Інструкція з охорони праці під час проведення земляних робіт

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №    

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ

1.    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.    Інструкція з охорони праці під час проведення земляних робіт (далі — Інструкція) є інструкцією за видом робіт та встановлює вимоги безпеки для осіб, які залучаються до проведення земляних робіт.

1.2.    Інструкцію розроблено відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9, та з урахуванням вимог СНиП 3.02.01-87 «Земляные сооружения, основания и фундаменты», розділу 10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення»; розділу 6.2 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Держжитлокомунгоспом України у 1990 році; розділу 7.4 Правил безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 02.04.2001 №151; розділу 8 Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 17 05.2006 № 85.

1.3.    До земляних робіт належать викопування виїмок (траншеї, котловану, колодязю тощо). Земляні роботи відносять до робіт з підвищеною небезпекою, а роботи в колодязі - до робіт у замкненому просторі, газонебезпечних робіт або робіт в умовах недостатнього вмісту в робочому середовищі кисню (нижче ніж 20% об’ємних норм).

1.4.    До земляних робіт залучається особа, яка пройшла відповідний медичний огляд (придатна до роботи у замкнених просторах), інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці стосовно безпеки праці за своєю професією та цією інструкцією.

1.5.    Основні шкідливі та небезпечні чинники, що можуть діяти під час проведення земляних робіт:

•    обвалення ґрунту внаслідок обрушення стінок виїмки, падіння предметів зверху під час перебування у виїмці;

•    дія рухомих частин засобів виробництва, що використовуються;

•    дія електричного струму або внутрішнього середовища діючих інженерних мереж, розташованих у зоні проведення робіт;

•    патогенні мікроорганізми, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

•    недостатня освітленість робочої зони;

•    дія метеорологічних умов (висока температура влітку, низька - узимку);

•    протяги.

1.6.    Земляні роботи в охоронних зонах інженерних мереж передбачають попередню розробку та узгодження організаційно-технічних заходів щодо умов безпечного проведення робіт, контроль організацією, відповідальною за експлуатацію інженерної мережі, за ходом робіт з безпосереднім перебуванням її уповноваженого представника на місці проведення робіт.

1.7.    Земляні роботи в місцях загального користування на території населених пунктів виконуються за наявності письмового дозволу (ордера) відповідної місцевої адміністрації, а на проїзних частинах доріг населених пунктів - дозволу на розкопування відповідних дорожньо-експлуатаційних організацій та землевласників.

1.8.    Роботи в охоронних зонах інженерних мереж та умовах підвищеної небезпеки виконуються за нарядом-допуском. Роботи у виїмках глибиною більше ніж 1,5 м повинні виконуватися ланкою у складі не менше двох осіб.

1.9.    Особи, залучені до земляних робіт, повинні забезпечуватися справними засобами виробництва: ручним інструментом (лопатою, ломом тощо) або засобами механізації (відбійним молотком, насосом відкачування води з виїмки тощо) та витратними матеріалами (матеріалами для кріплення стінок виїмки, огородження робочої зони тощо), під час проведення робіт у колодязі - засобами контролю газового середовища всередині колодязя та за необхідності засобами захисту дихання.

1.10.    Під час виконання земляних робіт працівник забезпечується спецодягом та спецвзуттям за основною професією та захисною каскою, на проїзних частинах доріг - додатково сигнальним жилетом, під час проведення робіт у колодязі - рятувальним та страхувальними поясами.

1.11.    До роботи з використанням механізованого інструмента та при розробленні мерзлого грунту способом електропідігрівання допускається особа після проведення інструктажу за відповідною Інструкцією з охорони праці.

1.12.    Допуск до використання переносного електричного обладнання під час проведення земляних робіт передбачає проведення інструктажу з електробезпеки. До обслуговування електрообладнання повинен залучатися тільки електротехнічний персонал (електрик).

1.13.    Ходити територією виробничого об’єкта встановленими місцями. У темний час доби ходити лише по добре освітленій території та за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним під час пересування.

2.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.    Одягти спецодяг та спецвзуття. Одяг не повинен обмежувати рухи.

2.2.    Перевірити справність використовуваних засобів виробництва (ручного інструменту, засобів механізації) та достатність витратних матеріалів.

