Безпечні умови праці державних службовців на робочих місцях, обладнаних комп’ютерною технікою - Література з питань охорони праці - Підручники та інша література - Охорона праці та пожежнаа безпека

Небезпечні та шкідливі фактори, які діють на користувача ПК. Причини відхилень в здоров’ї користувача ПК

Застосування комп’ютера, як свідчать медики-гігієністи України та інших країн світу тягне за собою ряд небезпек для здоров’я користувачів.
На думку багатьох вчених найбільш уразливими при роботі з ВДТ ПК є нервова, імунна, зорова, ендокринна, опорно-рухова та репродуктивна системи користувачів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Директиви Європейського союзу, Міжнародні стандарти ISO-9241 відносять комп’ютеризовані робочі місця до категорії небезпечних для стану здоров’я людини. У Німеччині робота на ПК віднесена до 10 найнебезпечніших професій для здоров’я людини.
Небезпечні та шкідливі фактори, що діють на користувача комп’ютера в процесі роботи наведені на схемі 1.
Дія цих небезпечних та шкідливих факторів призводить до порушення здоров’я. Причини відхилень в здоров’ї користувача ПК наведені на схемі 2.

Робота користувачів ПК ДСЗ протікає в умовах нервово-емоційних, психофізичних, розумових, тривалих статичних, підвищених зорових навантажень, обмеженої рухової активності, що призводить до гострої перевтоми, нервових розладів.
Психо-фізіологічні та емоційні перенапруження, втома користувачів ПК ДСЗ можуть призвести до помилок в комп’ютеризованих системах, і як наслідок – до значних економічних втрат, до інших небажаних наслідків (професійні та професійно-зумовленні захворювання), що також пов’язано зі значними соціальними та економічними втратами.
Трудова діяльність працівників ДСЗ пов’язана не тільки з роботою на ПК (отримання, введення в комп’ютер, аналіз, переробка в короткі терміни великої кількості інформації пов’язаної з людськими долями), а й з постійним контактом з широким колом людей різних соціальних станів, віку та різноспрямованих мотивацій до дій, з прийняттям відповідальних рішень. Від професіоналізму, чуйності і наполегливості персоналу ДСЗ залежать рівень задоволення громадян діяльністю влади, соціальна стабільність у суспільстві, моральне і матеріальне благополуччя співвітчизників.
Така робота підвищує небезпеку впливу на працівників ДСЗ людського чинника.

Вплив електромагнітних випромінювань ПК на здоров’я користувачів та захист від них

