Інструкція з охорони праці для водія навантажувача

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ    
(посада керівника підприємства П.І.Б., підпис)
№
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВОДІЯ НАВАНТАЖУВАЧА

1.    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.     Інструкція з охорони праці для водія навантажувача є інструкцією за професією (код 8334.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») та встановлює загальні вимоги безпеки під час проведення транспортно-підіймальних робіт з використанням авто- або електронавантажувача (переважно з вилковим вантажопідіймальним пристроєм).
1.2.     Інструкція розроблена на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві (НПАОП 0.00-6.03-93); Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98); Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05); Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08); Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.63-12); Правил техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах (НПАОП 63.1 -1.06-85); Правил охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (НПАОП 63.12-1.03-96); ДСТУ ГОСТ 30871:2006 «Транспорт долішній безрейковий. Вимоги безпеки»; ГОСТ 16215-80 «Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия»; ГОСТ 24366-80 «Авто- и электропогрузчики вилочные общего назначения. Грузозахватные приспособления. Общие технические условия», а також з урахуванням вимог Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту (НПАОП 60.2-3.06-98); Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1, розділ 2 «Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної ді яльності», затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336; п. 74 розділу II Норм без-оплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості (НПАОП 0.00-3.07-09); Положення про медичний огляд кандидатів у водії транспортних засобів, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 № 65/80.
1.3.     Робота з використанням навантажувача відноситься до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі. Навантажувач належить до долішніх технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на дорогах загального користування. Навантажувач з потужністю двигуна до 147 кВт належить до категорії транспортних засобів Е1, навантажувач з потужністю двигуна понад 147 кВт - до категорії Е2. Колеса навантажувача можуть бути виконані на вантажних та пневматичних шинах.
1.4.     Для виконання обов’язків водія навантажувача (далі — водій) може бути призначена особа віком не молодше 18 років, яка пройшла медичний огляд для визначення відповідності її фізичного стану вимогам, що висуваються до цієї професії. Водій підлягає періодичному медичному огляду один раз на рік.
1.5.     Підчас влаштування на роботу водій проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.
1.6.     Основні шкідливі та небезпечні чинники, що діють на водія:
•     дія частин технологічного обладнання, що рухаються або обертаються; рух інших транспортних засобів;
•     падіння вантажів унаслідок порушення вимог їх складування та перевезення;
•     термічний чинник (пожежі, вибухи) внаслідок загоряння вантажів, технологічних рідин або елементів засобів виробництва;
•     дія електричного струму (за наявності незахищених струмопровідних частини електрообладнання);
•     дія підвищеного тиску (наприклад, у шинах коліс);
•     забрудненість повітряного середовища, дія шкідливих компонентів вайтажів, з якими проводяться роботи;
•     дія шкідливих компонентів вантажів;
•     дія пально-мастильних матеріалів і технологічних рідин, що використовуються у навантажувачі (палива, акумуляторної батареї тощо);
•     недостатня освітленість або захаращеність робочої зони;
•     важкість та напруженість праці;
•     дія метеорологічних умов, а саме: низьких температур взимку та високих влітку.
1.7.     Водій ознайомлюється під підпис з умовами праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих чинників.
1.8.     Роботодавець повинен застрахувати водія від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі ушкодження здоров’я водій має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.9.     За даною інструкцією водій інструктується перед початком роботи на робочому місці (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці; у журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та водія.
1.10.     Перед допуском до самостійної роботи водій повинен пройти стажування (дублювання) в установленому на підприємстві порядку. Термін стажування повинен бути достатнім для набуття практичних навичок, ознайомлення з технологією виконання робіт, вивчення інструкцій з охорони праці та експлуатації засобів виробництва.
1.11.     Під час виконання робіт зі штабелювання вантажів на висоті (з високими та штучними вантажами) навантажувач повинен мати захисний навіс над головою водія та захисну рамку на плиті вантажопідіймача. Автонавантажувач, призначений для переміщення балонів з газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин, повинен обладнуватися іскрогасником на вихлопній трубі.
1.12.     Навантажувач закріплюється за водієм наказом по підприємству. Водій є особою, відповідальною за безпечну експлуатацію навантажувача. Функціональні обов’язки водія навантажувача передбачають: керування навантажувачем; проведення технічного обслуговування навантажувача; визначення несправностей у роботі навантажувача, його механізмів і усування несправностей; встановлення та замінювання знімних вантажозахоплювальних пристроїв; участь у проведенні планово-запобіжного ремонту навантажувача і вантажозахоплювальних пристроїв.
1.13.     Водій проходить навчання та перевірку знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку в обсязі правил безпеки руху, інструкцій з охорони праці та експлуатації засобів виробництва, на яких він буде працювати; безпечного поводження з пально-мастильними та іншими технологічними рідинами, що використовуються у навантажувачі (наприклад, гальмівної рідини, для автонавантажувача — антифризу); технологічної документації (наприклад, де визначено нормативні вимоги щодо складування вантажів); правил надання домедичної допомоги.
