ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Держнаглядохоронпраці України
від 26.10.2004р. № 236
ІНСТРУКЦІЯ
ЗІ СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ
До п. 1.1.12 Правил безпеки у вугільних шахтах
1. Загальні положення
1.1. Для кожної шахти, що діє, реконструюється, будується і закривається (ліквідується), повинний бути складений план ліквідації аварій (далі – ПЛА).
1.2. ПЛА розробляється на кожні 6 місяців головним інженером шахти та командиром обслуговуючого шахту гірничорятувального взводу, узгоджується з командиром державного аварійно-рятувального загону (окремого взводу) ДАРС /ДВГРС/ та затверджується технічним директором організації, до складу якої входить підприємство (самостійної шахти), за 15 днів до запровадження в дію.
Під час проходження вертикальних і похилих стволів, не збитих із шахтою, ПЛА складається на весь період проходки стволів двічі – на період проходження й на період армування, а узгоджується щорічно.
1.3. ПЛА повинні передбачатися заходи, які здійснюються негайно у разі виявлення аварії і забезпечують:
порятунок людей, захоплених аварією;
ліквідацію аварії й попередження її розвитку.
1.4. З метою розроблення заходів щодо рятування людей, ліквідації та попередження розвитку аварій перед складанням плану перевіряється:
забезпечення шахти, горизонтів, гірничих виробок запасними виходами, придатність їх для пересування людей, проходження гірничорятувальників у респіраторах і транспортування потерпілих;
можливість і час доставки технічних засобів ліквідації аварії в найбільш віддалені дільниці і виробки шахт, а також у місця зі складними транспортними маршрутами;
відповідність часу руху по загазованих виробках терміну захисної дії прийнятих на шахті саморятувальників;
наявність, стан і розташування засобів рятування гірників (місця групового схоронення саморятувальників, пункти переключення в резервні саморятувальники та ін.), підготовленість працівників до їх використання;
очікувана газова обстановка на ділянках у випадку відключення дегазаційної системи;
час загазування тупикових вибоїв у разі зупинки ВМП;
стійкість вентиляційних струменів у виробках при дії теплової депресії пожежі, здійсність намічених заходів щодо запобігання самочинного перекидання вентиляційного струменя й забезпечення стійкого аварійного режиму провітрювання. Вибір вентиляційних режимів та заходів щодо забезпечення стійкості провітрювання проводиться з урахуванням депресійної зйомки. Ефективність вентиляційних режимів, передбачених ПЛА, перевіряється на ЕОМ і узгоджується з ДАРС /ДВГРС/;
стан вентиляційних пристроїв, у тому числі справність реверсивних пристроїв головних (допоміжних) вентиляційних установок, можливість виконання вентиляційних режимів, що передбачаються планом;
наявність і стан засобів повідомлення про аварію;
розміщення пунктів допоміжної гірничорятувальної команди та розстановка членів ДГК у шахті, відповідність кількості розрахунку, їх підготовленість;
водопостачання, забезпеченість шахти засобами пожежогасіння і їх стан, підготовленість працівників до їх застосування, стан протипожежних дверей і ляд.
За матеріалами перевірок установлюються зони ураження у разі пожеж, вибухів, раптових викидів, гірничих ударів, обвалів, проривів води, проникнення отруйних хімічних речовин та ін., визначається зона реверсування вентиляційного струменя, робиться оцінка пожежної небезпеки гірничих виробок і, за необхідності, розробляються додаткові заходи щодо підвищення пожежної безпеки.
Матеріали перевірок оформляються актами і розглядаються на нараді при головному інженерові шахти за участю командира ДАРС /ДВГРС/.
За результатами наради складається протокол, який підписується головним інженером шахти й командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, і разом з матеріалами перевірок додається до плану ліквідації аварій.
1.5. ПЛА розробляється відповідно до очікуваної ситуації в шахті на момент уведення його в дію. Передбачені планом технічні засоби й матеріали для здійснення заходів із рятування людей і ліквідації аварій повинні бути у справному стані і необхідній кількості, а особи, відповідальні за виконання заходів, і виконавці повинні вміти ввести їх у дію. Для шахти, що включає у свою вентиляційну систему виробки шахти, що будується (реконструюється), розробляється єдиний план ліквідації аварій.
Відповідальність за правильне складання плану ліквідації аварій і його відповідність дійсному стану на шахті несуть головний інженер шахти й командир гірничорятувального взводу, який обслуговує шахту.
