Одним з головних умов зниження виробничого травматизму на підприємствах є поліпшення технології навчання працівників питань безпеки та охорони праці. На відміну від сумних і безликих програм з контролю знань, яскраві і захоплюючі мультимедійні системи та презентації, відео інструкції  викликають ентузіазм у працівників до процесу навчання з охорони праці, сприяючи більш ефективному засвоєнню інформації.
На мою думку назріла об'єктивна необхідність вдосконалення технології навчання з охорони праці тому комп'ютерні програми та інші мультимедійні засоби  все ширше вживаються на різних підприємствах.
Давно минули ті часи, коли був популярний гасло: «Від техніки безпеки - до безпечної техніки», який мав на увазі, що створення безпечної техніки дозволить вирішити проблему виробничого травматизму. Зараз фактично всім ясно, що, по-перше, створення повністю безпечної техніки і технології нереально в принципі, а по-друге, така постановка питання не враховує так званий людський фактор.
Основною передумовою нещасних випадків на виробництві є неправильні дії людини (помилки і порушення). найчастіше порушення вимог безпеки здійснюють самі постраждалі. Результати ряду досліджень говорять про те, що як мінімум 90% нещасних випадків пов'язано з так званим людським фактором. Тому одні лише технічні та організаційні заходи не можуть повністю вирішити задачу зниження травматизму. Потрібні цілеспрямовані дії на самих працюючих, причому, не лише з метою підвищення їх рівня знань з охорони праці, а й для того, щоб змінити їх поведінку і ставлення до питань безпеки.
Звичайна форма навчання, включаючи інструктажі, часто, навіює нудьгу. Причому, важко звинувачувати в цьому інженера з охорони праці або інших осіб, які проводять навчання, оскільки дуже багато сил і часу потрібно витратити на компанію таких занять.
Вихід полягає в тому, щоб в рамках відведеного для цього часу різко збільшити якість навчання, забезпечивши сукупні дії на працівника: не лише інформаційних, а й емоційних чинників. Цього можна домогтися методом використання мультимедійних комп'ютерних технологій навчання.
Достоїнство комп'ютерних технологій навчання полягає в тому, що пропускна здатність зорового аналізатора, за допомогою якого людина отримує інформацію від комп'ютера, істотно вища, ніж пропускна здатність, наприклад, слухового аналізатора. Не випадково інженерна психологія стверджує, що 80-90% інформації людина отримує за допомогою зору, а в старому прислів'ї говориться, що «краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
При отриманні інформації у вигляді зображень "включається" права півкуля головного мозку, яка відповідає за формування образного мислення, а це сприяє переведенню інформації в підсвідому пам'ять. Інформація у вигляді зображення сприймається від цілого до частки, а не навпаки, як, наприклад, при сприйнятті текстів.
При використанні комп'ютера виникає можливість індивідуалізації навчання, т.к. Кожна людина може працювати у власному темпі у відповідності зі своїм характером і здібностями.
При необхідності можна затриматися на дослідженні будь-якого питання, повернутися до вже пройденого матеріалу. Фактично людина сама завідує дією власного ж навчання. Підвищується активність працівника, що обумовлено необхідністю постійно вести діалог з комп'ютером.
Зростає зосередженість навчається в порівнянні зі слуховим сприйняттям (без візуального представлення інформації), коли слухач в силу різних обставин відволікається, перестає розуміти матеріал і втрачає інтерес до предмету дослідження. Об’єднання двох каналів інформації (зорового і слухового) ще більше збільшує ККД.
Виникає додатковий інтерес до самого процесу отримання знань, а, як відомо, позитивні емоції підвищують ефективність будь-якої діяльності, включаючи навчальну.
Принципово, що при використанні комп'ютерних навчальних програм, презентацій та інших мультимедійних засобів  порушується не тільки область професійних знань працівника, а й задіюється емоційна сфера. Фото та відеофрагменти з місць пригод (аварія, падіння авто крана, падіння людей з висоти, наслідки уражуся електричним струмом, безвихідь для безлічі людей при пожежі, репортаж з лікарні про потерпілого від нещасного випадку, результати аварії при роботі навантажувача і т.п.), Залишають більш помітний слід в пам'яті , ніж словесний опис. Це важливо, оскільки передумовою нещасних випадків часто буває навіть не відсутність потрібних знань, а елементарна втрата відчуття загрози.
