ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №
ДЛЯ МАЛЯРА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.    Інструкція з охорони праці маляра є інструкцією за професією (код професії 7141 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») та встановлює вимоги безпеки при виконанні робіт з фарбування робочих поверхонь конструктивних елементів будівель підчас проведення будівельних та ремонтних робіт (крім тих будівельних конструкцій, що утворюють замкнені або важкодоступні простори).
1.2.    Інструкцію розроблено на основі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог ДСТУ Б А.3.2-7:2009 «Система стандартів безпеки праці. Роботи фарбувальні. Вимоги безпеки»; розділу 6.20 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Мінжитлокомун- госпом УРСРу1990 році; СП 991-72 «Санитарные правила при окрасочных работах с применением ручных распылителей»; розділу 2 Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Розділ 2. Робітники. Будівництво метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик професій, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.02.2000 № 32; пункту 133 розділу II Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62.
1.3.    Роботи з фарбування робочих поверхонь конструктивних елементів будівель (крім тих, що проводяться на висоті та з використанням лакофарбових покрить, Грунтовок та шпаклівок на основі полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо) та нітрофарб) не відносяться до переліку робіт підвищеної небезпеки. Роботи з фарбування дахів будівель (за відсутності огорож), нанесення лакофарбувальних покрить, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо) відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
1.4.    Технологічний процес фарбувальних робіт передбачає як ручне, так і механізоване грунтування, фарбування, побілення робочої поверхні лакофарбовими матеріалами, який визначається проектно-технологічною документацією (технологічною картою). Фарбувальні приміщення повинні розміщуватись окремо від інших виробничих приміщень. Стаціонарі фарбувальні приміщення не повинні розміщуватись у підвальних або цокольних приміщеннях.
1.5.    Коротка характеристика матеріалів, що використовуються при малярних роботах. Для фарбування використовуються водні, масляні, емалеві та лакофарбові розчини. До водних фарбувальних розчинів відносяться клейовий, вапняний, казеїновий і силікатний. Клейовий розчин виготовлюють з міздрового (кісткового) клею або крохмального клейстеру з наповнювачем (наприклад, крейда), використовується при фарбуванні сухих поверхонь всередині будівель. Вапняний розчин виготовлюють з води, вапна і лужних пігментів, використовується при фарбуванні всередині та ззовні будівель. Казеїновий розчин виготовлюють з казеїнового клею і лужними пігментами, використовують при фарбуванні всередині та ззовні будівель, але в порівняні з вапняним розчином має більшу міцність, вологостійкість. Для фарбування фасадів використовують фарби силікатні, перхлорвінілові, полівінілаце- татні, бутадієнові, полімерцементні, цементні з добавками полімерів. Столярні вироби фарбуються масляними і емальованими фарбами, емульсійними розчинами. Поверхні обладнання, сантехнічних трубопроводів фарбують масляними і емальованими фарбами, в окремих випадках допускається використання асфальтобітумних лаків і фарб.
1.6.    До роботи зі шкідливими лакофарбовими матеріалами (наприклад, що мають токсичні властивості) допускаються особи віком не молодше 18 років, які не мають протипоказання за станом здоров’я до роботи з лакофарбовими матеріалами.
Особи, які виконують роботи з використанням синтетичних полімерних лаків, фарб, емалей, повинні проходити медичний огляд з періодичністю 1 раз на 2 роки (розділ 2.4 таблиці додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за № 846/14113).
Вагітні та жінки, які годують немовлят, не допускаються до робіт з лакофарбовими матеріалами, що містять небезпечні розчинники та свинцеві сполуки (пп.7.2, 7.3 СП 991-72). Особи, які залучаються до проведення робіт на висоті, не повинні мати медичних протипоказань щодо допуску до проведення робіт на висоті.
1.7.    Під час прийняття на роботу маляр ознайомлюється під підпис з умовами праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих чинників.
