Використання у фасадних системах облицювання з алюмінієвого сплаву з полімерним прошарком потенційно небезпечне через його здатність до плавлення з утворенням розплаву, який може стати вторинним джерелом запалювання, що може являти небезпеку займання розташованих нижче конструкційних матеріалів будівлі та прибудованих будівель меншої поверховості.
На горючість композитних матеріалів почали звертати увагу тільки останні п'ять років, особливо після пожежі в Астані, яка виникла в одній з найвищих адміністративних будівель столиці Казахстану. У 34-поверховому будинку Транспорт-Тауера були розташовані офіси відразу трьох міністерств: культури та інформації, транспорту й комунікацій, індустрії та торгівлі. Пожежа виникла на 27-му поверсі, у зв'язку з чим виникли проблеми з пожежогасінням. Пожежні драбини не діставали вище 10-го поверху, пожежний вертоліт виявився несправним, спеціальний висотний автопідйомник не змогли використовувати через сильний вітер. Облицювання через високу температуру лопалося і на землю падали фрагменти фасаду будівлі. Густий чорний дим було видно в усіх районах казахстанської столиці. Вигоріло близько 1200 кв. м фасаду будівлі.
Інший приклад - пожежа, яка сталася 27 травня 2006 року в Дохе - столиці Катару. Спалахнули новобудови, які не встигли ввести в експлуатацію, тому люди не постраждали. Причиною пожежі стало замкнення електроінструмента, від чого спалахнув виконаний з АКП навісний вентильований фасад недобудованої будівлі. АКП вибухали, розкидаючи навколо розплавлений алюміній і пластмасу. В результаті спалахнув фасад вже закінченої сусідньої будівлі.
В Україні подібні пожежі не тільки можливі, але вони вже були. Наприклад, пожежа переобладнаної під офісний центр будівлі Дніпропетровської фабрики іграшок, для облицювання якої використовували АКП. При високій температурі вони лопались й на землю падали фрагменти будівлі навісного фасаду. Близько години дня в чотириповерховій будівлі виникла пожежа, якій було надано найвищий рівень складності - четвертий. Локалізувати вогонь вдалося лише за годину, коли АКП вигоріли. Постраждалих не було, але в офісах згоріла майже вся оргтехніка.
У Києві достатньо поширені вентильовані фасадні системи з облицюванням АКП. Тому можуть трапитися пожежі і масштабніші за ту, що сталася в Транспорт-Тауер в Астані. Наявність повітряного прошарку між стіною будівлі і плитами облицювання сприяє зберіганню тепла, а тяга, що створюється в ній, видаляє вологу. Але якщо облицювальні матеріали спалахують, полум'я, завдяки цій же тязі, поширюється з незвичайною швидкістю.
Як вже було сказано вище, АКП є виробами, внутрішній (середній) шар яких виготовляється із застосуванням горючих полімерних матеріалів. Середній шар може мати різний склад, як повністю полімерний (наприклад, з поліетилену), так і багатокомпонентний з різним співвідношенням полімерних і мінеральних складових.
Полімерний наповнювач в основному відноситься до групи горючості Г4 (горить під впливом полум'я пальника, утворюючи краплі розплаву, що горять, виділяючи небезпечний дим). Основна частина АКП має серцевину з мінерального композитного наповнювача.
Мінеральний композитний наповнювач - це спінений поліетилен високого тиску з домішками негорючих компонентів - антипіренів (до 80 компонентів). Даний мінеральний наповнювач належить до групи горючості Г1, а маркування АКП звичайно має додаткове умовне позначення FR (fire-proof, fire-resistant). Панелі з таким наповнювачем за міжнародною класифікацією відносять до класу А2.
Постачальники та виробники АКП намагаються переконати покупців у тому, що що А2 - клас - негорючих матеріалів. Пожежа в Астані показала, що навіть зниженої горючості АКП можуть принести масу проблем. За рахунок того, що ступінь розширення і газовиділення наповнювача композиту набагато вища, ніж алюмінію, касети вибухали, краплі матеріалу, що горить, летіли вниз, підпалюючи інші панелі. Завдяки тому, що матеріал був зниженої горючості, згоріла тільки частина будівлі.
Для зведення ризику займання до мінімуму потрібно виключити використання горючих матеріалів в облицюванні захисного декоративного екрана висотних будівель. Діючими будівельними нормами України ДБН В.1.1.7-2002* «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва» обмежується використовування в будівництві горючих будівельних матеріалів, зокрема, при облицюванні фасадів будівель: «У будинках І ступеня вогнестійкості забороняється виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням горючих матеріалів. У будинках II, III ступенів вогнестійкості допускається виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням матеріалів групи горючості Г1».
Горючість матеріалу визначається відповідно до приведеного в ДСТУ Б В.2.7-19-95 (ГОСТ 30244 - 94) «Матеріали будівельні. Методи випробувань на горючість» методиками випробувань. За результатами випробувань оформляється звітна документація - протоколи випробувань.
Випробування речовин і матеріалів з метою визначення їх показників пожежної небезпеки проводяться в Українському науково-дослідному інституті пожежної безпеки МНС України.
З НОВИН:
Пожежа 6 квітня - горів бізнес-центр «Дукат-плейс ІІІ», розташований в самому центрі Москви на вул. Гашека. За повідомленням начальника управління оперативного реагування штабу пожежогасіння Москви Ігоря Курякова, пожежа виникла на фасаді будівлі. «Причиною загоряння було замикання електропроводки неонових ламп освітлення - загорілося пластикове (очевидно, мається на увазі композитна - Авт.) облицювання», - зазначив Ігор Куряков. Вогнище спалаху знаходилося на 9-му поверсі 15-поверхової будівлі. Загальна площа загорання склала 300 кв. м, пожежі був привласнений другий номер складності за п'ятибальною шкалою. «Дукат Плейс III» був знаковим проектом, зведенням якого займався великий американський девелопер Hines.
Аналогічна пожежа трапилася в Києві на Великдень, 8 квітня, близько п'ятої години вечора неподалік від мосту Метро. Загорівся фасад пришвартованого до берега трьохповерхової плавучої понтонної споруди, яку в 2004 році придбав ПП Містобудівник і переобладнав під готельний комплекс. Попередня причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при користуванні електронагрівальними приладами. Про це розповів старший інспектор Центру пропаганди Головного управління МНС м. Києва Олександр Хорунжий. За його словами, пожежа пошкодила близько 50 кв. м горючого облицювання плавучого готелю.
- На жаль, алюмінієві композитні панелі часто являють собою потенційну загрозу, - прокоментував ці події заввідділом будівельної фізики та ресурсозбереження НДІ будівельних конструкцій Геннадій Фаренюк. - Адже чітких вимог до фасадів, облицьованих цими матеріалами, немає. Відповідно, і будують ці фасади так, як хочуть, що в принципі, неприпустимо. Я бачу один вихід: переходити на негорючі фасадні матеріали (такі, як моногамний алюмінієвий лист типу Alcan і керамограніт) - принаймні, до тих пір, поки ми грунтовно не вивчимо фасади, облицьовані композитними панелями.
У світі пожежі фасадів, облицьовані композитними матеріалами, неодноразово приносили величезні збитки.
Понеділок, 14.07.2025
