________________________________________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ    
(посада роботодавця і найменування підприємства)
 № ______________ _ "____"____________ 20__ р.  

(число, місяць, рік)         

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №    
ДЛЯ СЛЮСАРЯ-САНТЕХНІКА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
І. І. Інструкція з охорони праці слюсаря-сантехніка (далі — Інструкція) є інструкцією за професією (код професії 7136.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») та встановлює вимоги безпеки під час утримання будинкових сантехнічних систем. До сантехнічних систем можуть бути віднесені: системи опалення та вентиляційні системи, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення і зливової каналізації.
1.2.     Інструкцію розроблено на основі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; а також з урахуванням вимог Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу УРСР від 29.12.1979; Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № ЗО (у редакції від 21.09.2008); п.27 таблиці розділу II Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62.
1.3.     Утримання санітарно-технічних систем здійснюється шляхом їх експлуатаційного та ремонтного обслуговування, а саме: усунення несправності, що вимагає негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання обладнання сантехнічних систем, усунення нещільності трубопровідної арматури (трубопровідних засувок, муфт, вентилів, кранів тощо) шляхом заміни дефектної арматури, затяжки фланцевих, сальникових та інших з’єднань, змащення (фарбування) трубопроводів та арматури, ущільнення трубопроводів на вводах у будинки (герметизація інженерних вводів). Сантехнічні системи обслуговуються відповідно до річного (квартального) плану-графіка або графіка планово-попереджувального ремонту, затвердженого технічним керівником підприємства. Якщо потребується заміна ділянок водопровідних трубопроводів довжиною понад 7% від загальної їх довжини та теплоізоляції трубопроводів опалення понад 10% від загальної їх довжини, то сантехнічна система підлягає капітальному ремонту. Капітальний ремонт сантехнічних систем та метрологічну повірку контрольно-вимірювальних пристроїв виконують спеціалізовані організації (дільниці).
1.4.     Слюсар-сантехнік забезпечує безперебійну роботу підконтрольних сантехнічних систем. Межею розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для каналізації є: найближчий до будівлі оглядовий колодязь (обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі); для водопроводу та тепломережі: вентиль або трійник біля будівлі. Межа розподілу може визначатись договором з постачальною організацією. Утримання зовнішніх санітарно*технічних систем здійснюють представники місцевих постачальних організацій.
1.5.     Слюсар-сантехнік контролює цілісність пломб на контрольно-вимірювальних пристроях (манометрах, водопровідних та теплових лічильниках); забезпечує справний технічний стан будинкових пожежних гідрантів; забезпечує підготовку сантехнічних систем до експлуатації у осінньо-зимовий та весняно-літній періоди; вживає заходів щодо несанкціонованого відбору з будинкової системи водо- та теплопостачання. До сантехнічних систем повинні підключати тільки тих споживачів, що знаходяться на балансі підприємства та з якими існують договірні відносини.
1.6.     Встановлення контрольно-вимірювальних пристроїв (наприклад, водолічильників) та ремонтне обслуговування сантехнічного обладнання (арматури, радіаторних блоків, стояків, ванн, умивальників, раковин, унітазів, змивних бачків тощо) орендарів, здійснюються бригадою у складі не менше двох осіб за оформленою в установленому порядку заявкою.
1.7.     Робочим місцем слюсаря-сантехніка є механічна частина сантехнічних систем. Робоче місце слюсаря-сантехніка не є постійним протягом зміни. Режим роботи встановлюється роботодавцем відповідно до колективного (трудового) договору. Розподіл сантехнічних систем між слюсарями-сантехніками встановлюється роботодавцем або уповноважено ним відповідальною особою. Для виконання окремих видів робіт слюсарі-сантехніки можуть об’єднуватись у виробничі бригади.
1.8.     Робота з утримання сантехнічних систем може відноситись до переліку робіт підвищеної небезпеки (наприклад, як роботи у замкненому та важкодоступному просторі, приміщення з підвищеною електронебезпекою).
1.9.     До виконання обов’язків слюсаря-сантехніка може бути допущена особа віком не молодше 18 років, яка пройшла медичний огляд для визначення відповідності її фізичного стану вимогам, що висуваються до цієї професії. Виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної ситуації, за рішенням територіальної санітарно-епідеміологічної станції слюсар-сантехнік може бути включений до Переліку осіб, які проходять періодичний медичний огляд.
