"Золота година" (екстрена медична допомога)

"ЗОЛОТА ГОДИНА" медициних катастроф

В екстремальній ситуації рятує не тільки професіоналізм, але й час. Десятки років відомо про існування "золотої години" - часу, коли здоров'я людини, що потрапила в критичне положення, балансує на грані життя й смерті, і коли потерпілому можна зробити найбільш діючу допомогу.

Організм людини влаштований природою так, що максимальні компенсаторні функції при раптових і серйозних ушкодженнях, ефективно підтримують стабільний стан приблизно протягом 1 години.
Потім наступає період поступового виснаження запасів міцності й організм "виключає" менш потрібні ділянки тіла, прагнучи забезпечити залишками життєвих сил саму головну свою частину - мозок.
Саме протягом першої години після нещасного випадку - надання медичної допомоги найбільше ефективно й дозволяє мінімізувати розвиток небезпечних ускладнень. Через годину, зусиль для стабілізації стану прийде додавати набагато більше.

Для важко потерпілих фактор часу має безсумнівне значення. Якщо потерпілий доставляється в лікарню протягом першої години після одержання травми, то забезпечується найвищий рівень виживаності й значне зниження ризику ускладнень. Це час і називається "золотою годиною", що починається з моменту одержання травми, а не коли Ви починаєте надавати допомогу.

Чому б не навчитися заощаджувати час у процесі надання першої допомоги?
Будь-які дії на місці події в надзвичайних ситуаціях повинні носити характер порятунку життя, оскільки губляться дорогоцінні секунди й хвилини "золотої години" потерпілого через непогодженість дій навколишніх. Життя й доля конкретної людини багато в чому можуть залежати від грамотності й майстерності Ваших дій, оскільки Ви перший, хто надає йому медичну допомогу до прибуття служб порятунку.

Швидке надання допомоги не означає просто зупинити свою машину поруч із автобусом, що розбився, посадити потерпілого в салон і також швидко доставити його в найближчу лікарню. Ви зможете забезпечити максимальні шанси людини на виживання, якщо будете надавати першу медичну допомогу відповідно до заздалегідь продуманої тактики й послідовності дій.

ПЕРВИННИЙ І ВТОРИННИЙ ОГЛЯД

Первинний огляд потерпілого здійснюється для пошуку причини, що представляє безпосередню загрозу життю на момент огляду:

- порушення прохідності дихальних шляхів,
 - зовнішня кровотеча,
 - ознаки клінічної смерті.

Вторинний огляд (не більше 2-3 хвилин).
Оцінити стан постраждалого (у свідомості, без свідомості, пульс, частота дихання), перед початком надання допомоги й транспортуванням у лікарню.

- Оцінити величину зіниць і реакцію їх на світло.
- З'ясувати механізм травми.
- Визначити час, що пройшов з моменту травми або початку захворювання.

Запитати: що турбує в даний момент; що привело до травми або захворювання.
Оглянути, прослухати, поторкати "Від голови - до п'ят".
Установити попередній діагноз або провідна ознака ушкодження.
Діяти відповідно до навичок або по обставинах.

КОНСТАТАЦІЯ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ

Для встановлення факту клінічної смерті досить трьох ознак:
1. Втрата свідомості.
2. Відсутність дихання.
3. Відсутність пульсу на сонних артеріях.
Розширення зіниці є додатковою ознакою й не завжди швидко проявляється.
Первинний огляд.
Підтвердити три основних ознаки клінічної смерті.
Почати базову сердечно легеневу реанімацію (СЛР).
Фактор часу має вирішальне значення в досягненні позитивного результату СЛР.
Від моменту зупинки серця до початку базової СЛР повинно пройти не більше 2 хвилин.

ОЗНАКИ БІОЛОГІЧНОЇ СМЕРТІ

Факт настання біологічної смерті може встановлюватися по наявності достовірних ознак, а до їхньої появи - по сукупності ознак.
Достовірні ознаки біологічної смерті:
1. Трупні плями - починають формуватися через 2-4 години після зупинки серця.
2. Трупне задубіння - проявляється через 2-4 години після зупинки кровообігу, досягає максимуму до кінця першої доби й мимовільно проходить на 3-4 добу.