Функціональні обов’язки маляра під час проведення будівельних та ремонтних робіт (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Розділ 2. Робітники. Будівництво метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 02.12.2005 № 9):
2-    й розряд. Завдання та обов’язки. Виконує найпростіші роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь. Приклади робіт. Очищання поверхонь металевими шпателями, скребками, щітками, ганчір’ям, пилососом, повітряним струменем з компресора. Згладжування поверхонь подом, пемзою. Прооліфлювання поверхонь пензлем та валиком. Підмазування окремих місць. Протравлювання цементної штукатурки нейтралізуючим розчином з приготуванням розчину. Зіскрібання старої фарби з розшиванням тріщин та розчисткою вибою. Запобігання набризкуванню фарби на поверхню.
3-    й розряд. Завдання та обов’язки. Виконує прості роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь. Приклади робіт. Вирізання сучків та засмолів з розшиванням тріщин. Приготування та перетирання шпаклювальних сумішей. Шпаклювання поверхонь вручну. Розрівнювання шпаклювальної суміші, накиданої механізованим способом. Грунтування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами. Шліфування обгрунтованих, пофарбованих та прошпакльованих поверхонь. Покривання поверхонь лаками на бітумній основі вручну. Обрізання крайки шпалер вручну. Нанесення клейової речовини на поверхні. Обклеювання стін папером. Варіння клею.
4-    й розряд. Завдання та обов’язки. Виконує роботи середньої складності під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь. Приклади робіт. Шпаклювання, прооліфлювання та грунтуван- ня поверхонь механізованим інструментом. Фарбування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами. Витягування фільонок без підтушовування. Фарбування за трафаретом в один тон. Приготування грунтувальних, фарбувальних сумішей, емульсій та паст за готовим рецептом. Обклеювання поверхонь стін шпалерами простими та цупкими або тканинами. Замінювання шпалер, що наклеєні внапусток. Фарбування скла олійною фарбою. Виведення плям на обклеєних поверхнях.
Обрізання крайки шпалер на шпалерорізальній машині. Пакетне розкроювання шпалер на верстаті.
5-    й розряд. Завдання та обоє 'язки. Виконує складні роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь. Приклади робіт. Фарбування поверхонь механізованим інструментом та агрегатами високого тиску. Торцювання та флейцювання поверхонь. Витягування фільонок з підтушовуванням. Фарбування за трафаретом у два та більше тонів. Декоративне обробляння поверхні в один або декілька тонів. Обробляння поверхонь під деревину та камінь. Обробляння поверхонь стін за ескізами клейовими речовинами у два чотири тони. Копіювання та вирізання трафаретів будь-якої складності. Складання фарбувальних сумішей необхідного тону з кількістю пігментів не більше чотирьох. Обробляння поверхні на- бризком, кольоровим декоративним дрібняком. Обклеювання стін впритул високоякісними та деревними шпалерами, дерматином тощо. Замінювання шпалер, наклеєних впритул. Обклеювання стелі шпалерами.
6-    йрозряд.Завданнята обоє ’язки. Виконуєособливоскладніроботипідчасфарбування,художнього(аль- фрейного) опоряджування та ремонту поверхонь. Приклади робіт. Рельєфне та фактурне фарбування. Аерографічнеопорядження поверхні. Орнаментальнийрозпису декількатонів.Об’ємнийрозпис. Розпис за рисунками та ескізами від руки та за припорохом. Складання тональної гами особливо складних фарбувальних складів за зразками. Декоративне лакування, бронзування, золочення та сріблення поверхонь.
7-    й розряд. Завдання та обоє ’язки. Виконує особливо складні та відповідальні роботи з фарбування, ремонту зовнішніх і внутрішніх поверхонь об’єктів соціально-культурного, житлового та іншого призначення, пам’яток архітектури, культури та історії. Приклади робіт. Виконання робіт з високоякісного фарбування зовнішніх і внутрішніх поверхонь об’єктів соціально-культурного, житлового та іншого призначення, пам’яток архітектури, культури та історії. Відновлення та підбирання кольорової гами пошкодженого або втраченого малюнка під час ремонту будівель. Високоякісне грунтування та фарбування поверхонь із застосуванням електричного фарбопульту, пістолета-розпилювача, агрегату безповітряного розпилювання масляними фарбами, емалями та лаками на основі синтетичних складових.
