову, електропункт, диспетчерську, машинний зал та інше приміщення з електрообладнанням.

Таким чином, І група з електробезпеки потрібна тим працівникам, які можуть залучатись до одноразових робіт в електроустановках (як допоміжний персонал) під наглядом електротехнічного персоналу та у місцях, де може виникнути небезпека ураження електричним струмом від відкритих частин електроустановок, що перебувають під напругою.

Однозначним є те, що присвоєння І групи з електробезпеки передбачає наявність відповідної інструкції з електробезпеки.

 


(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ____________________
(посада керівника підприємства,
ПІП., підпис)
(число, місяць, рік)

 Інструкція

для присвоєння І групи з електробезпеки

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з електробезпеки (далі — Інструкція) встановлює вимоги безпеки під час роботи з виробничими електроприймачами загального призначення в умовах, де може виникнути небезпека ураження електрострумом від відкритих частин електроустановок, що перебувають під напругою. Інструктаж за цією інструкцією передбачає присвоєння І кваліфікаційної групи з електробезпеки.

1.2. Інструкцію розроблено на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132; Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; з урахуванням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4.

1.3. Допуск працівників до проведення робіт з використанням засобу виробництва, до складу якого входить електротехнічний пристрій, здійснюється після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці під час роботи з засобом виробництва (наприклад, ручним електроінструментом, верстатом, підіймальним механізмом) і перевірки безпечного поводження з ним.

1.4. За відсутності стандартного пристрою (штепсельної вилки) підключення елек- троприймача до електромережі або його відключення від електромережі повинен виконувати електротехнічний персонал. Ремонтне обслуговування виробничого електрообладнання та електричних мереж напругою до 1 кВ виконує електротехнічний персонал, що має групу з електробезпеки не нижче III.

1.5. Для запобігання ураженню електричним струмом від прямого дотику застосовують (окремо або в поєднанні) такі засоби та заходи захисту:

• недоступність струмопровідних частин від випадкового доторкування за рахунок захисного огородження (оболонки, бар'єрів тощо), основної ізоляції, розміщення поза зоною досяжності (наприклад, на недоступній висоті);

• безпечна напруга;

• пристрій захисного вимкнення;

• захисне заземлення (занулення) електротехнічних пристроїв;

• засоби електрозахисту.

1.6. Для запобігання ураженню електричним струмом від непрямого дотику (у разі пошкодження ізоляції) застосовують (окремо або в поєднанні) такі заходи захисту:

• захисне заземлення;

• автоматичне вимкнення живлення;

• обладнання класу II або рівноцінною організацією;

• захисний електричний поділ кіл;

• ізолювальні (непровідні) приміщення, зони, площадки;

• системи наднизької (малої) напруги (системи захисної, безпечної та функціональної наднизької напруги);

• вирівнювання потенціалів.

1.7. Засоби електрозахисту залежно від їхнього призначення поділяються на основні та додаткові.

Основний засіб електрозахисту — засіб, ізоляція якого тривалий час витримує робочу напругу електроустановки та який дозволяє працювати на струмопровідних частинах, що перебувають під напругою. До основних засобів електрозахисту, що витримують напругу до 1000 В, відносять: ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент (ручний) з ізолювальним покриттям.

Додатковий засіб електрозахисту — засіб, який сам по собі не може за конкретної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом, а лише доповнює основний засіб захисту та може захищати від напруги дотику і напруги кроку. До додаткових засобів електрозахисту відносять: діелектричне взуття, діелектричні килими, ізолювальні підставки, ізолювальні накладки, ізолювальні ковпаки, сигналізатори напруги, захисні огородження (щити, ширми), переносні заземлення, плакати і знаки безпеки.

Засоби електрозахисту не призначені для використання на зовнішніх роботах під час дощу, снігу, туману.

1.8. Заземлення — навмисне електричне з'єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмовідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Усі відкриті провідні частини в електроустановках на напругу понад 1 кВ мають бути заземлені, а в електроустановках на напругу до 1 кВ — приєднані до захисного РЕ-провідника.

Захисному заземленню підлягають металеві неструмовідні частини обладнання, які через несправність ізоляції можуть опинитись під напругою і до яких можливий дотик людей або тварин.

