ПОРЯДОК

складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

1.2. Порядок призначений для:

органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних закладів (далі — ЛПЗ), робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — робочі органи виконавчої дирекції Фонду), підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або їх філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — роботодавці), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі — особи).

1.3. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі — санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв’язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі — виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

До факторів виробничого середовища і трудового процесу належать шкідливі речовини, фізичні фактори — шум, інфразвук, ультразвук, неіонізуюче, іонізуюче випромінювання, мікроклімат, важкість та напруженість праці тощо відповідно до діючої гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

1.4. Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ (додаток 1). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.5. Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою 315/0, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 N 160 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах”. Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

1.6. Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем.

Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.

1.7. Запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння).

Запит ЛПЗ надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцезнаходженням підприємства, де працює (працював) хворий, а копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, території, відомства, де розташоване підприємство, на якому працює (працював) хворий, та роботодавцю (особі).

1.8. ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.

1.9. На непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі — Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

1.10. У разі, коли працівник працював на декількох підприємствах, санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за останнім підприємством, де працював працівник, з доданням при потребі інформаційних довідок від інших закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснювали державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємствами, де він працював раніше.

1.11. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов’язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на цьому підприємстві. У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де були умови для розвитку профзахворювання (профотруєння).

1.12. При виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника з шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі захворювання на пухлини тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за аналогічними професіями.

1.13. Для працівників підземних професій вугільної та інших галузей промисловості, коли умови та характер праці аналогічні за всіма показниками, складається групова санітарно-гігієнічна характеристика.

1.14. Для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (додаток 3).

Термін надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання офіційного запиту від головного державного санітарного лікаря. Матеріали подаються до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби із супровідним листом. Копії документів повинні бути завірені в установленому порядку. Термін 15 робочих днів може бути подовжено за згодою головного державного санітарного лікаря у разі необхідності проведення роботодавцем (особою) додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень), необхідних для підготовки санітарно-гігієнічної характеристики.

1.15. При зміні форм власності і видів діяльності підприємства документи згідно з додатком 3 надає його правонаступник.

1.16. Роботодавець (особа) несе відповідальність згідно з чинним законодавством за повноту та достовірність поданих документів.

1.17. Документи згідно з додатком 3 роботодавець (уповноважений ним орган) особа, а в разі ліквідації підприємства його правонаступник особа узгоджує з робочим органом виконавчої дирекції Фонду, а також з профспілковою організацією підприємства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2004 року N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

1.18. Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби в термін 15 днів після одержання матеріалів від роботодавця (особи), визначених у додатку 3, проводить:

- вивчення та аналіз документів, поданих власником підприємства;

- обстеження підприємства для уточнення умов праці працівника в його присутності, представників роботодавця, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації з проведенням, у разі необхідності, вимірювань (досліджень) виробничих факторів і трудового процесу за кошти роботодавця.

1.19. У термін до 5 днів комісія складає акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою 315/0, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 N 160 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах”, у трьох примірниках. Перший примірник зберігається в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби, другий — надсилається роботодавцю (особі), де працює (працював) працівник, третій — робочому органу виконавчої дирекції Фонду. З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалось, що засвідчується його підписом. У разі відмови працівника від підпису акт підписується свідками. Термін зберігання акта в усіх зазначених організаціях — 45 років.

1.20. Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби протягом 5 робочих днів після складання та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 4.

Термін складання санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів.

1.21. У санітарно-гігієнічній характеристиці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток професійного захворювання конкретного працівника.

1.22. Санітарно-гігієнічна характеристика оформлюється за формою, установленою додатком 4, на бланку закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, підписується лікарем з гігієни праці, у разі потреби — іншими лікарями цього закладу, та затверджується головним державним санітарним лікарем області, міста, району тощо, підпис якого завіряється гербовою печаткою. Санітарно-гігієнічна характеристика складається у 4 примірниках: перший — зберігається в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби, другий — надсилається до ЛПЗ, що запитав її, третій — робочому органу виконавчої дирекції Фонду, четвертий — особі, роботодавцю підприємства, на якому працює (працював) працівник. Термін зберігання санітарно-гігієнічної характеристики в усіх зазначених закладах і підприємствах — 45 років.

