БЕЗПЕЧНЕ ПРОВЕДЕННЯ СКЛАДСЬКИХ РОБІТ

Промислове виробництво неможливе без складування вантажів. Складські вантажно-розвантажувальні роботи можуть проводитись на стаціонарних і тимчасових місцях (майданчиках, приміщеннях), вручну та з використанням засобів механізації. Які відмінності існують у тих та інших складських роботах?

Вантажі можуть складуватися на складських майданчиках або у приміщеннях (складах, коморах) на стелажах і штабелями. Переміщення вантажів у технологічному процесі вагою понад 20 кг або на відстань понад 25 м повинно бути механізовано і виконуватися за допомогою підіймально-транспортних механізмів або засобів механізації (п. 3.3.2, п. 3.3.3 ГОСТ 12.3.020-80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности»).

У якості засобів механізації під час проведення складських вантажно-розвантажувальних робіт можуть використовуватися:

• засоби малої механізації (штабелеукладач, ручний візок із підіймальними пристроями);

• мобільні транспортно-підіймальні машини (автонавантажувач або електронавантажувач);

• машини долішнього транспорту: авто- або електрокара, електровізок);

• стаціонарні цехові вантажопідіймальні механізми (мостовий кран, кран-балка, тельфер, таль).

СКЛАДСЬКІ РОБОТИ НА СТАЦІОНАРНИХ МАЙДАНЧИКАХ

Вимоги щодо організації безпечного проведення складських вантажно-розвантажувальних робіт визначаються залежно від сфери проведення цих робіт, наприклад, «Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі» (НПАОП 63.12-1.03-96); «Правила охорони праці для об’єктів роздрібної торгівлі» (НПАОП 52.0-1.01-96); «Правила охорони праці для заготівельних складів і приймальних пунктів вторинної сировини» (НПАОП 55.0-1.14-98), «Правила техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах» (НПАОП 63.1-1.06-85).

Стаціонарні майданчики Роботи на стаціонарних вантажно-розвантажувальних майданчиках проводяться під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт та пожежну безпеку (як правило, інженерно-технічного працівника) відповідно до організаційно-технологічної документації:

• проекту виконання робіт;

• технологічної карти;

• технологічної схеми;

• карти-схеми розміщення вантажів із визначення проходів, проїздів, місць розвантаження та зон дії підіймально-транспортних машин. Майданчики відкритого складування улаштовуються на спланованих площадках, забезпечених відведенням поверхневих і зливових вод з ухилом 0,017-0,034 (1-2 ) у бік зливоприймачів.

Проходи на майданчиках відкритого складування повинні бути очищені від снігу, сміття, пилу та сторонніх речей, а у зимовий час - посипатися піском, шлаком або золою.

Майданчик повинен освітлюватися в темні години доби стаціонарним електричним освітленням та забезпечуватися протипожежними засобами відповідно до НАПБ А.01.001-2004. Вимоги щодо освітлення складських приміщень визначає розділ 4 ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», відповідно до якого використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається лише у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп, а для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп у складських приміщеннях не дозволяється. Відповідно до таблиці И.1 ДБН В.2.5-28-2006, нормована освітленість (на рівні підлоги) при загальному освітленні загальнопромислових приміщень і споруд складів зі стелажним зберіганням становить 150-200 Лк (прийом і видача вантажу; транспортно-розподільна система), для окремих складів та комор - 50-75 Лк. Проходи повинні освітлюватися таким чином, щоб освітленість була рівномірною без сліпучої дії на працюючих.

Рампи і платформи

Загальні вимоги щодо улаштування рамп (розділ 4 СНиП 2.11.01-85):

• вантажно-розвантажувальні рампи і платформи варто проектувати з урахуванням вимог захисту вантажів і навантажувально-розвантажувальних механізмів від атмосферних опадів;

• вантажно-розвантажувальні рампи і платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів;

• відмітка краю вантажно-розвантажувальної рампи для автомобільного транспорту з боку під’їзду автомобілів повинна бути рівною 1,2 м від рівня поверхні проїзної частини дороги чи вантажно-розвантажувального майданчика;

• поперечний ухил підлоги вантажно-розвантажувальних рамп і платформ варто приймати рівним 1 %;

• ширина пандусів для проїзду підлогових транспортних засобів повинна не менш ніж на 0,6 м перевищувати максимальну ширину навантаженого транспортного засобу;

• ухил пандусів варто приймати не більше 16% при розміщенні їх у закритих приміщеннях і не більше 10% при розміщенні зовні будинків. Висота вантажної платформи (рампи) для автотранспорту повинна бути 1,2 м від поверхні вантажно-розвантажувальної площадки, а для залізничного транспорту - 1,4 м від рівня головки рейок (п. 6.4.8 НПАОП 63.12-1.03-96).