Дисплей ПК на електронно-променевій трубці є джерелом електромагнітних випромінювань, які включають: радіочастотне, рентгенівське, ультрафіолетове, видиме і інфрачервоне. Розглянемо радіочастотне електромагнітне випромінювання, як таке, що найбільш суттєво впливає на стан здоров’я користувача ПК.
Радіочастотне випромінювання створюване персональним комп’ютером має складний спектральний склад в діапазоні частот від 0Гц до 1000МГц.
Електромагнітне випромінювання має електричну (Е) і магнітну (Н) складові і їх оцінка проводиться окремо.
Напруженість електричного поля (Е) у системі СІ вимірюється у вольтах на м (В/м).
Напруженість магнітного поля (Н) вимірюється в нанотеслах (нТл).
Основним джерелом електромагнітного випромінювання ВДТ є електронно-променева трубка (ЕПТ), вузли розгорток, імпульсне джерело живлення, відеопідсилювач.
Портативний комп’ютер типу Notebook з монітором на рідких кристалах (РК-монітор) в режимі електроживлення від електромережі випромінює електричну складову змінного електромагнітного поля, яка мало відрізняється по інтенсивності від ПК з монітором на електронно-променевій трубці. За іншими даними, в РК-моніторах електромагнітне випромінювання на 70% менше ніж у моніторах на ЕПТ.
Вченими встановлено, що електромагнітні поля навколо комп’ютера (особливо низькочастотні) негативно впливають на людину.
Ряд вчених відмічають, що електромагнітні випромінювання комп’ютера виходять за граничні норми, мають складну форму розподілу і в ряді випадків можуть призвести до небезпеки опромінення сусідів по робочому приміщенні аніж користувача цього ПК.
Окрім цього, якщо в приміщенні експлуатується не один, а більше комп’ютерів, то потрібно враховувати, що на користувача одного комп’ютера можуть діяти випромінювання від інших комп’ютерів (бічних і задньої стінки комп’ютера).
Електромагнітне поле діє більше в сторону бокових стінок і особливо ззаду монітора ніж перед екраном.
Бокові і задня частина монітора не обладнані захистом від електромагнітного випромінювання. Правда, на сьогоднішній день, є монітори корпус яких виготовлений з композитних матеріалів з застосуванням металевих включень. При цьому наповнювачі із алюмінію і нержавіючої сталі є більш кращими з точки зору ефективності екранування електромагнітного випромінювання.
На рівень електромагнітного випромінювання в приміщенні з ПК впливає також і зроблена без урахування вимог, особливо в будинках старої забудови, електрична розводка.
В зв’язку з цим виникає необхідність замірів фонових електромагнітних випромінювань в цих приміщеннях.
В робочих приміщеннях інформаційно-обчислювальних центрів, комп’ютерних класів може бути відсутнє загальне заземлення і третій контакт вилки. В цьому випадку ПК опиниться "завислим” в повітрі, що збільшує рівень електромагнітних випромінювань. Крім ПК, низькочастотні поля випромінюються і електроприладами, і люмінесцентними лампами, і джгутами кабелів, які часто-густо обплітають робочі місця користувачів.
Таким чином, не нормоване розташування ПК, інших електроприладів, кабелів і електропроводка можуть створити в приміщенні електромагнітний фон небезпечний для здоров’я працюючих.
Дослідження вітчизняних і закордонних вчених виявили, що небезпека впливу електромагнітних хвиль, особливо низькочастотних, на організм людини не зменшується при зниженні інтенсивності їх випромінювання.
При цьому встановлено, що якраз при малих інтенсивностях чи на конкретних частотах вони найбільш негативно впливають на організм людей. Російськими вченими виявлено, що електромагнітні випромінювання низької інтенсивності в поєднанні з іншим впливом персональних комп’ютерів, чинять різнонаправлену негативну дію на здоров’я користувача. В першу чергу уражаються центральна нервова система, поновлюючі клітини статевої і імунної системи.
Найбільш чуттєвою до дії електромагнітних випромінювань (ЕМВ) є центральна нервова система, тому що вона реагує на інтенсивності, що лежать на кілька порядків нижче чутливості інших органів і тканин.
Вплив електромагнітного випромінювання на нервову систему проявляється в тому, що послаблюється пам’ять, сприймання інформації, виникає безсоння, депресія та головні болі, паморочиться голова, навалюється "безпричинна” втома.
Науковці вважають, що випромінювання ПК співпадає з частотою сигналів, які посилають одне одному клітини нашого організму. Клітини виконують найрізноманітніші завдання: передача нервових імпульсів і обробка інформації, транспортування кисню та поживних речовин, синтезу й виділення різних сполук, скорочення м’язових волокон. Таким чином, в найінтимніші механізми внутрішнього спілкування організму людини втручаються штучні посторонні чинники. В результаті цього руйнується інформаційно-керуюча система організму, збивається ритм роботи і, як наслідок, запускаються патологічні процеси.
Електромагнітне випромінювання ослаблює імунну систему, розбалансовує ендокринну та статеві системи, що призводить до передчасного старіння.
Особливо небезпечні випромінювання моніторів ПК для вагітних жінок. Ризик появи дітей з уродженими хибами збільшується в 25 раз, в 3,5 рази вища імовірність викидів.
Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає роботу з ПК як фактор постійно діючого стресу. Шкідливі для користування не тільки дисплеї старих зразків, але й портативні з РК-екранами. Останні особливо небезпечні тим, що наприклад, ноутбук користувач може брати на коліна.
Комп’ютери випуску до 1995 р., за іншими даними – до 1997р., за результатами досліджень проведених у Швеції і Німеччині не відповідають міжнародним стандартам безпеки.
За результатами атестації робочих місць користувачів ПЕОМ в одній із установ АР Крим, умови праці цих користувачів були віднесені комісією до шкідливих. Перевищення нормативних вимог було встановлено відносно рівнів напруженості електромагнітного поля (за електричною та магнітною складовою). В зв’язку з цим, Головний державний експерт з умов праці Міністерства праці та соціальної політики С.Рябоконь наголосив, що таке порушення Державних санітарно-гігієнічних норм і правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (ст.ст.45, 46, 49).
Безумовно, на кожен комп’ютер повинен бути сертифікат на відповідність його безпеці. Разом з цим, необхідний постійний контроль за характеристиками випромінювання ПК, якими укомплектовані робочі місця користувачів.
Питання впливу електромагнітного випромінювання різних частот на здоров’я людини, що приводить до багатьох захворювань, вивчено ще недостатньо.
Вчені України в області біоенерготехнологій стверджують, що електромагнітне випромінювання має у своєму складі чинник, який ідентифікували як торсіонні поля і, що торсіонні поля супроводжують будь-яке електромагнітне випромінювання, і є його інформаційними компонентами. Вони вважають, що ці торсіонні поля негативно впливають на організм людини і від них сучасний захисний екран монітора не захистить. Для захисту від дії цих торсіонних полів пропонуються прилади захисту "ФОРПОСТ -1”, "SCATUM” ("ЩИТ”).
Таким чином, для захисту користувачів ПК з ВДТ на ЕПТ від електромагнітних випромінювань слід дотримуватися слідуючого:
    на робочому місці має бути перевірений ПК з ВДТ, який відповідає вимогам стосовно захисту від електромагнітних випромінювань (ТСО’99 і ТСО’03); якісний ПК з RК-монітором теж повинен мати сертифікат ТСО’03 (мал.3);
    якщо в приміщенні знаходиться декілька ПК, то відстані між ними та їх розміщення повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98 і ДНАОП 0.00-1.31-99;
    використовувати на робочому столі користувача ПК прилади захисту від ЕМВ типу "ФОРПОСТ-1”, "SCATUM” ("ЩИТ”) (мал.4);
    правильно підключати всі складові (пристрої) ПК до електромережі;
    дотримуватися режиму праці та відпочинку.