1.6. При введенні нових і ліквідації відпрацьованих дільниць і виробок, зміні схеми вентиляції й запасних виходів головний інженер шахти зобов’язаний протягом доби внести до ПЛА й погодити з командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, відповідні виправлення й доповнення. У разі невнесення необхідних змін чи виявлення невідповідності плану дійсному стану в шахті командир ВГРЗ має право розузгоджувати план ліквідації аварій, а командир взводу – окремі його позиції. Про розузгодження командир ВГРЗ, ВГРВ письмово доводить до відома головного інженера шахти, технічного директора організації, до складу якої входить підприємство, а також місцевий орган Держнаглядохоронпраці.
1.7. ПЛА повинний мати титульний лист (додаток 1) із підписами осіб, які розробляють, погоджують і затверджують план, зміст та містити:
оперативну частину, складену за формою (додаток 2);
обов’язки осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дії (додаток 3);
список посадових осіб і установ, які повинні бути негайно сповіщені про аварію (додаток 4);
основні правила поведінки (дії) працівників шахти під час аварій (додаток 5);
вказівки з ліквідації наслідків аварійних ситуацій (загазування, обрив кліті, ураження електрострумом та ін.), що розробляються відповідно до типових вказівок з ліквідації наслідків аварійних ситуацій (додаток 6).
1.8. До оперативної частини плану ліквідації аварій повинні бути додані такі документи:
схема вентиляції шахти, що складається відповідно до вимог Інструкції зі складання вентиляційних планів. На схему вентиляції додатково наносяться: номери позицій ПЛА, час загазування (у разі зупинки ВМП) тупикових виробок до гранично припустимої концентрації, пункти ДГК, схема дегазаційних трубопроводів із зазначенням місць установлення і номерів засувок, контрольно-вимірювальних приладів (за наявності на шахті дегазації);
розрахунковий час прибуття відділень на аварійну дільницю з поверхні;
схема (план) гірничих виробок і план поверхні з нанесенням засобів пожежегасіння, засобів сповіщення про аварію, засобів групового рятування робітників у разі аварій, принципової схеми подавання води в шахту з водоймищ, резервуарів і інших джерел, під'їзних шляхів до стволів, шурфів;
плани гірничих виробок по пластах або горизонтах із нанесенням напрямку руху повітря, місць установлення телефонів і їх номерів;
поповерхова схема баштових копрів з нанесенням засобів пожежогасіння, маршрути виходу людей;
мікросхеми гірничих виробок шахти (додаються тільки до екземпляра, що зберігається в ДАРС /ДВГРС/) із нанесенням напрямку руху повітря, місць установлення телефонів і їх номерів, номерів телефонів диспетчера й головного інженера, довжини й кутів нахилу основних гірничих виробок. Кількість мікросхем визначають особи, що погоджують план ліквідації аварій;
схема вентиляції шахти у реверсивному режимі з вказівкою витрати повітря згідно з актом про проведення реверсування повітряного струменя;
схема підземної кабельної мережі, нанесенної на схематичний план гірничих виробок шахти;
протокол технічної наради при головному інженері шахти, складений відповідно до вимог п. 1.4 цієї Інструкції.
1.9. ПЛА складається з позицій. До однієї позиції включається одна чи декілька сполучених гірничих виробок, якщо щодо цих виробок дотримуються такі умови:
передбачається однаковий аварійний режим провітрювання;
застосовуються однакові заходи щодо порятунку людей;
збігаються маршрути руху гірничорятувальних відділень і порядок виконуваних ними робіт.
Допускається поєднувати випадки пожежі й вибуху в одній позиції, якщо дотримуються викладені вище умови.
Для кожної тупикової виробки на випадок пожежі (вибуху) розробляється окрема позиція.
Кожній позиції привласнюється номер, який наноситься на схему вентиляції (план гірничих робіт). Нумеруються позиції за напрямком руху вентиляційного струменя, починаючи з поверхні. Виробки, які входять до однієї позиції, на схемі вентиляції розфарбовуються одним кольором.
В оперативній частині плану ліквідації аварій позиції розташовуються в зростаючому порядку, причому номер кожної позиції повинен збігатися з відповідним номером сторінки оперативної частини.
1.10. Плани з відповідними додатками повинні знаходитися у гірничого диспетчера та у гірничорятувальному взводі, що обслуговує шахту.