1.23. Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.24. Облік санітарно-гігієнічних характеристик здійснюється в закладах державної санітарно-епідеміологічної служби за формою додатка 5.

1.25. Усі витрати на виконання робіт згідно з цим Порядком несе особа, роботодавець підприємства, умови праці працівника якого обстежуються, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 N 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату”.

1.26. У разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

2. Вимоги до характеристики шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу

2.1. Відомості щодо шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Щодо кожного виробничого фактору надається кількісна його характеристика з посиланням на заклад (установу, підприємство), що проводив вимірювання (дослідження), та дату його проведення.

2.1.1. Хімічні та біологічні фактори

Надаються повний перелік хімічних, біологічних факторів, кількісні показники забруднення повітря робочої зони з урахуванням сировини, проміжних, кінцевих продуктів та готової продукції, які використовуються у виробництві, та при необхідності можливі продукти їх перетворення — окислення, деструкції, гідролізу тощо. При наявності складних, високомолекулярних сполук та летких продуктів дається повний перелік компонентів розчину, сплаву, клею, полімеру тощо з назвою хімічних речовин, які виділяються у повітря робочої зони в умовах технологічного процесу та при термодеструкції.

Характер дії — загальнотоксичний, подразнювальний, сенсибілізуючий, алергенний, канцерогенний, гостроспрямований. Зазначити шляхи проникнення в організм працівника — через дихальні шляхи, систему травлення, шкіру, слизові оболонки.

Відповідність концентрації хімічної речовини діючим граничнодопустимим концентраціям (ГДК), орієнтовно безпечним рівням впливу (ОБРВ), характеристика їх перевищень.

Наявність біологічних факторів (бактерії, віруси, грибки тощо), продуктів мікробіологічного синтезу, штамів продуцентів мікроорганізмів, білкових продуктів тощо в повітрі робочої зони.

Кількісна характеристика рівня забруднення шкірних покривів речовинами, що мають граничнодопустимі рівні (ГДР).

Для речовин, у разі надходженні через шкіру, необхідно дати оцінку при безпосередньому контакті рук із забрудненим обладнанням, технологічними пристроями тощо, урахувати можливість розливу продукту.

2.1.2. Пил

Характеристика та склад пилу: природний чи штучний, мінеральний чи органічний, однорідний чи змішаний, волокнистий тощо. Характер дії: алергенний, канцерогенний, фіброгенний (згідно з діючими нормативними документами).

Для аерозолів переважно фіброгенної дії — вміст вільного діоксиду кремнію (SiO) у пилу, дисперсний склад пилу, аерозоль

                     2

конденсації    або    дезінтеграції.   Фактичні   концентрації   і

відповідність їх діючим ГДК, характеристика перевищень.

2.1.3. Шум, ультразвук, інфразвук

Визначення якісної характеристика фактора:

- шум — широкосмуговий, вузькосмуговий або тональний, постійний, непостійний — мінливий, переривчастий, імпульсний;

- ультразвук — повітряний, контактний, низькочастотний, високочастотний;

- інфразвук — постійний, непостійний;

- тривалість дії за зміну;

- технологічне обладнання, машини, механізми, інструменти, що генерують шум, інфразвук, ультразвук (тип, марка).

Наявність факторів, що посилюють розвиток патологічного процесу (наприклад, для шуму — напруженість праці).

Фактичні еквівалентні рівні та їх відповідність діючим санітарним нормам.

2.1.4. Вібрація:

- локальна — постійна, непостійна (імпульсна);

- загальна — постійна, непостійна: транспортна, транспортно-технологічна, технологічна; тривалість дії за зміну;

- технологічне обладнання, машини, механізми, інструменти, що генерують вібрацію загальну, локальну (тип, марка).

Наявність факторів, що посилюють розвиток патологічного процесу — для локальної вібрації — охолодження, змочування кінцівок (температура води, розчину, час охолодження), для загальної вібрації — мікроклімат, що нагріває, підвищена відносна вологість, підвищена швидкість руху повітря.

Еквівалентні рівні вібрації (віброшвидкість, віброприскорення). Фактичні еквівалентні коректовані рівні вібрації та відповідність діючим санітарним нормам.