Використання пристрою "SCATUM” ("ЩИТ”) допускає два варіанти його установки при експлуатації.

1. Установка пристрою перед екраном комп'ютера по центру на відстані 5...15 см від екрана.

Через 4...5 секунд після фіксації пристрою завершуються процеси поляризації простору і нейтралізації випромінювань.
Ефективність біологічного захисту 95-99%.

2. Установка пристрою на задній стінці корпуса монітора комп'ютера по центру екрана за допомогою клейкої основи на корпусі пристрою. Ефективність біологічного захисту 95-113%.

Значення ефективності біологічного захисту більше 100% пов'язано з утворенням перед екраном захисної польової області з правою поляризацією завбільшки 150...200 мм, яка забезпечує позитивний вплив на організм людини.
Пристрій "ФОРПОСТ-1” встановлюється горизонтально на робочому столі між монітором ПК і користувачем посередині екрана. Розробники стверджують, що за рахунок відхилення, розсіювання і взаємонейтралізації шкідливого інформаційного (торсіонного) випромінювання створюється біобезпечна зона навкруги користувача ПК площею до 2,5м2. Причому зона нейтралізації негативного торсіонного випромінювання за монітором досягає 10-15 см. Схема дії торсіонного поля до установки "пристрою” "ФОРПОСТ-1” і після його встановлення показана на мал.4.

Мал. 4. Схема дії торсіонного поля до і після встановлення захисного пристрою "ФОРПОСТ-1”

Розетки електромережі повинні знаходитися з тильної сторони пристроїв ПК (монітора, системного блоку і ін.). Сполучні кабелі повинні проходити якомога далі від робочого крісла користувача, компактно.

Вплив електростатичного поля ПК та захист від статичної електрики

Електростатичне поле – це поле, що створюється нерухомими електронними зарядами. Електростатичне поле – це частинний випадок електромагнітного поля, за допомогою якого відбувається взаємодія між будь-якими зарядами.
Електростатичне поле, яке створюють монітори на електронно-променевій трубці негативно впливає на здоров’я користувачів комп’ютерів. Довготривале перебування користувача в електростатичному полі, що перевищує допустимі рівні може негативно вплинути на самопочуття, нервову і судинну системи. Воно може бути причиною бронхо-легеневих та шкіряних захворювань.
Накопичена статична електрика, зокрема, на екрані монітора притягує пил, бруд та інші частини присутні в повітрі. Причому електризується не тільки екран, а і повітря на робочому місці, а також одяг користувача, якщо він з синтетичного та шерстяного матеріалу. Не рекомендується торкатися екрана руками й знімати на себе електричні заряди.
Заходи захисту від статичної електрики:
    кілька разів на протязі робочого дня мити руки і обличчя водою, а після закінчення роботи вимити руки й лице з милом;
    щоденно протирати екран монітора, клавіатуру, пристрій "миша”, а якщо є приекранний фільтр то і його антистатичною серветкою;
    щоденно в приміщенні з ПК проводити вологе прибирання;
    установити нейтралізатори статичної електрики;
    підтримувати у приміщенні вологість повітря зазначену в нормативних документах;
    виконати у відповідності з ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів” заземлення ВДТ;
    користувачу ПК бажано носити одяг з природних (льняних) волокон, в т.ч. і шкарпетки.