1.8.    Основні шкідливі та небезпечні чинники, що діють на маляра:
• шкідливі компоненти у складі лакофарбових матеріалів (барвників, розчинників тощо), що діють через шкіру, органи дихання, шлунковий тракт, слизисті оболонки органів зору та нюху;
•    термічний чинник (пожежі, вибухи) внаслідок загорання лакофарбових матеріалів;
•    несправності засобів виробництва, що використовуються для фарбування;
•    дія електричного струму (за наявності незахищених струмоведучих частин електрообладнання);
•    забрудненість пилом або абразивним матеріалом під час очищення поверхонь перед фарбуванням;
•    недостатня освітленість робочої зони;
•    дія метеорологічних умов (висока температура влітку), протяги;
•    важкість та напруженість праці.
1.9.    Підчас влаштування на роботу маляр проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.
1.10.    По цій інструкції маляр перед початком роботи на робочому місці проходить первинний інструктаж, а потім повторний інструктаж (у разі залучення маляра до робіт на висоті, із застосуванням пневматичного апарату або лакофарбових матеріалів із шкідливими компонентами, періодичність повторного інструктажу має бути 3 місяці). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та маляра.
1.11.    Роботодавець повинен застрахувати маляра від нещасних випадків та професійного захворювання. У разі ушкодження здоров’я маляр має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.12.    Маляр проходить навчання та перевірку знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку в обсязі інструкцій з охорони праці, інструкції з експлуатації засобів виробництва, з якими він буде працювати, технологічних карт та правил надання домедичної допомоги.
1.13.    Перед допуском до самостійної роботи маляр повинен пройти стажування в установленому на підприємстві порядку. Термін стажування повинен бути достатнім для придбання практичних навичок, ознайомлення з технологією виконання робіт та технологічними пристроями, вивчення інструкцій з охорони праці та експлуатації засобів виробництва. Маляр ознайомлюється під підпис з технологічною картою на виконання малярних робіт.
1.14.    Маляру забороняється виконувати будь-які роботи на діючому електрообладнанні, самостійно підключати електрообладнання до електрощитів.
1.15.    Маляр забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, перелік та строки носіння яких встановлюється колективним (трудовим) договором підприємства з урахуванням нормативів (наприклад, загальних професій для різних галузей промисловості):
•    костюм — 12 місяців;
•    берет — 12 місяців;
•    рукавички — 1 місяць;
•    черевики — 12 місяців;
На зовнішніх роботах узимку додатково:
•    куртка та брюки утеплені — 36 місяців;
•    чоботи — 24 місяці;
•    рукавички — 3 місяці.
Спецодяг та спецвзуття повинні бути відповідного розміру та зросту.
1.16.    Маляр забезпечується засобами індивідуального захисту: респіратором газозахисним (для захисту від пилу, підчас приготування фарб, очищення та промивання робочого інструменту) та окулярами захисними закритими (до зносу); фартухом з нагрудником та нарукавниками прогумованими (для приготування лакофарбових матеріалів) — строк використання 6 місяців. На об’єктах будівництва маляр додатково забезпечується каскою захисною з підшоломником та сигнальним жилетом. Для захисту шкіри рук маляр забезпечується змивальними засобами, захисною (гігієнічною) пастою або маззю.
1.17.    Робочий інструмент для виконання малярних робіт: шпатель, щітка або валик для нанесення лакофарбового матеріалу, пневматичний апарат з фарборозпилювачем (пульверизатор) та насадками. Рукоятки ручного робочого інструменту повинні бути виготовлені з деревини твердих та в’язких порід. Робочий інструмент має бути справним та щільно насадженим на рукоятку. Не повинен застосовуватися ручний інструмент, що має у місцях затискання їх руками сучки, тріщини, вибоїни, відколи та гострі ребра. Для перенесення та зберігання ручних засобів виробництва маляр повинен мати індивідуальну сумку або портативний ручний ящик. Для стаціонарного зберігання засобів виробництва маляр повинен забезпечуватись окремим приміщенням (шафою, коморою).