2.3.    Оглянути та звільнити робочу зону від сторонніх предметів, перевірити достатність освітлення робочої зони.

2.4.    У разі виконання робіт за на рядом-допуском перевірити виконання вказаних у ньому заходів безпеки. Особа, залучена до робіт за нарядом-допуском, повинна отримати від відповідального керівника робіт цільовий інструктаж щодо безпечного ведення робіт

2.5.    Виїмки, які розробляються у місцях проходу людей та руху транспорту, слід огородити. На огорожах навішуються попереджувальні написи та знаки безпеки, а в темний час доби - сигнальне освітлення.

2.6.    За відсутності даних про точне місцезнаходження інженерної мережі, земляні роботи проводяться після встановлення положення інженерної мережі шляхом ручного шурфування або зондування.

2.7.    Для підготовки робочого місця та засобів виробництва повинен надаватися на початку зміни необхідний час.

2.8.    Про виявлені несправності та невідповідності, що можуть вплинути на безпеку праці, інформувати керівника робіт і не приступати до роботи, доки їх не буде усунено.

3.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1.    Вимоги безпеки під час роботи у виїмках (траншеї, котловані)

3.1.1.    Розміри ділянки, що розробляється, рекомендується вибирати таким чином, щоб встигнути закінчити основні роботи протягом робочого дня та не залишати на ніч розритої виїмки. Під час перебування у виїмці слід використовувати захисну каску.

3.1.2.    Перед проходом до виїмки глибиною більше ніж 1,3 м має бути перевірено стійкість укосів або надійність кріплення стінок виїмки. Прохід до виїмки з укосами, що зволожувалися, можливий лише після огляду стану стінок виїмки та обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлено «козирки» або тріщини (відшарування). Навіси або відшарування грунту, що виникають під час розробки виїмки, руйнуються зверху (попередньо зону обрушення звільняють від людей та робочого інструменту), а в разі виявлення в стінках виїмки великого каміння або великогабаритних залишків будівельних матеріалів вони видаляються з виїмки з подальшим підсипанням та ущільнення ґрунтом до проектної відмітки.

3.1.3.    Прохід у виїмку повинен здійснюватися через улаштований трап шириною не менше 0,6 м кутом нахилу не більше 60°, з перильним огородженням висотою 1,1 м. Під час роботи на укосах виїмки глибиною понад 3 м і кругість укосу понад 1:1 (45°) та за вологої поверхні укосу крутістю понад 1:2 (30°) вживаються заходи щодо запобігання падінню працюючого внаслідок ковзання по поверхні укосу (наприклад, за допомогою використання драбини, рятувального поясу, закріпленого за надійну опору або страхувальну мотузку). У вузьких виїмках допускається застосовувати приставні інвентарні драбини. Для переходу через виїмку використовуються робочі настили, виконані з дошки товщиною не менше 40 мм, шириною не менше 0,6 м та з перилами висотою 1,1м.

3.1.4.    Грунт з виімки, робочий інструмент та матеріали повинні розміщуватися на відстані не ближче 0,5 м від зовнішнього краю (бровки) виїмки. У разі виймання грунту з виїмки з використанням уступів ширина останніх не повинна бути меншою 0,7 м, а висота - не більше 1,5 м.

3.1.5.    Під час роботи положення робочого інструмента не має допускати можливості його скочування або падіння. Під час розробки виїмки працівники розміщуються таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом. Робочий інструмент повинен використовуватися за призначенням.

3.1.6.    В охоронній зоні діючих інженерних мереж не допускається використ овувати ударний інструмент. Не допускається використовувані землерийну техніку за умови наближення її робочого органу до інженерної мережі на мінімально допустиму відстань, величина якої залежить вид виду інженерної комунікації та умов проведення робіт (від 0,2 до 0,5 м).
3.1.7.    Не допускається перебування людей у робочій зоні проведення робіт з використанням землерийної техніки, межа небезпечної зони, наприклад екскаватора, дорівнює радіусу дії його робочого органу, що рухається або обертається, плюс 5 м. Розміщення та переміщення будівельно-дорожніх машин та матеріалів повинно здійснюватися за межами призми можливого обрушення ґрунту виїмки.

