Практично кожен нормативний документ, пов'язаний з експлуатацією підземних інженерних комунікацій, містить вимоги безпеки праці при виконанні земляних робіт. Земляні роботи невибуховим способом можуть виконуватись як вручну, так і з використанням засобів механізації під час будівельних, ремонтно-відновлювальних та пошукових робіт. Як засоби механізації можуть бути використані землерийні машини (наприклад, екскаватор), бурильна установка та засоби гідромеханізації. Найбільш поширеними стають нові технології проведення земляних робіт (наприклад, горизонтальне направлене буріння, безтраншейне улаштування трубопроводів під дорогами та іншими інженерними комунікаціями шляхом продавлювання грунту), використання яких має значні переваги над звичайним траншейним способом при прокладанні інженерних комунікацій через транспортні магістралі. Але використання безтраншейної технології в грунтах з кам'яними включеннями або за наявності в насипному грунті твердих предметів (каменів, бетону, металу і т д.). - недоцільно.
Автор спробував на базі чинного законодавства систематизувати та узагальнити вимоги з безпеки праці при виконанні земляних робіт на інженерних комунікаціях (без урахування земляних меліоративних робіт та особливостей грунтів - просадочних, вічної мерзлоти, засолених і болотистих) для практичного застосування у своїй роботі інженерами з охорони праці, іншими працівниками підприємств різних галузей промисловості.
Нормативна база
Однозначного визначення поняття «земляні роботи» не існує. Ці роботи передбачають розробку виїмки з поверхні землі (котлован, траншея, канава, колодязь). Не визначена також однозначно межа, за якою роботи в колодязі належать до підземних робіт.
Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 м або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою, відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Тому відповідно до п. 63 додатка 1 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його територіальними органами (НПАОП 0.00-4.05-03) суб'єкт господарювання повинен отримати дозвіл на їх виконання.
Базовим документом, який встановлює вимоги безпеки праці під час земляних робіт, є СНиП 3.02.01-87 «Земляные сооружения,
основания и фундаменты». Вимоги безпеки праці під час земляних робіт, пов'язані з експлуатацією інженерних комунікацій, визначають відповідні розділи нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі розділ 9 СНиП ІІІ-4-80 * «Техника
безопасности в строительстве» (НПАОП 45.2-7.02-80 ), розділ 6,2 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об'єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), розділ 7,4 Правил безпеки при реконструкції будівель і споруд промислових підприємств (НПАОП 45.2-1.12-01), розділ 6,2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98); розділ 8 Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96); 13,2 розділ Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (НПАОП 60.3-1.03-04); розділ 4,15 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (НПАОП 40.1-1.02-01), розділ 9 Правил охорони праці при експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті (НПАОП 60.1-1.01-04), розділ 5,1 Правил охорони праці при будівництві та експлуатації міських вулиць та доріг (НПАОП 45.23-1.05-91), розділ 7,2 Правил охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06).
Порядок організації земляних робіт встановлюють окремі нормативні документи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (наприклад, розділ 15 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд Зовнішні мережі та споруди газопостачання.»), А кошторисні розрахунки - ДБН Д.2.4 -1-2000.
Серед нормативних документів, які встановлюють вимоги безпеки праці при проведенні земляних робіт засобами гідромеханізації, можна відзначити відсутню в Реєстрі нормативно-правових актів з охорони праці Інструкцію з техніки безпеки при виконанні земляних робіт методом гідромеханізації (НАОП 1.1.10-5.15-82), а також розділ 5 СНиП 3.02.01-87 та ГОСТ Р 12.3.048-2002. До відома, в Росії практикується розробка територіальних будівельних норм про порядок виконання земляних робіт, наприклад, «Правила
подготовки и производства земляных
работ, обустройства и содержания
строительных площадок в городе
Москва» (2005); «Правила организации
строительства и производства
земляных работ на территории
Московской области» (ТСН ПЗ и
СР-97).
Земляні роботи в охоронних або санітарно-захисних зонах об'єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини проводяться з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів (наприклад, Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що знаходяться під земною поверхнею, під водою на території України (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р № 316;. ДБН В.3.2-1- 2000).