Заземлення обов'язкове:

• у приміщеннях з підвищеною небезпекою та в особливо небезпечних за умовами ураження струмом, за номінальної напруги електроустановки понад 42 В змінного та понад 110 В постійного струму;

• у зовнішніх установках заземлення обов'язкове за номінальної напруги електроустановки понад 42 В змінного та понад 110В постійного струму;

• у приміщеннях без підвищеної небезпеки — за напруги >380 В змінного струму і >440 В — постійного струму;

• у вибухонебезпечних приміщеннях незалежно від значення напруги установки.

Заземленню не підлягають корпуси електрообладнання, апаратів та електромонтажних конструкцій, встановлені на заземлених металевих конструкціях, розподільних пристроях, у щитах, шафах, на станинах верстатів, машин і механізмів (за умови надійного електричного контакту з заземленою основою), арматура ізоляторів всіх типів, відтяжки, кронштейни та освітлювальна арматура (за умови встановлення їх на дерев'яних опорах повітряних ліній електропередач або на дерев'яних конструкціях відкритих підстанцій).

Заземлення виконують окремим провідником, один кінець якого через відповідний контакт ввідного штепсельного з'єднання та за допомогою корпусного болта електрощита з'єднують із зовнішнім заземлювальним пристроєм (контуром заземлення).

Прокладені відкрито заземлювальні провідники, усі конструктивні елементи мережі заземлення мають бути без ізоляції та пофарбовані у чорний колір. Заземлювальні провідники у сухих приміщеннях, що не містять їдких парів та газів, допускається прокладати безпосередньо по стінах приміщення. У вологих і особливо вологих приміщеннях заземлювальні провідники прокладають на відстані від стін не менше ніж 10 мм. Заземлювальні провідники захищають від механічного пошкодження. У місцях введення заземлювальних провідників у приміщення будівлі або споруди мають бути розміщені розпізнавальні знаки.

Під час робіт із заземлювальним провідником заборонено:

• використовувати заземлювальний провідник з іншою метою, крім заземлення;

• приєднувати заземлювальні провідники шляхом скручування проводів;

• послідовне з'єднання заземлювальних провідників;

• використовувати для заземлення будь-які інші провідники, не призначені для цього.

1.9. Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або однофазового короткого замикання. Занулення — основний засіб захисту людей від ураження людей струмом в електроустановках напругою до 1 кВ.

Принцип дії занулення — перетворення пробивання електричного струму на корпус у однофазове коротке замикання з метою викликати струм, здатний забезпечити спрацювання захисту та завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену електроустановку від електромережі. Занулення виконують шляхом надійного болтового з'єднання (з контргайкою або стопорною шайбою) нульового захисного провідника (PEN-провідника) живильного електрокабелю через ввідний штепсельний пристрій металевого корпусу електрообладнання до заземлювального провідника.

1.10. Ручний електроінструмент за умовами безпеки поділяють на три класи:

• І клас — електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані, штепсельна вилка має заземлювальний контакт;

• II клас — електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію;

• III клас — електроінструмент безпечної низької напруги (напруга не вище 42 В), у якого внутрішні та зовнішні кола не перебувають під іншою напругою.

Номінальна напруга для електроінструменту постійного струму класів І і II — не більше 220 В, а для електроінструменту змінного струму — 380 В. Електроінструмент II і III класів не потребує спеціальних пристроїв для заземлення.

1.11. Знаки та плакати з електробезпеки поділяються на:

• попереджуючі — застосовують для попередження про небезпеку наближення до частин обладнання, що перебуває під напругою: «ОБЕРЕЖНО! Електрична напруга!»,«СТІЙ! НАПРУГА», «ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!», «Не влазити! Уб'є!»;

• заборонні — застосовують для заборони проведення операцій з комутаційними апаратами, якими може бути подана напруга на місце, відведене для проведення робіт: «НЕ ВКЛЮЧАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ», «НЕ ВКЛЮЧАТИ! РОБОТА НА ЛІНІЇ», «НЕ ВІДКРИВАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ»;

• розпорядчі — призначені для вказівки робочого місця або безпечного шляху підйому до робочого місця, розташованого на висоті: «ПРАЦЮВАТИ ТУТ», «ВЛАЗИТИ ТУТ»;

• вказівні — вказують на неприпустимість подачі напруги на заземлену ділянку електроустановки: «ЗАЗЕМЛЕНИЙ».