На ділянках, на видних місцях у нарядних повинні бути вивішені правила поведінки (дій) працівників дільниці при аваріях і конкретні маршрути їх виходу відповідно до ПЛА.
До екземпляра плану, що знаходиться у гірничого диспетчера, повинні бути додані бланки спеціальних пропусків на спуск людей у шахту під час аварії. Список осіб і установ, які повинні повідомлятися й викликатися у разі аварії, повинен знаходитися на телефонній станції шахти.
1.11. Вивчення ПЛА посадовими особами шахти провадиться під керівництвом головного інженера після узгодження плану з ДАРС /ДВГРС/, при цьому вивчаються також "Обов’язки посадових осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дій” (додаток 3). Ознайомлення робітників із правилами поведінки у разі виникнення аварій й запасними виходами організує й несе відповідальність за своєчасне ознайомлення начальник дільниці. Ознайомлення проводиться під час влаштування робітника на шахту і надалі один раз у півріччя після узгодження плану з ДАРС /ДВГРС/, а також при його коригуванні в частині, що стосується даної дільниці.
Члени ВГК дільниць після кожного узгодження і затвердження плану ліквідації аварій повинні здійснити практичний прохід по гірничим виробкам до місць можливого виникнення аварій дільниць, на які вони залучаються відповідно до ПЛА. Практичний прохід по гірничих виробках організується головним інженером шахти, про що робиться запис у журналі інструктажу дільниці.
Ознайомлення працівників із запасними виходами проводиться шляхом безпосереднього їх проходу виробками від місця роботи до виходу на поверхню.
Після ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварії і запасними виходами працівники розписуються про це в Книзі інструктажу з безпеки робіт.
2. Основні вказівки щодо складання оперативної
частини плану ліквідації аварій
2.1. Позиції оперативної частини складаються для таких видів аварій:
ПРАЦІВНИКІВ ШАХТИ ПІД ЧАС АВАРІЙ
1. Усі працівники шахти повинні твердо знати правила поведінки в аварійних обставинах, місця, де розташовуються засоби протиаварійного захисту й саморятування, й уміти користуватися ними.
2. Люди, які знаходяться в шахті і помітили ознаки аварії, зобов’язані негайно повідомити про це гірничому диспетчерові або змінному керівнику робіт.
3. Раптова зміна напрямку вентиляційного струменя є сигналом до виходу на поверхню.
4. Усі працівники шахти зобов’язані твердо засвоїти наступні основні правила власної поведінки під час аварій.
4.1. Пожежа, вибух газу та (або) вугільного пилу
4.1.1. У разі виявлення диму необхідно негайно включитися до саморятувальника і рухатися за ходом вентиляційного струменя до ближчих виробок із свіжим струменем повітря, до запасних виходів. Зміна напряму вентиляційного струменя під час руху свідчить, що пожежа сталася в основних повітряподавальних виробках або надшахтних будівлях повітряподавальних виробок і зроблене загальношахтне реверсування вентиляційного струменя. У цьому випадку рух назустріч реверсованому свіжому струменю повітря, не відключаючись від саморятувальника, необхідно продовжувати до ствола (шурфу, штольні).
4.1.2. У разі виявлення вогнища пожежі, знаходячись із боку свіжого струменя повітря, необхідно включитися до саморятувальника (респіратора) і почати гасіння первинними засобами пожежегасіння. У разі горіння електропускової апаратури, силових кабелів необхідно відімкнути електроенергію на аварійні агрегати.
4.1.3. Під час пожежі у вибої тупикової виробки необхідно включитися до саморятувальника (респіратора) і почати гасіння первинними засобами. Якщо неможливо погасити пожежу наявними засобами, слід виходити з тупикової виробки на свіжий струмінь і вимкнути електроенергію та механізми. При цьому в шахтах, небезпечних за метаном, вентилятор місцевого провітрювання повинен працювати в нормальному режимі.
4.1.4. Під час пожежі в тупиковій виробці на деякій відстані від вибою, у якому знаходяться люди, необхідно взяти наявні засоби саморятування (саморятувальники, респіратори) і пожежегасіння; а у випадку появи диму включитися в них і слідувати до виходу з тупикової виробки, вжити всіх можливих заходів до переходу через вогнище і його гасіння. Якщо перейти через вогнище пожежі неможливо і погасити його не вдалося, необхідно відійти від вогнища, приготувати підручні матеріали для зведення перемичок (вентиляційні труби, дошки, обаполи, спецодяг, цвяхи). Як тільки подача повітря вентиляційним трубопроводом зупиниться, треба встановити якомога ближче до вогнища пожежі дві-три перемички, відійти до вибою і чекати приходу гірничорятівників, використовуючи засоби життєзабезпечення: стиснуте повітря, респіратори пункту ДГК, засоби групового захисту.