Організація виконання земляних робіт
Поняття «земляні роботи» і «охоронна зона підземних комунікацій» тісно пов'язані між собою, тому виконання земляних робіт передбачає попередню розробку та узгодження організаційно-технічних заходів щодо умов безпечного проведення робіт в охоронній зоні інженерної комунікації (не пізніше ніж за добу до початку роботи) , а також контроль організації, відповідальної за експлуатацію інженерної комунікації, за ходом ведення робіт з безпосереднім перебуванням її уповноваженого представника на місці проведення робіт.
Порядок виділення території для виконання земляних робіт розглянуто у статті Н. Федоренко «Територіальний чинник в організації безпеки праці» («Охорона праці», № 5, 2008 р.).
Перед початком роботи в зоні розміщення підземної інженерної комунікації необхідно мати план-схему (картограму) про розміщення на плані місцевості і глибину залягання як підземної комунікації, на якій будуть проводитися роботи, так і розташованих в робочій зоні інших комунікацій. При відсутності даних про точне місцезнаходження інженерної комунікації земляні роботи проводять після встановлення точного її знаходження шляхом ручного шурфування * або зондування. Земляні роботи в охоронній зоні діючої інженерної комунікації та місцях з можливим патогенним зараженням грунту (звалищах, скотомогильниках, цвинтарях) виконуються за нарядом-допуском ** та за наявності письмової згоди (дозволу, ордера і т. Д.) На виконання земляних робіт від організації , яка експлуатує інженерну комунікацію.
До виконання земляних робіт можуть залучатися працівники, придатні до роботи в замкнутих просторах, після проходження ними цільового інструктажу з питань охорони праці, землекопи (код професії 7129,2 за Класифікатором професій ДК 003:2005), машиністи землерийно-будівельних машин (код професії 8414) і ін
У зоні можливого проходу людей та руху транспорту місце проведення земляних робіт огороджується залежно від умов виконання робіт, забезпечується попереджувальними написами і знаками (наприклад, по ГОСТ 12.4.026-76) з сигнальним освітленням у нічний час. Місце проведення земляних робіт при ремонті водопровідно-каналізаційних споруд огороджується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75, в межах смуги відчуження автомобільних доріг - згідно з Інструкцією по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах (додаток А до Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України (П-Г.1-218-113-97), на будівництві -. по ГОСТ 23407-78 Огородження встановлюється на відстані не менше 2 м від кордону виїмки, а при наявності залізничного рейкового широкого шляху - не менше 2,6 м Для проходу людей через виїмку облаштовують перехідний місток шириною (при односторонньому русі не менше 0,75 м, двосторонньому русі - не менше 1,2 м). з перильних огорожею з обох сторін висотою 1,1 м, бортовою дошкою шириною 0,15 м і додаткової захисної планкою на висоті 0,5 м від настилу.
У разі розробки виїмки в безпосередній близькості або нижче фундаментів існуючих будівель або споруд передбачають технічні заходи щодо попередження їх можливого руйнування і виникнення деформацій, наприклад, розробку виїмки виконують окремими захватками довжиною не більше 1,5 м (п. 7.4.12 НПАОП 45.2-1.12 -01). Допустима ширина виїмки (залежно від зовнішнього діаметра трубопроводу, способу його укладання та стикування з'єднань) визначена в табл. 2 СНиП 3.02.01-87. Ремонтно-відновлювальні роботи інженерної комунікації повинні виконуватися при відсутності струму або тиску в її мережі.
Земляні роботи на діючій інженерної комунікації з використанням землерийного механізму дозволяється проводити за умови наближення його робочого органу до інженерної комунікації (з усіх боків) на допустиму мінімальну відстань, величина якого залежить від виду інженерної комунікації, умов проведення робіт (наведено в табл. 1).
Слід зазначити, що деякі нормативні акти (наприклад, п. 8.2.5 НПАОП 64.2-1.07-96) взагалі забороняють виконання земляних робіт механізованим способом в охоронній зоні діючої інженерної комунікації, а п. 8.4.1 НПАОП 64.2-1.07-96 забороняє проведення робіт з горизонтального буріння і шляхом продавлювання грунту в зоні розташування газопроводів. Існують інші обмеження щодо використання будівельної техніки в охоронних зонах інженерних комунікацій. Наприклад, п. 4.3.41 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) не допускає використання ударних механізмів для розпушування грунту на відстані ближче 3 м від підземного газопроводу, а забивання паль (шпунтів) дозволяє проводити на відстані не ближче 30 м від газопроводу ( в разі прийняття додаткових заходів безпеки ця відстань може бути зменшена до 10 м); п. 7.4.16 НПАОП 45.2-1.12-01 допускає використання ударного інструменту на відстані не ближче 5 м від існуючої інженерної комунікації.