1.10.     Основні шкідливі та небезпечні чинники, що можуть діяти на слюсаря-сантехніка:
•     замкнений та важкодоступний простір споруд;
•     електричний струм (за наявності незахищених струмоведучих частин електрообладнання та незаземлених металевих трубопроводів);
•     падіння у незакриті прорізи інженерних споруд (колодязі, камери), падіння предметів;
•     дія на організм внутрішнього середовища інженерних мереж та споруд;
•     підвищена температура інженерних мереж (наприклад, тепломереж);
•     рухомі частини обладнання сантехнічних систем;
•     захаращеність та недостатнє освітлення робочої зони;
•     протиправні дії сторонніх осіб;
•     дія метеорологічних умов, а саме: низькі температури взимку та високі влітку;
•     укуси тварин, комах тощо.
1.11.     Під час улаштування на роботу слюсар-сантехнік ознайомлюється під підпис з умовами праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих чинників.
1.12.     Роботодавець повинен застрахувати слюсаря-сантехніка від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я на виробництві, слюсар-сантехнік має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.13.     Під час улаштування на роботу слюсар-сантехнік проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.
1.14.     За даною інструкцією, інструкціями з електробезпеки, пожежної безпеки та надання домедичної допомоги слюсар-сантехнік інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці). В журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та слюсаря-сантехніка.
1.15.     Перед допуском до самостійної роботи слюсар-сантехнік повинен пройти стажування, термін якого повинен бути достатнім для придбання практичних навичок, ознайомлення з технологією виконання робіт, обладнанням сантехнічних систем та робочими пристроями інструкціями з охорони праці та експлуатації обладнання сантехнічних систем.
1.16.     Слюсар-сантехнік проходить навчання та перевірку знань з питань охорони праці в постій- но-діючій комісії, призначеній наказом роботодавця. Перевірка знань у слюсаря-сантехніка проводить¬ся в обсязі інструкцій з охорони праці за професією та окремими видами робіт, інструкцій з експлуатації обладнання та принципових схем сантехнічних систем, з якими він буде працювати, розроблених з урахуванням місцевих умов технологічних карт, інструкцій з електробезпеки, пожежної безпеки та надання домедичної допомоги.
1.17.     Інструктаж та перевірка знань з питань охорони праці слюсаря-сантехніка може проводитися в інших випадках, що передбачені чинним законодавством про охорону праці.
1.18.     Слюсар-сантехнік забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, перелік та строки носіння яких встановлюються колективним (трудовим) договором:
•     костюм — 12 місяців;
•     берет — 12 місяців;
•     черевики - 12 місяців;
•     нарукавники прогумовані — 6 місяців;
•     рукавиці — 2 місяці;
•     окуляри захисні відкриті — до зносу.
При виконанні зовнішніх робіт узимку додатково:
•     куртка та брюки на утеплювальній прокладці — 36 місяців;
•     чоботи — 24 місяці;
•     шапка — 48 місяців;
•     рукавиці — 12 місяців.
Спецодяг та спецвзуття повинні бути відповідного розміру та зросту.
1.19.     Захисні окуляри повинні використовуватися при виконанні робіт на верстатах (наприклад, заточувальному, свердлильному), пробиванні (свердлінні) отворів у стіні та перекритті з використанням ручного механізованого інструменту, використанні ручного інструменту для рубки металу, очищенні стояків сантехнічних систем тощо. При виконанні робіт у замкнених та важкодоступних просторах приміщень та споруд слюсар-сантехнік додатково забезпечується захисним шоломом. Для виконання робіт на проїзній частині внутрішньоквартальних проїздів слюсар-сантехнік забезпечується сигнальним жилетом (оранжевого кольору) та переносним інвентарним захисним огородженням, пофарбованим червоними і білими горизонтальними смугами, висотою і шириною 0,8 м.
1.20.     Слюсар-сантехнік забезпечується необхідними для проведення робіт засобами виробництва, втому числі: слюсарно-монтажним робочим інструментом (гайковими ключами, молотком, плоскогубцями, викрутками, зубилом тощо); достатньою кількістю витратного матеріалу (хомутами, прокладками, ущільнюючими матеріалами для з’єднань трубопровідної арматури тощо); сталевим тросом для очищення стояків сантехнічних систем; спеціальним гаком для піднімання (опускання) кришки люків оглядових колодязів, ломиком (оправкою) для перевірки збігу отворів, ключами від запірних пристроїв виробничих приміщень. Засоби виробництва (слюсарно-монтажний ручний інструмент та витратний матеріал) повинні зберігатись у переносній сумці.