Сукупність ознак, що дозволяє констатувати біологічну смерть до появи достовірних ознак:
1. Відсутність серцевої діяльності (немає пульсу на сонних артеріях, тони серця не вислуховуються).
2. Час відсутності серцевої діяльності вірогідно встановлено більше 30 хвилин в умовах нормальної (кімнатної) температури навколишнього середовища.
3. Відсутність дихання.
4. Максимальне розширення зіниць і відсутність їхньої реакції на світло.
5. Відсутність рогівкового рефлексу.
6. Наявність темно-синіх плям у пологих частинах тіла.
Зазначені ознаки не є підставою для констатації біологічної смерті при їхньому виникненні в умовах глибокого охолодження (t°тіла + 32°С) або на тлі дії лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему.

НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ РЕАНІМАЦІЇ

Від правильності проведення початкових прийомів нерідко залежать результат реанімації й подальша доля потерпілого.
Три основні правила проведення базової СЛР позначаються англійськими заголовними буквами АВС, що означає:
 A - airways (повітряні шляхи) - забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів;
 B - breathing (дихання) - почати штучну вентиляцію легенів (ШВЛ);
 З - circulation (кровообіг) - почати закритий масаж серця.

Потерпілим без свідомості проводиться потрійний прийом Сафара:

 - Запобігає закупорці верхніх дихальних шляхів коренем язика.
- Забезпечує вільний подих.

Методика передбачає:
 1. Розгинання голови в шийному відділі хребта.
2. Висування нижньої щелепи вперед і нагору.
3. Відкриття рота.

При підозрі на травму шийного відділу хребта голову не можна розгинати.
Ротоглоточний повітровід ( S-Образна трубка):

1. Використовується у потерпілих із пригніченням свідомості для запобігання западання кореня язика.
2. Розмір повітроводу визначається відстанню від мочки вуха потерпілого до кута рота.
3. Перед введенням повітроводу перевірте ротову порожнину потерпілого на предмет наявності сторонніх предметів, вставної щелепи.
4. Візьміть повітровід у руки так, щоб вигин дивився кривизною долілиць, до язика, отвір повітроводу - нагору, до неба.
5. Увівши повітровід приблизно на половину довжини, поверніть його на 180° і просуньте вперед (фланцевий кінець притискається до губ потерпілого).

Якщо немає повітроводу:
Дорослим провадиться штучне дихання "Рот у рот" - затисніть ніс потерпілому й вдмухуйте повітря. Або "Рот у ніс" - при цьому закрийте потерпілому рот.
Дітям до року повітря вдувається одночасно й у рот і в ніс.

ЗАКРИТИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ

Потерпілий повинен лежати на твердій поверхні.
Підняти ноги постраждалому (забезпечується приплив крові до головного мозку).
Якщо людина перебуває на землі або на підлозі, переносити її не треба.

Устаньте збоку від потерпілого, покладіть основу долоні на нижню третину грудини, друга кисть кладеться поверх першої, так, щоб прямі руки й плечі перебували над грудьми потерпілого.
Різке натискання на грудину прямими руками з використанням маси тіла, приводить до стиску грудної клітки на 3-4 см і стисканню серця між грудиною й хребтом.
Закритий масаж серця необхідно проводити з достатньою, але не надлишковою силою (не зламайте потерпілому ребра).
Частота поштовхів повинна бути 80-100 у хвилину.

Ефективність базової СЛР зростає при дотриманні наступних правил:
1. Частота компресій - декомпресій приблизно 80 у хвилину.
2. Глибина стискання грудної клітки 3-4 см.
3. Зусилля компресії 40 - 50 кг.
4. Співвідношення часу компресії - декомпресії 1:1.