4.1.5. У разі виникнення вогнища пожежі у видатковому складі ВМ роздавальник повинен негайно сповістити про це гірничому диспетчеру, по можливості видалити ВМ від вогнища пожежі в безпечне місце і приступити до його ліквідації всіма наявними засобами пожежегасіння. Якщо неможливо ліквідувати пожежу, необхідно покинути склад, вийти до повітроподавального ствола і повідомити гірничого диспетчера. Необхідно виключити наявність і рух людей, не пов’язаних із ліквідацією аварії, в гірничих виробках, що примикають до складу ВМ..
4.2. Раптовий викид вугілля й газу, гірничий удар
4.2.1. Необхідно негайно включитися до ізолюючого саморятувальника, вийти найкоротшим вільний шляхом на свіжий струмінь й вимкнути напругу на електроапаратуру, яка знаходиться в зоні викиду.
4.2.2. Якщо в результаті аварії шляхи виходу перекриті, треба включитися до засобів саморятування (ізолюючі саморятувальники, респіратори пункту ДГК та ін.) і чекати приходу гірничорятівників.
4.2.3. Для запобігання вибуху забороняється користуватися перемикальними пристроями світильника (якщо світло погасло, світильник не вмикати!).
4.3. Обвалення
4.3.1. Люди, що захоплені обваленням, повинні вжити заходів для визволення потерпілих, що знаходяться під завалом, встановити характер обвалення й можливість безпечного виходу через купольну частину виробки. Якщо вихід неможливий, слід встановити додаткове кріплення й приступити до розбирання завалу.
У разі, коли це неможливо, чекати приходу гірничорятівників, подаючи сигнали кодом ударами по металевих (твердих) предметах: у разі обвалення в підготовчих виробках – рідкі удари відповідно до кількості людей, що знаходяться за обваленням.
У разі обвалення в лаві крутого падіння – перші удари – номер уступу, а потім із перервою – кількість у ньому людей.
4.3.2. У разі, коли захоплені обваленням люди знаходяться в тупиковій частині виробки, необхідно роз’єднати трубопровід стиснутого повітря (пожежний, пожежно-зрошувальний) й встановити в 5–10 м від вибою перемичку з підручних матеріалів для запобігання надходження метану; при цьому люди повинні знаходитися між перемичкою й завалом.
4.4. Затоплення водою, пульпою для замулювання тощо
При затопленні водою необхідно взяти саморятувальник і виходити на вищерозташований горизонт ближчими виробками або до ствола за ходом руху води (пульпи).
4.5. Загазування
Слід включитися до ізолюючого саморятувальника, вийти із загазованих виробок, вимкнути електроенергію і поставити знак, що забороняє вхід у виробки (захрестити виробку).
У разі надходження до гірничих виробок сильнодіючих отруйних речовин необхідно після виведення людей відключити ВМП, припинити подачу стиснутого повітря на аварійну дільницю.
Примітка. Для кожної дільниці повинні бути розроблені й вивішені у приміщенні нарядної правила поведінки людей залежно від виду й місця виникнення аварії.
При розробці таких правил необхідно використовувати Основні правила поведінки (дій) працівників шахти під час аварій.
Додаток 6
ТИПОВІ ВКАЗІВКИ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ
АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ
При виникненні аварійних ситуацій (загазування, раптова зупинка вентилятора головного провітрювання, загальношахтне відключення електроенергії, застрягання в стволі підйомних посудин з людьми, ураження електрострумом) необхідно:
1. У разі загазування (проникнення сильнодіючих отруйних речовин)
1.1. Припинити будь-які роботи й вивести людей із загазованої виробки у безпечне місце, заборонити рух людей й електровозів прилягаючими виробками з вихідним вентиляційним струменем.
1.2. Відключити електроенергію в загазовану виробку і на шляху вихідного з неї вентиляційного струменя.
1.3. Виставити з членів ДГК, посадових осіб пости в безпечних місцях для запобігання доступу людей до загазованої виробки та апаратури включення електроенергії.
1.4. Повідомити головного інженера шахти, начальнику ділянки, на якому відбулося загазування.
1.5. Провести розгазування відповідно до Інструкції з розгазування гірничих виробок, розслідуванню, обліку й попередженню загазувань.