1.21.     Для виконання робіт у приміщеннях з ненормативним освітленням слюсар-сантехнік забезпечується переносним засобом освітлення (ручним акумуляторним ліхтарем), а для роботи з електро-інструментом підвищеної напруги в приміщенні з підвищеною небезпекою — засобами електрозахисту (діелектричними рукавицями та килимком). У приміщенні з підвищеною електронебезпекою допускається використовувати переносний освітлювальний пристрій із захисним ковпаком та подовжувачем (акумуляторний або ручний інвентарний світильник).
1.22.     У приміщеннях підвищеної небезпеки використовують ручний електроінструмент та переносну лампу на безпечну наднизьку напругу змінного струму, а в особливо небезпечних приміщеннях — не вище 12 В (під безпечною наднизькою напругою розуміють номінальну напругу, що не перевищує 42 В між провідниками та між провідником і землею, або у разі трифазного живлення не перевищує 24 В між провідниками і нейтраллю). В усіх інших випадках допускається використання електрифікованого інструменту напругою змінного струму 220 В. У виняткових випадках (аварії) допускається виконання робіт з використанням електроінструменту підвищеної напруги після вжиття організаційно-технічних заходів, якими досягається безпека праці (наприклад, використання діелектричних рукавиць, килимка).
1.23.     Слюсар-сантехнік забезпечується виробничим приміщенням для зберігання робочого інструменту та витратних матеріалів, медичною аптечкою і первинними засобами пожежогасіння, а також інформується про місце знаходження у виробничому підрозділі інвентарних огороджень, сигнальної стрічки та знаків безпеки (наприклад, попереджуючі таблички), що використовуються для огородження робочих зон в місцях проходів, проїздів та інших небезпечних зон.
1.24.     Слюсар-сантехнік повинен:
•     виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, не перебувати на робочому місці в нетверезому стані, стані наркотичного та токсичного сп’яніння;
•     бути уважним підчас роботи та пересування в місцях виконання робіт, не займатися сторонніми справами та не відволікати увагу інших працівників;
•     виконувати тільки ту роботу, яка доручена відповідальною особою роботодавця за якою отримав інструктаж;
•     контролювати наявність запірних пристроїв у приміщеннях, де розташовані сантехнічні системи та освітлення у цих приміщеннях;
•     використовувати нормативний спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, робочий інвентар;
•     вживати заходів щодо недопущення перебування сторонніх о£іб у робочій зоні та виробничих приміщеннях;
•     не захаращувати робочі місця та проходи до них, дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у виробничих та побутових приміщеннях;
•     ходити територією підприємства встановленими для переміщення людей місцями (тротуарами), у темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості, за необхідності користуватися перенос¬ними засобами освітлення; бути обережним і уважним підчас пересування.
1.25.     Усі трудомісткі роботи (вантажно-розвантажувальні, пробиття отворів для прокладання труб тощо) повинні бути механізовані. Перед залученням до вантажно-розвантажувальних робіт (не перед¬бачених службовими обов’язками) слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за інструкцією з охо¬рони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вручну. Оіюсар-сантехнік підчас ручного перенесення вантажів не повинен перевищувати вагові нормативи, а засоби виробництва вагою від 20 до 50 кг(наприклад, насосний агрегат типу «ГНОМ») повинні переміщуватися з використанням засобу малої механізації (наприклад, візка), у виняткових випадках допускається переносити засоби виробни¬цтва чоловіками удвох на відстань не більше 25 м.
1.26.     Допуск слюсаря-сантехніка до обслуговування тепловикористовуючих установок (бойлерів) може бути здійснений після проведення інструктажу за Інструкцією з охорони праці при роботі на тепло-використовуючих установках (теплопункті, бойлері). В неопалюваних приміщеннях будинку всі трубопроводи гарячого водопостачання і арматура повинні бути термоізольовані, температура відкритих частин трубопроводу гарячого водопостачання не повинна перевищувати 45°С. Перед початком опалювального періоду та після ремонтних робіт водопровідних систем повинно проводитися випробовування на щільність і міцність будинкової водопровідної системи. В процесі випробовування виконується усунення дефектів, налагодження і регулювання сантехнічної системи. Усунення виявлених дефектів після випробування слід виконувати після зняття тиску у трубопровідній системі. Після закінчення опалювального сезону виконується дренування опалювальної системи. Відповідальність за організацію проведення випробувань несе місцева тепло- або водопостачальна організація. Порядок випробування та дренування визначається експлуатаційною інструкцією, розробленою з урахуванням місцевих умов сантехнічної системи.
