Інструкція з охорони праці під час скління та герметизації теплиць
____________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ _______________________ (посада роботодавця і _____________________________ найменування підприємства) _________________ № _________ (число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________ ПІД ЧАС СКЛІННЯ ТА ГЕРМЕТИЗАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підпри-ємства. 1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником норматив-них актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони пра-ці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з пи-тань охорони праці". 1.3. За даною інструкцією скляр інструктується перед по-чатком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 мі-сяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєст-рації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після про-ходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та скляра. 1.4. Власник повинен застрахувати скляра від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я скляра з вини власника, він (скляр) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.5. За невиконання даної інструкції скляр несе дисциплі-нарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповіда-льність. 1.6. До роботи склярем допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робо-чому місці та інструктаж з пожежної безпеки. 1.7. Скляр повинен: 1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпо-рядку. 1.7.2. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засоба-ми індивідуального захисту. 1.7.3. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпі-лим при нещасних випадках. 1.7.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівни-ком робіт та по якій він проінструктований. 1.7.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце. 1.7.6. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці. 1.7.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за вико-нання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі. 1.7.8. Вміти користуватись первинними засобами пожеже-гасіння. 1.8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на скляра: 1.8.1. Захаращеність робочого місця. 1.8.2. Недостатня освітленість робочої зони. 1.8.3. Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту, обладнання. 1.8.4. Незахищені струмоведучі частини електрооблад-нання. 1.8.5. Падіння предметів. 1.8.6. Підвищена або знижена температура повітря в ро-бочій зоні. 1.8.7. Підвищена концентрація пестицидів в повітрі, на по-верхні скла і рослин. 1.8.8. Фізичні перевантаження. 1.9. Скляр забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з колективним догово-ром (угодою). 1.10. На об'єкті, де ведуться скляні роботи і герметизація теплиць, повинні бути аптечки з медикаментами та засобами для надання першої долікарняної допомоги потерпілим. 1.11. Об'єкт скління повинен бути забезпечений засобами підмащування (драбини, помости, трапи та інше), які відповіда-ють ГОСТ 12.2.012-75. 1.12. Засоби захисту працюючих, які застосовуються при склінні і герметизації теплиць підлягають періодичному контро-льному огляду та випробуванню згідно з інструкціями завода-виготівника. 1.13. Відповідальність за використання засобів захисту покладається на осіб, які безпосередньо виконують роботу, та на керівників робіт.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Отримати завдання від керівника робіт. 2.2. Оглянути та одягти спецодяг та засоби індивідуального захисту. 2.3. Оглянути, упорядкувати та розмістити в безпечному та зручному місці для користування інструменти, пристосування та обладнання. 2.4. Оглянути та перевірити на справність засоби підма-щування. 2.5. Підготувати скло, мастику та засоби їх підйому та пе-реміщення.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Для масового скління теплиць розкроювання листового скла необхідно виконувати в централізованих майстернях. При невеликих об'ємах скляних робіт розмітку і розкрою-вання скла допускається виконувати на об'єкті в опалюваних приміщеннях, обладнаних столами-шаблонами. 3.2. Транспортування скла до місця розкрою необхідно виконувати без поштовхів та ударів, при цьому ящики з склом повинні бути встановлені торцем за напрямком руху транспорту. 3.3. Ящики зі склом необхідно встановлювати вертикаль-но, а не плазом. 3.4. При ручному перенесені скла його слід тримати збоку. Переносити його, тримаючи перед собою, а також в горизонтальному положенні і без рукавиць забороняється. 3.5. При різанні скла слід одягти захисні окуляри. 3.6. Не слід різати забруднене і мокре скло, його необхід-но протерти хоча б по лінії різання. 