1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці (далі - інструкція) розроблена згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" і встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на території підприємства, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
1.2. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машина-ми, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами коле-ктивного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".
1.3. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв'язку з до-пущеними аваріями і нещасними випадками до інструкції можуть вноситися зміни і доповнення, які викладаються на окремому аркуші з підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
1.4. Інструкція є обов'язковим для виконання нормативним документом для працівників, які виконують роботи із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, що вико-ристовуються в будівельному виробництві.
1.5. До виконання робіт із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речо-вин допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають протипока-зань, навчені безпечним методам і прийомам праці.
Повторна перевірка знань цими працівниками безпеки праці проводиться щорічно.
Періодичні медогляди - в терміни, встановлені Міністерством охорони здоров’я України.
1.6. Працівники, зайняті на роботах із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкід-ливих речовин, зобов'язані:
- знати гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
- знати клас небезпеки застосовуваних матеріалів і заходи дотримання обережності в за-лежності від цього;
- уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від впливу шкідливих речовин;
- дотримуватися правил особистої гігієни;
- знати і дотримуватися правил пожежної безпеки і виробничої санітарії.
1.7. Робітники, що виконують роботи із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин, повинні користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального і колективного захисту відповідно до характеру виконуваної роботи.
При одержанні засобів індивідуального захисту робітники повинні бути проінструктовані майстром (виконробом) про порядок користування і догляду за ними.
1.8. Для попередження захворювань шкірних покривів від впливу шкідливих речовин влас-ник повинен безкоштовно забезпечувати робітників захисними і профілактичними мазями (паста-ми).
1.9. Застосовувані у виробництві матеріали, у тому числі імпортні, які містять і виділяють шкідливі речовини (лакофарбові матеріали, розчинники, розріджувачі тощо), повинні відповідати державним стандартам чи технічним умовам, мати аналітичний паспорт і інструкції про заходи безпеки.
1.10. Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати інструкцію фірми про умови їх застосу-вання, заходи безпеки і засоби індивідуального та колективного захисту.
При невиконанні однієї з перерахованих умов забороняється застосовувати імпортні лако-фарбові матеріали.
1.11. Застосування лакофарбових матеріалів і розчинників вітчизняного виробництва (а та-кож країн СНД), що не мають паспорта, допускається тільки з дозволу органів санітарного на-гляду.
1.12. На кожній бочці, бідоні, банці і іншій тарі з лакофарбовим матеріалом, розчинником, мастикою тощо повинна бути наклейка (бирка) з точною назвою цих матеріалів, а для матеріалів, що містять свинець, також його процентний вміст.
1.13. Забороняється застосовувати лакофарбові суміші, що містять свинець, ароматичні вуглеводи, а також лакофарбові матеріали (перхлорвінілові, стирольні, епоксидні, поліуретанові, фенольні) у закритих не провітрюваних приміщеннях обсягом менше 100 м3 без примусової вен-тиляції і застосування засобів індивідуального захисту.
1.1.4. Не допускається застосування лакофарбових матеріалів, що містять свинець, при фарбуванні ручним пневматичним розпиленням всередині ємностей і посудин.
1.15. Відходи лакофарбових матеріалів, що містять свинець, епоксидних і інших матеріалів слід збирати в спеціальну закриту ємність для утилізації і нейтралізації в місцях, відведених орга-нами санітарного нагляду.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Для зниження рівня впливу шкідливих речовин необхідно застосовувати наступні засо-би індивідуального захисту:
- для захисту органів дихання від пилу, що утворюється при теплоізоляційних роботах, - застосовувати респіратори фільтруючої дії ШБ-1 "Пелюсток-200", "Пелюсток-40", "Пелюсток-5";
- при нанесенні фарбувальних сумішей ручним і механізованим способом за допомогою пі-столетів-фарборозпилювачів - застосовувати засоби, що перешкоджають вдиханню пари органіч-них та інших розчинників. До них відносяться:
- універсальний респіратор РУ-60М-А, респіратор РПГ-67А, шланговий дихальний апарат РМП-62, шланговий протигаз ПШ-1, ПШ-2;
- для захисту очей від пилу і бризів фарбувального складу ізолювальники повинні застосовувати окуляри закритого типу ЗП2-84 і ЗПЗ-84, ЗГИ-90, напівмаски, що прикривають обличчя і шию;
- для захисту шкіри рук від впливу фарбувальної суміші і розчинників слід в окремих випадках користуватися рукавичками гумовими технічними типу А. Особам з підвищеною пітливістю кистей рекомендується перед надяганням рукавичок припудрити шкіру.