1.27.     Допуск слюсаря-сантехніка до робіт з використанням засобів виробництва з підвищеною не-безпекою здійснюється після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці. На-приклад, у разі використання ручного електроінструмента слюсар-сантехнік проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці під час роботи з ручним електроінструментом; свердлильного верстата — інструкцією з охорони праці підчас роботи на свердлильному верстаті, заточувального верстата — інструкцією з охорони праці підчас роботи на заточувальному верстаті.
1.28.     У разі використання електротехнічних пристроїв І класу (наприклад, насосного агрегату типу «ГНОМ») та виконання робіт з використанням електротехнічних пристроїв у приміщеннях з підвищеною небезпекою слюсарю-сантехніку повинна бути присвоєна кваліфікаційна група II з електробезпеки.
1.29.     Для виконання робіт на висоті 1,3 м і вище слюсар-сантехнік забезпечується інвентарним засобом підмощування з перильним огородженням та повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час використання засобів підмощування. Для виконання робіт на висоті, що не потребують упору в конструкції споруд (наприклад, огляду обладнання, розташованого на висоті), допускається використовувати інвентарну приставну драбину-стрем’янку. Стрем’янка повинна мати пристрій, що не допускає самовільного її розсування під час роботи.
1.30.     Перед залученням до підсобних робіт з проведення зварювальних та інших полуменевих робіт, пов’язаних із нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці підчас виконання полуменевих робіт.
1.31.     Перед залученням до земляних робіт слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці підчас виконання земляних робіт.
1.32.     Роботи в колодязях (камерах) та затоплених приміщеннях допускається виконувати тільки за нарядом-допуском, після проведення цільового інструктажу, з використанням відповідних засобів індивідуального захисту (рятувального поясу, страхувальної мотузки, газоаналізатора тощо) та під керівництвом відповідальної особи роботодавця. Для закриття з поверхні землі засувок водопровідних мереж, що знаходяться в колодязі, слюсар-сантехнік може забезпечуватися спеціальним пристроєм (подовженим воротком).
1.33.     Перед залучення до робіт на проїзній частині слюсар-сантехнік повинен пройти цільовий інструктаж за Інструкцією з охорони праці при роботі на проїзній частині вулиць. У складі бригади повинно бути не менше трьох осіб. Місце виконання робіт огороджується захисним огородженням, яке повинно бути виставлено на відстані не меше ніж 5 м від місця роботи.
1.34.     Усі роботи з обслуговування електротехнічних пристроїв будинкового та прибудинкового май¬на виконує електротехнічний персонал.
1.35.     До функціональних обов’язків сантехніка не входить обслуговування газового обладнання. Сучасні технології сантехнічних робіт не передбачають використання розплавленої сірки для заливки
стиків каналізаційних труб.
1.36.     Слюсар-сантехнік несе відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
2.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1.     Отримати від відповідальної особи роботодавця завдання на виконання робіт або виконувати роботи згідно з планом-графіком обслуговування сантехнічних систем.
2.2.     Ознайомитися з інформацією за період попередньої зміни (із записами в оперативному або змін-ному журналі), за необхідності з принциповою схемою або інструкцією з експлуатації сантехнічних пристроїв, що підлягають обслуговуванню.
2.3.     Надіти спецодяг та спецвзуття, застібнути на гудзики рукави та заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців. За необхідності одягнути головний убір (берет). Переодягатись у встановлених міс¬цях, не працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, босоніжках тощо).