Причини порушення зору, кістково-м’язової системи користувачів ПК.

Порушення зору

Як показують сучасні медичні обстеження професійних користувачів ПК, порушення зору в них спричиняють:
-    нераціональне освітлення;
-    відблиски на екрані;
-    різнорідність об’єктів зорової роботи;
-    неякісна характеристика зображення на екрані монітора (чіткість зображення, яскравість, контрастність, мерехтіння та ін.);
-    недотримання режиму праці та відпочинку і ін.
Так, наприклад, якщо зображення на екрані не чітке, то до нього потрібно "придивлятися”, фактично це основний спосіб порушити зір.
Користувачі ПК при використанні пюпітра (тримача документів) розміщують текст для читання і набирання на комп’ютері на тій же відстані зору, що і від екрана дисплея. Якщо ж пюпітра не має то документи розташовують у більшості випадків на столі у горизонтальному положенні і тоді зорова відстань до цих документів буде коливатися в межах 30-35 см. На іншій відстані (вдвічі більшій) розташований екран дисплея. Крім цього, особливістю для користувачів є і світловий контраст різних предметів на робочому місці: яскравий екран дисплея, інша освітленість клавіатури, поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо). Таким чином, зіниці очей постійно то звужуються, то розширюються і не встигають налаштуватися під різну освітленість, практично вимушені працювати в "розігнаному режимі”.
Недостатній рівень освітленості погіршує сприйняття інформації при читанні документів, а дуже високий приводить до зменшення контрастності зображення на екрані. Тому бажано, щоб рівень освітленості екрана і документів на столі був одинаковим. Працювати в затемненому чи погано освітленому приміщенні не рекомендується. Це призводить до погіршення зору.
Користувачу ПК потрібно пам’ятати, що при напруженій роботі за екраном монітора зменшується частота кліпання очей, що призводить до висихання та викривлення роговиці ока, погіршення зору. Тому час від часу бажано здійснювати кліпання очима.
Впливає на роботу органів зору і опукла поверхня екрану монітора. Вихід – придбати РК-монітор або ЕПТ-монітор з плоским екраном.
Якщо ви працюєте за комп’ютером в окулярах або контактних лінзах, то вони повинні бути завжди чистими.
Небайдужа для користувачів ПК і кольорова гама індикації та фону екрана дисплея.
Кольорове зображення на екрані дисплея збільшує навантаження на зір і потребує більшої адаптації ніж при чорно-білому зображенні.
Впливає на підвищення втоми користувача і світлова обстановка в приміщенні, яка визначається не тільки рівнем освітленості, а і кольором внутрішнього інтер’єра приміщення. Вважається, що кращими кольорами для стін є голубий, світло-сірий, світло-зелений.

Поради користувачам ПК щодо зменшення впливу монітора ПК на зір.

Чіткість і точність зображення на екрані залежить від роздільної здатності монітора – кількості точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі, яку він може вмістити (показати). Зрозуміло, що чим більше цих пікселів тим менше зернистою і більш якісною буде картинка на екрані. Але треба пам’ятати, що при дуже великій роздільній здатності елементи графічного інтерфейса стають значно дрібними (і вам прийдеться мружити очі, щоб роздивитися, наприклад, текст в вікні Word або підписи під значками в Windows). Це додатково навантажує зір і, звичайно, приводить до порушення його функцій. Щоб цього не трапилось, існують стандарти для моніторів з різними розмірами екранів по діагоналі (табл.2).

