НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні Затверджені Наказом МНС України від 19.10.2004 року № 126 / Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009
Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах. Дія цих Правил не застосовується до об’єктів площею до 300 кв.м, за винятком тих, які згідно з Порядком розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 N 1324 (із змінами), віднесені до суб’єктів господарювання із високим та середнім ступенями прийнятного ризику, перелік яких розміщується на офіційному сайті Державної інспекції техногенної безпеки України.
Яким документам регламентована необхідність встановлення табличок з назвою вулиці и номера будинку на будівлях? Каким документом регламентируются установка таблички с названием улицы, номера дома на зданиях?
ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення ДСТУ 3972-2000 Техника пожарная. Установки порошкового пожаротушения. Общие технические требования. Методы испытаний ДСТУ 4095-2002 Пожежна технiка. Установки газового пожежогасiння. Модулi та батарейне обладнання. Загальнi технiчнi вимоги. Методи випробовування (ISO 14520-1:2000, NEQ) ДСТУ 4466-1:2005 Системи газового пожежогасiння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ISO 14520-1:2000, MOD) ДСТУ 4466-8:2005 Системи газового пожежогасiння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 8. Вогнегасна речовина HCFC 125 (ISO 14520-8:2000, MOD) ДСТУ 4466-9:2005 Системи газового пожежогасiння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 9. Вогнегасна речовина HFC 227еа (ISO 14520-9:2000, MOD) ДСТУ 4469-3:2005 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасiння. Частина 3. Пристрої ручного запускання та зупинення. Загальні вимоги (EN 12094-3:2003, MOD) ДСТУ 4490:2005 Установки автоматичнi аерозольного пожежогасiння. Проектування, монтування та експлуатування. Технічні вимоги ДСТУ 4578:2006 Системи пожежогасiння дiоксидом вуглецю. Проектування та монтаж. Загальні вимоги ДСТУ Б А.2.4-3-95 (ГОСТ 21.408-93) Правила виконання робочої документації автоматизації технологічних процесів ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) Основнi вимоги до проектної i робочої документацiї ДСТУ EN 54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT) ДСТУ EN 54-2:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 2. Прилади приймально-контрольні пожежні (EN 54-2:1997, IDT) ДСТУ EN 54-3:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові (EN 54-3:2001, IDT) ДСТУ EN 54-4:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 4. Устатковання електроживлення (EN 54-4:1997, IDT) ДСТУ EN 54-5:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 5. Сповіщувачі пожежні теплові точкові (EN 54-5:2000, IDT) ДСТУ EN 54-7:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові
точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні(EN
54-7:2000, IDT) ДСТУ EN 54-10:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 10. Сповіщувачі пожежні полум’я точкові (EN 54-10:2002, IDT) ДСТУ EN 54-11:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 11. Сповіщувачі пожежні ручні (EN 54-11:2001, IDT) ДСТУ EN 54-12:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні пропущеного світла (EN 54-12:2002, IDT) ДСТУ EN 54-13:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 13. Вимоги щодо систем та оцінювання сумісності (EN 54-13:2001, IDT)
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ДСТУ Б В. 1.1-20:2007 Перекриття та покриття. Метод випробування на вогнестійкість Цей стандарт установлює метод випробування перекриттів та покриттів будинків на вогнестійкість за стандартним температурним режимом та/або за додатковими (альтернативними) температурними режимами згідно з ДСТУ Б В.1.1-4. Стандарт застосовують для визначення межі вогнестійкості перекриттів та покриттів. Стандарт застосовують для випробувань залізобетонних, дерев'яних та композитних перекриттів та покриттів, перекриттів та покриттів із заскленими елементами (наприклад, покриттів із вікнами верхнього світла), а також перекриттів та покриттів, в конструкції яких використовують підвісні стелі (рисунок А.1). Стандарт застосовують для випробувань перекриттів без порожнин або з порожнинами, що не вентилюються; покриттів без порожнин або з порожнинами, що вентилюються або не вентилюються. Стандарт придатний для цілей сертифікації.