1.14.     Водій електронавантажувача повинен мати кваліфікаційну групу І з електробезпеки, а у разі виконання робіт в умовах підвищеної електронебезпеки (наприклад, в охоронній зоні електроустановок та електромереж) — кваліфікаційну групу II з електробезпеки. У разі залучення до перевезення небезпечних вантажів і виконання робіт із зарядки акумуляторних батарей навантажувача водій повинен пройти додаткове спеціальне навчання. Керувати автонавантажувачем дозволяється особі, яка має посвідчення на право його керування.
1.15.     Водій забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, перелік яких встановлюється колективним (трудовим) договором, що укладається на підприємстві, а саме:
•     комбінезон — 12 місяців;
•     берет — 12 місяців;
•     черевики — 12 місяців;
•     жилет (сигнальний)—12 місяців;
•     рукавиці — 1 місяць;
•     каска захисна з підшоломником — до зносу;
•     на зовнішніх роботах узимку додатково: куртка утеплена - 36 місяців; напівчоботи — 36 місяців; шапка - 24 місяці; рукавиці - 12 місяців.
Спецодяг повинен бути відповідного розміру і зросту.
1.16.     Підчас роботи з пилоподібними матеріалами водій забезпечується додатково протипиловим респіратором та захисними окулярами.
1.17.     Водій відповідно до табеля оснащення навантажувача повинен забезпечуватися номенклатурою ручного інструменту, технологічних пристроїв (знімні вантажозахоплювальні пристрої, захвати, підставки, кантувачі тощо) та витратних (наприклад, пально-мастильних) матеріалів. За наявності в робочій зоні освітленості нижче 32 лк на навантажувачі повинно передбачатися додаткове освітлення. Навантажувач повинен комплектуватися вогнегасником.
1.18.     Водій повинен мати шафу для зберігання робочих інструментів та технологічних пристроїв. Для технологічних рідин, що використовуються в системах навантажувача, повинні передбачатися інвентарні посудини з відповідним написом (наприклад, «Тільки для гальмівної рідини»; «Тільки для антифризу»).
1.19.     Водій повинен:
•     виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства або внутрішньооб’єктового режиму; не повинен перебувати на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного та токсикологічного сп’яніння;
•     виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та за якою проінструктований;
•     користуватися справними засобами виробництва та захисту;
•     застосовувати пально-мастильні та інші технологічні рідини за призначенням;
•     дотримуватися правил безпеки руху;
•     дотримуватися вимог електробезпеки та правил пожежної безпеки, не зберігати легкозаймисті матеріали в побутових та виробничих приміщеннях;
•     проводити роботи при нормативному освітленні робочої зони.
1.20.     Водій повинен пройти інструктаж згідно з інструкцією з пожежної безпеки.
1.21.     Допуск водія до робіт з технічного обслуговування конструктивних елементів навантажувача (наприклад, шиномонтажних робіт, обслуговування акумуляторних батарей) та технологічних пристроїв (наприклад, проведення робіт з використанням вантажопідіймальних механізмів, що керуються з підлоги, або з підіймачем; ручним електроінструментом, заточувальним, свердлильним та іншими метало-обробними верстатами) може бути здійснений після проведення інструктажу за інструкціями з питань охорони праці підчас роботи з цими засобами та перевірки правил безпечного поводження з ними.
1.22.     Роботи з переміщення негабаритних вантажів і спільне використання навантажувачів можливе під наглядом особи, відповідальної за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт, після проходження водієм цільового інструктажу.
1.23.     Водію забороняється проводити роботи на висоті, будь-які ремонтні роботи на електро-технічній частині діючих засобів виробництва, відкривати електрошафи, торкатися оголених електропроводів, самостійно підключати електротехнічні пристрої до електрощитів (окрім використання стандартних штепсельних пристроїв). Обслуговування електрообладнання навантажувача має проводити електротехнічний персонал (наприклад, електрослюсар).
1.24.     Робоча зона навантажувача — територія виробничих об’єктів підприємства, яка може змінюватися залежно від потреб виробництва. Навантажувач повинен використовуватися на спеціально обладнаних для цього місцях (майданчиках). Небезпечні місця на території підприємства, включно з обмеженням за висотою, мають бути чітко позначені. Робочі площадки та спеціальні навантажувальні містки, що використовуються для переміщення навантажувача в умовах, де існує різниця рівнів по вертикалі проїзної частини (наприклад, між рампою та транспортним засобом), повинні мати достатню несучу здатність, щоб витримувати навантажувач із вантажем і водієм, і перебувати в такому стані, щоб не бути причиною пошкоджень навантажувача чи його вантажу та порушень його стійкості. Містки повинні мати неслизьку поверхню (наприклад, рифлену) та передбачати засоби для їх безпечного переміщення (наприклад, ручки). Бічні сторони містків повинні бути обладнані засобами, що дають змогу звести до мінімуму можливість виїзду навантажувача за його межі (наприклад, бортовою дошкою). Роботи з навантажувачем на рампі повинні проводитися за наявності колесовідбійного бруса, що запобігає падінню навантажувача на ділянках рампи, вільних від транспорту.
