Взимку під час ожеледі громадяни внаслідок втрати рівноваги падають. На жаль, такі ситуації досить часто призводять до черепно-мозкових травм.

За клінічними формами черепно-мозкові травми поділяються на струс, забиття та стискання мозку.

Спочатку зупинимося на струсі. Що це таке? Це легка череп но-мозкова травма без видимих ушкоджень головного мозку. Патологію можна спостерігати лише мікроскопічно на клітинному та внутрішньоклітинному рівнях. Струс проявляється короткочасним порушенням свідомості на момент одержання травми. Тривалість порушення свідомості - від декількох секунд до декількох хвилин. Іноді потерпілий може лише відчувати короткочасне затемнення в очах, спалахи, мерехтіння. Часом потерпілого нудить, він блює. Після відновлення свідомості типовими є скарги на головний біль, запаморочення, слабкість, шум у вухах, приливи крові до обличчя, пітливісгь, порушення сну (як сонливість, так і безсоння). Відчувається біль під час руху очей. Віч посилюється від яскравого світла, двоїться в очах під час спроби читати.

Після отримання травми пацієнтові необхідний режим спокою в умовах стаціонару протягом 7-10 днів і наступних двох тижнів удома. Слід уникати фізичного та розумового навантаження, зокрема читання, перегляду телепередач. Протягом 6 місяців після струсу головного мозку людина має бути звільнена від тяжкої фізичної та напруженої розумової праці. Як бачимо, картина струсу головного мозку зовсім не схожа на пригодницькі романи та кінобойовики, де герої неодноразово втрачають свідомість, швидко опритомнюють і, наче нічого не сталося, продовжують боротьбу.

Ми живемо у реальному світі, наше життя - не кіно, а ми - не Вандами та Шварцнеггери.

Кілька слів про забиття. У разі забиття (контузії) головного мозку, на відміну від струсу, глибоко пошкоджується мозкова тканина, що значно погіршує стан хворого, призводить до небезпечних ускладнень. Навіть може стати причиною смерті травмованого.

Забиття - значно серйозніша травма, ніж струс, і може спричинити інвалідність як на фізичному, так і на психічному рівнях. Забиття головного мозку вимагає тривалого лікування у стаціонарі, а потім нагляду невропатолога в умовах поліклініки за місцем проживання.

Нерідко на тлі забиття головного мозку виникає його стиснення травматичним внутрішньочерепним крововиливом. Через травмування судин мозку кров виливаєгься у порожнину черепа, мозок стискується, порушуючи життєво важливі функції організму. Стискування збільшується поступово з накопиченням крові у порожнині черепа, тому дуже часто у людини буває так званий «світлий проміжок ». Після короткочасної втрати свідомості у момент одержання травми потерпілий опритомнює, зовнішньо нічим не нагадує важко травмованого, може бути злегка приголомшеним.

У цей час постраждалий ні на що не скаржиться, відмовляється від медичної допомоги. Проте його близьким необхідно знати, що він не може об’єктивно оцінювати свій стан. «Світлий проміжок» може тривати від кількох хвилин до кількох годин. Потім стан хворого різко погіршується. Посилюється головний біль, з’являється блювання, виникає втрата свідомості з наступним розвитком порушень з боку серцево-судинної системи.

Ось чому так важливо своєчасно поставити правильний діагноз. Оперативне втручання дозволяє зберегти хворому життя.

Потерпілі з черепно-шкіковими травмами потребують негайної госггітллізації. На ранній сгадії важко відрізнити струс від забою головного мозку та внутрішньочерепної гематоми. Важливо своєчасно провести спеціальні методи дослідження. Особливо важко встановити діагноз черепно-мозкової травми у діпилс*чсрсз те що у дитини складно визначиш сам факт втрати свідомості Отже, увага з боку батьків до травмованої дитини та своєчасне звернення за медичною допомогою дуже важливі. Дорослі мають знати, що у дітей молодшого віку кістки черепа дуже тонкі і практично не захищають головний мозоіснавіть у разі легкої травми голови. Після отримання дитиною 'іравми необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу, адже лише в умовах нейрохірургічного відділення можна поставиш правильний діагноз і призначити відповідне лікування та режим.

Чим раніше розпочнеться лікування, тим воно ефективніше сприятиме швидкому одужанню дитини та її подальшому нормальному фізичному і психічному розвитку.