Монітори на рідких кристалах (РК-монітори) більш прив’язані до роздільної здатності на яку фізично розрахована їхня матриця. Наприклад, для більшості 15-дюймових РК-моніторів оптимальною є роздільна здатність 1024х768 пікселів. Звісно, роздільну здатність можна поміняти як в ту так і іншу сторону, але ця самодіяльність приведе до значного зниження якості зображення.
Для позбавлення зображення блимання (мерехтіння) необхідно щоб частота кадрової розгортки складала не менше 85Гц, тобто, щоб зображення на екрані оновлювалося з частотою не менше 85 раз в секунду (вимоги ТСО’99).
Для РК-моніторів безпечною і комфортною може бути частота, наприклад, в 75Гц (для ЕПТ-моніторів це не припустимо).
Яскравість та/або контрастність підбирається (регулюється) під свій зір самостійно так, щоб вони вас задовольнили. При цьому слід пам’ятати, що перебір такий же шкідливий, як і недобір. Так, наприклад, якщо недостатня контрастність, то ви будете напружувати зір і, звичайно, швидко стомлюватися. З іншої сторони, надмірно різке контрастне зображення теж не принесе очам задоволення.
Відблиски і відбиття на екрані негативно впливають на зір, заважають в роботі. Для ліквідування цих факторів або зменшення їх впливу на користувача приймають слідуючи заходи:
-    розташовують монітор відносно джерел світла (вікон, світильників) таким чином, щоб на екрані відблисків від них не було видно;
-    застосовують на вікнах штори, жалюзі тощо;
-    при застосуванні штучного місцевого освітлення використовують світильники зі спеціальними антибліковими (матовими) лампочками;
-    наносять на екран антивідблискове, антивідбиваюче покриття (моделі моніторів останніх років уже виготовлені з цим покриттям і в експлуатаційній документації на монітор про це сказано).
Таким чином, ми бачимо, що робота за комп’ютером впливає на зір користувача. Тому перед початком роботи необхідно пройти обстеження у лікаря-офтальмолога на можливість працювати за комп’ютером, а також через кожні два роки перевіряти у нього стан органів зору.

Порушення кістково-м’язові системи

Результати досліджень, проведених в Україні і інших країнах світу говорять про те, що при збільшенні часу роботи за комп’ютером зростає частота скарг користувачів на кістково-м’язовий дискомфорт.
На протязі більшої частини робочого дня (а то і весь робочий день) користувач ПК знаходиться в тривалій одноманітній позі при статичному напруженні м’язів спини, шиї, рук і ніг. Звідси і затікання, оскільки м’язи не розслабляються, а значить погіршується кровообіг.
Крім того, не обладнане у відповідності до вимог ергономіки робоче місце і неправильна робоча поза ускладнюють стан хребта користувача, призводять до порушення його функціонування, виникнення болів.
Негативно на здоров’я користувача може впливати неякісна клавіатура з тугими і незручними клавішами. У користувачів ПК інколи спостерігається ураження сухожилля кистей рук, яке називають зап’ястним синдромом.
Причинами болі в зап’ястях кистей рук можуть бути:
-    неякісна клавіатура;
-    неправильна організація робочого місця;
-    неправильне положення кистей рук при роботі з клавіатурою (мал.5);
-    постійне виконання однотипних рухів кистями рук.
Неправильне положення кистей рук, наприклад, зап’ястя підняті вверх, може призвести до затискання нервів біля зап’ястя.
Внаслідок постійного виконання однотипних рухів кистей рук при роботі з клавіатурою з часом можуть виникнути запальні процеси, що викликають біль. Тому при інтенсивній роботі з клавіатурою під час перерв слід розминати пальці і роботи масаж кистей рук.

Таким чином, неправильна організація робочого місця, з точки зору ергономіки, неправильна поза користувача, однотипні рухи кистей рук, неправильне їх положення при роботі, обмежена загальна рухова активність є причиною перенапруження опорно-рухового апарату користувача ПК і може призвести до виникнення відповідних захворювань.
На думку деяких спеціалістів самим уразливим місцем користувача ПК, з точки зору здоров’я, є нерви. Мерехтіння зображення на екрані монітора не так впливає на зір як на нервову систему, плюс шум вентилятора системного блоку, плюс великий потік інформації в поєднанні з дефіцитом часу, плюс монотонність роботи, плюс зорове напруження, плюс неергономічність робочого місця. А якщо до цього добавити вище згадані проблеми з зором, хребтом та добавити сюди вплив електромагнітного випромінювання, то загальна картина виходить не дуже привабливою.