1.25.     Заправлення паливом автонавантажувача та зарядка акумуляторної батареї повинні проводитися у спеціально призначених для цього місцях із забороною паління та використання відкритого вогню. Задля уникнення несанкціонованого доступу до керування пульт керування навантажувача обладнується індивідуальним пусковим контактним замком з ключем або іншим пристроєм (наприклад, який вмикається введенням пін-коду).
1.26.     Водій повинен дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Паління та прийом їжі здійснювати у спеціально відведених місцях.
1.27.     Ходити на території виробничих об’єктів встановленими для пересування місцями. У темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості та за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним підчас пересування.
1.28.     Водій несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, в порядку, встановленому колективним (трудовим) договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

2.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1.     Одягти спецодяг та заправити його так, щоб не було звисаючих кінців.
2.2.     Отримати від керівника робіт завдання на виконання робіт.
2.3.    Перевірити справність необхідних для проведення робіт робочого інструменту та технологічних пристроїв; несправні засоби виробництва замінити або відремонтувати.
2.4.     Перед виїздом на місце роботи водій повинен перевірити: технічний стан навантажувача (справність гальм, рульового керування, двигуна, коробки передач, гідросистем, приладів освітлення
та сигналізації, правильність установки дзеркала заднього огляду тощо); тиск повітря у пневмошинах; зарядженість акумуляторної батареї; заправку автонавантажувача пальним. Встановити ширину вантажних вил відповідно до габаритів переміщуваного вантажу (відносно вертикальної рами вантажні вила повинні розташовуватися симетрично, а нижні кінці вил — в одній площині).
2.5.     Технічний стан навантажувача перевіряти при непрацюючому двигуні та загальмованих колесах (крім випадку перевірки гальм і двигуна). Максимально допустимий шлях гальмування навантажувача повинен відповідати зазначеному у настанові з експлуатації навантажувача. Стоянкове гальмо повинне забезпечувати надійну фіксацію машини. Стоянкова гальмівна система без допомоги водія не менше 5 хв повинна утримувати навантажувач у напрямку вперед або назад на найбільшому ухилі, зазначеному у настанові з експлуатації навантажувача.
2.6.     У разі проведення робіт з використанням робочого настилу (наприклад, спеціального навантажувального містка під час роботи з рампи) переконатися у його безпечності, що місток міцно закріплений та здатний витримати навантажувач із вантажем і водієм. Транспортний засіб, на який улаштовується один кінець цього містка, повинен бути загальмований стоянковим гальмом та задля унеможливлення непередбачуваного переміщення під колеса транспортного засобу повинні бути поставлені упорні колодки.
2.7.     Перед запуском двигуна навантажувач загальмувати стоянковим гальмом, важіль коробки передач двигуна встановити в нейтральне положення. Запуск двигуна проводиться за допомогою стартера. Користуватися пусковою рукояткою дозволяється тільки після довгої стоянки або капітального ремонту, при цьому забороняється брати рукоятку в обхват та використовувати додаткові важелі. За необхідності прогріти двигун автонавантажувача.
2.8.     У разі проведення робіт зовні приміщення за несприятливих погодних умов (дощ, сніг, ожеледиця) очистити бруд, сніг, лід з підніжок кабіни навантажувача. Бути обережним при вході та виході з кабіни. У кабіні навантажувача має бути гумовий килимок.
2.9.     Для підготовки навантажувача та інших засобів виробництва повинен надаватися на початку зміни необхідний час.
2.10.     У разі виявлення порушень у роботі засобів виробництва інформувати керівника робіт і не приступати до роботи, поки не будуть усунені виявлені порушення.

3.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1.     Вимоги безпеки під час виконання транспортно-підіймальних робіт
3.1.1.     Небезпечна зона навантажувача — простір, у якому працівники піддаються ризику щодо свого здоров’я або безпеки внаслідок переміщення вантажу навантажувачем чи внаслідок падіння вантажу підчас його переміщення та штабелювання навантажувачем з урахуванням горизонтальної проекції на землю траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу та відстані можливого відлітання вантажу. Межі небезпечних зон поблизу робочих органів, що рухаються, та їх частин не можуть бути меншими ніж 5 м, якщо інших вимог немає в інструкції заводу-виробника навантажувача. У робочій зоні навантажувача не повинні перебувати сторонні особи.
3.1.2.     Під час руху з місця або заднім ходом у місцях перебування людей водій повинен подавати звуковий сигнал. Рух навантажувача з вантажем, що зменшує видимість (наприклад, з великогабаритним вантажем) або в інших складних умовах здійснювати заднім ходом. Допускається рух навантажувача переднім ходом тільки за наявності особи, яка супроводжує рух навантажувача (сигнальника).
