Кодекс законів про працю України
визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права
розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
Кодекс законiв про працю доповнено новою пiдставою припинення трудового договору
17.05.2012 Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобiгання i протидiї корупцiї».
Законом внесено змiни до низки законодавчих актiв України, зокрема: Кодексу законiв про працю України (КЗпП), Митного кодексу України, Законiв України «Про Кабiнет Мiнiстрiв України», «Про прокуратуру», «Про службу в органах мiсцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про Державну податкову службу в Українi», «Про Державну прикордонну службу в Українi» щодо узгодження положень, що стосуються:
проведення спецiальної перевiрки стосовно осiб, якi претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцiй держави або органiв мiсцевого самоврядування; подання публiчними службовцями декларацiй про майно, доходи, витрати, зобов’язання фiнансового характеру; обмеження для прийому на роботу (службу) до органiв державної влади осiб, якi ранiше засуджувались за вчинення злочинiв або на яких протягом трьох останнiх рокiв накладались адмiнiстративнi стягнення за вчинення корупцiйних правопорушень; вимог щодо попередження конфлiкту iнтересiв; обмежень щодо роботи близьких осiб; звiльнення з роботи осiб, притягнутих до вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення.
Зокрема, статтю 36 КЗпП доповнено пунктом 7-1 такою пiдставою припинення трудового договору: «набрання законної сили судовим рiшенням, вiдповiдно до якого працiвника притягнуто до вiдповiдальностi за корупцiйне правопорушення».
У разi звiльнення за пунктом 7-1 або пунктом 7 статтi 36 КЗпП (набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено до позбавлення волi), особа пiдлягає звiльненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю копiї вiдповiдного судового рiшення, яке набрало законної сили
Закон передано Президенту на пiдпис
0
2На военнослужащих КЗоТ не распространяется• 13:50, 24.09.2013
На военнослужащих КЗоТ не распространяется
Минсоцполитики отметило, что военнослужащие не состоят в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования, а проходят службу. Порядок прохождения службы в ВСУ и других воинских формированиях урегулирован специальными нормативно-правовыми актами, которые возлагают на граждан, находящихся на такой службе, дополнительные обязанности и ответственность.
Следовательно, на военнослужащих, проходящих воинскую службу, КЗоТ не распространяется.
Также не может применяться при прохождении службы военнослужащих-женщин, воспитывающих детей в возрасте до 14 лет, гибкий режим рабочего времени (письмо от 24.07.2013 г. № 774/13/84-13).
1 червня 2014 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 № 1255-VII (далі — Закон). Відтепер до звичного переліку підстав звільнення з ініціативи роботодавця додано нову підставу — припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП).
Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП), стаття 41 якого доповнена новою додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов — припинення повноважень посадових осіб, забезпечивши можливість розірвання трудового договору без наведення у розпорядчих документах власника або уповноваженого ним органу та трудовій книжці працівника причин, що безпосередньо зумовили припинення повноважень посадової особи. Розмір вихідної допомоги у такому випадку становитиме не менше ніж шестимісячний середній заробіток (відповідні зміни внесені до ст. 44 КЗпП).
Відповідні зміни внесені до статті 99 Цивільного кодексу України, відтепер повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Змін зазнав й інститут матеріальної відповідальності посадових осіб. Відтепер для посадових осіб передбачено встановлення матеріальної відповідальності не «у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку», на посадову особу може бути покладені відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток (зміни внесено до статей 130, 132, 133 КЗпП).
З частини четвертої статті 89 Господарського кодексу України, яка раніше передбачала, що посадові особи за шкоду, заподіяну ними господарському товариству відповідають у межах і порядку, визначених законом та установчими документами, вилучено «та установчими документами товариства», а це означатиме, що відповідальність посадових осіб визначається виключно законом і полягає в обов’язку відшкодувати завдану шкоду, що унеможливить уникнення чи зменшення відповідальності посадових осіб через включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень чи договорів.
Суть змін:
Прийняття Закону обумовлене нагальною потребою у вдосконаленні законодавчих актів, що регулюють припинення повноважень та звільнення посадових осіб юридичної особи та посилення їх матеріальної відповідальності.
Економічна ситуація у Європі і загалом у світі складається таким чином, що без залучення інвестицій будь-якій країні буде важко виходити із кризи та досягти нового, якісного рівня економічного розвитку. Залучення інвестицій у реальний сектор економіки, як це прийнято у розвинених країнах, здійснюється у тому числі через залучення коштів дрібних інвесторів (міноритарних акціонерів). Але жоден інвестор не вкладатиме свої кошти, якщо не буде впевнений у їх захищеності та ефективному використанні, що у свою чергу пов'язано із наданням йому можливостей контролювати та впливати на менеджмент підприємства, де він є акціонером (учасником).
При звільненні за новою підставою — «припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП)» запис у трудовій книжці не міститиме конкретизації, чим саме обумовлена потреба у розірванні трудового договору з працівником (на відміну від таких підстав, як звільнення за втрату довір’я, за вчинення аморального проступку тощо). При цьому, в якості компенсації для захисту інтересів посадових осіб, законодавчо встановлено мінімальний розмір вихідної допомоги при розірванні трудового договору у зв’язку із припиненням повноважень посадової особи в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців (ст. 44 КЗпП).