Name: Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
Item: Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат
Author: ohranatruda

Відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) та статей 5 і 8 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити перелік заходів та засобів з охорони праці,
витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових
витрат, що додається.

2. Установити, що:

визначені в переліку заходи та засоби з охорони праці,
витрати на які належать до валових витрат юридичної особи, що
відповідно до законодавства використовує найману працю,
здійснюються з урахуванням вимог підпунктів 5.4.1, 5.4.2, 5.4.7 і
5.4.10 статті 5 та підпункту 8.7 статті 8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР );

суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з вжиттям
заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою
частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також
суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи
та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні
враховуватися у складі валових витрат лише один раз;

у податковому та бухгалтерському звіті сума асигнувань та
фактичні витрати на зазначені цілі наводяться окремим рядком.

3. Центральним органам виконавчої влади привести власні
нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Перший
віце-прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 червня 2003 р. N 994

ПЕРЕЛІК
заходів та засобів з охорони праці,
витрати на здійснення та придбання яких
включаються до валових витрат

1. Приведення основних фондів у відповідність з вимогами
нормативно-правових актів з охорони праці щодо:

механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт,
робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних,
легкозаймистих і горючих речовин;

захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії
статичної електрики та розрядів блискавок;

безпечного виконання робіт на висоті;

діючого технологічного та іншого виробничого обладнання;

систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил,
і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого
виробництва та на робочих місцях;

систем природного та штучного освітлення виробничих,
адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів,
аварійних виходів тощо;

систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також
установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих,
адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на
відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників та укриття
від сонячних променів і атмосферних опадів;

виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць,
евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, проходів та
габаритних розмірів; обладнання спеціальних перехідних галерей,
тунелів у місцях масового переходу працівників, зон руху
транспортних засобів;

впровадження в умовах діючого виробництва автоматизованих
інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та
прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного
керування технологічними процесами і виробничим обладнанням,
систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність
(виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та
пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі
виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного
програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці
у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами
державного нагляду за охороною праці.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих
виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до
вимог нормативно-правових актів з охорони праці (державні
міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці).

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність
нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони
праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок,
придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних
посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів,
програмних продуктів тощо з питань охорони праці.

4. Проведення цільового навчання з охорони праці працівників,
організація семінарів та оглядів-конкурсів з цих питань за умови,
що витрати на їх проведення не будуть перевищувати двох відсотків
оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний
(податковий) рік.

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та
засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм
(включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що
нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих
речовин, у зв'язку з виконанням робіт, які не виключають
можливості забруднення цими речовинами).

6. Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими
умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних
харчових продуктів, а також газованої солоної води.

7. Проведення обов'язкового попереднього, періодичного і
позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких
роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або
таких, де є потреба у професійному доборі.

1 ohranatruda • 22:53, 28.02.2012

Лист Держгірпромнагляду від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761
«Щодо витрат на охорону праці»

Держгірпромнагляд відповів на запит щодо витрат на охорону праці.

Уповноважений орган зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону «Про охорону праці» витрати на охорону праці для підприємств незалежно від форм власності або фізосіб, які використовують найману працю, повинні становити не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. І роботодавець не має права витрачати на фінансування охорони праці суму, нижчу за гранично-мінімальний розмір витрат на охорону праці, оскільки він несе повну відповідальність за створення належних, безпечних і здорових умов праці (ст. 5 Закону).

Питання штрафних санкцій до юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників регламентується ст. 43 вищезазначеного Закону.

З набранням чинності Законом від 19.05.2011 р. №3395-VI «Про внесення змін до статті 19 і 43 Закону України «Про охорону праці» органи виконавчої влади з нагляду за охороною праці отримали право залучати роботодавця до сплати штрафу за порушення вимог ч. 3 і ч. 4 ст. 19 Закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону (у новій редакції) за порушення вимог, передбачених частинами 3 та 4 ст. 19 Закону, юридична або фізична особа, що використовує найману працю, сплачує штраф з розрахунку 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді і фактичною сумою цих витрат за такий період.

Відповідно до п. 3 Положення про Держгірпромнагляд (Указ Президента від 06.04.2011 р. №408/2011), одним із основних завдань Держгірпромнагляду є організація та здійснення держнагляду (контролю) за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці та безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Тож посадові особи інспекторського складу Держгірпромнагляду мають право здійснювати в установленому порядку перевірку дотримання вимог законодавства про охорону праці. Однак передбачений у ч. 1 — 4 ст. 43 Закону механізм стягнення штрафу за порушення законодавства про охорону праці з осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, не є дієвим, оскільки на сьогодні немає закону, що визначав би порядок нарахування, стягнення штрафу і пені на несплачену його суму (частину суми).