1.18.    Маляр забезпечується необхідною номенклатурою лакофарбових матеріалів, інвентарної тари та інших витратних матеріалів (обтиральними матеріалами (ганчір’ям), наждачним папером тощо). Тара, що використовується для приготування лакофарбових матеріалів, повинна бути виготовлена з матеріалу, що не розбивається. Інвентарна тара для лакофарбових матеріалів повинна мати бирку або ярлик з їх найменуванням. Для очищення тари маляр забезпечується інструментом, виготовленим з міді, алюмінію або іншого матеріалу, що не утворює іскор (скребком, щіткою). Маляр повинен забезпечуватись ящиком для зберігання використаного обтирального матеріалу, пристроєм для затискання наждачного або іншого затирального матеріалу, що використовується для підготовки поверхні під фарбування.
1.19.    Маляр повинен:
•    виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, не перебувати на робочому місці у ста- алкогольного, наркотичного та токсикологічного сп’яніння;
•    не займатися сторонніми справами та не відволікати увагу інших працівників;
•    користуватися справними засобами виробництва та засобами індивідуального захисту;
•    виконувати лише роботу, доручену відповідальною особою роботодавця, та стосовно якої він проінструктований, дотримуватися вимог електро- та пожежної безпеки, технологічних карт та встановленого режиму роботи;
•    не захаращувати виробничі приміщення, робочу зону та проходи до них;
•    проводити роботи при достатньому освітленні робочої зони;
•    не допускати у робочу зону сторонніх осіб.
1.20.    Допуск маляра до роботи з пульверизатором може бути здійснений після проведення інструктажу за Інструкцією з охорони праці при роботі з пневматичним інструментом. Відповідний інструктаж має бути проведений у разі залучення маляра до роботи з калориферною установкою, що використовується для сушіння до або після фарбування.
1.21.    Перед виконанням робіт на висоті (на засобі підмощування) маляр повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час використання засобів підмощування. Маляр повинен забезпечуватись інвентарним засобом підмощування, робочий настил якого має рівну поверхню з просвітами не більше 5 мм. Просвіт між стіною і робочим настилом засобу підмощування не повинен перевищувати 0,15 м. Для запобігання падінню матеріалу із засобу підмощування на його робочому настилі має
ути бортовий елемент висотою не менше 0,15 м. Робоче місце на висоті понад 1,3 м повинно мати пе- ильне огородження висотою не менше 1,1 м з одним проміжним середнім елементом. Для виконання обіт на висоті на сходах сходових маршів маляр повинен застосовувати спеціальний засіб підмощування з ніжками, розміри яких можна міняти залежно від кута нахилу маршу та висоти сходинки, забезпе- ючи горизонтальне положення робочого настилу. Не повинні виконуватися малярні роботи із засобів підмощування по одній вертикалі (у декілька ярусів без проміжних захисних настилів).
1.22.    Перед залученням маляра до робіт з використанням верхолазного спорядження маляр повинен пройти спеціальне навчання та перевірку знань навичок безпечного використання верхолазного спорядження та пройти відповідний інструктаж з питань охорони праці.
1.23.    Перед залучення до вантажно-розвантажувальних робіт вручну маляр повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вручну. Всі трудомісткі вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути механізовані.
1.24.    Маляр повинен пройти інструктаж за Інструкцією з пожежної безпеки. Забороняється палити в місцях використання лакофарбових матеріалів.
1.25.    Лакофарбові матеріали повинні зберігатися в окремому ізольованому приміщенні з вентиляцією, у герметично закритій тарі та на відстані не менше 2 м від елементів системи опалення. Для зберігання добових запасів лакофарбових матеріалів повинні улаштовуватись спеціальні комори, забезпечені припливно-витяжною вентиляцією та засобами пожежогасіння.
1.26.    Приміщення для приготування лакофарбових матеріалів повинно бути обладнано витяжною вентиляцією не менш ніж з чотирикратним обміном повітря, забезпечено миючими засобами та теплою водою. Місця приготування фарбувальних розчинів, що містять шкідливі хімічні або пожежо- небезпечні речовини, повинні забезпечуватись тарою з хімічно стійких матеріалів. Забороняється об’єднувати між собою вентиляційну витяжну систему, пов’язану з проведенням робіт з використанням лакофарбових матеріалів, із загально-обмінною або вентиляційною системою інших виробництв.