ДБН В 1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва"
Вимоги ДБН В.1.1-7-2002 є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхньої форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України. Дотримуватися їх слід під час опрацювання проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення.
Порядок обліку пожеж та їх наслідків (НАПБ Б.07.020-2003) Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 726, від 20 квітня 2007 року N 648, від 2 квітня 2008 року N 293, від 3 вересня 2009 року N 944, від 20 жовтня 2011 року N 1109, від 18 липня 2012 року N 657, від 29 травня 2013 року N 380)
Цей Порядок визначає вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків і є обов'язковим для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Облік пожеж та їх наслідків здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж.
НАПБ Б.02.005-2003 Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 р. N 368
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 р. за N 1148/8469
Правила підключення електроустановок споживачів до спеціальної автоматики відключення навантаження (САВН)
Затверджені Мінпаливенерго України 29.07.2002 Наказ № 449 Зареєстровано в мінюсті України 15.08.2002 р.за N 667/6955.
Ці Правила визначають порядок підключення електроустановок споживачів до спеціальної автоматики відключення навантаження, порядок оперативного вирішення питань підвищення надійності роботи об'єднаної енергетичної системи України , а також окремих енергорайонів і вузлів навантаження. Правила визначають взаємодію Національної енергетичної компанії "Укренерго" , її структурних підрозділів (електроенергетичних систем), електропостачальних організацій, а також споживачів електричної енергії при розробленні і застосуванні САВН.
Не застосовується на території України,ГКД 34.35.511-98 Спеціальна автоматика відключення навантаження (САВН). Правила підключення електроустановок споживачів до САВН, затверджений міністерством енергетики України 11.09.1998
Правила пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004
затверджені Наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи N 128 від 18.02.2008
Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4-7) Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила) є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами. Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах. Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами улаштування електроустановок та ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки. Міністерства й відомства, виходячи зі специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти і видавати свої галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги. Галузеві правила мають бути узгоджені з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.
Этот Закон определяет правовые,
экономические, социальные и организационные основы деятельности,
связанной с объектами повышенной опасности, и направлен на защиту жизни
и здоровья людей и окружающей среды от вредного воздействия аварий на
этих объектах путем предотвращения их возникновения, ограничения
(локализации) развития и ликвидации последствий.
ЗАКОН
УКРАЇНИ
Про об'єкти
підвищеної небезпеки
Із змінами і
доповненнями, внесеними
Законом України
від 15 травня 2003 року N
762-IV
Цей Закон визначає правові,
економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з
об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей
та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх
виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.
НАПБ Б.02.003-2009 Типове положення про пожежно-технічну комісію
Затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20 травня 2009 року № 347 Про затвердження Типового положення про пожежно-технічну комісію, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 липня 2009 р. за № 658/16674 Замінює: наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 № 70 "Про затвердження Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та Типового положення про пожежно-технічну комісію"
Пожежно-технічні комісії можуть створюватися відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" на підприємствах (у тому числі сільськогосподарських), в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності з кількістю працівників 50 і більше осіб, а на об'єктах із високим ступенем прийнятного ризику - незалежно від кількості працівників. Метою створення ПТК є попередження пожеж і посилення протипожежного захисту підприємств, залучення до цієї роботи інженерно-технічних працівників, службовців, інших працівників. У виняткових випадках (за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду і державного нагляду за охороною праці) функції ПТК може виконувати комісія з охорони праці. На об'єктах із високим ступенем прийнятного ризику, промислових підприємствах (металургійних, машинобудівних, хімічних та інших), крім загальнооб'єктової, можуть створюватися цехові ПТК. ПТК створюється за рішенням трудового колективу підприємства. На підставі цього рішення наказом керівника підприємства затверджується персональний склад ПТК та порядок її роботи. ПТК в своїй діяльності повинна взаємодіяти і підтримувати постійні зв'язки з місцевим органом ДПН, профспілковими організаціями, комісією та службою з питань охорони праці підприємства.