2.4.     Підготувати засоби виробництва, пересвідчитись у їх справності, перевірити достатність для роботи витратних матеріалів та наявність ключів від запірних пристроїв виробничих приміщень. Ручний інструмент має бути у справному, сухому та чистому стані, а саме:
•     гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів, не мати тріщин і забоїн, губки ключів повинні бути паралельними та не загорнені;
•     розсувні ключі не повинні бути ослабленими в рухливих частинах;
•     кувалди та молотки повинні мати бойки з гладкою злегка опуклою поверхнею, не косою, не збитою, без відколів, вибоїв і тріщин, задирок; рукоятки молотків і кувалд повинні бути виконані з деревини твердих і в’язких порід (дуба, бука тощо), мати гладку поверхню, робоча частина повинна бути надійно закріплена;
•     ручна пилка-ножівка повинна мати справну рукоятку, ножівкове полотно без надламів і тріщин;
•     ударні інструменти (зубила, крейцмейселі, борідки, кернери тощо) не повинні мати тріщин, зади-рок і наклепу; зубила повинні мати довжину не менше 150 мм;
•     робоча частина викрутки повинна мати товщину, необхідну для входження її без зазору в проріз головки гвинта чи шурупа;
2.5.     Необхідні для роботи засоби виробництва (робочий інструмент та витратні матеріали) скласти в переносну сумку.
2.6.     Перевірити освітленість робочої зони, за необхідності увімкнути освітлення в приміщенні. Переконатися, що світло не сліпить очі. Якщо виникає потреба користуватися переносним освітлювальним пристроєм, перевірити наявність на ньому захисного кожуха та справність кабелю електроживлення. Забороняється знімати стаціонарні світильники і використовувати їх замість переносних, встановлювати електролампи під напругою, обвішувати електролампи папером або тканиною.
2.7.     Привести у належний стан робоче місце; прибрати сторонні предмети, що заважають проведенню робіт. Перед виконанням робіт у не провітрюваних приміщеннях або в приміщеннях з підвищеною температурою попередньо провітрити приміщення відкриттям дверей або фрамуги.
2.8.     До початку довготривалого прибирання проїзної части прибудинкової території місце виконання робіт огородити переносним захисним інвентарним огородженням та одягнути сигнальний жилет.
2.9.     Якщо відсутнє контактне з’єднання (розетка) для електрифікованого інструменту, то підключення електрифікованого інструменту до розподільчого електрощита здійснює тільки електротехнічний персонал — виконувати таке підключення слюсарю-сантехніку забороняється.
2.10.     Якщо отримано наряд-допуск, то слід перевірити виконання вказаних у ньому заходів безпеки з підготовки робочого місця.
2.11.     Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни має бути надано необхідний час.
2.12.     Якщо виявлено несправності або дефекти, що перешкоджають безпечній роботі на обладнанні сантехнічної системи, і неможливості їх усунення своїми силами, не приступаючи до роботи, інформувати керівника робіт.
3.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1.     Слюсар-сантехнік повинен виконувати роботу тільки на підконтрольних сантехнічних системах. У разі проведення робіт за на рядом-допуском слюсар-сантехнік не повинен змінювати передбачені на¬рядом організаційно-технічні заходи безпеки з підготовки робочих місць. Обслуговування обладнання сантехнічних систем в приміщеннях з підвищеною небезпекою проводити удвох.
3.2.     Перед ремонтним обслуговуванням діючого трубопроводу відключити ділянку, що ремонтується, при цьому необхідно закрити запірну арматуру (засувку, вентиль) з обох сторін ділянки (спочатку закрити запірну арматуру на напірному, потім на зворотному трубопроводі); переконатися за контрольними приладами (манометрами) у відсутності тиску в трубопроводах. Підчас випробування сантехнічних систем не допускається виконувати будь-які ремонтні роботи (крім обтяжки фланців) та знаходитися біля заглушок трубопроводів.
3.3.     Робочі інструменти повинні використовуватися за призначенням. Робочий інструмент та матеріали потрібно розміщувати таким чином, щоб виключити можливість їх падіння. Заготовлені для ремонту труби або стояки укладати горизонтально, не приставляти їх до стін. Не класти робочий інструмент на поручні огороджень, трубопроводи або з краю конструкцій. Підчас перенесення довгомірних вантажів (наприклад, труб) необхідно стежити, щоб не зачепити інженерні мережі.
3.4.     Слюсар-сантехнік не повинен виконувати з приставних драбин роботи на висоті, що потребують упору в конструкції споруд (наприклад, роботи з ручним інструментом). Ці роботи повинні виконуватися з інвентарних засобів підмощування. Не використовувати замість засобів підмощування випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Допускається виконувати роботи на висоті, що не потребують упору в конструкції споруди (наприклад, огляд обладнання) з використанням інвентарної випробуваної при¬ставної драбини (стрем’янки). Ці роботи повинні виконуватися удвох (одна особа повинна страхувати іншу від можливого падіння).