3.1.3.     Рух навантажувача здійснювати з дотриманням правил безпеки руху в межах транспортних смуг відповідно до встановленої на території підприємства схеми руху транспортних засобів. Знижувати швидкість і подавати звукові сигнали на перетинаннях проїздів і в інших місцях, де видимість обмежена. Використовувати передбачені для проїзду через залізничну колію місця. Під час переїзду залізничної колії впевнитися, що шлях вільний. Рекомендується переїжджати залізничні колії навскіс.
3.1.4.     Рух навантажувача з вантажем на похилій поверхні (пандусі) здійснюється наступним чином: з’їзд — заднім ходом, заїзд — переднім ходом. Максимальний повздовжній уклон шляху руху не повинен перевищувати допустимий кут нахилу рами вантажопідіймача навантажувача. Допускається виконання робіт на краю ухилу або платформи на відстані не менше ширини колеса навантажувача.
3.1.5.     Швидкість руху в конкретних умовах повинна вибиратися водієм залежно від інтенсивності руху транспортних засобів, присутності людей в робочій зоні, розмірів території, оглядовості, стану поверхні дорожнього покриття, ширини та профілю шляхів руху та проїздів, типу навантажувача та вантажу, що перемішується. Швидкість руху навантажувача територією підприємства: не більше 10 км/год; у приміщеннях - не більше 5 км/год; на поворотах, під час в’їзду або виїзду з воріт, під час виїзду із-за рогу споруди, підчас переїзду через залізничні колії, на перехресті шляхів, у місцях інтенсивного руху людей, під час руху заднім ходом — не більше 3 км/год. Швидкість руху горизонтальною поверхнею керованого водієм навантажувача, що стоїть з номінальним вантажем, обмежується
16 км/год. За всіх обставин рух навантажувача здійснювати на відстані та зі швидкістю, що дає змогу безпечно зупинити навантажувач.
3.1.6.    Під час руху вантажні вила навантажувача повинні бути на висоті від рівня шляхового покриття: для навантажувачів на вантажошинах — 0,2—0,3 м, на пневматичних шинах — не більше 0,5 м. Підчас проїзду у вузьких проїздах або воротах, між штабелями, обладнанням, елементами конструкцій споруд, а також під розташованими на висоті інженерними пристроями (наприклад, під світильниками, трубопроводами, протипожежними пристроями тощо), впевнитися у тому, що є достатній вільний простір (зазор) між цими пристроями та частинами навантажувача, що виступають, чи вантажем.
3.1.7.    Під’їзд до місця навантаження (розвантаження), введення вантажних вил під вантаж та виведення вил з-під вантажу, переїзд через навантажувальний місток повинен проводитися на найнижчій передачі (першій швидкості). Водій повинен запобігати створенню додаткових динамічних навантажень шляхом різкого перемикання важелями керування навантажувачем. Не допускати різких рухів, гальмування та поворотів на великій швидкості. У разі, коли вантаж підчас руху може випасти з вантажних вил, навантажувач зупинити та вжити заходів, що запобігають його випадінню.
3.1.8.     Водій повинен використовувати інвентарні вантажозахоплювальні пристрої відповідно до настанови з експлуатації навантажувача. Для перевезення великогабаритних вантажів використовувати надійно фіксовані спеціальні подовжувані вилочних захватів; для перевезення вантажів циліндричної форми — спеціальні захвати (наприклад, для вантажів з наскрізним отвором - штирові захвати); для вантажів з нестійкими опорами — підкладки або спеціальні рамки для упирання вантажу під час переміщення. Довгомірний вантаж переміщують попередньо ув’язаним у пакет. Вантаж допускається кантувати спеціальним кантувачем, що навішується на каретку навантажувача. Тарно-штучні вантажі перевозяться на піддонах або іншій спеціальній тарі (наприклад, контейнері), що унеможливлює випадіння або висипання вантажу підчас його переміщення.
3.1.9.     Установити відстані між вантажними вилами відповідно до ширини переміщуваного вантажу при перебуванні вил на відстані 0,3 м від кінця вил до штабелю (вантажу). Взятий на вила вантаж розмістити рівномірно по ширині та довжині вантажних вил впритул до вертикальної рами вантажопідіймача. Не допускається звисання вантажу більше ніж на 1/3 довжини вил. Довгомірний вантаж повинен бути ув’язаний в пакет або поміщений у контейнер.
3.1.10.     Піднімати та опускати вантаж при нерухомому (взятому на гальма) навантажувачі. Для взяття вантажу вантажну раму відхилити назад та підняти вантажні вила. Задля запобігання перекиданню навантажувача нахил вил з піднятим вантажем проводиться за наявності опори під вантажними вилами.
3.1.11.     У місцях розвантаження вантаж встановлювати без перекосів та нахилів на прокладки так, щоб можна було вільно вивести вила з-під вантажу, дотримуючись норм складування. Проводити транспортування вантажу тільки тоді, коли він поставлений впритул до передньої поверхні спинки вил і рівномірно розташований щодо вил. Доцільно проводити транспортування тари та встановлення її в штабелі по одній транспортній одиниці.