3.1.8.    Розроблювана виїмка повинна захищатися від дії поверхневих вод за допомогою розміщення відвалів грунту з нагорної сторони, улаштування водовідводів тощо. Швидкий приток ґрунтових вод у виїмку вимагає штучного водозниження або примусового водовідливу, а для мулових, ґрунті в-пливун і в або у разі можливого виносу підземними водами ґрунту - шпунтового кріплення.

3.1.9.    Під час проведення земляних робіт повинен здійснюватися постійний контроль за станом укосів або кріплень виїмки, вживатися заходи щодо можливого обвалення ґрунту, особливо після зволоження виїмки атмосферними опадами (за допомою зменшення крутості укосу або підсилення кріплень стінок виїмки).

3.1.10.    Кріплення стінок виїмки або використання всередині виїмки спеціальної переміщуваної захисної клітини є найбільш безпечним способом проведення земляних робіт.

3.1.11.    Допускається розробка виїмки без кріплення (з вертикальними стінками) у нескельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод глибиною не більше:

•    1,0 м - у насипних, піщаних та гравійних ґрунтах (до насипних належать ґрунти, що пролежали у відвалах менше 6 місяців і не піддаються штучному ущільненню);

•    1,25 м - у супіщаних ґрунтах;

•    1,5 м - у глинистих, суглинистих та сухих лесовидних ґрунтах;

•    2,0 м - у особливо щільних нескельних ґрунтах, які вимагають для розробки застосування ломів, кирок та інших ударних інструментів.

3.1.12.    Виконання робіт, пов’язаних із перебуванням працівників у виїмках з укосами без кріплень у насипних, піщаних і пилуватоглинистих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод або ґрунтах, осушених за допомогою штучного водозниження та таких, що не піддаються зволоженню, допускається за умови дотримання передбачених таблицею глибини виїмки, крутості укосу залежно від глибини та виду грунту виїмки (для риття виїмки без кріплення у ґрунтах природної вологості).

Таблиця

Найбільша допустима крутість укосу виїмки залежно від глибини виймання та виду ґрунту виїмки

 Примітки:

Крутість укосу - відношення висоти укосу до його основи або висоти насипу до її горизонтального залягання.
Першим наведено відношення висоти схилу до його горизонтальної проекції, в дужках - величина кута між направ­лення схилу і горизонтальною площиною в градусах.
До незлежаних насипних ґрунтів належать ґрунти з давністю відсипання до 2 років для піщаних: до 5 років - для пилуватоглинистих ґрунтів.
У разі нашарування різних видів ґрунту крутість укосу (схилу) визначають за найменш стійким видом стосовно обвалення укосу.  

Вибір типу кріплення за глибини виїмки до 3,0 м залежить від виду ґрунту та її вологості. Стінки виїмки глибиною до 3 м повинні закріплюватися відповідно до таких вимог:

ґрунт природної вологості (за винятком сипких) - кріплення горизонтальне з просвітом в одну дошку;
ґрунт підвищеної вологості та сипкий - суцільне вертикальне або горизонтальне кріплення;
усі види у разі сильного притоку грунтових вод - шпунтова огорожа із забиванням на глибину не мен­ше ніж 0,75 м у шар, що є підстилаючим вологонепроникним.

За відсутності інвентарних щитів та типових деталей кріплення виїмки глибиною до 3 м ви­готовляється на місці. Для кріплення грунтів природної вологості (крім піщаних) застосовуються дошки хвойних та листяних порід товщиною не менше 40 мм, а при підвищеній вологості - не менше 50 мм. Дошки улаштовуються за вертикальні стояки щільно до ґрунту та укріплюються пристроями для розпи­рання у такий спосіб:

стояки кріплення встановлюються на відстані не далі 1,5 м один від одного;
відстань між пристроями для розпирання по вертикалі не повинна перевищувати 1 м;
над краями виїмки верхні дошки повинні виступати не менше ніж на 0,15 м;
вузли кріплення, на які опираються полиці для перекидання ґрунту, повинні бути міцними, а полиці огороджуватися бортовими дошками, висотою не менше 0,15 м.

