1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1. Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботах з легкозаймистими рідинами (ЛЗР) - ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутил ацетатом, толуолом, етиловим ефіром. Бона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності з виробництва продукції мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.

1.2. Роботи з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутилацетатом, толуолом, етиловим ефіром відносяться до робіт із шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.

1.3. Згідно із ст.11 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах, із шкідливими або небезпечними умовами праці.

1.4. До самостійного виконання робіт допускаються особи:

котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;

з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з вимогами правил поведінки при виникненні аварій і надання першої (долікарської) допомоги потерпілим від нещасних випадків;

котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право: працювати з токсичними легкозаймистими та вибухонебезпечними хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки, не нижчу П-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або IV-ої);

з котрими проведено вступний інструктаж та інструктаж і стажування на робочому місці Із записом у відповідному журналі.

Робітники, котрі виконують роботи з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутилацетатом, толуолом, етиловим ефіром, повинні:

знати та виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці (правил, стандартів, норм, положень, Інструкцій);

знати та виконувати вимоги правил поведінки з устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;

користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

виконувати вимоги i зобов'язання з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:

а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;

б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням;

в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;

проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, котрі його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст. 159 Кодексу Законів про працю України /КЗпПУ/);

повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника чи іншу посадову особу (ст. 159 КЗпПУ).

1.5. У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.

1.6. Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.

1.7. При виконанні робіт з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутил ацетатом, толуолом, етиловим ефіром можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:

а) фізичні:

ураження електричним струмом;

вибухонебезпека;

пожежонебезпека;

ураження від самозаймання речовин та їх парів у суміші з повітрям;

підвищення або зниження температури робочої зони;

б) хімічні:

токсична дія на організм людини; отруєння;

подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання); наркотична дія; проникнення через неушкоджену шкіру.

1.8 Для виконання робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці згідно із ст.8 Закону працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби Індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:

халат лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.103-83;

ковпак (шапочка, косинка) лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.011-89;

взуття шкіряне (тапочки) згідно з ГОСТ 12.4.137-2001;

рукавички гумові технічні згідно з ГОСТ 20010-93;

фартух з прогумованої тканини згідно з ГОСТ 12.4.029-76;

окуляри захисні герметичні згідно з ГОСТ 12.4.013-85 Е;

протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121 -83;

коробки фільтруючі відповідної марки "А" або "БКФ" згідно з ГОСТ 12.4.122-83;

мило туалетне згідно з ГОСТ 28546-90;

рушник із бавовняної тканини.

1.9 Робітники, котрі виконують роботу з легкозаймистими рідинами, повинні дотримуватися таких вимог санітарних норм та особистої гігієни:

виконувати роботу тільки в необхідних засобах індивідуального захисту;

утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;

їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених для цього місцях;

зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин), вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;

після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ та прополоскати ротову порожнину питною водою.

1.10 Робітники повинні дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежегасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

1.11 Речовини: ацетон, бензол, керосин, бензин, бутилацетат, толуол, етиловий ефір є добрими розчинниками та використовуються в промисловості для відмивання й знежирення різних деталей ї вузлів виробів, приладів напівпровідникового виробництва та приладобудування, а також для проведення аналізів інших речовин. Під час роботи з цими рідинами треба враховувати їх властивості та небезпечні чинники.

1.11.1 Ацетон (СНзСОСНз) ( ГОСТ 2768-84 Ацетон технический. Технические условия)

Ацетон - безбарвна легкозаймиста рідина, розчинна у воді з характерним різким запахом, легко випаровується при кімнатній температурі:

Летучість при кімнатній температурі - 711 мг/л

Густина при 20° С - 0,794 г/см3

Температура спалаху - мінус18°С

Температура кипіння - 56,24° С

Температура самозаймання - 465° С.

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус 20° С,

верхня - +6° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 2,2 %,

верхня - 13 %.

Ацетон - особливо вибухонебезпечна, легкозаймиста, токсична рідина. При сполученні з перекисом натрію або хромовим ангідридом займається в супроводі з вибухом.

Мінімальна вибухонебезпечна об'ємна доля кисню при розбавленні ацетоноповітряних сумішей: вуглекислим газом - 14,9 %, азотом - 11,9 %.

Категорія та група вибухонебезпечної суміші ацетону II А-Т.