2.1.5. Неіонізуюче випромінювання:

- магнітне поле промислової частоти, 50 Гц;

- електричне поле промислової частоти, 50 Гц;

- магнітне та електричне поля радіочастот діапазонів (НЧ, СЧ, ВЧ, ДВЧ, УВЧ, НІЧ, НЗВЧ);

- напруженість електростатичного поля;

- лазерне випромінювання;

- ультрафіолетове випромінювання;

- джерела випромінювання: тип, марка устаткування; характер технологічного процесу; тривалість дії на працівника за зміну; інші несприятливі фактори виробничого середовища;

- напруженість електричного та магнітного полів з урахуванням засобів захисту.

Для лазерного випромінювання — довжина хвилі, характер випромінювання (безперервний, перервний, моноімпульсний, імпульсноперіодичний); значення енергетичних експозицій на рогівку та шкіру; дія: пряма, дзеркально відображене або дифузно відображене випромінювання.

Фактичні рівні та відповідність діючим санітарним нормам.

2.1.6. Мікроклімат

Зазначити всі показники:

- температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне (теплове) випромінювання;

- постійна чи непостійна дія джерела теплового випромінювання;

- місце проведення робіт: у приміщеннях чи на відкритій території, джерела нагрівального та охолоджувального мікроклімату; — при виконанні робіт на відкритих територіях наводяться середньомісячні та максимальні показники мікроклімату в холодну і теплу пори року (у разі можливості).

Фактичні рівні та відповідність діючим санітарним нормам показників мікроклімату.

2.1.7. Фактори трудового процесу

Показники важкості праці *:

- робоча поза (вільна, фіксована, вимушена) ;

- тривалість перебування у фіксованій та вимушеній позі (у відсотках від тривалості зміни);

- нахили корпуса — вимушені;

- кут нахилу корпуса (градуси);

- кількість нахилів більш ніж на 30 град. (за операцію, за зміну);

- маса вантажу, що переміщується разово, постійно вручну (кг);

- переміщення вантажу (з підлоги, з робочої поверхні);

- відстань переміщення вантажу;

- частота підйому вантажу за операцію, за зміну;

- сумарна маса вантажу, що переміщується протягом кожної години зміни (кг);

- кількість стереотипних рухів при локальному та регіональному навантаженнях за зміну.

Показники напруженості праці *:

2.1.8. Освітленість:

- характеристики факторів зорової напруги;

- робота з оптичними приладами чи без них;

- найменший об’єкт розрізнення, мм;

- контраст об’єкта розрізнення;

- характеристика фону;

- показники освітленості (крім відбитої блисткості)

відповідно до нормативів (зазначається наявність чи відсутність відбитої блисткості).

2.1.9. Іонізуюче випромінювання:

характер випромінювання — природне, штучне;

- джерело штучного випромінювання;

- якісна та кількісна характеристики;

- термін дії випромінювання.

Визначити відповідність діючим санітарним нормам.

---------------

* Зазначаються тільки професійно значущі показники.

3. Медико-санітарне забезпечення

3.1. Медичне забезпечення

Назва ЛПЗ, який проводить попередні та періодичні медогляди працівників певних категорій, його підпорядкованість.

Спеціальні лікувально-профілактичні заходи, які були потрібні та проводились щодо працівника за його професією.

3.2. Медогляди працівників

Проходження попередніх (при прийманні або переведенні на іншу роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівника, на якого складається санітарно-гігієнічна характеристика. Їх періодичність, результати в динаміці за останні 5 років.

Наявність на підприємстві, у цеху, на дільниці профзахворювань (профотруєнь) за останні 5 років.

Зазначити всі професійні захворювання, що були зареєстровані за останні 5 років за нозологічними формами на підприємстві, у цеху, на дільниці, де працює (працював) працівник, у якого виявлено підозру на профзахворювання (отруєння).

3.3. Санітарно-побутове забезпечення

Перелічити наявність на підприємстві необхідних санітарно-побутових приміщень і відповідність їх чинним нормативним актам, їх використання.

3.4. Засоби колективного та індивідуального захисту працівника

Перелічити наявність засобів колективного та індивідуального захисту, їх використання працівником.

4. Надати висновок про умови праці працівника згідно з гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу за кожним визначеним шкідливим фактором.