Поряд з рукавичками робітники повинні користуватися захисними мазями і пастами, наве-деними в додатку 1, що рекомендується.
2.2. При використанні пожежонебезпечних і шкідливих речовин слід дотримуватися заходів безпеки, наведених в обов'язковому додатку 2.
2.3. До початку роботи одержати від майстра (виконроба) завдання й інструктаж про безпе-чні методи виконання дорученої роботи.
2.4. Оглянути робоче місце, підготувати до роботи інструменти, пристосування, одержати на складі матеріали в кількості змінної потреби.
2.5. Переконатися в справності інвентарних засобів підмащування.
2.6. Перевірити на робочому місці справність установок примусової вентиляції чи наявність природної вентиляції, джерел штучного освітлення, наявність первинних засобів пожежегасіння.
2.7. При вході в приміщення, де виконуються роботи з застосуванням пожежонебезпечних і шкідливих речовин, встановити попереджуючі знаки.
 
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Усі роботи всередині приміщення із застосуванням пожежонебезпечних чи шкідливих речовин слід виконувати при відкритих вікнах чи примусовій вентиляції.
3.2. У місцях застосування лакофарбових матеріалів і сумішей, що утворюють вибухонебезпечні пари, не допускаються дії з застосуванням вогню чи такі, що викликають іскроутворення. Електропроводка в цих місцях повинна бути знеструмлена чи зроблена у вибухобезпечному виконанні.
3.3. Нанесення фарбувальних сумішей, що містять шкідливі речовини, починати з місць, найбільш віддалених від виходів з приміщення, влітку при відкритих вікнах, взимку - відкритих кватирках чи при працюючій вентиляції.
3.4. Фарбувальні, антикорозійні і інші роботи усередині ємностей виконувати тільки за ная-вності примусової вентиляції ланкою з трьох чоловік (з них двоє страхують), за наявності наряду-допуску.
3.5. При роботі з лугами і кислотами необхідно дотримувати особливу обережність:
- щоб уникнути нещасних випадків тару з кислотами і лугами переміщати спеціальними пристосуваннями;
- переносити наповнені сулії тільки вдвох на спеціальних носилках.
3.6. Кам'яновугільний лак, алюмінієва пудра, розчинники вогненебезпечні, тому їх варто зберігати на робочих місцях відповідно до встановлених протипожежних норм. Гасити алюмінієву пудру, що зайнялася, слід азбестовими чи сукняними повстинами, сухим піском. Забороняється гасити палаючу алюмінієву пудру водою.
3.7. Під час роботи з різними видами холодних і напівхолодних мастик, застосовуваних при фарбувальній чи обклеювальній гідроізоляції, необхідно виконувати наступні вимоги:
- у приміщеннях, де проводяться роботи з мастиками, не повинні знаходитися сторонні особи чи виконуватися будь-які інші роботи;
- щоб уникнути вибуху чи пожежі забороняється палити і користуватися відкритим вогнем.
3.8. Тара, у якій знаходяться лакофарбові матеріали, повинна бути справною, що щільно закривається і небиткою. Використовувати для цієї мети скляний посуд забороняється.
3.9. Зливання і видача легкозаймистих, токсичних рідин дозволяється тільки в металеву тару, що герметичне закривається, за допомогою насосів через мідну сітку. Транспортувати лаки, фарби і розріджувачі слід в закритій тарі.
Для розливу фарби необхідно застосовувати спеціальні металеві кружки, дозувальні ковші з подовженими ручками, а для відкривання бочок з легкозаймистими рідинами слід корис-туватися спеціальним інструментом, виготовленим з матеріалу, що не викликає іскроутворення.
3.10. Зберігання порожньої тари з-під пожежонебезпечних і шкідливих речовин і сумішей, а також їх очищення слід виконувати на спеціально відведених і обгороджених площадках, погоджених з пожежною охороною об'єкта.
Не допускається залишати порожню тару в робочій зоні.
Щоб уникнути вибуху при огляді порожньої тари забороняється користуватися сірниками й іншими джерелами вогню.
3.11. Робочі місця, підходи до механізмів і устаткування, що застосовується для приготу-вання і нанесення фарбових та інших сумішей, засоби пожежегасіння необхідно утримувати в чистоті і порядку, не захаращувати матеріалами.