1.12. У місцях проходів і на тимчасових робочих місцях кабель електроживлення підвішують на висоті не менше ніж 2,5 м, захищають від дії тепла, вологи, мастила та інших шкідливих речовин або улаштовують у тимчасовий канал (лоток). У місцях проходів загального користування кабель електроживлення підвішують на висоту не менше ніж 3,5 м, у місцях проїзду — не менше ніж 6 м.

1.13. Виробниче електрообладнання підлягає періодичному технічному опосвід- ченню, вимірюванням параметрів ізоляції та заземлювальних пристроїв спеціалізованою електротехнічною лабораторією.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи (експлуатації електроприймача)

2.1. Ознайомитися з інструкцією з експлуатації електроприймача (електротехнічного пристрою) та у разі проведення робіт з використанням засобів виробництва — з відповідною інструкцією з охорони праці (наприклад, ручним електроінструментом).

2.2. Встановити електроприймач у місце, зручне для його експлуатації: сухе, доступне для оперативного відключення його від електромережі (у разі надзвичайної ситуації-); на стійкій основі, що не допускає перекидання електроприймача; на відстані, що не допускає механічного пошкодження електроприймача рухомими частинами (наприклад, дверима).

2.3. Перед кожним застосуванням провести зовнішній огляд електроприймача та мережі його електроживлення, переконатися у придатності до експлуатації (відсутності видимих пошкоджень корпусу, електрошнура, електровилки тощо).

2.4. Перед увімкненням електровилки в розетку переконатися в тому, що вона саме від того електроприймача, який необхідно увімкнути в електромережу. Якщо електрошнури від сусідніх електроприймачів схожі між собою, то слід прикріпити на них бирки з відповідними написами або розрізнити іншим способом.

2.5. Переконатися у справності електророзетки, до якої планується підключити електроприймач. Заборонено експлуатувати несправну електророзетку (знята або пошкоджена кришка, електророзетка не зафіксована в/на стіні). Електровилка електроприймача має бути розрахована на конструктивне виконання розетки.

2.6. Увімкнути електроприймач кнопкою або клавішею на його корпусі. Умовні позначення, які використовуються на позначення подачі напруги в електроприймач і вимкнення з мережі біля кнопки (клавіші): «ВИМК», «ВИК» або «О» — вимкнено (електроприймач відключений від електромережі); «УВІМК», «ВКЛ» або «І» — увімкнено (в електроприймач подана напруга). При натисканні кнопки або клавіші в електроприймач буде подано живлення, про що сигналізує загоряння сигнальної лампочки (за наявності у конструкції електроприймача). Якщо повторно натиснути кнопку або клавішу, то живлення буде відключено та сигнальна лампочка згасне. У деяких моделях електроприймачів біля сигнальної лампочки та кнопки може бути нанесений напис «Мережа» або «POWER».

2.7. Для подачі живлення до приміщення необхідно відповідну клавішу комутаційного апарата (наприклад, автоматичного вимикача) підняти вгору, а для припинення подачі електроживлення до приміщення цю клавішу опустити вниз.

2.8. Якщо електроприймач непридатний до експлуатації, його необхідно від'єднати від електромережі та інформувати про несправність безпосереднього керівника.

3. Вимоги безпеки під час роботи (експлуатації електроприймача)

3.1. Під час експлуатації електроприймача слід дотримуватися вимог інструкції з його експлуатації, а під час застосування засобів виробництва — відповідної інструкції з охорони праці (наприклад, ручного електроінструменту). Працівник зобов'язаний користуватися електроприймачами лише за прямим призначенням та дотримуватися передбаченого заводом-виробником режиму роботи (перерви у роботі) електроприймача задля запобігання перегріву електроприймача.