3.1.12.    Під час виконання робіт в умовах підвищеної електронебезпеки (наприклад, охоронній зоні електроустановок) дотримуватися мінімально допустимих відстаней між робочим органом навантажувача та частинами електроустановок, що перебувають під напругою. Наприклад, для напруги до 35 кВ ця допустима відстань до струмопровідних частин, що перебувають під напругою, робочих органів навантажувача та вантажів становить 1 м.
3.1.13.     Водію забороняється:
3.1.13.1.     Вносити у конструкцію навантажувача будь-які доповнення та зміни, здатні вплинути на його безпечне функціонування; з’єднувати наконечники акумуляторної батареї проводом «закруткою».
3.1.13.2.     Використовувати навантажувач і вантажозахоплювальні пристрої не за призначенням та за наявності несправностей, що впливають на безпеку роботи; підчас руху навантажувача висовувати частини тіла за межі його контуру; засовувати руки, ноги або голову між стійками вантажопідіймача чи між рухомими частинами навантажувача.
3.1.13.3.     Здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування або перемиканням ланцюга живлення стартера навантажувача; заливати в радіатор робочу рідину при перегрітому двигуні автонавантажувача.
3.1.13.4.     Перевантажувати навантажувач (вага переміщуваного вантажу не повинна перевищувати допустиму вантажопідіймальність для даного типу навантажувача); використовувати для переміщення вантажів несправну або не передбачену для переміщення тару та транспортне обладнання (контейнер); переміщувати вантаж волоком або штовханням.
3.1.13.5.     Збільшувати масу противаги за рахунок іншого вантажу або людей; перевищувати нормативну висоту під час укладання вантажів у штабель.
3.1.13.6.     Піднімати вантаж за відсутності під ним просвіту для вільного проходу вантажних вил, примерзлий до землі або завалений вантаж.
3.1.13.7.     Піднімати вантаж під час руху навантажувача та перевозити вантаж у тарі, заповненій вище бортів; піднімати або опускати вантаж підчас перебування навантажувача на похилій поверхні; транспортувати вантаж, центр ваги якого розташований на більшій відстані від передньої поверхні спинки вантажних вил, ніж передбаченою діаграмою вантажопідіймальності навантажувача.
3.1.13.8.     Укладати та розбирати штабелі вантажу вручну, виконувати перевантажувальні роботи в зонах, де виконується ручне перенесення вантажів; укладати вантаж вантажопідіймальним механізмом безпосередньо на вантажні вила, поправляти вручну вантаж, який сповзає.
3.1.13.9.     Захаращувати робочу зону, проходи та проїзди, ставити в них на стоянку навантажувач; заїжджати у приміщення з ненормативними для проїзду габаритними розмірами.
3.1.13.10.     Перевищувати швидкість на території підприємства — 10 км/год, у приміщеннях — 5 км/год; обганяти інші засоби долішнього транспорту (навантажувач, візок тощо), що рухаються в тому ж напрямку, у місцях перетину проїздів, у місцях з обмеженою видимістю або в небезпечних місцях; підчас руху навантажувача не відволікатися та постійно контролювати умови його руху.
3.1.13.11.     Допускати сторонніх осіб у робочу зону до керування навантажувачем та до його ремонту; залишати без нагляду навантажувач з працюючим двигуном; залишати кабіну при піднятому навантажувачем вантажі.
3.1.13.12.     При роботі з вантажозахоплювальним пристроєм стрілового типу допускати до зачіплювання вантажу осіб, які не мають посвідчення стропальника.
3.1.13.13.     Укладати вантаж на електричні кабелі або трубопроводи, біля краю укосів траншей, а також у призначених для складування місцях.
3.1.13.14.     Перевозити людей на навантажувачі; використовувати навантажувач для піднімання людей для проведення робіт на висоті; піднімати вантаж, якщо на ньому перебувають люди, та вантаж, підтримуваний руками, допускати перебування людей під піднятим вантажем.
3.1.14.     Навантажувач повинен в’їжджати в ліфт тільки після того, як кабіна буде на рівні підлоги завантажувальної площадки. У ліфт в’їжджати вантажем уперед на першій передачі. Як тільки навантажувач опинився в ліфті, органи керування ним мають бути приведені в нейтральне положення, енергія вимкнена, стоянкове гальмо зафіксоване.
3.1.15.     Під час зупинки навантажувача з’їхати з дороги (поза зоною руху транспортних засобів та людей); вимкнути двигун; загальмувати стоянковим гальмом; увімкнути передачу; підкласти під колеса упорні колодки, а у разі недостатньої видимості — включити заднє габаритне освітлення навантажувача. Не допускається залишати навантажувач на ухилах доріг, біля дверей складів, на залізничних коліях, переїздах і в їхній зоні, а також з піднятою кареткою вантажопідіймача та з вантажем на вантажних вилах. Не залишати ключу замку запалювання автонавантажувача або ключ вимикача кола керування електронавантажувача.