1.27.    Забороняється використовувати токсичні барвники (фарби, білила, емалі і ґрунтовки, що мають свинцеві сполуки (наприклад, свинцевий сурик, свинцевий крон), бензол і етиловий бензин як розчинник.
1.28.    Ходити на території виробничих об’єктів встановленими для пересування місцями. У темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості та за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним підчас пересування.
1.29.    Маляр несе особисту відповідальність за якість виконаних малярних робіт та за порушення вимог, викладених у цій інструкції, в порядку встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1.    Маляр повинен отримати завдання на виконання робіт.
2.2.    Маляр повинен одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту. Брюки одягати навипуск, черевики зашнурувати. Засоби індивідуального захисту (респіратор, захисні окуляри, захисну каску) оглянути на відсутність механічних пошкоджень.
2.3.    Перевірити достатність освітлення в робочій зоні та справність припливно-витяжних вентиляційних систем у місцях проведення робіт з використанням лакофарбових матеріалів.
2.4.    Робочу зону та проходи до неї очистити від сторонніх предметів і матеріалів. У разі виконання робіт поблизу діючого електрообладнання електромережа повинна бути відключена або вжиті заходи щодо захисту електрообладнання від механічних пошкоджень та дії матеріалів, що використовуються.
2.5.    Підготувати необхідні засоби виробництва (робочий інструмент, тару тощо). У разі проведення робіт на висоті перевірити справність засобу підмощування.
2.6.    Перед роботою з пульверизатором необхідно:
•    перевірити справність запобіжного клапана та манометра пневматичної установки, наявність клейм про випробування манометра;
•    перевірити справність робочих частин (вудочки, форсунки, фарборозпилювача тощо);
•    перевірити справність і надійність з’єднань шлангів до фарборозпилювача та ємності з фарбувальним розчином;
•    у зимовий період з’єднувальні шланги, що замерзли, відігріти у теплому сухому приміщенні (забороняється відігрівати шланги парою).
2.7.    Для підготовки робочої зони та засобів виробництва повинен надаватися на початку зміни необхідний час.
2.8.    У разі виявлення порушень у роботі засобів виробництва інформувати керівника робіт і не приступати до роботи поки не будуть усунені виявлені порушення.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1.    Підготувати поверхні, що підлягають фарбуванню:
•    очистити від бруду, пилу, плям тощо, а металеві поверхні очистити від ржавіння та окалини (не слід здувати пил або змітати його руками з поверхонь);
•    дрібні тріщини прошпаклювати;
•шорстку поверхню зачистити за допомогою наждачного паперу, затиснутого в спеціальному пристрої;
•    столярні вироби під перше фарбування підготовити шляхом вирубки сучків та залишків смоли на глибину 2—3 мм з подальшим шпаклюванням цих місць;
•    просушити поверхні, що підлягають фарбуванню; вологість штукатурки або бетону перед фарбуванням не повинна перевищувати 8%, а вологість дерев’яних конструкцій — 12%;
•    металеві поверхні раніше покриті фарбами із свинцем очистити із зволоженням.
3.2.    Підчас роботи на засобі підмощування матеріали і робочі інструменти повинні розподілятися по всій площі робочого настилу рівномірно та не перевантажувати робочий настил, який періодично очищають від сміття та використаної тари. Не допускати скидання робочого інструменту та матеріалів із засобу підмощування. Не виконувати малярні роботи з неінвентарних засобів підмощування та приставних драбин.
3.3.    Приготування фарбувальних розчинів проводити у забезпеченому вентиляцією приміщенні. Малярні роботи з використанням сумішей, що виділяють шкідливі для здоров’я пари, виконувати при відчинених вікнах або вентиляції, яка забезпечує не менше ніж двократним обміном повітря.
3.4.    Під час проведення фарбування або приготування фарбувальних розчинів на фарбувальних дільницях або у фарбозаготівельних відділеннях повинно знаходитись не менше двох осіб.