3.2. Працівнику з І групою з електробезпеки заборонено:

3.2.1 використовувати неінвентарні або саморобні електротехнічні пристрої;

3.2.2 експлуатувати електроприймачі, використання яких не входить до функціональних обов'язків, вмикати електроприймачі, які не використовуються;

3.2.3 виконувати роботу з електроприймачами у незручних умовах та недостатньо освітлених місцях, а також біля відкритих струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

3.2.4 відкривати ввідно-розподільні пристрої (електрощит) та інші шафи, де розміщено електроприймачі, та захаращувати доступи до них;

3.2.5 проводити зовні роботи з використанням електроінструменту та переносних електросвітильників, а також експлуатувати електроустановки, що мають електропривод;

3.2.6 працювати у складі бригад, в які входять особи електротехнічного та (або) електротехнологічного персоналу з групами з електробезпеки II—V;

3.2.7 експлуатувати основні електроізолюючі засоби захисту: штанги електро- ізолюючі, кліщі електровимірювальні, покажчики напруги тощо (допускається використовувати діелектричні рукавички, діелектричні або гумові килимки та ізолюючі підставки);

3.2.8 перебувати у робочій зоні проведення електрозварювальних робіт.

3.3. Під час експлуатації електроприймачів заборонено:

3.3.1 користуватися несправним, пошкодженим або без захисних кришок електроприймачем;

3.3.2 допускати потрапляння на електроприймач рідини, торкатися мокрими руками або вологою ганчіркою до електроприймачів, що перебувають під напругою (витирати пил з електроприймача та мити його корпус допускається за умови його від'єднання від живлення);

3.3.3 класти на діючий електроприймач посудину з рідиною, робочий інструмент, ганчірки та інші вогненебезпечні предмети, а також улаштовувати над електроприймачем вазон з квітами;

3.3.4 допускати контакт проводів мережі електроживлення з нагрівальними приладами (батареями центрального опалення, електрообігрівачами, відкритим вогнем тощо);

3.3.5 пошкоджувати та піддавати механічному навантаженню електроприймач, допускати падіння електроприймача і нанесення ударів по ньому;

3.3.6 наповнювати водою з водопровідної системи увімкнені в електромережу електронагрівальні пристрої (електрочайник, електросамовар тощо); торкатися води, що нагрівається у металевому резервуарі увімкненого електронагрівального пристрою;

3.3.7 підключати електроприймач до електромережі з напругою більшою за напругу, на яку він розрахований;

3.3.8 перевантажувати електророзетку, тобто вмикати кілька електроприймачів (через розмножувачі), сумарна максимальна споживана потужність яких перевищує допустиму потужність (допустима потужність електроприймачів вказані на нижньому або задньому боці електроприймачів у ВАТ (Вт або W) або кіловатах (кВт або kW);

3.3.9 проводити ремонтне обслуговування електроприймача;

3.3.10 передавати виробничий електроприймач сторонній особі;

3.3.11 залишати без нагляду електроприймач, увімкнений в електромережу, за винятком електроприймачів, експлуатація яких допускається без нагляду (холодильники, персональні комп'ютери, факси, модеми тощо).

3.4. Під час експлуатації відкрито прокладених електропроводів заборонено:

3.4.1 допускати механічні пошкодження проводів;

3.4.2 торкатися до обірваних оголених проводів або проводів з пошкодженою ізоляцією;

3.4.3 защемляти провід дверима або віконними рамами, зав'язувати вузли на проводах, перекручувати, натягувати проводи та складати на них будь- які предмети;

3.4.4 закривати або захаращувати доступ до прокладених проводів;

3.4.5 закріплювати проводи (до стін, підлоги) цвяхами;

3.4.6 встановлювати поблизу проводів електронагрівальні прилади;

3.4.7 експлуатувати проводи з пошкодженою або електроізоляцією, що втратила захисні властивості;

3.4.8 ремонтувати проводку.

3.5. Працівник зобов'язаний виконувати вимоги, нанесені на знаки і плакати з електробезпеки. Працівнику заборонено самостійно вивішувати та знімати встановлені плакати, таблички та знаки з електробезпеки.

3.6. Ремонтне обслуговування електроприймачів, а також заміна електростартера електросвітильника, очищення електросвітильника (навіть якщо його вимкнено), проводить електротехнічний персонал або уповноважений представник спеціалізованої організації.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи (експлуатаціїелектроприймача)

4.1. Перед тим, як витягти електровилку електроприймача з мережі, переконатися, що це необхідна електровилка.

