При монолітно-каркасному будівництві виникає потреба у великій кількості бетонної суміші та транспортуванні Її на значні відстані. Сучасне будівництво використовує дві технологічні схеми доставки суміші: від заводів товарного бетону централізованого бетонного вузла та об'єктного бетонного вузла. При значних обсягах бетонних робіт друга схема вважається більш привабливою, оскільки дає змогу оперативно регулювати технологічні властивості суміші.
Суміш від заводів товарного бетону (централізованого бетонного вузла) до об'єкта будівництва транспортується автобетонозмішувачами, автобетоповозами, а в деяких випадках бункерами, завантаженими на кузови бортових автомобілів, або самоскидами. Основними технологічними вимогами до транспортування суміші є збереження її легкоукладальності та однорідності, оскільки з часом виникає розшаровування та тужавлення суміші

Дпя доставки суміші безпосередньо на місце її реалізації можуть використовуватись вантажопідйомні механізми, бетононасоси та стрічкові транспортери-бетоноуклодачі. Під час виконання бетонних робіт з інтенсивністю до 20 м на добу суміш доцільно переміщувати вантажопідіймальними кранами в спеціальних бункерах (баддях); за більшої інтенсивності — бетононасосами, які за конструкцією бувають поршневі або гвинтові, за призначенням — стаціонарні та мобільні (автобетононасоси). Автобетононасоси з розподільною стрілою, як правило, використовуються при зведенні підземної частини та перших поверхів будівлі, а стаціонарний бетононасос з переналагоджувальним бетоноводом — для подачі суміші на всю висоту будівлі.
Автор має на меті розглянути вимоги безпечної експлуатації автобетонозмішувачів.
Автобетонозмішувач (автоміксер) — найбільш ефективний засіб транспортування сумішей у міських умовах і на значні відстані. Доцільність перевезення суміші автобетонозмішувачем визначається допустимою тривалістю транспортування, видом транспортних засобів, середньою швидкістю руху, станом доріг та рухливістю суміші. Тривалість транспортування суміші не повинна перевищувати термін, необхідний для її тужавлення (наприклад, додаток Е ГОСТ 7473—94 визначає максимально допустиму тривалість транспортування готової до використання суміші автосамоскидами та авгобетонозмішувачами при температурах повітря від +20 до +30 °С). Автобетонозмішувач, крім доставки готової суміші, може забезпечувати по дорозі до місця реалізації приготування суміші із попередньо завантажених дозованих компонентів. У процесі перевезення існує можливість періодичного збудження суміші та обертання змішувального барабана, що дає можливість збільшити тривалість її транспортування. Дальність транспортування сухих су-мішей автобетонозмішувачами не обмежується (існують лише обмеження щодо вологості сухих компонентів, яка не повинна перевищувати 4%). Доставлену автобетонозмішувачем суміш розвантажують зворотним обертанням змішувального барабана через жолоб, що дає змогу подавати суміш на висоту до 3 м з поворотом на 180°. Значний кут нахилу змішувального барабана (80е) при розвантаженні і наявність віброзбуджувача забезпечує швидке розвантаження суміші без використання ручної праці.
Автобетонозмішувач не належить до будівельних машин, які підпадають під дію Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (НПАОП 0.00-1.09-04). Порядок експлуатації автобетонозмішувачів визначається чинними нормативно-правовими актами в контексті із загальними вимогами експлуатації будівельних машин і безпосередньо ГОСТ 27339—93 «Автобетоносмесители», який поширюється на автобетонозмішувачі, призначені для приймання дозованих компонентів суміші з наступним її при-готуванням (з осадкою конуса від 3 см і крупністю заповнювача до 70 мм) в дорозі та після прибуття на будівельний об'єкт, доставки готової суміші і вивантаження її споживачеві при температурі повітря від +40 °С до -40 *С. Цей стандарт не поширюється на автобетонозмішувачі спеціального призначення, комбіновані автобетонозмішувачі з бетононасосами, конвеєрами та іншим обладнанням. Порядок експлуатації автобетонозмішувача як будівельної машини встановлюється ГОСТ 12.3.033—84 «Строительные машины. Общие требования безопасности при эксплуатации», ГОСТ 25646—95 «Эксплуатация строительных машин. Общие требования» (п. 5.4 ГОСТ 27339—93), а також ДБН В.2.8-3-95 «Тех¬нічна експлуатація будівельних машин», ДБН В.2.8-9-98 «Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги», ДБН В.2.8-14-00 «Правила зберігання будівельної техніки». Перевага в питаннях експлуатації автобетонозмішувачів була надана ДБН.