Рампа з боку під’їзду автомобіля повинна бути обладнана відбійним брусом, що обмежує задній хід автомобіля, і відкидним (знімним) колесовідбійним брусом, що запобігає падінню навантажувача на вільних від транспорту ділянках рампи, при цьому розмір (переріз) колесовідбійно-го бруса на рампі повинен бути 150x150 мм (п. 6.4.7 НПАОП 63.12-1.03-96).

Ширина рампи визначається з урахуванням вантажообігу, а саме: при двосторонньому русі не менше 6 м (п. 6.4.5 НПАОП 63.12-1.03-96), при односторонньому русі - не менше 3,5 м. За наявності різниці рівня по вертикалі проїзної частини (наприклад, між рампою і залізничним вагоном) повинен використовуватися спеціальний пересувний місток (настил) відповідної міцності, надійного закріплення та з поверхнею, що виключає можливість ковзання коліс навантажувача. Спеціальний місток повинен мати ручки або інші ефективні засоби для його безпечного переміщення, забезпечуватися бортиками, що запобігають виходу навантажувача за межі містка (п. 14.1.5.2 ДСТУ ГОСТ 30871:2006).

Стелажі

Загальний порядок експлуатації та випробування стелажів визначає ГОСТ 16140-77 «Стеллажи сборно-разборньїе. Технические условия». Вимоги безпеки під час експлуатації стійкових, ялинкових, консольних стелажів для довгомірних вантажів та консольних вантажів під тару визначає ОСТ 22-1406-80 «ССБП. Стелажі стоякові ялинкові, консольні. Вимоги безпеки при експлуатації» (НПАОП 63.12-7.05-80).

Суб’єкт господарювання, який експлуатує стелажі, повинен призначити особу з числа інженерно-технічних працівників, відповідальну за утримання стелажів у справному стані; осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію стелажів та розробити інструкцію з охорони праці при роботі зі стелажним обладнанням.

Стелажі повинні улаштовуватисяь на рівній поверхні з твердим покриттям, що має ухил не більше 0,002-0,003. Для улаштування стелажів, що обслуговуються без використання підіймально-транспортними машинами, допускається використання площадок без твердого покриття, які повинні бути сплановані і мати ухил не менше 0,001 для відведення води.

Максимальна висота стелажів:

• при обслуговуванні їх з підлоги з ручним переміщенням вантажів має бути не більше 1,8 м;

• при обслуговуванні їх машинами, що керуються з підлоги, - не більше 6 м;

• із кабіни вантажопідіймального крана - не обмежена.

Стелажі повинні бути міцними, стійкими, кріпитися між собою та до несучих конструкцій будівлі. Конструкція стелажів і деталей їх кріплення повинна забезпечувати безпеку монтажних або ремонтних робіт. Елементи стелажів не повинні мати гострих кутів, кромок і поверхні з нерівностями. Металеві стелажі повинні мати захисне заземлення.

Вантажі не повинні виступати за габарити стелажів (довгомірні вантажі повинні звантажуватися на стелажі так, щоб кінці виступаючих кінців вантажів мали однакову довжину). Не допускається навантаження стелажів понад допустимого. У разі виявлення пошкодження елементів стелажа, необхідно зняти з нього навантаження (звільнити від дії вантажу), при цьому доцільно розвантажити також дві сусідні комірки стелажа (в кожну сторону від секції, де знаходиться пошкоджений елемент). Ремонт стелажів повинен здійснюватися лише на ненавантажених стелажах. Неправильне положення вантажу на стелажі повинно вирівнюватися лише їх повторним перекладанням.