3.12. Обтиральний матеріал потрібно зберігати в закритих ящиках, а після його викорис-тання - складати в металеві ящики чи бочки, що закриваються кришкою, і забирати після кожної зміни в спеціально відведене місце.
3.13. Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно змити водою зі шланга чи посипати сухим піском (тирсою), потім зібрати в закриту тару і винести з приміщення.
3.14. Приготування робочих сумішей лакофарбових матеріалів і розбавлення їх розчинни-ками слід робити на малярних станціях чи у спеціально відведеному приміщенні, обладнаному місцевою витяжною вентиляцією. Наливати розчинник у фарбу слід невеликими порціями, користуватися при цьому посудом з металу, що не дає іскор при ударі. Для розмішування користуватися дерев'яною мішалкою.
Забороняється залишати тару з розчинником відкритою.
3.15. Фарби, мастики, клей на органічних розчинниках необхідно розміщувати на відстані не менше 2 м від приладів водяного опалення.
3.16. При використанні мастик, клеїв, фарб, що містять летучі вогненебезпечні сполуки і шкідливі речовини, слід користуватися їх мінімальною кількістю, необхідною для виконання разо-вого завдання, що не перевищує змінної потреби. Банки з мастикою чи клеєм варто відкривати безпосередньо перед застосуванням, тривалий час відкритими не тримати, після закінченні робо-ти щільно закривати і здавати на склад, пристосований для збереження цих матеріалів.
3.17. З появою нудоти, головного болю, посиніння рук і інших ознак отруєння необхідно звернутися до лікаря, попередивши про це майстра.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Очистити робоче місце від сміття, обтирального матеріалу, пролитих лакофарбових чи інших токсичних сумішей.
4.2. Інструмент і пристосування, використовувані для приготування і нанесення сумішей, що містять шкідливі речовини, ретельно вимити і скласти в призначене для них місце. Забороня-ється зберігати інструменти і пристосування в санітарно-побутових приміщеннях.
4.3. Після закінчення роботи механізму слід:
- виключити електродвигун апаратом управління і від¬клю¬чити його від мережі рубильником;
- очистити від залишків матеріалів, пилу;
- продути шланги пневмоінструменту;
- після скидання тиску роз'єднати шланги і забрати їх у відведене місце;
- уважно оглянути деталі, перевірити кріплення вузлів;
- витерти механізм чистим обтиральним матеріалом.
4.4. Матеріали, що залишилися, здати на склад.
4.5. Попередити керівника робіт і змінника про виявлені в ході огляду несправності чи помі-чені відхилення від норми при роботі механізму.
4.6. Зняти спецодяг і інші засоби індивідуального захисту, очистити їх і залишити в спеціа-льно відведеній індивідуальній шафі.
5.7. Зняти тампоном з рук профілактичну (захисну) пасту (мазь), ретельно вимити теплою водою з милом обличчя і руки. При можливості прийняти душ.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Основними причинами виникнення виробничих аварій при роботах із застосуванням пожежонебезпечних і шкідливих речовин є:
- порушення вимог безпеки технологічних процесів;
- невідповідність вимогам безпеки виробничого устаткування, його розміщення, організації робочих місць;
- порушення вимог безпеки при зберіганні, транспортуванні вихідних матеріалів, готової продукції і відходів виробництва;
- низька трудова дисципліна, недбалість і неуважність працівника в процесі провадження робіт;
- незастосування засобів захисту працюючими.
5.2. При виникненні на об'єкті небезпечних умов, необхідно вивести з небезпечної зони лю-дей і сповістити про це керівнику робіт для вжиття заходів.
5.3. Якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю оточуючих працівників і не загрожує розширенням аварії, необхідно зберегти її такою, якою вона була в момент події.
5.4. При виникненні пожежі на об'єкті необхідно негайно викликати по телефону "01" поже-жну охорону і організувати його ліквідацію первинними засобами пожежегасіння.
5.5. При нещасному випадку чи аварії потрібно сповістити про це відповідального керівника робіт і надати постраждалому першу медичну допомогу.
5.6. Надання першої медичної допомоги.
5.6.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії елект-ричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відк-лючення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і не-прямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення поте-рпілого і викликати "швидку медичну допомогу”.
5.6.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, на-класти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.6.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанер-ною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ура-женні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчи-ном оцтової кислоти.
5.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марган-цевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.6.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.7. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

---