Технологічне змішувальне обладнання автобетонозмішувача встановлюється на ходовій частині транспортного засобу. До складу технологічного обладнання входять: змішувальний барабан двоконусної («краплеподібної», «грушоподібної») форми із зубчастою передачею; завантажувальна воронка; розподільний поворотний жолоб; редуктор; водяний бак, розділений перегородкою на дві частини (одна призначена для подачі води в барабан, інша — для промивання барабана після вивантаження суміші) з водяним насосом; привід змішувального барабана (може бути відокремленим від при-вода транспортного засобу (гідравлічного) або з відбором потужності від привода транспортного засобу), на-вісна площадка для обслуговування завантажувальної воронки. Конструкція змішувального барабана забезпечує захист від дії атмосферних опадів і виплескування суміші під час перевезення. Для подачі суміші на місце укладання сучасні автобетонозмішувачі можуть комплектуватись розчинонасосами, стрічковими транспортерами-бетоноукладачами, а також забезпечуватись технікою для контролю якості суміші. Робоча місткість змішувального барабана сучасних автобетонозмішувачів становить 3—12 м3. Під час експлуатації автобетонозмішувача при мінусових температурах зовнішнього повітря повинні вживатись заходи щодо запобігання замерзанню робочої рідини або використовуватись незамерзаюча робоча рідина.
Розглянемо умови безпечної експлуатації автобетонозмішувачів
1.     До керування автобетонозмішувачем допускається особа, яка має професію «машиніст бетонозмішувача пересувного» (код професії 8333.2 за Класифікатором професій України ДК 003:2005), яка пройшла відповідний інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, медичний огляд, має допуск до роботи з автобетонозмішувачем та посвідчення водія на право керування базовим транспортним засобом (п. 1.3 ГОСТ 12.3.033—84).
2.     Власник автобетонозмішувача перед початком його експлуатації наказом визначає осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію машини, експлуатаційний (ремонтний) персонал (п. 6.7 ДБН В.2.8-9-98). Особа, відповідальна за технічний стан машини (як правило, механік), веде облік напрацювання машини з реєстрацією у відповідному журналі (наприклад, Журнал первинного поточного обліку напрацювання будівель¬них машин за формою додатку 10 ДБН В.2.8-3-95). У формуляр (паспорт) автобетонозмішувача заносяться відомості про закріпленого машиніста, обкатку, напрацювання машини, технічне обслуговування і ремонт, причому останні дві позиції заносяться щоквартально (пп. 6.7, 11.2 ДБН В.2.8-9-95).
3.     Передбачається щозмінний (перед початком роботи) огляд і технічне обслуговування автобетонозмішувача в порядку, визначеному його експлуатаційною документацією. Перед виїздом на лінію особа, відповідальна за випуск машин на лінію, контролює проходження передрейсових технічного огляду автобетонозмішувача та медогляду машиніста, видає машиністу подорожній (маршрутний) лист з відмітками про технічну справність базового транспортного засобу та виробниче завдання (маршрут).
4.     Перед завантаженням суміші випускний проріз бункера бетонного вузла повинен по вертикалі співпадати із завантажувальною воронкою автобетонозмішувача. Максимально допустима висота вільного падіння суміші під час видачі у ємкість не повинна перевищувати при використанні щільних заповнювачів — 2 м, пористих — 1,5 м (п. 6.3 ДБН А.3.1-8-96). Машиніст не повинен допускати перевезення суміші, обсяг якої перевищує допустиму вантажопідйомність змішувального барабана, та залишати в барабані суміш на термін її тужавлення. Не допускається перебування людей на приймальних площадках (естакадах) під час завантаження або вивантаження суміші, а також експлуатація автобетонозмішувачів за відсутності інвентарних захисних кожухів робочих органів, що рухаються або обертаються. Перед початком руху розподільний поворотний жолоб автобетонозмішувача надійно закріплюється спеціальним пристроєм.