Ближче від зазначеного в табл. 1 відстані до інженерної комунікації земляні роботи виконують вручну лопатою (без застосування кирки, лома або інших ударних інструментів) або з використанням інших спеціальних засобів механізації. У робочій зоні будівельно-дорожніх машин, які можуть використовуватися під час земляних робіт, не допускається виконання інших робіт і перебування працівників (межа небезпечної зони рухомого робочого органу складає 5 м). Грунт з виїмки (траншеї, канави), робочий інструмент і матеріали розміщують на відстані не ближче 0,5 м від бровки (зовнішнього краю) виїмки, при цьому не дозволяється відвалювання грунту на розташовані поруч зони, де проходять інші інженерні комунікації. Розміщення і переміщення будівельно-дорожніх машин повинно проводитися за межами призми можливого обвалу грунту виїмки. Допускається рух і стоянка будівельно-дорожніх машин на відстань, не перевищує наведене в табл. 2, а при неможливості дотримання вказаної відстані стінки виїмки повинні бути закріплені.
Не допускається розробляти грунт шляхом підкопування. Навіси або відшарування грунту, що виникає при розробці виїмки, своєчасно руйнують зверху (попередньо звільнивши зону обвалення від людей та інструменту), а при виявленні в стінках виїмки валунів, великих каменів або великогабаритних залишків будівельних матеріалів їх видаляють з виїмки. Під час розробки виїмки працюючі повинні розташовуватися таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом.
Виїмку необхідно захищати від впливу поверхневих вод, розміщуючи відвали грунту з одного боку і облаштовуючи водовідвідні канали - з іншого. Швидкий приплив грунтових вод у виїмку вимагає штучного водозниження або примусового водовідведення (вимоги щодо організації водозниження і водовідливу наведені в розділі 2 СНиП 3.02.01-87), а для мулистих, грунтів-плаунів або у випадку можливого винесення грунту підземними водами - шпунтове кріплення. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, лесовидних і насипних (неущільнених) грунтів, а також допуск людей в траншею до встановлення кріплень в таких грунтах.
При виконанні земляних робіт повинен здійснюватися постійний контроль за станом схилів (застосовується також термін «укосів») або кріплень виїмки, повинні застосовуватися відповідні заходи проти обвалення грунту, особливо після зволоження атмосферними опадами (наприклад, зменшуючи крутизну схилів, підсилюючи кріплення).
При виявленні не передбачених наявною план-схемою інженерної комунікації або споруди, небезпеки обвалення грунту або розташованих поруч споруд, розкопці вибухонебезпечного предмета, дії всередині виїмки небезпечних чи шкідливих речовин земляні роботи в таких місцях негайно припиняють, а працюючих виводять за межі небезпечної зони. Подальше виконання робіт можливе після ліквідації дії небезпечного фактора за умови прийняття додаткових заходів безпеки, знешкодження вибухонебезпечного предмета та отримання відповідного дозволу на подальше виконання робіт.
Прохід у виїмку здійснюється через влаштований на рівну поверхню трап шириною не менше 0,6 м з перильних огорожею висотою 1,1 м (для вузької виїмки допускається використання приставних сходів). Не допускається пересування по елементах кріплення виїмки, а також перебування у виїмці без виробничої необхідності. При виконанні земляних робіт на деяких інженерних комунікаціях згідно з нормативними документами потрібно мати кілька виходів з виїмки. Наприклад, при земляних роботах на трубопроводі магістрального газопроводу діаметром до 800 мм виїмка повинна мати не менше двох виходів - по одному в кожну сторону виїмки, робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше - не менше чотирьох виходів, розташованих по два з кожного боку трубопроводу ( п. 13.2.13 НПАОП 60.3-1.03-04).