___________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці”.
1.3. За даною інструкцією прасувальник інструктуються перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та прасувальника.
1.4. Власник повинен застрахувати прасувальника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров`я прасувальника з вини власника, він (прасувальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції прасувальник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи прасувальником допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання по безпечній роботі з електроприладами, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. Прасувальник повинен:
1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.7.2. Пам`ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.7.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.7.4. Користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту.
1.7.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.7.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадках.
1.7.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.6.7. Утримувати робоче місце в чистоті і порядку.
1.8. Робоче місце прасувальника призначене для волого-теплової обробки різних виробів і деталей з тканини за допомогою електропраски.
1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на прасувальника:
1.9.1. Ураження електричним струмом.
1.9.2. Гострі кромки, шорсткість робочого стола.
1.9.3. Підвищена температура праски.
1.9.4. Підвищена температура і вологість робочої зони.
1.10. Прасувальник забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з колективним договором (угодою).
1.11. Струмоведучі контакти прасок повинні мати спеціальні огороджувальні пристрої.
1.12. Шнури, які підводять до праски електрострум, повинні бути в гумових або спеціальних гнучких шлангах.
1.13. Ручки прасок повинні бути виготовлені з матеріалу з низькою теплопровідністю та відполіровані.
1.14. Металевий корпус прасок повинен бути заземлений.
1.5. Підставки під праски повинні знаходитись на одному рівні з оброблюваними деталями, виробами і мати з трьох боків бортики.
1.16. Полотно прасок повинно бути чисте і добре відполіроване.
1.17. Праски повинні мати автоматичний регулятор температури.
1.18. Станини прасувальних столів, металеві труби для електропроводки, металевий кожух вимикаючих пристроїв і контактних коробок безшнурових прасок повинні бути заземленими.
1.19. Огородження заземлених металевих конструкцій прасувальних столів повинні виключати випадкове торкання до столів працюючих і виконуватись з дерева та інших матеріалів, які не проводять електричний струм.
1.20. Робоче місце повинно бути забезпечене діелектричним килимком.

5.2. У випадку виникненні аварійної ситуації відключити праску від електромережі, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу».
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев`язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав`язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев`язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев`язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев`язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов`язкою та викликають лікаря.
5.4.3. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев`язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов`язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, вимкнути електроенергію, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину. Пам`ятати, що електромережу, електрообладнання слід гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками, азбестовими ковдрами, піском.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.