У разі проникнення сильнодіючих отруйних речовин провітрювання й подачу стисненого повітря у виробку припинити після виводу людей.
1.6. За неможливість провітрювання загазованих виробок ці роботи виконуються гірничорятувальними підрозділами відповідно до заходів, розроблених в установленому порядку.
2. У разі раптової зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки
Перейти на резервний вентилятор, зафіксувати час зупинки вентилятора. Якщо неможливо включити резервний вентилятор:
2.1. На газових шахтах:
2.1.1. Припинити всі роботи на дільницях, вивести людей на свіжий струмінь, зняти напругу з електроустаткування.
2.1.2. Повідомити головного інженера, головного механіка, енергетика шахти, начальника ВТБ, направити чергових слюсарів ділянки ЕМВ в будівлю аварійної вентиляційної установки..
2.1.3. З’ясувати причину зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки. При неможливості включити вентилятор – викликати ДАРС /ДВГРС/.
2.1.4. Вивести по закінченні 30 хв. після раптової зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки всіх людей до повітроподавального ствола; за несправностях, що вимагають тривалого усунення, – вивести людей на поверхню, за винятком посадових осіб дільниці ВТБ, стволового, машиніста центрального водовідливу і чергового електрослюсаря (кліть тримати на горизонті їх перебування).
2.1.5. Забезпечити (за необхідності) роботу центрального водовідливу.
2.1.6. Вжити заходів із провітрювання виробок за рахунок природної тяги.
2.1.7. Зробити (після відновлення нормального провітрювання) виміри вмісту метану в місцях проведення робіт, біля електричних машин, апаратів і на відстані не менше як 20 м від місць їх установлення в усіх прилеглих виробках, включити ВМП і провітрити тупикові вибої.
2.1.8. Дати дозвіл на відновлення робіт після одержання інформації від осіб, що проводять контроль рудникової атмосфери, вмикання електропускової апаратури та ВМП. При виявленні загазування діяти відповідно до пункту 1 додатку 6 цієї Інструкції.
2.2. На негазових шахтах:
2.2.1 Припинити роботи в тупикових виробках, вивести людей на свіжий струмінь, зняти напругу з електроустаткування.
2.2.2. Повідомити головного інженера, головного механіка, енергетика шахти, начальника дільниці ВТБ, направити чергових слюсарів дільниці ЕМВ в будівлю аварійної вентиляційної установки.
2.2.3. З’ясувати причину зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки. За неможливість ввімкнути вентилятор викликати ДАРС /ДВГРС/.
2.2.4. По закінченні 30 хв. після раптової зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки припинити всі роботи в очисних вибоях і інших виробках, вивести людей на свіжий струмінь повітря, за тривалої зупинки вентилятора – до повітроподавального ствола або на поверхню.
2.2.5. Забезпечити, за необхідність, роботу центрального водовідливу.
2.2.6. Дозволити поновлення робіт після провітрювання й обстеження очисних і тупикових виробок.
1. У разі загальношахтного відключення електроенергії
3.1. Зафіксувати час відключення електроенергії.
3.2. Повідомити головного інженера, головного механіка, енергетика шахти, начальника дільниці ВТБ.
3.3. Зупинити будь-які роботи в шахті, відключити механізми і направити людей до повітроподавального ствола.
3.4. З’ясувати причину та орієнтований час відключення електроенергії, на підставі чого прийняти рішення про виведення людей із шахти.
3.5. Вжити заходів для провітрювання виробок за рахунок природної тяги.
3.6. У разі загрози підтоплення водою за рахунок природного припливу закрити герметичні двері в хідниках центрального водовідливу.
4. У випадку застрягання в стволі піднімальних клітей з людьми або обриву каната
4.1. У випадку застрягання кліті вибрати можливий напуск каната.
4.2. Повідомити про аварію ДАРС /ДВГРС/, головного інженера, головного механіка, головного енергетика, направити чергових слюсарів ЕМВ у приміщення аварійного підйому.
4.3. З’ясувати, якщо можливо, причину застрягання кліті, обриву каната.
4.4. За можливості роз’єднати барабани піднімальної машини, підняти неаварійну кліть на «нульову» площадку, укомплектувати її запобіжними поясами, матеріалом для спорудження тимчасового полку, опустити кліттю чергових слюсарів ЕМВ під керівництвом посадової особи до аварійної кліті, зафіксувати аварійну кліть, спорудити тимчасовий полок для виведення людей із застряглої кліті ходовим відділенням ствола або неаварійною кліттю.