Ацетон має наркотичну дію. При тривалому вдиханні його парів ацетон накопичується в організмі людини, вражає всі відділи нервової системи І спричиняє отруєння. Ацетон має слабо виявлену місцеву дію на шкіру, здатний проникати крізь непошкоджені шкірні покрови. Нетривале вдихання його парів викликає наркотичне сп'яніння.

Контроль концентрацій ацетону в повітрі робочої зони повинен проводитесь одним із методів:

утворення йодоформу при взаємодії ацетону з йодом у лужному середовищі та порівняння ступеня помутніння з стандартною шкалою;

за допомогою газоаналізатора типу УГ.

Періодичність проведення контролю виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

ГДК у повітрі робочої зони 200 мг/м3.

Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.2. Бензол (С6 Н6) ( ГОСТ 5955-75. Бензол. Технические условия)

Бензол - безбарвна легкозаймиста рідина з характерним ароматичним запахом, легко випаровується при кімнатній температурі:

Густина при 20° С - 0,879 г/см3

Температура спалаху - мінус 11° С

Температура кипіння - 80,1° С

Температура самозаймання - 540° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус14°С,

верхня - +13° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,4%,

верхня - 7,1 %.

Пари бензолу з повітрям утворюють вибухонебезпечні суміші. При отруєні парами бензолу спостерігаються головні болі, слабкість, запаморочення, а при тяжких випадках - провали пам'яті. ГДК парів у повітрі робочої зони 5 мг/м3. Клас небезпеки Ззгідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.3 Керосин освітлювальний (ОСТ 38.01407-86. Керосин осветительный. Технические условия)

Керосин - світлобура легкозаймиста рідина з характерним запахом.

Густинапри 20 °С - 0,834 г/см3

Температура спалаху - 57 °С

Температура кипІння - 200 °С

Температура самозаймання - 216 °С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - 35° С,

верхня - 75° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,4%,

верхня - 7,5 %.

Керосин є продуктом переробки нафти, має слабо виявлену місцеву дію на шкіру та слизові оболонки очей людини. Не має властивостей комуляції, не проникає крізь неушкоджену шкіру, не викликає підвищеної чутливості організму, не вражає внутрішні органи людини.

ГДК парів у повітрі робочої зони 300 мг/м

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.4 Бензини - розчинники:

1.11.4.1 (ТУ38.401-67-108-92. Нефрасы С2- 80/120 и СЗ-80/120. Технические условия)

Нефрас - безбарвна, легкозаймиста та вибухонебезпечна рідина з характерним запахом нафтопродукту. ВІн відноситься до легкозаймистих речовин першої категорії.

Густина при 20° С - 0,722 г/см

Температура спалаху - мінус17°С

Температура кипіння - + 80 °С

Температура самозаймання парів в повітрі - 270 °С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус 17° С,

верхня - +10° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,1 %,

- верхня - 5,4 %.

ГДК ларів у повітрі робочої зони 100 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.4.2 (ГОСТ 8505-80. Нефрас-С 50/170. Технические условия)

Нефрас - С 50/170 - прозора масляниста, легкозаймиста та вибухонебезпечна рідина з характерним запахом нафтопродукту.

Температура спалаху - мінус 39° С

Температура кипіння - +50° С

Температура самозаймання парів у повітрі - +435° С

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 0,82 %,

верхня - 5,9 %.

Нефрас-С 50/170 розкладається при температурі перегонки 45-200° С з утворенням токсичних речовин.

ГДК парів у повітрі робочої зони 300 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Нефраси випаровуються при кімнатній температурі. Попадання парів нефрасів у верхні дихальні шляхи може спричинити подразнення слизових оболонок, а при концентрації, вищій за ГДК - гостре отруєння. Нефраси мають місцеву дію на шкіру, можуть викликати гостре запалення та хронічні екземи.

1.11.5 Бутилацетат (СН3 СОО С4 Н9) (ГОСТ 22300-76. Эфиры этиловый и бутиловый уксусной кислоты. Технические условия)

Бутилацетат ще називають бутилетановат, оцтовобутиловий ефір. Бутилацетат - безбарвна легкозаймиста, вибухонебезпечна, прозора, токсична рідина, яка має характерний ароматичний запах і наркотично діє на людину. Бутилацетат мало розчинний у воді, але добре розчиняється етиловим спиртом і діетиловим ефіром у всіх співвідношеннях. За класифікацією вибухонебезпеки суміші бутилацетату з повітрям відноситься до категорії*2, група Т2.