3.5.    Задля запобігання забруднення підлоги виконувати переливання лакофарбових матеріалів на металевих піддонах з бортами висотою не нижче 50 мм. Розлиті на підлогу лакофарбові матеріали прибирають із застосуванням сухого піску або тирси та видаляють із робочої зони. Підчас пульверизаційного фарбування, переливання та перемішування фарб і розчинників використовувати респіратор, захисні окуляри та гумові рукавички.
3.6.    Пульверизатор використовувати тільки у робочому положенні. Під час роботи з пульверизатором контролювати за манометром робочий тиск повітря, слідкувати, щоб шланги не були зігнутими та не торкалися гарячих поверхонь. Під час перерв у роботі або у разі виявлення несправностей пульверизатора, повітряним вентилем перекрити подачу повітря. Забороняється перегинати або зав’язувати з’єднувальні шланги у вузол для припинення подачі повітря. Після припинення подачі повітря можна роз’єднувати з’єднувальні шланги.
3.7.    Під час пульверизаційного фарбування задля уникнення зайвого туманоутворення та забруднення робочої зони аерозолем і парами лакофарбових матеріалів фарборозпилювач тримати перпендикулярно до фарбованої поверхні на відстані не більше 350 мм від неї. Під час пульверизаційного фарбування забороняється застосовувати емалі, фарби, ґрунтовки та інші матеріали, які мають у своєму складі свинцеві сполуки.
3.8.    Під час малярних робіт дотримуватись таких правил:
•    забезпечувати безперебійну роботу припливно-витяжної вентиляції в місцях виготовлення лакофарбових матеріалів;
•    лакофарбові матеріали наносити за допомогою призначених для цього засобів виробництва;
•не використовувати лакофарбові матеріали та розчинники за відсутності паспортних даних, сертифікатів якості з вказівками про дію шкідливих речовин, інструкцій заводу-виготовлювача з їх використання;
•    заповнювати тару лакофарбовими матеріалами не більш ніж на 3/4 ємності;
•    вживати заходів щодо запобігання перекиданню тари з лакофарбовими матеріалами;
•    зберігати лакофарбові матеріали на робочому місці в кількості, що не перевищує змінну потребу;
•    не залишати використану тару з-під фарбувальних матеріалів у виробничих приміщеннях;
•    не зберігати харчові продукти біля лакофарбових матеріалів та не приймати їжу у місяцях використання лакофарбових матеріалів.
3.9.    Малярні роботи з використанням нітрофарб, нітрошпаклівки або інших лакофарбових ма-
| теріалів, що утворюють вибухонебезпечні леткі пари, допускаються тільки поза межами приміщень або в приміщеннях з не менше ніж чотирикратним обміном повітря. У приміщеннях з використанням лакофарбових матеріалів забороняється палити і виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем (іскроутворенням). Електроживлення в цих місцях повинно бути відключено або електропроводка має бути у вибухобезпечному виконанні.
3.10.    Підчас перерв у роботі тару для зберігання лакофарбових матеріалів закривати призначеними для цього щільними кришками. У міру використання лакофарбових матеріалів звільнену з-під розчинників і лакофарбових матеріалів тару прибирають з робочого місця у складське приміщення (комору).
3.11.    У зимовий період внутрішні малярні роботи повинні виконуватися в опалювальних примі- [ щеннях при температурі не нижче +8 °С. Під час виконання малярних робіт в умовах мінусових температур лакофарбові матеріали розігрівають у спеціальній підігрівальній установці з подвійним дном ! і стінками, проміжок між якими заповнений водою («водяній бані»). Конструкція підігрівальної установки повинна виключати можливість попадання лакофарбових матеріалів і вологи у підігрівальний пристрій. Не доводити розчинник до кипіння та добавляти розчинники в ємність, не знімаючи ємність з підігрівальної установки.
3.12.    Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно інформувати відповідального керівника робіт або іншу посадову особу та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1.    Інвентарну тару для приготування лакофарбових матеріалів та засоби виробництва очистити спеціальним інструментом (скребком, щіткою) та промити розчинником. Перед очищенням інвентарну тару пропарити, промити та провітрити. Відходи лакофарбових матеріалів підлягають утилізації.