Вимоги нормативно-правових документів "Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”, "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” та інших щодо забезпечення безпечних умов праці користувачів ПК

Вимоги до приміщень для експлуатації ПК

Згідно з вимогам ДНАОП 0.00-1.31-99 "Правила охорони праці під час експлуатації електронно обчислювальних машин” облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:
-    належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;
-    оптимальні параметри мікроклімату;
-    належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати небезпечні і шкідливі фактори, які були розглянуті раніше.
Площа приміщень для роботи з відеодисплейними терміналами розраховується таким чином щоб:
-    площа на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом становила не менше 6,0м2;
-    об’єм на одне робоче місце – не менше 20,0 м3.
Матеріали для оздоблення приміщень з ЕОМ повинні відповідати вимогам до них органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Забороняється застосовувати для оздоблення полімерні матеріали: деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріли, шаруватий паперовий пластик тощо, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК мають застосовуватися дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття:
-    для стелі – 0,7-0,8;
-    для стін – 0,5-0,6.
Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5, рівним, неслизьким, з антистатичними властивостями.
У цих приміщеннях повинно бути:
-    опалення;
-    система кондиціонування повітря або припливно-витяжна вентиляція.
У приміщеннях з ВДТ має робитися щоденне вологе прибирання.

Вимоги до освітлення робочих місць користувачів ПК

Приміщення з ПК повинні мати природне і штучне освітлення, яке відповідало б вимогам СНиП ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение”, ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Система освітлення робочого місця користувача ПК має відповідати слідуючим вимогам (сх.3).

Природне освітлення має здійснюватися через бічні світлові прорізи орієнтовані переважно на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче ніж 1,5%.
Віконні прорізи повинні мати регульовані пристрої для відкривання, а також жалюзі, завіски, зовнішні козирки тощо.
Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, яка включає суцільні або преривчасті лінії світильників, розташованих збоку робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору користувачів ПК. Світильники повинні мати розсіювачі світла та екрануючі сітки (світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними сітками, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами ВЧ ПРА. Допускається застосування світильників цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації "Кососвіт”).
Допускається використання світильників слідуючих класів світлорозподілу:
-    прямого світла – П;
-    переважно прямого світла – Н;
-    переважно відбитого світла – В.
При розміщенні ПК по периметру приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.
Рівень освітленості на робочому столі користувача в зоні розташування документів має бути в межах 300-500лк. Якщо цей рівень освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення то допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану (яскравість відблисків не повинна перевищувати 40кд/м2) та перевищення його освітленості більше ніж 300лк.
Яскравість світильників загального освітлення, а також яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200кд/м2. Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.
Що стосується розподілу яскравості в полі зору працюючих за дисплеями ПК, то відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1.

Вимоги до мікроклімату, стану та іонного складу повітря на робочих місцях користувачів ПК.

Вимоги до мікроклімату

Висока чи низька температура повітря в приміщенні з ПК негативно впливає на функціональний стан користувача. Недостатня вологість в приміщенні призводить до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла та до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи ПК.
Разом з тим недопустима вологість повітря більше 75%. На робочих місцях користувачів ПК параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ДСан ПіН 3.3.2-007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99.
В таблиці 3 приведені норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

* Холодна пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +100С і нижче.
Тепла пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +100С.
** До категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрата енергії дорівнює 105-140Вт (90-120 ккал/год.).
До категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрата енергії дорівнює 141-175 Вт (121-150 ккал/год.).

Вимоги до іонного складу повітря при роботі з ВДТ ПК

Повітря яким ми дихаємо складається з позитивно та негативно заряджених часток-іонів. Давно відомо про цілющий вплив на людину негативних іонів. Вони підвищують рівень гаммаглобуліна в крові, що збільшує опір організму хвороботворним бактеріям, а також стимулює вироблення бетаендорфіна, інколи називаємого "гормоном щастя”, позитивно впливаючого на настрій, запобігаючого депресіям та підвищуючим працездатність.
При роботі ВДТ ПК іонний склад повітря на робочому місці користувача змінюється. Уже через 5 хвилин роботи кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Також зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає, що шкідливо впливає на здоров’я користувача комп’ютера.
Такий вплив проявляється в зниженні його працездатності (швидка втомлюваність, головний біль), в погіршенні короткочасової пам’яті, діяльності серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату (збільшення частоти пульсу та дихання (із-за недостатнього поступлення кисню в кров).
Вимоги щодо рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів ВДТ ПК встановлені "Санитарно-гигиеническими нормами допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий” №2152-80, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99 і представлені в таблиці 4.