Молекулярна маса - 116,16

Густина при 20 °С - 0,870 г/см3

Температура спалаху - 29° С

Температура кипіння - 126,1° С

Температура самозаймання парів у повітрі - 450° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - 13° С,

верхня - 48° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 2,27 %,

верхня - 14,7 %.

ГДК парів у повітрі робочої зони 200 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Пари бутилацетату мають сильну подразнюючу дію на слизові оболонки очей та верхні дихальні шляхи. Бутилацетат при контакт! зі шкірою людини може викликати дерматити та інші хвороби шкіри.

1.11.6 Толуол (С6Н5 СН3) (ГОСТ 14710-78 Е. Толуол нефтяной. Технические условия)

Толуол - безбарвна легкозаймиста, пожежо-вибухонебезпечна рідина з характерним запахом.

Густина при 20 °С - 0,866 г/см3

Температура спалаху - мінус 30° С

Температура кипіння - +110,6° С

Температура самозаймання парів в повітрі - 536° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - 0° С,

верхня - 30° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,3 %,

верхня - 6,7 %.

Толуол відноситься до числа токсичних продуктів. Пари толуолу при високих концентраціях діють наркотично, шкідливо впливають на нервову систему, спричиняють подразнюючу дію на шкіру та слизові оболонки очей людини.

ГДК парів у повітрі робочої зони 50 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.7 Етиловий ефір (С2 Н5 )2 О) (ТУ 7506804-97-90. Эфир этиловый технический. Технические условия)

Етиловий ефір - прозора, безбарвна, особливо небезпечна, легко­займиста рідина.

Густина при 20° С - 0,718 г/см3

Температура спалаху - мінус41°С

Температура кипіння - +110° С

Температура самозаймання парів в повітрі - 164° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус 45° С,

верхня -+13° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,25 %,

верхня - 6,7 %.

Розчинність у воді - 6,1 %

ГДК парів у повітрі робочої зони 300 мг/м .

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Етиловий ефір при денному освітленні розкладається на перекиси, які є причиною самозапалення рідини при кімнатній температурі.

При перевищенні ГДК можливі отруєння з ураженням життєво важливих органів.

Етиловий ефір має місцеву дію на шкіру, спричиняючи її почервоніння (запалення). Він має надзвичайно сильні наркотичні властивості.

1.12 Приміщення, в яких проводяться роботи з ЛЗР, повинні бути забезпечені:

припливно-витяжною вентиляцією, а устаткування - місцевою витяжною вентиляцією;

електрообладнанням та освітленням у вибухобезпечному виконанні.

1.13. У приміщеннях для збереження та використання ЛЗР не слід користуватися відкритим вогнем та інструментом, який дає при ударі іскру.

1.14. Під час роботи з ЛЗР та проведенні зливально-наливних операцій необхідно дотримуватись вимог правил захисту від статичної іскронебезпеки для виробництв хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості.

1.15. Обладнання, трубопроводи зливів повинні бути заземленими.

1.16. Місцева витяжна вентиляція має бути відокремленою від загальної вентиляції.

1.17. Згідно із ст.44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи необхідно:

2.1 Перевірити наявність технологічної карти (інструкції) на робочому місці.

2.2. Перевірити та одягти необхідні засоби індивідуального захисту.

2.3. Включити припливно-витяжну та витяжну вентиляцію обладнання за 20-30 хвилин до початку роботи. Включити витяжну вентиляцію на робочому місці.

2.4. Перевірити наявність тяги витяжної вентиляції обладнання та у витяжній шафі (скафандрі).

2.5. Впевнитися в наявності освітлення на робочому місці.

2.6. Перевірити справність обладнання, його герметичність.

2.7. Зробити зовнішній огляд обладнання та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.

2.8. Перевірити:

справність заземлення обладнання;

наявність засобів пожежегасіння;

склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої (долікарської) допомоги;

готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журналі підготовки обладнання.

2.8. Підготувати робоче місце, інструмент, оснащення, прилади.