3.1.16.     Під час перерв у роботі та після закінчення роботи вантаж, що перебуває на підіймачі, опустити та вжити заходів щодо самовільного руху навантажувача (навантажувач зафіксувати стоянковим гальмом, під колеса підкласти упорні колодки).
3.2.    Вимоги безпеки підчас технічного обслуговування навантажувача*
3.2.1.     У разі встановлення навантажувача на технічне обслуговування при вимкненому двигуні зафіксувати стоянковим гальмом та включити першу передачу. Повісити на кермі табличку «Двигун не заводити! Працюють люди!».
3.2.2.     Під час технічного обслуговування навантажувача утримувати робоче місце в чистоті та не захаращувати сторонніми предметами. Слідкувати за тим, щоб підлога не була слизькою, розлиті пально-мастильні матеріали видаляти. Зливати пально-мастильні та інші технологічні рідини, пов’язані з роботою навантажувача, в інвентарну тару з відповідним написом.
3.2.3.     Під час технічного обслуговування навантажувача використовувати справний робочий інструмент. Робочий інструмент використовувати за призначенням. Не відкручувати гайки, болти за допомогою зубила та молотка. Гайки і болти, що погано відкручуються, змочити мастилом, а потім відкрутити гайковим ключем відповідного розміру. Співпадання отворів перевіряти за допомогою конусної оправки (не пальцями). Задля попередження випадків обморожування при мінусових температурах працювати у захисних рукавицях.
3.2.4.     Під час технічного обслуговування навантажувача водій повинен виконувати вимоги безпеки праці, що встановлені настановою з експлуатації навантажувача або іншими документами (наприклад, відповідними інструкціями з охорони праці за видами виконуваних робіт підвищеної небезпеки).
3.2.5.     Для перевірки наявності пального в паливних баках автонавантажувача застосовувати спеціальні лінійки, які виключають іскроутворення в результаті ударів, переносні світильники у вибухонебезпечному виконанні та інші пристрої. Пробку радіатора на гарячому двигуні автонавантажувача відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари у бік відкриваючого, берегти руки та обличчя від опіку парою.
3.2.6.     На тимчасових робочих місцях у разі необхідності піднімання навантажувача за допомогою домкрата вирівняти місце установки домкрата, покласти при м’якому грунті під домкрат міцну інвентарну дерев’яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку, не допускаючи перекосу домкрата, при цьому головка домкрата повинна упиратися всією площиною в конструктивний елемент навантажувача. Перед підняттям навантажувача вимкнути двигун, включити першу передачу, загальмувати навантажувач стоянковим гальмом, підкласти під колеса упорні колодки.
3.2.7.     В умовах виробничої бази для зняття та установки вузлів і агрегатів масою понад 20 кг (водій-жінка - 7 кг) користуватися вантажопідіймальними механізмами, що керуються з підлоги. Для підтримання частин навантажувача використовувати інвентарні підставки (козелки), які улаштовуються у передбачених настановою з експлуатації навантажувача місцях. Під час роботи на навантажувачі у піднятому стані перевірити блокування підіймача, що виключає самовільне його опускання, при цьому на механізмі керування підіймачем вивісити табличку «Не чіпати — працюють люди!». При виконанні робіт під навантажувачем водій повинен користуватися оглядовою канавою або лежаком.
3.2.8.     Регулювальні роботи на двигуні повинні проводитися тільки при непрацюючому двигуні навантажувача (окрім для автонавантажувача — регулювання карбюратора та кута випереджання запалювання, підтягування ременя вентилятора та сальників, перевірка кріплення водяного насоса).
3.2.9.     Накачування шини може проводитися без зняття колеса за наявності тиску в шині не більше ніж 40 % від норми, у разі якщо шина не потребує демонтажу з якихось інших причин.
3.2.10.     На території виробничої бази підприємства шиномонтажні роботи повинні проводитися на спеціально відведеній дільниці (посту), оснащеній відповідними технологічними пристроями. Пневмошини накачувати у запобіжних пристроях (клітях). Перед зняттям колеса пневмошини навантажувача перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, навантажувач вивісити на спеціальному підіймальному механізмі та встановити на спеціальні підставки (на території виробничої бази підприємства встановити на козелки). Перед демонтажем пневмошини повітря з камери повинно бути повністю випущене. Підчас накачування шин на лінії використовувати переносні запобіжні пристрої, при цьому підчас накачування пневмошини колесо покласти замковим кільцем униз.
3.2.11.     Миття навантажувача та його деталей на території виробничої бази підприємства повинно проводитися в спеціально відведеному місці. Для миття та знежирення поверхонь слід застосовувати дозволені для цієї мети мийні засоби.
3.2.12.     Знята з навантажувача акумуляторна батарея повинна зберігатися у спеціально відведеному для обслуговування акумуляторних батарей приміщенні (акумуляторній). Для переміщення акумуляторних батарей використовувати спеціальні пристрої (захвати ) з дотриманням заходів безпеки.