4.2. Витягти електровилку з розетки сухими руками. Забороняється тягнути за електричний провід електроприймача.

4.3. Помістити електроприймач у місце, призначене для зберігання.

4.4. Вимкнути робоче освітлення та інші електротехнічні пристрої, які використовувались у робочій зоні.

4.5. Повідомити безпосереднього керівника про виявлені під час роботи електроприймача несправності та інші фактори, що впливають на електробезпеку.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі ураження електричним струмом можливі такі травми: опіки тіла, осліплення (внаслідок ураження очей), електроліз крові, розрив тканин, параліч нервової системи тощо. Найбільш небезпечним для людини є електричний удар від проходження струму через тіло. Електричний удар, як правило, супроводжується втратою свідомості, судомами, частковою або повною зупинкою дихання та серцевої діяльності. Що довше людина перебуває під дією електроструму, то важча нанесена травма. Позитивний результат під час надання першої долікарської допомоги потерпілому залежить від швидкості його звільнення від дії електричного струму.

5.2. Аварійною ситуацією вважається пошкодження або несправність електроприймача та мережі його електроживлення, а саме:

5.2.1 механічне пошкодження електроприймача та мережі його електроживлення;

5.2.2 поява стороннього шуму, запаху гару (диму), іскріння в електроприймачі або електророзетці;

5.2.3 нагрівання, сліди кіптяви, корозія металу електроконтактів електророзетки, електровилки електроприймачів;

5.2.4 загоряння та сильне нагрівання електроприймача, електропроводки та місць її з'єднання;

5.2.5 потемніння, розшарування, тріщини ізоляції електропроводки;

5.2.6 запах гару, палаючої гуми або пластмаси;

5.2.7 згасання або зменшення яскравості світіння сигнальної лампочки при увімкненні в електромережу електроприймача;

5.2.8 пощипування або удар струмом при торканні електроприймача;

5.2.9 дія рідини на увімкнений електроприймач.

5.3. Позаштатною ситуацією вважаються:

5.3.1 перерва у подачі електроенергії;

5.3.2 раптове погіршення стану здоров'я працівника.

5.4. В аварійних і позаштатних ситуаціях працівник зобов'язаний відключити електроприймач від електромережі, а за неможливості відключення — вжити заходів щодо попередження випадків доступу людей у небезпечну зону. Про несправність електрообладнання інформувати безпосереднього керівника, іншу відповідальну особу або електротехнічний персонал підприємства. Внаслідок вимкнення електротехнічного пристрою може одночасно відключитися освітлення. За відсутності природного освітлення користуватись аварійним освітленням або ручним засобом освітлення (мобільним телефоном, акумуляторним ліхтарем).

5.5. Неелектротехнічному персоналу заборонено вживати таких заходів щодо відключення подачі напруги:

5.5.1 навмисно замикати між собою електропроводи;

5.5.2 перерубувати електропроводи сокирою, ножем, ломом тощо;

5.5.3 перекушувати електропроводи пасатижами;

5.5.4 відкривати ввідно-розподільний пристрій (електрощиток), входити в елек- трощитову або електропідстанцію задля відключення електроенергії.

5.6. У разі виявлення оголених жил електрокабелю або обірваного проводу повітряної лінії електропередач не слід брати їх в руки, намагатися відкинути їх руками, ногами або струмопровідними предметами та наближатися до місця пошкодження на відстань ближче 10 м до цих проводів і кабелів (без спеціальних засобів електрозахисту). Слід інформувати про подію відповідальних осіб підприємства та забезпечити огородження (охорону) місця знаходження обірваного електропроводу до прибуття електротехнічного персоналу (аварійної служби).

5.7. Звільнення потерпілого від дії електричного струму проводять різними способами, однак основним з них є швидке відключення найближчим вимикачем, рубильником або іншим апаратом відключення тієї частини електрообладнання, якої торкається потерпілий. У разі неможливості швидкого відключення електрообладнання слід відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, яких він торкається.

Під час звільнення потерпілого від дії електричного струму той, хто надає допомогу, вживає заходів безпеки, щоб самому не потрапити під напругу внаслідок доторкання до струмопровідних частин або тіла потерпілого.