3.5.     Не залишати матеріали та обладнання сантехнічних систем у нестійкому положенні. При монтажі (демонтажі)ділянок трубопроводів консольно висячі трубопроводи повинні обпиратися на тимчасові опорні стояки.
3.6.     Слюсар-сантехнік не повинен допускати знаходження людей під (над) конструкціями, де про-водяться роботи. Якщо роботи проводяться в місцях проходу або проїзду, то робоча зона повинна бути обгороджена.
3.7.     Перед гнуттям труб з використанням трубозгинального верстату попередньо просушити труби. Наповнення труб допускається тільки сухим піском. При гнутті довгих труб з нагріванням використовувати підтримуючі підставки, а при охолодженні труб водою — ківш з подовженим держаком. Не допус¬кається згинати на трубозгинальному верстаті труби з вологими внутрішніми поверхнями, а взимку — з поверхнями, покритими снігом.
3.8.     Задля підвищення терміну служби сантехнічних систем зовнішню поверхню вузлів та деталей неоцинкованих трубопроводів слід покривати ґрунтовкою або олійною фарбою відповідного кольору, а різьбові з’єднання — антикорозійною змазкою. Різьбові з’єднання ущільнюються, як правило, льняним жмутом, просоченим свинцевим суриком або білилами, розмішеними на оліфі.
3.9.     Підчас проведення полуменевих (зварювальних) робіт у сантехнічних системах слюсар-сантехнік повинен керуватися вказівками зварника. В будинках, шо не мають пристроїв вирівнювання потенціалів сантехнічних мереж, підчас заміни частини трубопроводу сантехнічної системи повинні використовуватися засоби електрозахисту (діелектричні рукавиці, переносні заземлюючі пристрої тощо).
3.10.     Підчас роботи в неосвітлених приміщеннях потрібно використовувати переносні інвентарні освітлювальні пристрої.
3.11.     Для перевірки збігу болтових отворів на фланцях труб використовувати монтажні ключі, спеціальні ломики та оправки. Не перевіряти отвори пальцями. Головки болтів на поверхні фланцевих з єднань розташовувати на одній стороні з’єднання, на вертикальних ділянках трубопроводів гайки розташовувати знизу. Кінці болтів повинні виступати не більше трьох кроків різьби.
3.12.     Навішувати радіатор як мінімум удвох (залежно від його маси). Під час закріплення раковин, умивальників, ванн та радіаторів забезпечити надійне їх утримування до повного за¬кріплення, не допускаючи затиснення рук. Допустима відстань від поверхні штукатурки або облицювання до осі неізольованого трубопроводу при умовному діаметрі 32 мм при відкритому прокладанні становить 35...55 мм, при умовному діаметрі 40...50 мм — 50...60 мм. Очищення стояків сантехнічних систем виконується сталевим тросом у захисних окулярах та рукавицях. Для ущільнення стиків чавунних каналізаційних труб використовується змащений пеньковий канат або інші засоби герметизації.
3.13.     При роботі зубилом або іншим ударним інструментом для рубки металу не стояти напроти кінця заготовки, що обрубується, слід користуватися захисними окулярами (для запобігання ураження очей металевими частинками ).
3.14.     Під час роботи з ручним електроінструментом слюсар-сантехнік повинен дотримуватись вимог безпеки, встановлених відповідною інструкцією з охорони праці, в тому числі:
•     роботи з використанням обертового інструменту виконувати без рукавиць та із заправленими рукавами спецодягу;
•     підчас свердління стежити, щоб не було перекосів свердла; при виході свердла з деталі не натискати на дриль; не вилучати стружку руками; не працювати свердлами з пошкодженими хвостовиками; при наскрізному свердлінні перегородок упевнитися в тому, що на іншій стороні на шляху свердла не має проводів, що знаходяться під напругою; знімати інструмент із дрилі за допомогою спеціального при¬строю (воротка);
•     під час роботи шліфувальною машинкою впевнитися в надійному кріпленні і справному технічному стані шліфувального або обрізного круга (круг не повинен мати тріщин і вибоїн, радіального або осьового биття); круг повинен бути захищений запобіжним кожухом та надійно закріплений до корпусу шліфувальної машинки.