3.2.13.     Водію забороняється:
•     виконувати будь-які роботи на навантажувачі, який вивішений тільки на підіймальному механізмі (без страхування) та перевищувати допустиму вантажопідіймальність підіймального механізму;
•     використовувати несправні підіймальні механізми (домкрат, підіймач); встановлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата; підкладати під підняті частини навантажувача замість підставок (козелків) диски коліс, цеглу та інші підручні предмети;
•     проводити роботи за відсутності необхідних робочого інструменту та технологічних пристроїв; залучати до робіт сторонніх осіб;
•     залишати робочий інструмент і деталі на агрегатах та підніжках навантажувача, краях оглядової канави тощо;
•     проводити обслуговування та ремонт навантажувача при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;
•     знімати, улаштовувати та перемішувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами без спеціальних захватів: перемішувати агрегати на візках, не обладнаних пристроями, що запобігають їх падінню;
•     зберігати акумуляторну батарею у місцях прямого потрапляння на неї променів сонця або при мінусовій температурі повітря;
•     порушувати вимоги пожежної безпеки (наприклад, користуватися відкритим вогнем підчас роботи з пально-мастильними та іншими легкозаймистими матеріалами).
3.2.14.    Роботи з капітального ремонту навантажувача повинні проводити слюсарі-ремонтники відповідної кваліфікації (працівники ремонтної дільниці або спеціалізованої організації).
3.3.    Вимоги безпеки підчас використання шкідливих технологічних рідин (гальмівної рідини, антифризу тощо)*
3.3.1.     Технологічні рідини, що використовуються у навантажувачі, повинні використовуватися за призначенням відповідно до настанови з їх використання.
3.3.2.    Технологічні рідини зберігати та перевозити у герметично закритій, попередньо очищеній тарі (ємкостях). Технологічні рідини повинні зберігатися у спеціальному приміщенні.
3.3.3.    сутн Перед заправкою системи охолодження автонавантажувача антифризом перевірити відість пошкоджень у системі охолодження (у з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо), а за їх наявності — усунути несправності, після чого промити систему охолодження чистою гарячою водою. Заливати антифриз у систему охолодження без розширювального бачка не до горловини радіатора, а на 10 % менше об’єму системи охолодження, оскільки підчас роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється більше ніж вода, що може призвести до його витікання. Під час роботи з технологічними рідинами вжити заходів, що виключають потрапляння в них палива.
3.3.4.     Водію забороняється:
•     переливати технологічну рідину шлангом, засмоктуючи її ротом;
•     наливати технологічну рідину у тару, яка не відповідає її назві;
•     застосовувати тару з-під технологічної рідини для перевезення та зберігання харчових продуктів.
3.3.5.     Відпрацьовані технологічні рідини здавати на склад для зберігання. Вимоги до зберігання відпрацьованих технологічних рідин такі самі, як і для нових, та визначаються інструкціями з їх експлуатації.

4.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1.     Зупинити навантажувач, опустити його вантажопідіймальний пристрій в нижнє положення; вимкнути двигун; зафіксувати навантажувач стоянковим гальмом, вийняти ключ у замку запалювання автонавантажувача або ключ вимикача кола керування електронавантажувача; провести зовнішній огляд навантажувача для виявлення несправностей систем механізмів (тріщин, підтікання мастила тощо). Навантажувач повинен зберігатися у спеціально відведеному для стоянки місці. У разі зберігання автонавантажувача у приміщенні без опалення при мінусових температурах повітря та використання у його системі охолодження води злити воду з системи охолодження двигуна автонавантажувача. Не залишати автонавантажувач з працюючим двигуном у закритому приміщенні.
4.2.     Якщо навантажувач технічно справний, проводити його щоденне профілактичне технічне обслуговування відповідно до настанови з експлуатації навантажувача. Профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача проводити у спеціально призначеному місці з дотриманням відповідних вимог безпеки (див. підрозділ 3.2 цієї інструкції).
4.3.     Якщо навантажувач перебуває на технічному обслуговуванні та залишається на підставках(козелках), перевірити надійність його встановлення. Забороняється залишати навантажувач, піднятий домкратом. Використаний робочий інструмент та технологічні пристрої скласти у відведене для них місце.
4.4.     Перевірити заряд акумуляторної батареї та за необхідності віднести її на зарядку.
4.5.     Зняти спецодяг, очистити його від пилу та іншого бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Не повинні зберігатися чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі.
4.6.     Вжити заходів щодо особистої гігієни. Не використовувати для миття рук шкідливі речовини (бензин, мастило, ацетон тощо).
4.7.     Повідомити керівника робіт або особу, відповідальну за технічний стан навантажувача (механіка), про всі несправності, що мали місце під час роботи, та про обсяги виконаних робіт. У разі виявлення несправностей під час експлуатації навантажувача оформити заявку на поточний ремонт з переліком несправностей, що підлягаютьусуненню.
