Класифікація пожеж, причини виникнення їх в закладах охорони здоров’я 

Удосконалення шляхів управлянні охороною праці та безпеки життя громадян - одна з найбільш важливих справ для усіх інститутів державної влади. У зазначеному аспекті проблеми Державної пожежної охорони не є винятком.
Добре відомо, що пожежі є однією з найбільш руйнівних сил, і там, де не створено надійного заслону вогню, там ці чсили набирають значення національного лиха.
Пожежі та вибухи серед причин надзвичайних ситуацій посідають надзвичайно важливе місце у світі, де протягом року реєструється понад 5 млн. пожеж. Безпосередньо від пожеж гине понад 60 000 осіб. 
В Україні щорічно виникає більше 50 тис. Пожеж: тобто, кожна сота пожежа в світі виникає в Україні. Протягом 1996 року в області зареєстровано 650 пожеж, прямі збитки від яких складають 120000 грн.
За цей період у виробничих приміщеннях виникло 23 пожежі, у торгівельно-складських - 9, на об’єктах з масовим перебуванням людей - 24, на сільськогосподарських об’єктах 55 пожеж. На житловий сектор припадає 72,4% усіх пожеж.

Категорія 
Приміщення Основні ознаки приміщень
А Вогне- та вибухонебезпечні виробництва, у технологічних процесах яких використовують:
- горючі гази і пари, які мають нижню межу вибуховості до 10% об’єму повітря; 
- рідини, які мають температуру спалаху пари до 28оС;
- речовини, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем, повітрям, чи одне з одним.
Допоміжні приміщення, призначені для зарядження акумуляторів, майстерні з їх ремонту.
Б Вогне- і вибухонебезпечні виробництва, в технологічних процесах яких використовують:
- горючі гази, нижня межа вибухонебезпечності яких перевищує 10% об’єму повітря;
- рідини, які мають температуру спалаху 28 ? 61оС;
- вогненебезпечні рідини, які зазнають нагрівання в умовах виробництва до температури спалаху і вище;
- горючі пил та волокна , нижня межа вибуховості яких 65 г/м3 та менше.
Приміщення спеціальних складів-холодильників (машинні відділення аміачних рефрижераторних установок, приміщення для зберігання аміаку та ін. 
В Вогненебезпечні виробництва, в технологічних процесах яких використовують рідини з температурою спалаху пари вище 61оС; 
- горючі пил чи волокна, нижня межа вибуховості яких понад 65 г/м3 (до об’єму повітря);
- речовини, які здатні горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи одне з одним, а також тверді речовини і матеріали, які згорають. 
Г Виробництва, на яких обробляють речовини, матеріали яких не горять, у розпеченому чи розплавленому стані з виділенням тепла, іскор та полум’я, а також із спалюванням твердого, рідкого чи газоподібного палива.
Д Виробництва, де обробляють та зберігають речовини і матеріали, що не згорають у холодному стані(наприклад, призначені для зберігання виробів із металу і скла).

За вогнестійкістю будівлі та споруди поділяються на п’ять ступенів:
Ступені Характеристика будівель та споруд
1 Будинки з природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону, з використанням листових плитових негорючих матеріалів;
2 Те саме, але в перекриттях використовується незахищені сталеві конструкції.
3 Те саме, але в перекриттях використовуються дерев’яні конструкції, захищені малогорючими плитовими матеріалами.
4 Будинки з несучими та стінними конструкціями з деревини, захищені від впливу вогню та високих температур штукатуркою чи іншими матеріалами.
5 Будинки без вимог щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню.

Як свідчать дані статистики, 90% пожеж виникають з вини людини, 7-8% - від блискавок, 2-3% - з інших причин. Найбільш частими причинами пожеж є:
1. несправності опалювальних систем та неправильне користування ними;
2. несправності електрообладнання і порушення правил експлуатації;
3. необережне поводження з вогнем і нагрівальними приладами;
4. паління у недозволених місцях;
5. самозаймання і самозапалювання горючих речовин;
6. неправильне зберігання паливно-мастильних матеріалів;
7. блискавки, розряди статичної електрики, вибухи пари, газів, тощо;
8. використання спеціальних запалювальних засобів.
У відповідності до трьох складових процесу горіння основні способи гасіння пожеж також грунтуються на трьох принципах, спрямованих на забезпечення:
- зниження температури горючої речовини до рівня нижче температури її запалювання;
- зниження концентрації кисню повітря у зоні горіння до 14-15%;
- припинення доступу пари і газів горючої речовини (більшість горючих речовин при нагріванні переходить у газо- чи пароподібний стан).
Для припинення горіння використовуються:
- вода у вигляді струменю чи у розпиленому вигляді;
- водяна пара при концентрації 35% об’єму повітря в приміщенні;
- повітряно-механічна піна;
- інертні щодо горіння гази (вуглекислота, вуглекислий газ, тощо);
- порошкові суміші (сода, пісок, флюси та їх суміші;
- пожежні покриви із брезенту і азбесту.
* * *
Серед основних причин, що спричиняють пожежі в лікувальних та інших закладах охорони здоров’я слід назвати такі з них:
1. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом у сфері дотримання вимог технологічного процесу.
2. Порушення у системі організаційного забезпечення пожежної безпеки.
До 1 групи відносяться:
а) порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при автоклавуванні, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);
б) використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.
в) порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;
г) недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення в системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики та ін.);
д) неправильне збереження та використання кисню в балонах;
є) порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття та ін.;
і) порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних матеріалів;
к) порушення ТБ і протипожежних правил робітниками при проведенні ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з використанням вогню (електрозварювання, ремонт електрокабельних і газових комунікацій та електрообладнання, проведення інших ремонтних робіт). 
До другої групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слід віднести такі порушення, які випливають з недотримання організаційних заходів та вимог:
а) недостатній рівень роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і хворих (пацієнтів) щодо пожежної небезпеки і правил запобігання пожеж;
б) недостатній контроль за дотриманням правил протипожежної охорони в системі загальних вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;
в) грубі порушення вимог пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я, що проявляється захаращеністю приміщень та аварійних виходів, відсутністю чітко розроблених і виставлених на доступному для ознайомлення місці планів евакуацій хворих та медперсоналу з приміщень під час пожежі, неякісна система зв’язку, відсутність чітко спланованих дій персоналу в умовах пожежної небезпеки, відсутність наказу керівника по закладу (установі) про заходи протипожежної безпеки з призначенням відповідальних осіб та ін.