2.9. Отримати та доставити на спеціальному візку необхідні для роботи ЛЗР. Перевезення ЛЗР у кількості до 20 л здійснювати в металевій герметично закритій тарі (бідонах), у товстостінній скляній тарі (бутлях), які повинні бути в плетених котиках або металевих обрешітках, а в малих кількостях (500-1000 см3) - у товстостінних скляних флаконах (для етилового ефіру, виготовлених Із затемненого скла).

2.10. Отримати допоміжні матеріали.

2.11 У разі відсутності якогось із засобів індивідуального захисту, виявлення несправностей або інших недоліків на робочому місці сповістити керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати лише після усунення всіх несправностей та недоліків.

3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Всі роботи із застосуванням ЛЗР необхідно виконувати тільки на герметичному обладнанні або у витяжних шафах (скафандрах), при працюючій загальнообмінній та місцевій витяжній вентиляції, користуючись засобами індивідуального захисту.

3.2. ЛЗР - розчинники, які використовуються при виконанні таких операцій:

промивка деталей;

знежирення деталей і вузлів;

проведення аналізів ЛЗР;

проведення аналізів інших речовин з використанням ЛЗР.

3.3. Під час роботи необхідно бути уважним, не відволікатися від роботи та не відвертати увагу інших.

3.4. Зберігати ЛЗР необхідно:

у товстостінному скляному посуді зі щільно притертими корками в темному місці;

у кількості, яка не перевищує змінну норму і в шафах або металевих ящиках із стінками та дном, викладеними незаймистим матеріалом, що обладнані витяжною вентиляцією;

далеко від джерел тепла та вогню.

3.5 Не зберігати ЛЗР у тарі без відповідної етикетки. На скляну тару повинна бути наклеєна етикетка з назвою „ЛЗР", її класифікацією,

указаною кількістю, написом „Отрута", „Вогненебезпечно" та зображенням символу (черепа та двох схрещених кісток).

3.6. При наповненні посудин ЛЗР залишати не менше 10 % об'єму вільним для запобігання розриву посудин від теплового розширення рідин.

3.7. Не допускати спільного зберігання ЛЗР з азотною і сірчаною кислотами, азотними і марганцевокислими солями, перекисом водню, металоїдами (хлор, бром). Етиловий ефір необхідно зберігати в холодному темному місці.

3.8. На шафах і ящиках повинен бути нанесений напис з вказівкою загальної кількості ЛЗР, які допустимо зберігати в цьому приміщенні.

3.9. ЛЗР з низькою температурою кипіння необхідно підігрівати і відганяти на водяній бані, що підігрівається електронагрівальними приладами із закритими елементами, ЛЗР з високою температурою кипіння - на масляній або парафіновій бані на тих же електронагрівальних приладах із закритими елементами.

3.10. При доливанні нових порцій у перегінний апарат необхідно спершу виключити електронагрівальний прилад і тільки через 30 хвилин проводити доливання.

3.11. При нагріванні ЛЗР у кількості понад 0,5 л необхідно під прилад ставити кювету достатньої ємності для уникнення розлиття рідини по столу та підлозі.

3.12. Для уникнення можливості забруднення підлоги й обладнання, переливання ЛЗР з однієї тари в іншу або в робочий посуд необхідно виконувати над металевим піддоном з бортами, не нижчими 5 см.

3.13. У разі розлиття ЛЗР забруднену ділянку засипати піском, зібрати лопаткою у відро та винести з приміщення в місце збору відходів. Забруднену ділянку (після видалення піску) промити водою.

3.14 Вивільнені від ЛЗР тару та оснащення, якими проводилася робота, необхідно промити проточною водою.

3.15 Зберігати вивільнену тару необхідно поза виробничим приміщенням.

3.16. У випадку травмування або різкого погіршення стану здоров'я припинити виконання роботи, про нещасний випадок повідомити керівника виробничої дільниці, надати першу (долікарську) допомогу та повідомити в медпункт.

3.17. Горизонтальне транспортування ЛЗР необхідно виконувати за допомогою спеціальних візків у дерев'яних чи вініпластових ящиках з поліетиленовими амортизаторами.

3.18. Вертикальне транспортування ЛЗР необхідно виконувати тільки у вантажному ліфті.

3.19. Паління можливе тільки в спеціально відведених місцях.

3.20 Повідомлення роботодавця про нещасний випадок проводити в установленому порядку.