3.15.     Слюсарю-сантехніку забороняється:
•     використовувати несправні, неінвентарні та саморобні засоби виробництва;
•     відкручувати гайки ключами більших розмірів з підкладанням металевих пластинок між гранями гайки і ключа, подовженням рукоятки ключа шляхом приєднання іншого ключа або труби,
•     виконувати роботи на діючих електроустановках, перебувати в зонах з потенційно діючими небезпечними чинниками (у місцях, де відсутнє огородження або перекриття прорізів підземних інженер¬них споруд);
•     знаходитися в затопленому приміщенні підчас відкачування з нього води (наприклад, за допомогою насосного агрегату типу «ГНОМ»);
•     піднімати (опускати) кришку люка оглядових колодязів руками (кришку люка колодязів піднімати і опускати тільки за допомогою спеціального гака);
• встановлювати сантехнічні прилади, арматуру та інші елементи сантехнічних систем, що не від-повідають проектній документації (завданню відповідальної особи роботодавця), підключати до діючої мережі (без узгодження з відповідальною особою роботодавця) додаткове сантехнічне обладнання.
3.16.     Слюсар-сантехнік повинен дотримуватись вимог пожежної безпеки та палити в установлених місцях, не повинен: зберігати пожежонебезпечні матеріали та сторонні речі; захаращувати виробничі приміщення; використовувати для відігрівання водопровідних труб відкритий вогонь (наприклад, паяльну лампу).
3.17.     Для попередження випадків обморожування під час усунення несправностей зимою за межами приміщення (при мінусових температурах) роботи виконувати у рукавицях. При мінусовій температурі не торкатися руками без рукавиць металевих частин.
3.18.     Під час проведення робіт дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Приймати їжу дозволяється у спеціально відведених місцях.
3.19.     Слюсар-сантехнік не повинен виконувати роботи із сантехнічним обладнанням зовні приміщень підчас ожеледі, грози, туману, швидкості вітру 15 м/с і більше.
3.20.     Про всі виявлені підчас роботи несправності інформувати керівника робіт.
4.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1.     Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи.
4.2.     Робочий інструмент та невикористані витратні матеріали очистити від бруду і скласти їх у сумку (ящик). Не залишати робочий інструмент в проходах, проїздах.
4.3.     У випадку проведення полуменевих (зварювальних) робіт обстежити робоче місце на залишки тління горючих матеріалів, наявність горіння та усунути можливі причини виникнення пожежі.
4.4.     Відключити за допомогою вимикача електротехнічні пристрої, що використовувалися під час роботи. Перед уходом закрити відкриті фрамуги та двері приміщення на запірний пристрій (замок).
4.5.     Зняти спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, очистити їх від пилу, іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце (шафу). Не зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі.
4.6.     Вимити відкриті частини тіла миючим засобом.
4.7.     Для прибирання робочого місця і засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхідний час.
4.8.     Повідомити керівника робіт про обсяги виконаних робіт, про помічені підчас роботи несправності та дефекти. Ця інформація може бути відображена у оперативному (змінному) журналі та буде враховуватися підчас складання планів-графіків планово-попереджувальних робіт.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1.     Причинами аварійної ситуації, що може призвести до нещасних випадків, є: травмування підчас проведення технічного обслуговування сантехнічного обладнання (дія частин обладнання та механізмів, що рухаються та обертаються); падіння у незакриті прорізи інженерних споруд (колодязі, камери) або під час перебування на висоті; дія на організм внутрішнього середовища інженерних мереж та споруд; дія електричного струму (за наявності незахищених струмопровідних частин електрообладнання; несправність робочого інвентарю, що використовується підчас роботи (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях робочих інструментів); загоряння (пожежа) пожежонебезпечних речовин; протиправні дії сторонніх осіб (мешканців будинку); дія на проїзній частині доріг рухомих транспортних засобів; укуси тварин на прибудинковій території або комах у підвальних приміщеннях.
5.2.     У разі настання нещасного випадку зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю людей та не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. Інформувати керівника робіт або інших посадових осіб підприємства та в подальшому керуватися їх вказівками.
5.3.     У разі погіршення самопочуття та за будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати по телефону керівника робіт та діяти за його вказівками.
5.4.     Слюсар-сантехнік не повинен вживати самостійних заходів, якщо виявлено порушення громадського порядку мешканцями будинку та інші протиправні дії стосовно мешканців будинку, а повинен інформувати про це в найближчий правоохоронний орган (дільничного інспектора, чергового у відділенні міліції тощо).