Кожний стелаж повинен мати паспорт, інструкцію з монтажу й експлуатації. На помітному місці першої рами стелажів встановлюється табличка за ГОСТ 12971-67 «Таблички прямоугольные для машин и приборов. Размеры» або ГОСТ 12970-67 «Таблички круглые для машин и приборов. Размеры», що містить наступні дані:

• товарний знак виробника;

• тип стелажа;

• розмір комірки стелажа в плані;

• допустиме навантаження на комірку і секцію;

• дата випуску.

На табличці вимагається визначати термін чергового випробування стелажа.

Ширина проїзду між стелажами (при односторонньому русі) повинна бути не менше ширини навантаженого транспортного засобу плюс 0,6 м, а ширина проходу між стелажами - не менше 1 м. Розміри відступів стелажів повинні бути: від стін і пристінних колон - 80 см, від пристроїв електричного освітлення - 50 см, від приладів опалення -20 см (п. 6.5.33 НПАОП 63.12-1.03-96). Освітлення при стелажному способі зберігання улаштовується по осі проходів між стелажами. Складські приміщення, призначені для зберігання пожежонебезпеч-них матеріалів, зі стелажами висотою 5,5 м і більше повинні забезпечуватися автоматичними установками пожежогасіння.

Стелажі підлягають періодичному випробуванню 1 раз на 1 рік з оформленням результатів протоколом за ГОСТ 15.001-88 «Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения». Проведення випробування стелажів вимагає використання засобів створення навантаження на стелаж та вимірювання неперпендикулярності. До випробувань можуть залучатися атестовані випробувальні центри. Стелажі підлягають технічному опосвідченню перед початком експлуатації,
щорічно та після ремонту стелажів. Крім того, під час технічного опосвідчення перевіряють:

• цілісність маркування на стелажах;

• цілісність фундаментів і площадки під стелажами;

• цілісність болтів кріплення стелажів до фундаментів;

• наявність інструкцій в обслуговуючого персоналу;

• знання і виконання ними вимог безпеки під час експлуатації стелажів.

Результати технічного опосвідчення стелажа реєструються в журналі технічного опосвідчення стелажа за формою додатку НПАОП 63.12-7.05-80.

З метою підвищення ефективності проведення вантажно-розвантажувальних робіт у складських приміщеннях, рекомендується проводити кодування місць зберігання (стелажів, ярусів, комірок) та використовувати пристрої візуальної орієнтації, для чого на кожному стелажі (зі сторони центрального проходу) закріплюється табличка з номером стелажа і символом вантажу (товару). Номер секції і комірки наносяться фарбою безпосередньо на конструкцію стелажа, при цьому колір номеру повинен бути контрастним до кольору стелажа. Нумерацію стелажів доцільно проводити окремо за кожною складською секцією за годинниковою стрілкою, починаючи з транспортної рампи (п. 8.2.10 НПАОП 63.12-1.03-96).

ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

Ручне переміщення

Вага переміщуваних вручну вантажів працюючими не повинна перевищувати допустимі норми:

• оптимальні умови праці: для чоловіків - до 15 кг, жінок - до 5 кг;

• допустимі умови праці: чоловіки - до ЗО кг, жінки - до 7 кг.

• важкі (шкідливі) умови праці (код 3.1 і 3.2): чоловіки - від 35 кг, жінки - від 15 кг.

Ці норми встановлені у додатку 15 Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (затверджені наказом МОЗ України від 08.04.2014 року №248, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.05.2014 року №472/25249).

Робітники, які займаються переміщенням вантажів, підлягають медичному огляду в закладах охорони здоров’я один раз на рік (Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 року №246). Підлягають огляду робітники, які залучаються до:

• підняття і ручного переміщення вантажу (постійно більш двох разів на годину) маси вантажу більше 15 кг;

• підняття і переміщення вантажу при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) масою вантажу більше ЗО кг;

• підняття з робочої поверхні сумарної маси вантажу, що переміщується протягом кожної години зміни, більше 870 кг, а також з підняття з підлоги - більше 435 кг.