4.2.    Прибрати робочу зону від сміття та матеріалів. Скласти невикористані матеріали у відведене для них місце. Обтиральні матеріали (ганчір’я) після застосування скласти у передбачений для них металевий ящик з кришкою, який винести з виробничого приміщення у відведене для зберігання місце.
4.3.    Витерти засоби виробництва. У разі використання пульверизатора відключити його повітряним вентилем, продути шланги та тільки після зниження тиску повітря витерти робочий інструмент. Засоби виробництва скласти у відведене для зберігання місце.
4.4.    Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу й іншого бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Забороняється зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі. Спецодяг, забруднений лакофарбовими матеріалами, повинен здаватися у прання окремо від іншого спецодягу.
4.5.    Витерти зі шкіри залишки лакофарбових матеріалів, вимити обличчя і руки водою з милом, за необхідності змастити руки захисною (гігієнічною) пастою або маззю. У разі попадання фарби на шкіру видалити її, протерши тампоном, змоченим у змивальному засобі (наприклад, ацетоні), після чого промити шкіру теплою водою з милом. Не рекомендується для миття рук та прання спецодягу використовувати розчинники.
4.6.    Інформувати відповідального керівника робіт про всі несправності та дефекти, що мали місце під час роботи, та про обсяги виконаних робіт.
4.7.    Для прибирання робочої зони та засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхідний час.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1.    Причинами нещасних випадків та професійних захворювань можуть бути: отруєння шкідливими компонентами у складі лакофарбових матеріалів; відсутність, несправність або невикористання засобів індивідуального захисту, несправність робочого інструменту, засобів підмощуваня та інших засобів виробництва; падіння предметів з висоти; загорання лакофарбових матеріалів; неправильне перенесення та складування матеріалів; ураження електричним струмом через незахищені частини, що у робочій зоні перебувають під напругою; протяги тощо.
5.2.    У разі отруєння парами лакофарбових матеріалів, характерними ознаками якого є нездужання, сонливість або надмірна збудливість, негайно припинити роботу, вийти із зони концентрації шкідливих парів на свіже повітря.
5.3.    При погіршенні самопочуття та з будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати телефоном керівника робіт та керуватися його вказівками.
5.4.    Забороняється виконувати зовнішні малярні роботи у суху та спекотну погоду за температури в тіні +27 °С і вище та прямої дії сонячного проміння, а також за несприятливих метеорологічних умов (грози, снігопаду, туману, швидкості вітру понад 15 м/сек) або зимою по насту.
5.5.    Якщо підчас виконання робіт сталася аварійна ситуація або нещасний випадок, то маляр зобов’язаний негайно припинити роботу та інформувати про ситуацію відповідальних осіб підприємства. При нещасному випадку зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устатковання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. При обрушенні засобу підмощування вжити заходів щодо визволення потерпілого з-під нього.
5.6.    У разі виникнення пожежі (ознак горіння) викликати представників пожежної охорони телефоном та вжити можливих заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження будинкового обладнання, дотримуючись порядку дії при ліквідації пожежі згідно з Інструкцією з пожежної безпеки. При цьому пам’ятати, що гасіння електротехнічних пристроїв, що горять і знаходяться під напругою, виконується тільки після їх попереднього відключення від електромережі, здійснюється за допомогою вуглекислотних або порошкових вогнегасників, а в окремих випадках — сухим піском. Викликаючи пожежну службу, слід назвати адресу об’єкта, місце виникнення події, обстановку, наявність людей, повідомити своє прізвище. Виконувати вказівки керівника робіт, представників пожежної служби щодо усунення аварійної ситуації.
5.7.    При нещасному випадку надати потерпілим домедичну допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. За потреби викликати машину швидкої медичної допомоги.

(посада керівника підрозділу (організації-розробника)                               (підпис)                                                          (прізвище, ініціали)
 

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства                         (підпис)                                                          (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт                                                                                          (підпис)                                                          (прізвище, ініціали)