Інструкція з експлуатації внутрішнього протипожежного водопроводу

___________________________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

ЗАТВЕРДЖЕНО

____________________

^{(посада роботодавця і}

____________________

^{найменування підприємства, ПІБ)}

____________________

^{(число, місяць, рік)}

ІНСТРУКЦІЯ

з експлуатації внутрішнього протипожежного водопроводу

1. Загальні положення

1.1. Ця інструкція розроблена відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2014 № 1417, і визначає правила експлуатації внутрішнього протипожежного водогону.

1.2. Внутрішній протипожежний водогін призначений для гасіння різних горючих матеріалів.

1.3. Системи внутрішнього протипожежного водопроводу постійно утримують у справному стані для забезпечення подавання необхідної для гасіння пожежі розрахункової кількості води.

1.4. Заборонено застосовувати внутрішній протипожежний водопровід для гасіння електроустановок під напругою.

1.5. У приміщенні, де розташована насосна станція, має бути температура повітря упродовж року не менше + 50 °С та аварійне освітлення. Приміщення тримають постійно зачиненим, а ключі від нього — в обслуговувального та оперативного персоналу. Біля входу до приміщення має бути табличка з написом «Станція (вузол керування) пожежогасіння».

1.6. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також електродвигуни системи пожежогасіння мають бути пофарбовані в червоний колір.

1.7. Електроживлення установок пожежогасіння здійснюють від незалежного джерела живлення або вони мають перемикатися на нього автоматично у разі вимкнення основного джерела.

2. Нанесення марковання на пожежну шафу

2.1. На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку має бути нанесена така інформація:

• буквений індекс пожежного крана «ПК»;
• порядковий номер пожежного крана (№ ___) після буквеного індексу «ПК»;
• номер телефону виклику пожежної охорони «101»;
• додаткова інформація (за потреби розміщують всередині пожежної шафи) про порядок увімкнення насосів-підвищувачів, відчинення засувки (електрозасувки) обвідної лінії, місце їх розташування тощо.

2.2. У зовнішньому оформленні пожежних шаф має бути червоний сигнальний колір.

2.3. Кожен пожежний кран забезпечують пожежним рукавом і стволом однакового з ним діаметра, а також важелем (за потреби) для полегшення відкручування крана. Довжина пожежного рукава має бути не менше передбаченої проектом (10, 15, 20 м).

2.4. Пожежний рукав і стовбур мають бути з’єднані між собою та приєднані до пожежного крана. Щоб перевірити справність пожежного рукава, перед установкою на пожежний кран, пускають воду, а потім рукав висушують. Льняні рукави не рідше одного разу на шість місяців необхідно перекатувати на нову скатку.

2.5. До внутрішніх пожежних кранів має бути забезпечений вільний доступ. Заборонено встановлювати і зберігати у місцях їх розташування інші матеріали й устаткування.

3. Технічний огляд пожежного крана

3.1. Технічний огляд пожежних кранів проводять не менше двох разів на рік (наприклад навесні й восени). При цьому здійснюють:

• візуальний огляд (відсутність корозії, підтікання стояків і крана, наявність маховика, ущільнювальних гумових прокладок на крані, рукавних напівгайках і стовбурі;
• пускання та зливання води зі стояка, відкручування та закручування крана;
• очищення пожежної шафи, рукава, крана від пилу та бруду.

3.2. Результати перевірок реєструють у спеціальному журналі технічного обслуговування.

3.3. Пожежні крани утримують справними і доступними для використання.

4. Приведення в дію внутрішнього протипожежного водогону

4.1. Для того, щоб привести внутрішній протипожежний водогін у дію, потрібно:

• відчинити дверцята пожежної шафи;
• взяти пожежний рукав із приєднаним стволом і прокласти його до місця пожежі, не допускаючи при цьому різких заломів, скручення пожежного рукава;
• відкрутити вентиль пожежного крана, щоб пустити воду і направити струмінь в осередок пожежі.

4.2. Пожежні крани встановлюють на висоті 1,35 м над підлогою і розміщують у шафах із отворами для провітрювання, пристосуваннями для пломбування та обладнаних пристроями (кошиками) для розміщення пожежного рукава, укладеного в подвійну скатку або «гармошку».

5. Випробовування внутрішнього протипожежного водопроводу

5.1. Перевіряють працездатність мереж пожежного водопроводу на водовіддачу не рідше двох разів на рік (наприклад навесні й восени) пусканням води.

5.2. Для випробування внутрішнього протипожежного водопроводу на водовіддачу прокладають рукавну лінію зі стволом від найбільш віддаленого і високо розташованого внутрішнього пожежного крана в будівлі.

5.3. Засувки з електроприводом, встановлені на обвідних лініях водомірних пристроїв, перевіряють на працездатність не рідше двох разів на рік. Електрозасувки перевіряють від місцевого та дистанційного пуску одночасно з перевіркою системи внутрішнього протипожежного водопроводу водоподаванням.

5.4. Роботу насоса-підвищувача перевіряють щомісяця від місцевого та дистанційного пуску. У приміщенні, де встановлені пожежні насоси-підвищувачі, має бути вивішена інструкція про порядок введення в роботу насосів та відчинення запірної арматури, а також схема протипожежного водопостачання будівлі та схема обв’язки насосів із зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та потужності насосів.

5.5. На всіх засувках і вентилях мають бути номери, які збігаються з номерами на схемі, чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію при запусканні або зупинці насосів.

5.6. Усі виявлені при перевірці несправності в технічному стані пожежних кранів, рукавів і мереж протипожежного водопроводу мають бути усунені якнайшвидше.

Відповідальний за пожежну безпеку ________________ ____________

• ^(ПІБ)