Ручні візки з піднімальними вилами

Вимоги безпечної експлуатації ручних візків визначаються документами «Візки з піднімальними вилами. Вимоги безпеки при експлуатації» (ОСТ 22-1457-81, НПАОП 63.1-7.21-81) та «Візки-штабелери підлогові. Вимоги безпеки при експлуатації» (ОСТ 22 1422-80, НПАОП 63.1-7.09-80).

Найпоширенішим механізмом, призначеним для переміщення вантажів на невеликі відстані вручну, є ручний гідравлічний візок, який на практиці називають «Рокла». Такі візки використовуються на горизонтальних майданчиках з твердим покриттям. Деякі правила роботи з візками:

• перед укладкою вантажів на підіймальну площадку візка варто попередньо перевірити справність гідравлічного домкрату холостим підніманням і опусканням площадки візка.

• розміщення вантажу на візку повинно бути таким, щоб запобігати зміщенню і падінню вантажу під час його переміщення;

• дрібні та сипучі вантажі переміщуються в тарі не вище її рівня;

• під час переміщення вантажу вниз по похилій підлозі робітник повинен знаходитися позаду візка;

• візки з піднімальними вилами повинні улаштовуватися таким чином, щоб унеможливити їх випадкове пошкодження під час використання, наїзду транспортних механізмів та дії інших засобів виробництва;

• газові балони варто переміщувати на спеціальних візках, конструкція яких захищає балони від струсів і ударів;

• зусилля на рукоятці під час переміщення візка з вантажем не повинно перевищувати:

• 12 кгс для візків вантажопідіймальністю 250 кгс;

• 25 кгс для візків вантажопідіймальністю 500 кгс;

• 40 кгс для візків вантажопідіймальністю 1250 кгс, а зусилля на рукоятці під час переміщення візка-штабелера не повинно перевищувати 20 кгс;

• висота переміщуваних вантажів візками вантажопідіймальністю 250 кгс не повинна перевищувати 0,9 м, а для візків вантажопідіймальністю до 1250 кгс - 1,2 м.

Візки з підіймальними вилами підлягають періодичним оглядам 1 раз на 12 місяців, під час якого перевіряють:

• цілісність маркування;

• цілісність та надійність різьбових з’єднань;

• щільність гідросистеми;

• правильність регулювання тяг;

• наявність документації та інструкцій.

Огляд проводить особа, відповідальна за утримання візків у справному стані, результати огляду реєструються в журналі періодичних оглядів візків з підіймальними вилами. У разі виявлення несправностей, що не забезпечують безпеку праці, візок повинен вилучатися з експлуатації.

Перевірка технічного стану візка зі статичним та динамічним випробуванням проводиться після його виготовлення або капітального ремонту із записом результатів у паспорт візка. Причому статичні випробування необхідно проводити навантаженням, що на 25% перевищує вантажопідйомність візка, вила з вантажем потрібно підняти на висоту 100 мм з наступною витримкою в такому положенні протягом 5 хв.

Динамічне випробування проводять вантажем, що на 10% перевищує вантажопідйомність візка. Під час динамічного випробування потрібно зробити повторний підйом і опускання вантажу, а також переміщувати візок по майданчику.
Переміщення вантажопідіймальним механізмом, що керується з підлоги

Вимоги безпечної експлуатації підіймальних механізмів визначають «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» (НПАОП 0.00-1.01-07).

До управління вантажопідіймальними кранами і машинами, що керуються з підлоги чи зі стаціонарного поста, можуть допускатися особи, які пройшли в установленому порядку медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Перелік осіб, які мають право залучатися до керування вантажопідіймальними механізмами з підлоги або зі стаціонарного пульту, повинен доводитися до працівників виробничих цехів або бути вивішений у виробничому цеху в місцях проведення робіт на помітному місці. Нормативні документи не забороняють включення до цього списку осіб, які не мають професійної кваліфікації, пов’язаної з експлуатацією вантажопідіймальних кранів (машиніста).

Підвішування на гак вантажопідіймального крана чи машини вантажу без попередньої обв’язки (вантаж, що має петлі, римболти, цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) або коли застосовуються напівавтоматичні вантажозахватні пристрої можуть виконувати інші працівники, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана чи машини (окрім вищезазначених випадків) виконують стропальники.