При проведенні зовнішнього масажу серця варто враховувати, що в осіб літнього віку еластичність грудної клітки знижена внаслідок вікового окостеніння реберних хрящів, тому при енергійному масажі й занадто сильному стисканні грудини може відбутися перелом ребер. Це ускладнення не є протипоказанням для продовження масажу серця, особливо при наявності ознак його ефективності.
Не треба при масажі розташовувати кисть руки над мечоподібним відростком грудини, тому що, різко надавлюючи на нього, можна поранити ліву частку печінки й інші органи, розташовані у верхньому відділі черевної порожнини.
Це є серйозним ускладненням реанімаційних заходів.

ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНІВ (ШВЛ)

Штучна вентиляція ефективна тільки у випадках відсутності механічних перешкод у верхніх дихальних шляхах і герметичності в надходженні повітря.
Відновіть прохідність дихальних шляхів.
При наявності сторонніх предметів, блювотних мас у глотці, гортані, видаліть їх.
Голова потерпілого закидається максимально назад, чим забезпечується вільний доступ повітря в трахею.
Устаньте збоку від потерпілого, одною рукою затисніть ніс, а іншою відкрийте рот, злегка надавлюючи на підборіддя потерпілого. Рот прикрити марлею, бинтом, (носовою хусткою).
Зробіть глибокий вдих, щільно притисніться губами до рота потерпілого й енергійно видихніть, потім відніміть губи від рота потерпілого й відведіть свою голову убік.

ШВЛ проводять у режимі, що забезпечує повільне й глибоке наповнення легенів. Об'єм повітря, що вдмухується, (на один вдих) близько 1 літра.
Штучний вдих добре контролюється. Спочатку вдмухування повітря проходить легко, однак у міру наповнення й розтягання легенів, опір зростає. При ефективному штучному диханні добре видно, як під час "вдиху" розширюється грудна клітка.

Ефективне штучне дихання, здійснюване разом з непрямим масажем серця, вимагає ритмічного повторення енергійних вдмухувань із частотою 12-15 в 1 хв, тобто один "вдих" на 4-5 стисків грудної клітки.
Варто чергувати ці маніпуляції, щоб вдмухування не збігалося з моментом стиску грудної клітки при масажі серця. У випадках збереженої самостійної роботи серця частоту штучних вдихів варто збільшити до 20-25 в 1 хв.
Застосування S-Образного повітроводу, що відводить язик й надгортанник вперед, значно полегшує проведення штучної вентиляції методом "рот у рот".
Аналогічно методу "рот у рот" провадиться дихання "рот у ніс", при цьому рот хворого закривають долонею або притискають нижню губу до верхньої пальцем.

ОЗНАКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СЛР

Ознаками ефективності проведених реанімаційних заходів є
 - зміна раніше розширених зіниць,
 - зменшення ціанозу (синюшності шкіри),
 - пульсація великих артерій (насамперед сонної) відповідно частоті масажу,
 - поява самостійних дихальних рухів.
Продовжувати масаж треба до моменту відновлення самостійних серцевих скорочень, що забезпечують достатній кровообіг. Показником будуть обумовлений на променевих артеріях пульс і підвищення систолічного артеріального тиску до 80- 90 мм рт. ст. Відсутність самостійної діяльності серця при безсумнівних ознаках ефективності проведеного масажу, є показанням до продовження непрямого масажу серця.

КРИТЕРІЇ ПРИПИНЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

Реанімація може бути припинена тільки в наступних випадках:
- якщо по ходу СЛР з'ясувалося, що вона хворому не показана;
- якщо при використанні всіх доступних методів СЛР не відзначено ознак ефективності протягом 30 хвилин;
- при наявності (виникненні) небезпеки для здоров'я тих, хто проводить реанімацію;
- при виникненні ситуації, що представляє загрозу для життя навколишніх.

Екстрена медична допомога при травматичних ушкодженнях на догоспітальному етапі. (ppt-презентація)
Автор: зав. курсом  медичного рятівництва та швидкої   допомоги кафедри екстреної та невідкладної медичної допомоги к.м.н.
Р.М. Ляхович
СКАЧАТЬ