Одним із шляхів
забезпечення пожежної безпеки є створення добровільної пожежної охорони
в державі, формування суспільної свідомості і активної позиції громадян
у сфері пожежної безпеки, залучення їх до діяльності з попередження і
гасіння пожеж.
Досвід Європейських країн
свідчить, що добровільними пожежними формуваннями ліквідовується 30-40%
пожеж на початковій стадії, а в Україні – лише 3,5-4%.КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 липня 2013 р. № 564
Київ
Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони
Відповідно до частини четвертої статті 63 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок функціонування добровільної пожежної охорони, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 липня 2013 р. № 564
ПОРЯДОК
функціонування добровільної пожежної охорони
1. Добровільна пожежна охорона створюється з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння.
2. Для забезпечення функціонування добровільної пожежної охорони утворюються пожежно-рятувальні підрозділи:
за рішенням керівника суб’єкта господарювання - з числа його працівників;
за рішенням органу місцевого самоврядування - з числа жителів відповідного населеного пункту.
3. Порядок забезпечення діяльності пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони, права та обов’язки осіб, які є їх членами, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, що затверджується органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання, що їх утворили, за погодженням з територіальним органом ДСНС.
4. Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України, а також указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, цим Порядком, нормативно-правовими актами центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також рішеннями органу місцевого самоврядування та наказами керівника суб’єкта господарювання, що їх утворили.
5. Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони можуть утворюватися незалежно від підрозділів державної, відомчої чи місцевої пожежної охорони.
6. Основними завданнями пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони є забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них, гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
7. Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони відповідно до покладених на них завдань:
1) проводять заходи із запобігання виникненню пожеж;
2) здійснюють гасіння пожеж, проводять евакуацію людей та матеріальних цінностей, заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж, зокрема разом з підрозділами державної, відомчої та місцевої пожежної охорони;
3) проводять заходи для постійного підтримання своєї готовності;
4) інформують територіальний орган ДСНС про факти виникнення пожеж і порушення вимог щодо пожежної безпеки;
5) проводять серед працівників підприємств, установ, організацій та громадян роботу з дотримання правил пожежної безпеки, підбір осіб, які бажають стати членами пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони;
6) вносять керівникам суб’єктів господарювання та органам місцевого самоврядування, що їх утворили, пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки;
7) беруть участь у проведенні:
оглядів-конкурсів протипожежного стану;
разом з територіальними органами ДСНС, органами освіти, молодіжними організаціями заходів з утворення та організації роботи дружин юних пожежників;
разом з територіальними органами ДСНС перевірок протипожежного стану об’єктів;
8) здійснюють інші функції, передбачені актами законодавства.
8. Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони утворюються як:
пожежна дружина - підрозділ, забезпечений пожежними мотопомпами та/або первинними засобами для гасіння пожеж;
пожежна команда - підрозділ, забезпечений пожежними автомобілями або іншою необхідною технікою для гасіння пожеж.
9. Пожежні дружини (команди) поділяються на такі категорії:
1) пожежні дружини:
першої категорії, що забезпечуються пожежними мотопомпами та первинними засобами для гасіння пожеж;
другої категорії, що забезпечуються первинними засобами для гасіння пожеж;
2) пожежні команди:
першої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів, водіїв пожежних машин та караульних у пожежних депо;
другої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів та водіїв пожежних машин з перебуванням інших караульних за місцем роботи (навчання) або місцем проживання;
третьої категорії, що забезпечують цілодобове чергування диспетчерів з перебуванням інших караульних (у тому числі водіїв пожежних машин) за місцем роботи (навчання) або місцем проживання.
10. Пожежну дружину (команду) очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади відповідним органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання за пропозицією загальних зборів членів дружини (команди).
Начальник пожежної дружини (команди) має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади відповідним органом місцевого самоврядування, керівником суб’єкта господарювання за поданням начальника дружини (команди), погодженим із загальними зборами членів дружини (команди).
У разі відсутності начальника пожежної дружини (команди) його обов’язки виконує один із заступників начальника.
11. Начальник пожежної дружини (команди) здійснює керівництво її діяльністю та несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань.
12. Членом пожежної дружини (команди) на добровільних засадах може бути особа, яка досягла 21-річного віку і здатна за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки.
13. Залучати членів пожежної дружини (команди) та використовувати закріплену за нею пожежну техніку до виконання завдань, не передбачених цим Порядком, забороняється.
14. Протоколи про порушення вимог щодо пожежної безпеки складаються членами пожежної дружини (команди) в межах їх повноважень, передбачених
пунктом 10 частини другої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
15. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів суб’єктів господарювання, а також членських внесків, дотацій, прибутку від провадження господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
Приміщення, засоби зв’язку, пожежна техніка, інше майно, а також кошти, що в установленому порядку надходять від юридичних та фізичних осіб (благодійна допомога, членські внески, плата за надання послуг тощо) для забезпечення діяльності пожежної дружини (команди), підлягають обліку та використанню згідно із законодавством.
16. Члени пожежної дружини (команди) підлягають обов’язковому особистому страхуванню відповідно до
Закону України "Про страхування”.
17. Розмір та умови виплати винагороди членам пожежної дружини (команди) встановлюються відповідно до частини третьої
статті 126 Кодексу цивільного захисту України.
18. Контроль за діяльністю пожежної дружини (команди) здійснює відповідний орган місцевого самоврядування, керівник суб’єкта господарювання та територіальний орган ДСНС.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 липня 2013 р. № 564
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 136 "Про затвердження Положення про добровільну пожежну дружину (команду)” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 14, ст. 432).
2.
Пункт 21 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 657 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 55, ст. 2213).3.
Пункт 41 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 380 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 41, ст. 1477).