3.7. При різанні скла алмазними і сталевими склорізами необхідно користуватися гумовими і шкіряними напальцями. 3.8. При різанні скла необхідно застосовувати алмаз чи склоріз в залежності від товщини скла. Алмази №№ 1 і 2 (самий м'який камінь) застосовують при різанні двоміліметрового скла; алмаз № 3 - трьохміліметрового; № 4 - чотирьохміліметрового, № 5 - п'ятиміліметрового. 3.9. При різанні скла необхідно виконувати наступні пра-вила: 3.9.1. Різання скла необхідно виконувати в окремому при-міщенні, на верстаках чи столах, які покриті повстю чи сукном. Столи повинні бути забезпечені мірними лінійками, рейсшинами, шаблонами. 3.9.2. Необхідно звертати увагу на положення ріжучої кромки алмазу: гострий кут його повинен бути звернутий вперед в напрямку різання скла. 3.9.3. Не упускати алмаз на підлогу, так як його грань мо-же змінити напрямок. 3.9.4. Різати скло, навіть дрібне, не на верстаті не дозво-ляється. 3.9.5. При різанні скла алмаз необхідно тримати вертика-льно, не відриваючи алмаз від скла до кінця розрізу. 3.10. Якщо зроблений алмазом поріз недостатньо глибо-кий, необхідно зробити новий поріз поряд з першим чи зі зворот-ного боку, на тому ж місці. 3.11. Ламати скло без порізу забороняється. 3.12. Краще всього ламати скло о край верстака, а вузькі кромки скла відламувати склорізом, захоплюючи їх прорізами оправи. 3.13. При правильному порізі скло ламають, тримаючи за край руками. 3.14. При невеликому затупленні алмазу чи різанні стале-вим склорізом скло точно по лінії порізу зі зворотного боку необ-хідно простукувати оправою склоріза чи іншим інструментом по-ки не з'явиться початкова тріщина. Потім скло ламають. 3.15. Роботи по склінню рам теплиць необхідно виконува-ти ланками не менше, ніж з двох чоловік. 3.16. Скління теплиць слід починати з бокового огоро-дження з навітряного боку споруди. 3.17. Після закінчення скління бокового огородження не-обхідно приступати до скління покрівлі. При цьому спочатку слід засклити всі навітряні схили, а потім підвітряні. 3.18. Скління бокових, торцевих огороджень, а також пок-рівлі слід виконувати з драбин, помостів, трапів, настилів та ін-ших засобів підмащування, які відповідають вимогам безпеки. 3.19. Роботи з приставних драбин допускаються на висоті, яка не перевищує 5 м. При обпиранні на ґрунт чи підлогу драбини повинні мати гострі металеві наконечники, а при обпиранні на тверду основу - гумові башмаки. 3.20. Ремонтні роботи по склінню і герметизації покрівлі повинні виконуватись з трапів, які опираються на лотки або про-гони споруди. 3.21. Кожна ланка повинна мати два трапи довжиною, яка дорівнює довжині схилу і шириною не менше 70 см. 3.22. Трапи повинні забезпечувати зручність та безпеч-ність при роботі на них. Для цього вони повинні бути обладнані з одного боку поруччям та ящиками для зберігання мастики, ін-струмента та інше. Механічна міцність поруччя повинна забезпечувати умо-ви фіксації працюючих за допомогою запобіжних поясів. 3.23. Піднімання скла на покрівлю виконується як ручним так і механізованим способом в спеціальних касетах, користую-чись тросом. 3.24. Для уникнення коливання касет необхідно викорис-товувати страхувальний трос, який закріплюється до нижньої частини вантажу. 3.25. Зона піднімання скла повинна огороджуватись. 3.26. Ремонт пошкоджених дільниць скління необхідно виконувати в наступній послідовності: 3.26.1. Встановити трапи. 3.26.2. Зняти клямки чи інші закріплюючи пристрої. 3.26.3. Видалити пошкоджене скло з рам. 3.26.4. Очистити металеві конструкції від залишків масти-ки скребачкою і протерти розчинником. 3.26.5. Нанести шар мастики на раму. 3.26.6. Встановити в проріз нове підігнане по розмірах і очищене скло. 3.26.7. Нанести шар мастики на раму по торцях скла. 3.26.8. Встановити закріпляючі пристрої. 3.27. Забороняється виконувати скляні роботи та роботи по герметизації теплиць під час ожеледі, густого туману, вітру силою 15 м/с і більше, зливи, грози і сильного снігопаду. 3.28. Після закінчення зміни, а також під час перерви в роботі залишки матеріалів, пристосування та інструменти необ-хідно прибрати або надійно закріпити. 3.29. Приготування герметизуючих мастик на бітумній ос-нові виконується на спеціальній площадці, віддаленої від вогне-небезпечних будівель і складів не менше, ніж на 50 м. 3.30. Котли для варіння, розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані і мати щільні неспалимі кришки. Заповнення котлів допускається не більше, ніж на 3/4 їх ємності. 3.31. Наповнювач, який завантажується в котел, повинен бути сухим. 