З метою запобігання несанкціонованому користуванню вантажопідіймальним механізмом апарат керування цим механізмом обладнується ключем маркою, допуск до якої повинна мати лише уповноважена до керування вантажопідіймальним механізмом особа. Підвішування апаратів для керування здійснюється на висоті від 1 м до 1,5 м від підлоги на сталевому тросику. Швидкість пересування кранів і талів, що керуються з підлоги (крім тих, що керуються по радіо), не повинна перевищувати 0,83 м/с, а вантажних візків - 0,53 м/с.

Відповідно до п. 7.3.26 НПАОП 0.00-1.01-07, огляд стропів проводиться перед видачею в роботу, а також під час експлуатації кожні 10 днів. Огляд стропи, що рідко використовується, проводиться перед кожною видачею в роботу. Результати огляду стропів та віднесення вантажозахватних пристроїв до таких, що рідко використовуються, реєструються працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, і обліковуються в журнал обліку і огляду такелажних засобів, механізмів і пристроїв. Виявлені під час огляду пошкоджені стропи повинні бракуватися та вилучатися з експлуатації. Норми бракування сталевих канатів наводяться в настанові з експлуатації вантажопідіймального механізму, а у разі відсутності, -в настанові відповідних норм бракування канатів проводиться відповідно до вимог додатку 10 «Норми бракування канатів вантажопідіймальних кранів і машин» вищезазначеного НПАОП.

ДОВІДКА

• Вимоги безпечної експлуатації навантажувачів визначають «Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів» (Н ПАОП о.оо-і .22-08), ДСТУ ГОСТ 30871:2006 «Транспорт долішній безрейковий. Вимоги безпеки».

• ДБН Б В.2.2-29:2011 поширюються на будівлі та приміщення, призначені для зберігання речовин, матеріалів, продукції та сировини, що не потребують особливих будівельних заходів для збереження заданих параметрів внутрішнього середовища. ДБН Б В.2.2-29:2011 не поширюються на проектування складських будівель і приміщень для зберігання сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, вибухових, радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин, горючих газів, негорючих газів в тарі під тиском 70 кПа (0,7 кгс/см2), нафти і нафтопродуктів, каучуку, целулоїду. горючих пластмас і кіноплівки, цементу, бавовни, борошна, комбікормів, хутра і хутряних виробів, сільськогосподарської продукції, а також на проектування будинків і приміщень для холодильників і зерносховищ.

• Нормативні вимоги щодо улаштування складських приміщень загальнопромислового призначення та їх елементів встановлюють СНиП 2.11.01-85 (1991) «Складские здания», ДБН Б В.2.2-29:2011 «Будівлі підприємств. Параметри».

• Загальний порядок зберігання технічних виробів залежно від кліматичного середовища регламентує розділ ю ГОСТ 15150-69 «Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды»

• Норми складування вантажів визначають галузевими нормативними документами, наприклад, будівельних матеріалів, конструкцій та засобів виробництва визначає ДБН Г.1.4-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві», затверджені наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07.07.1995 року №134: пожежонебезпечних вантажів - «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МНСУкраїни від 19.10.2004 року №126 (НАПБ А.оі.001-2004).

Рампа - це споруда, призначена для проведення вантажно-розвантажувальних робіт Рампа однією стороною примикає до стіни складу, іншою - розташовується вздовж залізничної колії (залізнична рампа) або автодороги (автомобільна рампа), Платформа - це спорудження аналогічного з рампою призначення На відміну від рампи платформа проектується двосторонньою: однією стороною розташовується уздовж залізничної колії, протилежною- /здовжавтодороги(п.41, примітка СНиП 2.11.01-85)

Стелаж - багатоярусний пристрій для зберігання штучних вантажів (ГОСТ 18338-73 «Тара производственная и стеллажи. Термины и определения»)

Журнал періодичних оглядів візків з підіймальними вилами

Назва підприємства, підрозділу

МИКОЛА ФЕДОРЕНКО, ЕКСПЕРТ «ПБ», ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР З ОХОРОНИ ПРАЦІ ВІДДІЛУ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ТА ОБЛІКУ ТРАВМАТИЗМУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГІРПРОМ-НАГЛЯДУ ПО КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТА КИЄВУ