4.8.     Для прибирання робочої зони та засобів виробництва надавати в кінці зміни необхідний час.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ
5.1.     Причинами надзвичайних ситуацій (аварій, нещасних випадків, професійних захворювань) можуть бути: дорожньо-транспортна пригода; порушення вимог безпеки під час переміщення та складування вантажів; ураження електричним струмом через незахищені частини, що перебувають під напругою; травмування під час технічного обслуговування навантажувача, загоряння (пожежа) тощо.
5.2.     Основні причини загоряння автонавантажувача:
•     порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи; загоряння палива та електропроводки при стиканні з поверхнями, що мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
•     спалахування палива внаслідок потрапляння іскри;
•     спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики (наприклад, при заправленні автонавантажувача);
•     спалахування горючих конструкційних матеріалів і пально-мастильних речовин через несправності електрообладнання (короткого замикання, незадовільного стану електричних контактів тощо);
•     спалахування горючих конструкційних матеріалів і пально-мастильних матеріалів від впливу відкритого вогню (розігрів вузлів автонавантажувача в зимовий період, перевірка наявності палива у паливних баках за допомогою відкритого вогню, паління, зварювальні роботи тощо).
5.3.     У разі виникнення пожежі (ознак горіння) вжити можливих заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння, дотримуючись порядку дії при ліквідації пожежі відповідно до Інструкції з пожежної безпеки. При цьому пам’ятати, що гасіння електротехнічних пристроїв, що горять і перебувають під напругою, виконується тільки після їх попереднього відключення від електромережі, та здійснюється за допомогою вуглекислотних або порошкових вогнегасників, а в окремих випадках — сухим піском.
5.4.     Дії водія у разі загоряння навантажувача на лінії:
•     у разі займання навантажувача водій повинен зупинити навантажувач, вимкнути систему запалення, відключити акумуляторну батарею від електромережі навантажувача;
•     гасіння пожежі вогнегасником починати оперативно з осередку загоряння, гасіння всередині навантажувача починати одночасно з відкриттям кожуха (капота), оскільки інтенсивність горіння після відкриття кожуха зростає;
•     гасіння загоряння починати з навітряної сторони, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на полум’я (у разі гасіння палива, що витікає, заряд вогнегасника повинен подаватися від низу гирла отвору догори);
•     замково-пускове обладнання вогнегасника дає змогу, за потреби, припинити подавання вогнегасильного заряду, що покращує тактику гасіння кількох осередків у різних місцях навантажувача або повторюваних загорянь в одному осередку (слід пам’ятати, що для вогнегасників, рекомендованих для комплектації транспорту, час безперервної роботи вогнегасника становить 9 - 15 с);
•     найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням кількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовуються підручні засоби: пісок, сніг, покривало тощо;
•     не проводити гасіння загоряння у забруднених рукавицях та одязі (наприклад, промасленому, просоченому парами палива).
5.5.     У разі неможливості усунути пожежу власними силами викликати представників пожежної охорони (за телефоном 101 або іншими засобами зв’язку), при цьому назвати адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище. Після прибуття пожежної служби виконувати вказівки представників пожежної охорони щодо усунення аварійної ситуації.
5.6.     При поганих метеорологічних умовах (гроза, снігопад, туман, швидкість вітру понад 15 м/с тощо) і виконанні робіт за межами приміщень припинити роботи.
5.7.     Про кожний нещасний випадок водій повинен негайно інформувати керівника робіт (іншу відповідальну посадову особу підприємства) та керуватися його вказівками щодо усунення небезпечних наслідків. При нещасному випадку для проведення розслідування зберегти обстановку на робочому місці та засобів виробництва у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю людей і не призведе до більш тяжких наслідків), вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася, та за необхідності надати домедичну допомогу відповідно до Інструкції № з надання домедичної допомоги. У разі подальшого погіршення самопочуття потерпілого, не зупиняючи надання домедичної допомоги, викликати через інших працівників (за телефоном 103) швидку медичну допомогу. Не припиняти надання домедичної допомоги до прибуття медичних працівників.

(посада керівника підрозділу/організації-розробника)                                                        (особистий підпис)                        (прізвище, ініціали)
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства                                                 (особистий підпис)                        (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт                                                                                                                  (особистий підпис)                        (прізвище, ініціали)

Головний технолог                                                                                                           (особистий підпис)                        (прізвище, ініціали)

* Примітка. На підприємстві можуть розроблятися окремі інструкції з охорони праці за видами робіт, наприклад, Інструкція з охорони праці підчас використання стартернихакумуляторних батарей; Інструкція з охорони праці підчас використання шкідливих речовин; Інструкція з охорони праці підчас роботи з ручним електроінструментом; Інструкція з охорони праці підчас проведення шиномонтажних робіт. У разі використання навантажувачів з двигуном на газовому паливі інструкція з охорони праці може бути доповнена відповідними вимогами безпеки.

Підготував М. Федоренко