У разі ураження напругою до 1 кВ потерпілого можна звільнити таким чином: відтягти від струмопровідної частини за одяг, якщо він сухий і відстає від тіла. При цьому не слід торкатися тіла потерпілого, його вологого одягу (взуття), навколишніх заземлених предметів. Потім ізолювати руки, одягнувши діелектричні рукавиці або обмотати руки сухою тканиною. Після цього відкинути електропровід від потерпілого сухою дошкою або палицею достатньої довжини та перерубати провід сокирою з сухою дерев'яною рукояткою.

5.8. Якщо потерпілий потрапив під напругу, перебуваючи на висоті, то одночасно з вжиттям заходів щодо вимкнення електричного струму слід попередити його падіння з висоти, оскільки це може призвести до травмування. Для цього вжити заходів безпеки: у разі перебування потерпілого на невеликій висоті слід самостійно або за допомогою інших прийняти його на руки, в іншому разі одній з осіб, які надають допомогу, необхідно піднятися до потерпілого, утримати його від падіння та допомогти спустити вниз (попередньо натягнувши брезент, ковдру, іншу міцну тканину або підкласти підручний м'який матеріал).

5.9. У разі ураження напругою понад 1 кВ дії зі звільнення потерпілого від струму є більш небезпечними, тому ці роботи проводять у діелектричних рукавичках та гумових ботах з використанням ізоляційної штанги. За відсутності цих засобів електро- захисту слід відключити електрообладнання. Як виняток, аварійне відключення можна провести, накинувши на відкриту частину лінії електропередачі неізольований провід достатньої для короткого замикання довжини (без утримання проводу в руках).

5.10. Якщо працівник опинився у зоні впливу крокової напруги, виходити з неї він повинен короткими кроками, не відриваючи одну ногу від іншої, щоб уникнути ураження струмом. Заборонено вистрибувати із зони крокової напруги на одній або двох ногах, бо в разі падіння працівника на руки значно збільшиться величина напруги кроку, отже, і величина струму, який проходитиме через життєво важливі органи потерпілого. В усіх цих випадках підкласти під ноги дошку або інші неелектропровідні матеріали для захисту від крокової напруги.

5.11. Після звільнення від дії електричного струму потерпілому слід надати першу долікарську допомогу залежно від стану потерпілого відповідно до Інструкції з надання першої долікарської допомоги. Не можна задля оживлення закопувати потерпілого у землю, оскільки це може призвести до його переохолодження та загибелі.

5.12. Якщо у приміщенні виникло загоряння у результаті замикання електропроводки або виявлено несправність електроприймача, необхідно:

5.12.1 від'єднати електроприймач, що горить, від електромережі (наприклад, шляхом вилучення електровилки електроприймача з розетки);

5.12.2 вимкнути електроживлення приміщення, в якому почалася пожежа, шляхом вимикання доступного комутаційного апарата (вимикача освітлювального або розподільчого щитка, кнопки електроавтоматики, викручування запобіжника в груповому щитку, вимкнення ввідно- розподільного електрорубильника);

5.12.3 після зняття напруги гасити пожежу будь-яким доступним способом з урахуванням можливих шляхів її поширення, а за неможливості усунення загоряння — викликати пожежну охорону за телефоном (за номером 101), при цьому вказати адресу об'єкта, кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку, наявність людей та повідомити своє прізвище;

5.12.4 якщо місце загоряння не від'єднане від мережі електроживлення, від'єднане частково або немає твердої впевненості у повному знятті напруги, то гасити пожежу допускається тільки сухим піском, вуглекислотним або порошковим вогнегасником, а за наявності — з використанням електроізолюючих засобів захисту.


ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «електротравма» вживається у такому значенні — це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров'я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров'я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев'яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;
3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
4) викликати бригаду екстреної (швидкої-) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;
7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов'язки;
8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої-) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Примітка. Наведено згідно з наказом МОЗ України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398.