2 ohranatruda • 18:49, 23.05.2012

Державна податкова служба України листом № 7045/6/15-1215 від 20.04.2012 р. висвітлила питання віднесення витрат на охорону праці і техніку безпеки в склад загальновиробничих.

На думку податківців, платник податків може віднести на охорону праці витрати, понесені у зв'язку з проведенням заходів з охорони праці, зазначених у Переліку, затвердженому постановою КМУ № 994 від 27.06.2003 р., за умови, по-перше, зв'язку таких витрат з господарською діяльністю, і по-друге - документального підтвердження відповідних витрат та оформлення первинних документів відповідно до вимог законодавства.

До таких витрат належать і витрати на проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів по питань охорони праці.

3 ohranatruda • 15:54, 19.08.2012

Податок на прибуток: витрати підприємства на охорону праці, техніку безпеки.

Згідно з пп.«є» пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства, відносяться до складу загальновиробничих витрат, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу (п.138.2 ст.138 ПКУ). Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат (далі – Перелік), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року N 994 зі змінами та доповненнями. Суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку з вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до Переліку повинні враховуватися у складі витрат лише один раз.Відповідно до п.4 Переліку до заходів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, належать, зокрема, проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, організація лекцій, семінарів та консультацій із зазначених питань.З урахуванням викладеного, витрати платника податку, понесені на проведення навчання з охорони праці працівників для безпечного виконання ними своїх професійних обов’язків, відносяться до складу загальновиробничих витрат, які включаються до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Такі витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

Слов‘янська ОДПІ Донецької області ДПС
відділ взаємодії із ЗМІ та громадськістю

4 заохочення працівників не є заходом з охорони праці • 11:59, 28.09.2012

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України листом від 02.07.2012 р. №5435/0/8.2-05/6/12 надала роз’яснення щодо деяких питань охорони праці.
У листі звертається увага на те, що витрати на охорону праці повинні бути спрямовані роботодавцем на належне функціонування системи управління охороною праці на підприємстві та забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці.
При цьому роботодавець зобов’язаний витрачати на охорону праці суми, не нижчі від мінімально допустимого рівня, встановленого ст. 19 Закону «Про охорону праці».
Окремо у листі наголошується, що Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат (затвердженого постановою Кабміну від 27.06.2003 р. №994), не містить пункту, який би передбачав такий захід з охорони праці, як заохочення працівників за їхню активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Таким чином, Держгірпронагляд роз’яснює, що застосування роботодавцем заохочень до працівників за їхню активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці є певною системою стимулювання та мотивації працівників у дотриманні ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці. У зв’язку з цим таке заохочення працівників не є заходом або засобом з охорони праці.

5 Дина • 12:07, 28.09.2012

Відповідно до пп. 139.1.1 ст. 139 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями не включаються до складу витрат витрати на фінансування особистих потреб фізосіб за винятком виплат, передбачених ст. 142 і 143 ПКУ, та в інших випадках, передбачених нормами р. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Разом з цим пп. 140.1.1 ст. 140 ПКУ визначено, що до витрат подвійного призначення, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється КМУ, та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» (далі — Закон №2694) охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
На роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (ст. 8 Закону №2694).
Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат затверджено постановою КМУ від 27 червня 2003 року №994 зі змінами та доповненнями (далі — Перелік).
У Переліку передбачено здійснення витрат щодо забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами) та здійснення витрат з надання працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води (п. 5 та п. 6 Переліку).
Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 р. №53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 р. за №446/15137, зі змінами та доповненнями, затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі — Положення).
Положення поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності та встановлює порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників, для яких їх застосування є обов’язковим під час трудового процесу (п. 1.1 Положення).
Засоби індивідуального захисту (далі — ЗІЗ) видаються тільки працівникам тих професій та посад, які передбачені у нормативно-правових актах з питань охорони праці, відповідно до норм безоплатної видачі, якими для роботодавця встановлено обов’язковий мінімум безоплатної видачі з визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання (носіння) (п. 1.4 Положення).
Отже, не включаються до витрат та вважаються фінансуванням особистих потреб фізичних осіб витрати платника податку на забезпечення:
працівників санітарно-гігієнічними засобами, якщо зазначені засоби не передбачені відповідними галузевими нормами безоплатної видачі засобів індивідуального захисту;
харчуванням працівників, які зайняті на роботах, що не підпадають під категорію шкідливих умов праці;
харчуванням працівників, які підпадають під категорію шкідливих умов праці, обідами та напоями іншими, ніж спеціальне харчування, молоко, газована солона вода чи рівноцінні харчові продукти.

Виджет для yandex