Перша допомога при опіку борщовиком

В останні роки на території України поширився бур’ян, так званий борщівник Сосновського. Росте він обабіч річок, доріг, лісів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки.
Борщівник — отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Листя і плоди борщівника багаті на ефірні масла. Дотик до рослин деяких видів цього роду може викликати подразнення та опік шкіри за рахунок того, що всі частини рослини містять фуранокумаріни - речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає, стикаючись зі шкірними покривами в ясні сонячні дні. Але, щоб отримати опік, достатньо і нетривалого та несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, забрудненої соком рослини. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Час прояву опіку - від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів і людина може просто не звернути на це уваги.
Борщівник також є контактним і дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже за п’ять метрів від рослини.
При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки.
Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражаються рот чи горло.

Перша допомога при опіку борщовиком:

• захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;
• промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;
• обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);
• обробити шкіру пантенолом або іншим засобом від опіків;
• невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись - потрібно звернутись до лікаря, щоб він розітнув їх у стерильних умовах;
• вийняти з листа алоє ложкою м'якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом;
• припарка з листків звичайного садового бур'яну — подорожника, промитого та пропареного дає протизапальний і антибактеріальний ефект;
• компрес з тканини, змоченої у холодному молоці заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з'ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є молочні жири;
• змочений водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладений до шкіри, що зудить, полегшує свербіж. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин;
• тепла ванна з додаванням декількох столових ложок дрібномелених вівсяних пластівців, або звичайного вівсяного борошна підсушує висип і запобігає його перетворенню в пухирі, що зудять. З ванни потрібно вибиратися обережно: намокла вівсянка дуже слизька.

У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей. До того ж розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення.

У пральній машині при помірній температурі необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівнику. Це убереже від поширювання висипу по всьому тілу.

Також необхідно обполоснути водою взуття, а взуття з тканини також варто випрати.

У боротьбі з борщівником дуже важливо не допускати дозрівання й розсіву насіння. Краще починати боротьбу навесні, коли рослина проростає. Ефективний спосіб боротьби - хімічний, за допомогою гербіцидів. Важливо дотримуватися рекомендацій, зазначених на упаковці, інакше ефекту не буде. Обробку слід проводити навесні при формуванні першої розетки листя або хоча б до цвітіння. У середині вегетації бур'ян спочатку скошують, а решту листя обробляють гербіцидом. Бажано ще й залити препарат в порожнисту трубку стебла. Багаторічні зарості краще обробити двічі. Другий раз - через 50 днів після першого. Якщо борщівник росте серед культурних рослин, слід захищати їх при обробці від попадання гербіциду.

З механічних способів боротьби - ефективна регулярна оранка ґрунту, поки рослини знаходяться у фазі 2-3 справжніх листочків. Для більшої ефективності ґрунт бажано зорати кілька разів протягом періоду вегетації, адже насіння може проростати і влітку.

А на повне очищення ділянки знадобиться кілька років. Скошування дозволить стримати темпи розростання рослини, але на цьому місці ще довго можуть сходити нові екземпляри. Не забувайте також, що сік від скошених рослин, якщо будете робити це вручну, може потрапити на шкіру. При боротьбі з борщівником важливо зрубати точку росту нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище, то на коренях залишиться кілька сплячих бруньок, і рослина знову проросте.

На невеликій ділянці ефективна в боротьбі з борщівником чорна плівка завтовшки не менше 100 мкм, якою навесні вкривають небажані рослини. По краях її притискають чимось важким або прикопують. Молоді пагони під плівкою гинуть. Вона повинна лежати не менше року.

Ефективно також спалювати парасольки з насінням в період їх дозрівання, але робити це треба обережно. Борються з борщівником і за допомогою оцтової есенції, якою поливають рослини. Можна також заливати її в порожнину стебла.

При роботі з борщівником слід захищати всі відкриті ділянки шкіри, а одяг має бути водонепрониким. Скошені рослини обов'язково спалюйте, оскільки в пагонах борщівника багато поживних речовин, завдяки яким у парасольках встигає дозріти насіння.