5.     На об'єкті будівництва машиніст автобетонозмішувача керується вказівками відповідальної особи будівельної організації, а у разі виконання робіт в охоронних зонах отримує відповідний допуск і проходить цільовий інструктаж з питань охорони праці. До початку маневрування машиніст повинен подавати звуковий попереджувальний сигнал. Під час вивантаження суміші автобетонозмішувач встановлюється на передбачених для цього естакадах або непохилих площадках з твердим покриттям, де забезпечується вільний прохід шириною не менше ніж 1 м і передбачаються блокувальні пристрої для коліс. При переміщенні автобетонозмішувача біля виїмок (котлованів, канав, траншей тощо) машиніст повинен дотримуватись мінімально допустимих відстаней від основи виїмки до найближчої опори (колеса) автобетонозмішувача (див. табл. 3 СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве», НПАОП 45.2-7.02-80).
6.     На об'єкті будівництва машиніст повинен визначи¬тись з місцем зливання води після промивання змішувального барабана, яке виконується після закінчення вивантаження суміші. Роботи всередині змішувального барабана (наприклад, очищення поверхні барабана від залишків суміші) здійснюються при непрацюючому (надійно заблокованому) барабані з використанням електроінструменту напругою не вище 42 В. Для очищення верхньої внутрішньої поверхні барабана необхідно прокрутити його на половину обороту. Очищення розподільного поворотного жолоба та завантажувальної воронки здійснюється при нерухомому змішувальному барабані з навісної площадки.
7.     Можливість використання за призначенням та доцільності ремонту автобетонозмішувача визначається на підставі рішення комісії, очолюваної головним інженером (головним механіком), оформленого відповідним актом (п. 7.18 ДБН В.2.8-3-95; п.11.4 ДБН В.2.8-9-98).
8.     Періодичність технічного обслуговування та ремонту автобетонозмішувача визначається експлуатаційною документацією та графіками планово-попереджувально го ремонту. Таблиця 1.18 додатку 1 ДБН В.2.8 3 95 пе-редбачає нормативи періодичності технічного обслуговування та ремонту автобетонозмішувача: технічне обслуговування через 150 мотогодин, поточний ремонт — через 1200 мотогодин, капітальний ремонт — через 4800 мотогодин. Приймання автобетонозмішувача після технічного обслуговування та ремонту здійснюсь ся уповноваженою особою (механіком) зо участю мати ніста (п. 7.16 ДБН В.2.8-3-95). Результати зовнішнього огляду автобетонозмішувача, його випробування на холостому ходу та під навантаженням оформляються актом проведення технічного обслуговування, що підписують особи, які здають і приймають автобетонозмішувач, а також реєструються у відповідному журналі (наприклад. Журнал обліку технічних обслуговувань і ремонтів буді вольних машин за формою додатка 11 ДБН В.2.8-3-95).
9 Порядок випробування гідроприводу автобетонозмішувача визначається ДБН В.2.8-13-00 «Технічна
діагностика гідроприводу будівельних машин». Основним документом при діагностуванні гідроприводу будівельної машини є контрольно-діагностично карта, де фіксуються результати діагностування, надається висновок про необхідний обсяг і зміст робіт з технічного обслуговування і ремонту (додаток Е, п. 6.17 ДБН В.2.8 13- 00). Результати діагностування можуть бути підставою для уточнення обсягу робіт при проведенні планових технічних обслуговувань і ремонтів, а також визначення до цільності продовження експлуатації машини після закінчення терміну служби.
Дотримання нормативних вимог під час експлуатації, технічного обслуговування то ремонту автобетоиозмішувачів дасть змогу забезпечити їх технічно справний стан, надійність, економічність, екологічність та безпеку руху, то підвищить рівень безпеки експлуатації авто бетонозмішувачів і технолоіічних процесів, у яких нони використовуються.