4.5. Забезпечити зв’язок із людьми в застряглій кліті за допомогою апаратів дротового або високочастотного зв’язку ДАРС /ДВГРС/.
4.6. У разі аварій у зимовий час забезпечити захоплених аварією людей теплим одягом.
5. У разі припинення подачі тепла калориферними установками (при температурі навколишнього повітря мінус 15˚С і нижче)
5.1. Повідомити головного інженера, диспетчера, головного механіка, енергетика й начальника дільниці ВТБ шахти.
5.2. У приствольному дворі на струмені, що надходить, організувати контроль за температурою повітря. У разі зниження температури повітря нижче мінус 5˚С і якщо негативна температура буде зберігатися більш 30 хв., то, з урахуванням можливого часу усунення аварії, прийняти рішення про зупинення головної (допоміжної) вентиляційної установки або реверсування вентиляційного струменя.
5.3. У разі реверсування вентиляційного струменя або зупинки головної (допоміжної) вентиляційної установки вимкнути електроенергію в шахту за винятком водовідливу.
5.4. Зафіксувати час зупинки вентилятора.
5.5. Забезпечити роботу головного водовідливу.
5.6. Вивести людей на поверхню за винятком посадових осіб дільниці ВТБ, стволового, машиніста центрального водовідливу й чергового електрослюсаря (кліть тримати на горизонті їх перебування).
5.7. Організувати контроль за температурою у вентиляційних стволах (шурфах).
5.8. Якщо при провітрюванні шахти в реверсивному режимі створюється загроза заморожування вентиляційних стволів (шурфів) або яких-небудь механізмів, що забезпечують роботу шахти й безпеку персоналу, необхідно знову перейти до нормального режиму провітрювання. Надалі, з урахуванням зміни температури струменя повітря, що поступає й виходить, міняти вентиляційний режим до усунення аварії.
5.9. Після усунення аварій і відновлення нормального провітрювання провести виміри вмісту метану в місцях проведення робіт, біля електричних машин, апаратів і на відстані 20 м від місця їх встановлення в усіх прилеглих виробках, увімкнути ВМП і провітрити тупикові вибої.
5.10. Дати дозвіл на поновлення робіт після одержання інформації від осіб, що проводили контроль рудникової атмосфери, включення електропускової апаратури та ВМП. У разі виявлення загазування діяти відповідно до вимог Правил безпеки.
6. У випадку ураження електрострумом
6.1 Відключити електроенергію на дільницю.
6.2 Викликати ДАРС /ДВГРС/ і швидку допомогу.
6.3. Направити до місця знаходження потерпілих чергового фельдшера підземного медпункту, членів ДГК і посадових осіб із найближчих робочих місць для надання першої допомоги.
6.4. Виставити з числа працівників шахти пости біля електропускової апаратури для запобігання її включення й допущення до неї будь-кого до приходу спеціальної комісії.
6.5. Забезпечити готовність наявних засобів механізованого перевезення людей (пасажирські вагонетки, стрічкові конвеєри, підвісні канатні й монорейкові дороги, кліті) для негайної доставки відділень ДАРС /ДВГРС/ та реанімаційно-протишокової групи, а також для їх повернення на поверхню з потерпілими.
7. У разі нещасного випадку (травмування шматками обваленої породи, частинами механізмів, що рухаються, локомотивним транспортом та ін.)
7.1. Направити до місця нещасного випадку для надання першої допомоги:
чергового фельдшера підземного медпункту;
членів ДГК із найближчих робочих точок.
7.2. Викликати на шахту реанімаційно-протишокову групу ДАРС /ДВГРС/ та швидку допомогу.
7.3. Сповістити про нещасний випадок головного інженера шахти, заступника директора з охорони праці і начальника дільниці.
7.4. Забезпечити готовність засобів механізованого перевезення людей (пасажирські вагонетки, канатні й монорейкові дороги, кліті) для негайної доставки реанімаційно-протишокової групи та її повернення на поверхню з потерпілими.
Примітка. У залежності від конкретних гірничо-геологічних і технологічних особливостей шахти можливі й інші аварії, для яких необхідно доповнити ці рекомендації, наприклад, витік холодоносія в кондиціонерах, хлору в хлораторній, землетрус (у сейсмонебезпечних районах) тощо.
Неділя, 06.10.2024