3.20.1. Про кожен нещасний випадок свідок, робітник, котрий його виявив, або сам потерпілий повинен терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи Іншу посадову особу та вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.20.2. До прибуття комісії з розслідування необхідно забезпечити обстановку на робочому місці й устаткування в такому стані, у якому вони перебували на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників її не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Після закінчення роботи необхідно:

4.1 Вилити кожну використану ЛЗР у спеціально відведену для неї герметичну тару, яку в кінці зміни вивезти на місце збору відходів.

4.2 Закрити герметично посудини з невикористаними ЛЗР та поставити їх у місце зберігання.

4.3. Промити робоче місце струменем проточної води та протерти насухо серветкою. Прибирати робоче місце можна тільки після ретельного промивання водою. Зібрати брудний використаний матеріал (фільтри, серветки тощо) в поліетиленовий мішок і винести з приміщення на місце збору відходів.

4.4. Промити під струменем проточної води гумові рукавички. Не знімаючи рукавичок, змочити під струменем проточної води бязеву (полотняну) серветку та протерти нею фартух (цю операцію повторити декілька разів).

4.5. Відключити обладнання. Відключити витяжну вентиляцію через 20-30 хвилин після закінчення роботи.

4.6. Вимкнути освітлення на робочому місці.

4.7. Зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту та покласти їх у відведене для цього місце.

4.8 Вимити теплою водою з милом руки, вимити обличчя, прополоскати ротову порожнину питною водою.

4.9 При виявленні недоліків у роботі обладнання чи в засобах колективного чи індивідуального захисту повідомити про це безпосереднього керівника робіт чи посадову особу.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЩЯХ

5.1 До аварійних ситуацій відносяться:

розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту ЛЗР і парів у виробниче та навколишнє середовище;

відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, припливно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень, витяжну вентиляцію шаф (скафандрів);

обрив і коротке замикання струму в електрообладнанні.

пожежа;

попадання ЛЗР на відкриті ділянки шкіри, слизові оболонки;

інгаляційні отруєння.

5.2 У разі виникнення вищенаведених аварійних ситуацій необхідно вжити таких термінових заходів:

припинити виконання робіт;

відключити обладнання;

одягти протигаз;

вивести з приміщення людей;

сповістити про аварію керівника робіт та роботодавця;

у разі виникнення пожежі повідомити в пожежну охорону та почати пожежегасіння наявними засобами;

при виникненні нещасного випадку необхідно повідомити в медпункт і надати першу (долікарську) допомогу потерпілому.

5.3. У разі аварійного відключення вентиляції, розлиття великої кількості ЛЗР необхідно скористуватися протигазом фільтруючим з коробками марки „А" або „БКФ" згідно з ГОСТ 12.4.122-83.

5.4. Для гасіння пожежі необхідно застосовувати такі засоби при горінні ЛЗР:

ацетону - порошкові вогнегасники, пісок, кошму, воду, піну, об'ємне гасіння;

бензолу - вогнегасники типу ОХП 10, ОУ 5, ОВПУ-250;

керосину або бензину - дрібно розпилену воду, піну, об'ємне гасіння вуглекислим газом, сполуку СЖБ 3, 5 і перегріту пару;

бутилацетату - дрібно розпилену воду, хімічну піну, повітряно-механічну піну із вогнегасника, вуглекислий газ;

толуолу - дрібно розпилену воду, хімічну і повітряно-механІчну піну;

етилового ефіру - хімічну піну з інтенсивністю 0,8 дм /см .

5.5 Надання першої (долікарської) допомоги необхідно забезпечувати в установленому порядку.

5.5.1 При попаданні ЛЗР на шкіру необхідно забруднені місця добре промити теплою водою з милом і змастити маззю на основі вазеліну.

5.5.2. При подразненні слизової оболонки очей необхідно очі добре промити проточною водою та закапати 2-3 краплями 0,5 % розчину дикаіну.

5.5.3. При інгаляційному отруєнні парами ЛЗР необхідно потерпілого вивести на свіже повітря, забезпечити спокій, напоїти міцним солодким чаєм або 2-4 % розчином питної соди у великій кількості та викликати лікаря або швидку допомогу.

5.5.4. Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різноманітних ураженнях наводяться в інструкції про надання першої (долікарської) допомоги, що вивчається робітниками при проведенні інструктажів з охорони праці.

Додаток А (довідковий)

НОРМАТИВЫ ПОСИЛАННЯ