3.32. Транспортувати бітумну мастику до робочих місць вручну необхідно в металевих ємностях, які мають форму зріза-ного конуса, оберненого широкою частиною вниз, з щільно за-криваючими кришками. Ємність заповнюється на 3/4 об'єму. 3.33. Підігріту мастику на місці виконання робіт слід збері-гати в спеціальних термошафах. 3.34. Забороняється різання скла та заправлення шприців для герметизації на покрівлі.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Залишки матеріалів, пристосування та обладнання прибрати та покласти у відведене для них місце. 4.2. Прибрати бите скло з місця виконання роботи і пере-нести в призначене для нього місце. Видалення битого скла слід здійснювати в тарі, яка забезпечує безпечне його переміщення по всьому шляху. 4.3. Збирати бите скло слід тільки в захисних рукавицях. 4.4. Якщо застосовувалась бітумна мастика, усунути джерело нагрівання (в залежності від типу і виду підігрівника). 4.5. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, пок-ласти їх у відведене для них місце. 4.6. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. При можливості прийняти душ. 4.7. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: падіння з висоти, ураження електричним струмом, термічних опіків, пора-нення та інше. 5.2. При виникненні такої ситуації необхідно припинити виконання робіт. Огородити небезпечну зону. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт. 5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу». 5.4. Надання першої медичної допомоги. 5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електрич-ним струмом. При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж сер-ця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різ-ке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно не-гайно приступити до оживлення потерпілого і викликати "швидку медичну допомогу”. 5.4.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язо-чний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бин-том. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що прихо-диться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька кра-пель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. 5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, кар-тоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикла-сти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпіло-го на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стяг-нути їх рушником під час видиху. 5.4.4. Надання першої допомоги при попаданні сторонніх тіл в органи і тканини. Якщо в око потрапили дрібні частинки металу, дерева, комах їх можна видалити промиванням ока струменем води, на-правленого від зовнішнього кута ока до внутрішнього. Можна також вивернути віко і видалити частинку чистою вологою ватою чи чистою носовою хусткою. Терти очі не слід. Не можна самому видаляти частинки, які потрапили в ро-говицю. Треба на око накласти суху стерильну пов'язку і напра-вити потерпілого до лікарні. Видалити самому сторонні тіла з м'яких тканин можна тільки в тому випадку, якщо це можна зробити легко і повністю. При найменшому утрудненні слід звернутися до лікаря. Після видалення стороннього тіла пошкоджене місце слід змастити йодом і накласти стерильну пов'язку. 5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках. При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в яко-му разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'я-зувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене міс-це обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обро-бляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної ткани-ни) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають ліка-ря. 5.4.6. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно: - підняти поранену кінцівку вверх; - кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаю-чись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо крово-теча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з Іншого паке-та чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натис-ком); - при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. 5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння, ви-кликати пожежну частину. 5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.
_______________________ ________________ _________________ (посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали) /організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО: Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства ______________ _______________ (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________ (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________ (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
|