У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Адже під час розумової праці мозок людини споживає в 9-10 разів більше кисню, а ПК його забирає, виникає кисневе голодування.
Для забезпечення нормованого мікроклімату та рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів рекомендується застосовувати припливно-витяжну вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або установки генерації негативних іонів (аероіонізатори).
Знизити деіонізацію повітря в зоні дихання користувача ПК дозволяє також встановлений на монітор захисний заземлений екран.
На сьогоднішній день деякі компанії починають випускати монітори із влаштованими іонізаторами повітря. Так, наприклад, компанія Samsung Electronics заявила, що почала продавати РК-монітори із вмонтованими іонізаторами повітря. При включенні іонізатора він починає випромінювати негативно заряджені іони, які перешкоджають електризації пилу та скупченню бактерій біля робочого місця користувача (повітря стає живлюще, як в горах чи на морі).
Сучасні модифіковані аероіонізатори дозволяють одночасно очищувати і іонізувати повітря негативними іонами.
В великих приміщеннях можна використовувати аероіонізатори типу люстри Чижевського.
Вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, слідуючі:
-    концентрація озону – не більше 0,1 мг/м3;
-    вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м3;
-    вміст пилу – не більше 4 мг/м3.

Вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів

Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостям трудової діяльності.
Площа одного робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3.
Конструкція робочого місця користувача ПК повинна відповідати сучасним вимогам ергономіки, характеру виконуваної роботи і забезпечити оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою "миша”, принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей (мал.6).
Монітор на робочому місці встановлюється так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей.
Розташування монітора ПК має забезпечувати:
1) безпечність роботи в цілому;
2) зручність та ефективність зорової роботи з екраном в вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору, площина екрана при цьому має бути перпендикулярною нормальній лінії зору користувача.
Клавіатура розміщується на поверхні столу або висувній полиці на відстані 100-300мм від краю, ближчого до користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-150. Поверхня клавіатури повинна бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. Клавіші клавіатури мають бути зручними в роботі і м’якими при натисканні (хід всіх клавіш має бути одинаковим з мінімальним опором натискання 0,25Н та максимальним – не більше 1,5Н).

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (мал.7).

Оптимальна робоча поза:
-    ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);
-    стегна – в горизонтальній площині;
-    передпліччя – вертикально;
-    лікті – під кутом 70-900 до вертикальної площини;
-    зап’ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини;
-    нахил голови – 15-200 відносно вертикальної площини.
Робочий стіл, крісло і інші елементи обладнання робочого місця повинні бути зручними для вас. Так, наприклад, незручне крісло в якому ви сидите багато годин на день, може призвести до розвитку самих різних захворювань.
Варіант робочого столу для користувача ПК і рекомендовані його розміри (мм) наведено на мал.8.

Висота поверхні сидіння робочого крісла має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 150 вперед і до 50 назад.
При виконанні великого обсягу роботи кращим варіантом (для хребта) буде, якщо сидіння буде трошки нахилене вперед.
Кут нахилу спинки крісла повинен регулюватися в межах 0-300 відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.
Для зниження статичного напруження м’язів рук доцільно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники, що регулюються по висоті над сидінням в межах 230 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.
Поверхня сидіння і спинки робочого крісла має бути напівм’якою з нековзким та повітронепроникним покриттям, що неелектризується та добре чиститься.
Підставка для ніг має бути регульованою по висоті в межах 150 мм, з кутом нахилу опорної поверхні в межах 200. Її розміри: ширина – не менше 300мм, глибина – не менше 400 мм. Підставка повинна мати не слизьку поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Робоче місце користувача ПК необхідно розташовувати відносно світлових прорізів (вікон) так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва (сх.4).

При розміщенні робочих місць з ПК слід дотримуватися вимог, зазначених в ДНАОП 0.00-1.31-99:
-    робочі місця розміщуються на відстані не менше 1м від стін з світловими прорізями;
-    відстань між бічними поверхнями моніторів ПК має бути не менше 1,2м;
-    відстань між тильною поверхнею монітора одного ПК та екраном монітора іншого ПК має бути не меншою 2,5м.
Вимоги двох останніх пунктів враховуються також при розміщенні робочих місць з ПК в суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок (сх.5).