 





Категорія: Інструкції з охорони праці | Додав: ohranatruda | Теги: электробезопасность, електробезпека, 1 группа по электробезопасности, 1 група з електробезпеки
Переглядів: 6611 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/3 |
Всього коментарів: 0
avatar




Copyright otipb.at.ua © 2016
Форма входу
Пошук

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 771

Книга скарг та пропозицій

Друзі сайту

Интернет-магазин подарков и сувениров Nice-Surprise

Проектирование противопожарных систем

Пожарный сайт 01

Веселый пожарный

Державні Будівельні Норми України

Архів записів
Закон про охорону праці Закон про охрану труда Закон України Про охорону праці Закон Украины Про охрану птруда ГПК Украины Гражданско-процессуальный кодекс Ук ДНАОП 0.05-8.04-92 Журнал журнал обліку електроінструментів електроприймач журнал учета Журнал учёта аварий и отказов в раб Акт акт огляду акт осмотра заземлители Наряд-допуск роботи в електроустановках вимірювання опору розтікання протокол протокол перевірки Правила пуе діюча електроустановка електроустановка ДПД ПТК служба охорони праці xtybt jhfyt nhelf? положение про об Адміністративно-громадський контрол положення інструкції з охорони праці Типове положення Перелік від 27 червня 2003 р. № 994 15.11.2005 N 606 безпека руху НПАОП інструкція графік будівлі споруди закон кабінет охорони праці инструктаж водії положение водители інструктаж медичні огляди Навчання 1 група електробезпеки медичний огляд первая помощь скачать скачать книгу охрана труда инструкции учебник книга Виробів мультфильм Видеоприкол видео анекдоты инструкция кран робота такелажники автомобіль Веревка канат Працівник будівництво Електромонтажник юмор прикол будинок дрель атестація дерева автотранспорт гуртожиток готель норми Порядок Освіта баня видео урок автомобили грузовики торговля баз деревообработка Бесплатно лекции плакаты Приказ Безпека Скачати кодекс лекції железнодорожный транспорт метро авария автомобиль пожар книги вправи лифт гост Відео правила пожарной безопасности Кино пособие банк програма тестирование Программы лист транспорт культура библиотеки Заява пиротехника строительство розслідування гражданская оборона плакат Постер дтп БЖД литература водитель цирк зоопарк пневмоинструмент животные агропром АЗС аптечка огнетушители скринсейвер комментарий взрыв презентация связь Зв'язок Холодильники Освітлення медицина здравоохранение молниезащита ремни безопасности художник Воздух шум Архивы тренировка ОЖОГИ Памятка питание Харчування Игра Кислота Склад офис Электрооборудование ПУЭ офіс сельское хозяйство безопасность сварка аптеки Вывоз мусора бомбы общежитие психология ограждения Образование Машинобудування машиностроение КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ сборник автовышка Вопросы и ответы молот ОКРАСКА заборона ISO бухгалтер артисты газ инсульт пчеловодство авторемонт театр справочник видеоурок powerpoint Програми пляж Дозвіл аптека ЖКХ ДСП глаза очі НПК Ринок Промисловість лабаратория біологія легкая промышленность ВЫВИХ спирт радиация Випромінювання школи залізниця спорт аудит відпочинок средства защиты Довідник Методика ионизация учебное пособие статистика стенд плакаты ГО информатика очки железная дорога фільм туризм флот вентиляция Компьютер зберігання бассейн трактор больницы история історія Вагон Вокзал трамвай документи пропаганда діти титан Цинк бензол ОБЖ оплата праці ДНЗ ЗНЗ школа навчально-виховний процес выставки обморожение Землетрясение дозиметр концепт Звітність Лесное хозяйство Декларація детский сад Дизайн тележки знезараження билеты вопросы Карбамид автоклав законодательство агітація АЕРОПОРТ Повідомлення ведро Станки Бункер байк en Відповідність дрон катастрофи допуск СОУ Вимірювання енергія ГРИПП Концертный зал библиотека музей Вимога дворник БРОНХИТ
РЕКЛАМА

Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish

Яндекс

 

Хостинг від uCoz

До уваги користувачів! Вся інформація, розташована на сайті, взята з відкритих джерел в осівтніх цілях та призначена виключно для приватного використання. Інформація з сторінок цього сайту не призначена для комерційного використання! Ні власник ресурсу, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи сайт otipb.at.ua користувач підтверджує свою повну згоду з усіма раніше зазначеними умовами користування інформацією з цього сайту.