5.5.     Якщо сталася ситуація, що може призвести до аварії, а саме: руйнування конструктивних елементів будівлі, відсутність електроенергії, освітлення, несправність ліфтового та електрообладнання, вибух, стихійне лихо тощо слюсар-сантехнік інформує керівника робіт або іншу уповноважену ним особу, та вживає заходів щодо недопущення людей в зону аварії. Якщо виявлено виток газу у середині будинку слюсар-сантехнік повинен відкрити вікна на сходовому марші, при цьому забороняється виконувати будь-які комутаційні дії на діючих будинкових електроустановках.
5.6.     Якщо виявлено порив внутрішніх сантехнічних трубопроводів негайно перекрити подачу води до аварійної ділянки з обох їх сторін (спочатку закрити запірну арматуру на напірному, а потім на зворотному трубопроводі) та вжити заходів щодо відновлення нормального режиму роботи сантехнічної системи (усунути течію накладанням хомута, замінити засувку, викликати аварійну службу тощо).
5.7.     Якщо виявлено порив зовнішньої сантехнічної мережі (поза межами будинку) вжити заходів щодо недопущення людей в зону аварії (виставити сигнальне огородження зони аварії) та не залишати місце до прибуття аварійної служби, а у разі пориву водопровідної мережі та за можливості використання спеціальних подовжених воротків — перекрити водопровідну засувку зовні колодязя.
5.8.     У випадку аварії, що призводить до припинення циркуляції сітьової води в опалювальних системах будинків, при температурах зовнішнього повітря нижче 0°С, для запобігання м заморожування і виходу із ладу опалювальної системи за розпорядженням керівника робіт або іншої уповноваженої ним особи слюсар-сантехнік дренує воду з цієї системи.
5.9.     Якщо виявлено відкритий проріз підземної споруди (колодязя, теплової камери) або промоїну слюсар-сантехнік вживає заходів щодо недопущення падіння людей шляхом улаштування захисного огородження або перекриття прорізу міцним захисним настилом.
5.10.     Роботи в колодязях повинні виконуватися тільки за нарядом-допуском, після проведення цільового інструктажу, за наявності нормативних засобів виробництва, засобів індивідуального захисту, під керівництвом відповідальної особи роботодавця та з урахуванням таких вимог:
•     роботу в колодязях виконує бригада у складі не менше 3 осіб: один — працює в колодязі, другий — страхує на поверхні, інший — спостерігає і надає допомогу в разі виникнення небезпеки особі,
яка перебуває в колодязі;
•     особа, яка перебуває в колодязі, повинна використовувати рятувальний пояс з прикріпленою на ньому страхувальною мотузкою, довжиною на 2 м більше глибини колодязя, інший кінець якої повинен знаходитися у особи, яка знаходиться на поверхні;
•     перед спуском в колодязь необхідно впевнитися у відсутності в ньому газів (наявність в колодязі газів визначається за допомогою газоаналізатора або лампи ЛБВК), не допускається використовувати для визначення загазованості відкритий вогонь;
•     якщо газ видалити неможливо, то необхідно провітрити колодязь шляхом відкриття кришки суміжного колодязя, використання примусової вентиляції або застосуванням шлангового протигазу;
•     перед спуском в колодязь упевнитися у міцності скоб для спуску (за їх наявності);
•     у колодязях допускається використовувати тільки освітлювальні пристрої напругою змінного струму до 12 В;
•     дотримуватися інших заходів безпеки, визначених на рядом-допуском.
5.11.     Якщо виникла пожежа (ознаки горіння) вжити заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі на-явними засобами первинного пожежогасіння та збереження майна у приміщеннях, дотримуючись по¬рядку дій згідно з Інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони за телефоном (101).
5.12.     Під час визову аварійно-рятувальних служб слюсар-сантехнік називає адресу будинку, місце виникнення події, обстановку, наявність потерпілих осіб та повідомляє своє прізвище.
5.13.     Слюсар-сантехнік повинен виконувати вказівки представників аварійно-рятувальних служб, пов’язані з усуненням небезпечних наслідків аварії, пожежі, нещасного випадку, стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
5.14.     При нещасному випадку надати домедичну допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. За потреби викликати машину швидкої медичної допомоги.

_____________________________________________                ______________                   _______________________
(посада керівника підрозділу (організації-розробника)                        (підпис)                                 (прізвище, ініціали)
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст
служби охорони праці підприємства                                             ______________                   _______________________
                                                                                                                 (підпис)                                 (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт                                                                                ______________                   _______________________
                                                                                                                 (підпис)                                 (прізвище, ініціали)