Вимоги до режиму праці та відпочинку користувачів ПК

Для збереження здоров’я користувачів ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід дотримуватися вимог ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розд.5) щодо режиму праці та відпочинку. Для цього призначаються регламентовані перерви для відпочинку.
Протягом робочого дня мають передбачатися:
-    перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
-    перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
-    додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
В окремих випадках, при постійних скаргах на зорове втомлення тих хто працює перед відеотерміналом, при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог до режиму праці та відпочинку, а також вимог щодо застосування індивідуальних засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження тривалості робіт перед відеотерміналом, зміни змісту роботи, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з відеотерміналом.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності за основну роботу з ПК вважають роботу, що займає не менше 50% часу впродовж робочого дня. При 8-годинному робочому дні в залежності від характеру праці встановлюються слідуючі режими праці та відпочинку (табл.5).

У випадках коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи за ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
З метою зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми ДСан ПіН 3.3.2.007-98 рекомендується деякі перерви використовувати для психофізіологічного розвантаження.
Крім того, психофізіологічне розвантаження рекомендується проводити і в кінці робочого дня. Для цієї мети повинні бути спеціально обладнані приміщення – кімнати психологічного розвантаження.
Деякі дослідження говорять про те, що при роботі на комп’ютері більше 5 годин в день різко зростає втомлюваність, підвищується вірогідність погіршення стану здоров’я та різко падає продуктивність праці. При цьому слід враховувати саме роботу на комп’ютері, а не періодичне кидання очима на працюючий монітор при занятті іншими справами.

Профілактичні медичні огляди користувачів ПК

Користувачі ПК повинні проходити обов’язкові медичні огляди: попередні – під час оформлення на роботу та періодичні – протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України №45 від 31.03.94р. та ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розділ 6). До роботи безпосередньо на ПК допускаються особи, які не мають медичних протипоказань. Періодичні медичні огляди повинні проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди при необхідності (за наявністю медичних показань) можуть залучатися лікарі інших спеціальностей.
Жінки, що працюють з ВДТ ПЕОМ обов’язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.
Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних з використання ВДТ ПЕОМ не допускаються.
Виконання перерахованих вимог повинно стати нормою в діяльності посадових осіб, відповідальних за охорону праці, здоров’я та безпечну роботу користувачів ПК.

Пільги для користувачів ПК

Працівник, який в своїй роботі постійно використовує персональний комп’ютер (не менше 4 год. в день при 8-год. робочому дні) має право на пільги.
Це право ґрунтується на таких законодавчих і нормативно-правових документах:
-    Закон України "Про відпустки” (ст.8);
-    Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997р. №1290;
-    наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98р. №16 "Про затвердження порядків застосування списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”;
-    Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСан ПіН 3.3.2.007-98), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня 1998р. №7;
-    Правила охорони праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99), затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 10.02.99 №21;
-    Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992р. №442;
-    Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені Міністром праці України 1.09.92р. (Постанова №4), Головним державним санітарним лікарем України 1.09.92р.;
-    колективний договір між адміністрацією і трудовим колективом підприємства, установи, організації, де має знайти відображення питання про надання працівникам певних посад, які в своїй роботі постійно використовують персональний комп’ютер (не менше половини робочого дня), додаткової щорічної відпустки тривалістю … днів.
У посадовій інструкції користувача ПК має бути зазначено, що виконання посадових обов’язків пов’язане з щоденним використанням в роботі комп’ютера не менше половини робочого дня (якщо це справді так).
Усім працівникам, які постійно працюють на персональних електронно-обчислювальних машинах (не менше 4 год. при 8 год. робочому дні), до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів.
Ось яку дав відповідь щодо додаткової відпустки для працюючих за комп’ютером О.Чернетенко, заступник Головного державного експерта умов праці Міністерства праці та соціальної політики України.
Працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп'ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий харак¬тер праці тривалістю до чотирьох календарних днів згідно з підрозді¬лом «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма га¬лузями господарства» (п. 58) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умо¬вах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий ха¬рактер праці, затвердженого по¬становою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679 із змінами, внесеними постановою від 16.12.2004р. № 1674). Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично від-працьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Ст. 8 Закону «Про відпустки» передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється ко¬лективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Виджет для yandex