Дощаті кріплення у виїмці розбирають знизу вгору у міру засипки цих виїмок ґрунтом. Кількість дощок, що одночасно виймаються по висоті, не повинна перевищувати трьох, а в сипучих та нестійких ґрун­тах - однієї дошки. Перед вийманням дощок нижньої частини кріплення в її верхній частині повинні вста­новлюватися тимчасові нові пристрої для розпирання, після чого дозволяється виймати старі пристрої для розпирання. В особливо небезпечних випадках (інтенсивні пливуни, багато води, тощо) допускається заси­пання виїмки без виймання кріплення.
У зимовий час у всіх ґрунтах, за винятком сухого піску, відкопування виїмки на глибину промер­зання допускається без кріплення. Стінки повинні кріпитися нижче за рівень промерзання. Розробку сухих піщаних ґрунтів незалежно від їх промерзання виконувати з укосами або з улаштуванням кріплення.
Під час зворотної засипки вживають заходів щодо запобігання пошкодженню ізоляційного по­криття та зміщенню інженерної мережі (кабелів, трубопроводів), які попередньо засипають піщаним грунтом на висоту не менше 0,2 м над її верхом.

Під час проведення земляних робіт заборонено:

відвалювати грунт на розташовані поруч суміжні інженерні комунікації;
розробляти грунт за допомогою підкопування;
проводити будь-які роботи на поверхні поряд з виїмкою у разі перебування людей у виїмці без крі­плення стінок;
розробляти без кріплення перезволожених піщаних, лесовидних і насипних (неущільнених) грунтів;
допускати перебування у виїмці працівників без виробничої потреби та сторонніх осіб;
пересуватися по елементах кріплення виїмки;
використовувати несправні засоби виробництва та неякісні елементи кріплень.

Про всі виявлені під час роботи порушення працівник повинен інформувати керівника робіт та діяти за його вказівками.

Вимоги безпеки під час роботи у колодязі

До робіт у колодязі залучається бригада у складі не менше ніж 3 особи: одна особа - виконує робо­ти в колодязі, а дві інші перебувають за межами колодязя: одна особа - для страхування, інша - для нагляду за веденням робіт та надання допомоги працюючому в колодязі.
Перед початком розроблення колодязя визначається порядок контролю газового середовища у ньому, а також порядок сигналізації між працюючими під час проведення робіт. Наприклад, для зв’язку осо­би-страхувальника з особою, яка перебуває у колодязі, як правило, використовується голосовий зв’язок, але може використовуватися сигналізація за допомогою рятувальної мотузки: один ривок рятувальної мотузки працюючого у колодязі означає «Витягнути тару з грунтом» - такий сигнал подає працюючий у колодязі, коли грунтом заповнена ємність і необхідно здійснити її піднімання; два ривки - «Спусти тару для грунту» - такий сигнал подає працюючий у споруді, коли йому необхідна порожня тара для заповнення грунтом, а нео­дноразові ривки рятувальної мотузки, що подає особа-страхувальник, означають, що працюючий у колодязі повинен піднятися на поверхню - такі самі сигнали, що подає працюючий у колодязі, означають вимогу ви­тягнути його на поверхню.
Робота у колодязі проводиться, як правило, у денний час доби. Умови роботи в колодязі характери­зуються підвищеною електронебезпекою, тому в колодязях слід використовувати освітлювальний пристрій напругою не вище ніж 12 В у вибухозахисному виконанні.
Робота у колодязі проводиться з використанням захисної каски, рятувального (лямкового) поясу з прикріпленою до нього інвентарної сигнально рятувальної мотузки довжиною, як правило, на 2 м більше за глибину колодязя, при цьому другий кінець цієї могузки повинна тримати особа-страхувальник.
Колодязі глибиною більш ніж 1,5 м розроблюють з обов’язковим кріпленням стінок. Для кріплен­ня стінок колодязя використовують як рами (анкера) з вертикально та суцільно закладеними дошками, гак й обсадні кільця. Залежно від розміру розроблюваного колодязю для захисту працюючого в колодязі може улаштовуватися захисний козирок. Під час виконання робіт площадка навколо колодязя на відстані не менше 2 м огороджується, де не допускається складування грунту або інших предметів.
Під час проведення робіт поруч з не перекритим або неогородженим колодязем вживають заходів безпеки, що запобігають падінню предметів та людей у колодязь.
Для переміщення людей в колодязь глибиною до 5 м допускається використання приставної дра­бини, при більших глибинах використовується мотузкова навісна драбина.
Для виймання грунту з колодязя використовується підіймальний механізм, вантажозахватний при­стрій та відповідна тара (баддя), при цьому в ролі несучого канату підіймального механізму використовують сталевий канат діаметром не менше ніж 13 мм або пеньковий - 25 мм.
Підіймальний механізм може бути ручним або механізованим. Рух тари без використання направ­ляючих допускається на глибину не більше 4 м, тара повинна заповнюватися до рівня, що не перевищує бор­тів. Під час підіймання предметів, що не вміщуються в тару (наприклад, каменів), опускання обсадних кілець та дії небезпечних чинників виробничого середовища, працюючий в колодязі повинен вийти на поверхню. Пошкоджена тара повинна вилучатися з експлуатації та її не має бути у місцях виконання робіт.
У разі завершення виконання робіт всередині колодязя його проріз, як правило, закривають зверху суцільним настилом.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Прибрати робочу зону. Очистити від бруду засоби виробництва, що використовувалися.
Віднести засоби виробництва та невикористані матеріали у відведене для зберігання місце.
Зняти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту, що використовувалися, очистити їх

від бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Забороняється зберігати чистий

(домашній) та робочий одяг в одній шафі.

Вимити руки водою з милом. По змозі прийняти душ.
Повідомити керівника робіт про всі несправності, що мали місце під час роботи.
Для прибирання робочої зони та засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхід­ний час.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Під час виконання земляних робіт можуть виникнути такі аварійні ситуації:

падіння матеріалів, порушення стійкості стінок виїмки та будівельних конструкцій, що перебувають у зоні проведення робіт;
дія внутрішнього середовища діючих інженерних мереж, що містяться у робочій зоні, внаслідок їх по­шкодження;
дія рухомих робочих частин засобів, що використовуються;
дія патогенних мікроорганізмів, підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони.

5.2. У разі погіршення самопочуття та з будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, ін­формувати за телефоном відповідальну особу та діяти за її вказівками.
5.3. При поганих метеорологічних умовах (гроза, сніг, туман, ожеледиця, швидкість вітру понад 10 м/с тощо) і припинити виконання робіт.
5.4. У разі виявлення аварійної ситуації, не передбачених наявним планом-схемою інженерної мережі або споруди, небезпеки обвалення ґрунту або розташованих поруч споруд, розкопування вибухонебезпечного предмету, дії всередині виїмки небезпечних або шкідливих речовин (наприклад, газу), земляні роботи припи­няються, засоби механізації відключається від мережі живлення та працівники виводяться за межі небезпеч­ної зони. Подальше виконання робіт можливе після ліквідації впливу небезпечного чинника, вжиття додатко­вих заходів безпеки, знешкодження вибухонебезпечного предмету та узгодження (отримання відповідного дозволу на подальше виконання робіт).
5.5. У разі обрушення стінок виїмки вжити заходів щодо визволення потерпілого з-під завалу. Якщо об­становка після аварії або нещасного випадку не загрожує життю та здоров’ю працюючих і не загрожує роз­ширенням аварії, обстановку зберегти такою, що була на момент події.
5.6. У разі ураження електричним струмом насамперед звільнити потерпілого від дії струму, для чого вимкнути рубильник. Якщо це неможливо, відсунути провід сухою палицею або відтягнути потерпілого, ви­користовуючи при цьому діелектричні рукавиці або підручні ізолюючі засоби: суху мотузку, палку, дошку тощо.
5.7. У разі нещасного випадку, пожежі та інших надзвичайних ситуацій діяти відповідно до вимог інструк­ції з охорони праці за основною професією.

(посада керівника підрозділу (організації) — розробника)

Узгоджено:

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

Юрисконсульт

Головний технолог

Підготував Микола Федоренко

Інструкція з охорони праці під час виконання земляних робіт