На теперішній час набули поширення дві форми використання програм: проведення заняття викладачем (інженером з охорони праці, безпосереднім керівником, іншим відповідальним за навчання особою) або самостійна робота з програмою. У першому випадку заняття можна проводити відразу з декількома працівниками (їх кількість залежить лише від кількості посадочних місць і розмірів монітора). Особа, що проводить заняття, завідує пересуванням по програмі, а при необхідності може затриматися на будь-якому етапі і зробити свої коментарі. У другому випадку робота може бути як індивідуальною, так і груповою (по 2-4 особи за одним комп'ютером). При індивідуальній роботі всі питання опрацьовуються більш ретельно, темп роботи, як правило, невисокий. Зате при роботі за комп'ютером кількох людей виникає більш невимушена обстановка, працівники колективно обговорюють спірні моменти і в цілому виконують роботу швидше.
У будь-якому випадку змінюється роль навчаючого. На таких вправах, як правило, він виступає не як розповсюджувач інформації, а в ролі консультанта, отримуючи можливість акцентувати увагу на більш складних питаннях.

Досвід впровадження комп'ютерних програм, використання презентацій із доданням фото та відео матеріалів свідчить, що мультимедійні комп'ютерні технології навчання питань охорони праці та промислової безпеки з ентузіазмом зустрічають працівники, а в цілому цей напрям є дуже перспективним. А самий основний підсумок впровадження цих розробок  - це зниження виробничого травматизму.
В той же час, наявні на сьогоднішній день дослідження у сфері використання мультимедійних в процесі навчання дозволяють виділити наступні проблеми:
• при використанні мультимедіа не враховуються персоніфіковані стилі навчання. Іншими словами, реальна індивідуалізація навчання на основі використання мультимедійних відбувається лише за умови збігу пізнавального стилю автора мультимедіа-програм зі стилем користувача;
• не враховуються комунікативні або соціально-пізнавальні аспекти навчання. Введення графіки, відео-зображень та аудіоінформації не вирішує проблем забезпечення ефективної комунікації, що надає значний емоційний (а отже, і мотиваційний) вплив на працівника, який проходить навчання;
• введення різних типів медіа-впливу (серед яких звук, графіка, відео, анімація) не завжди вирішує проблему поліпшення сприйняття, розуміння і запам'ятовування інформації, а часом заважає за рахунок зашумлення каналів сприйняття;
• непідготовленість осіб, які проводять навчання  до вільного використання мультимедіа внаслідок низької мультимедіа-грамотності (вміння здійснювати обгрунтований вибір мультимедіа-засобів для реалізації педагогічних цілей, знання можливостей і сучасних тенденцій розвитку мультимедіа, володіння інструментальними засобами розробки мультимедіа навчального призначення для зборки мультимедіа-модулів);
• проблема відторгнення наявних програм і ресурсів, яке відбувається з причин неадекватності мультимедіа-програм реальному освітньому процесу;
• використання мультимедіа як нового дидактичного засобу в традиційних системах навчання не дозволяє оптимально реалізувати освітній і розвиваючий ресурс мультимедіа;
Таким чином, на зміну традиційним технологіям навчання повинні прийти нові інформаційні розвиваючі технології. З їхньою допомогою повинні реалізуватися такі педагогічні ситуації, діяльність учасників навчального процесу,  в яких заснована на використанні сучасних інформаційних технологій, і носить дослідницький, евристичний характер. Для успішного впровадження цих технологій викладач повинен мати навички користувача ПК, володіти вміннями планувати структуру дій для досягнення мети виходячи з фіксованого набору засобів; описувати об'єкти і явища шляхом побудови інформаційних структур; проводити і організовувати пошук електронної інформації; чітко і однозначно формулювати проблему, задачу, думку і ін.. Крім того повинна бути створена обстановка   взаємодії   і   взаємної   відповідальності. Тільки за наявності  високої мотивації  всіх учасників  освітньої   взаємодії   можливий   позитивний результат від занять з використанням мультимедійного контенту.
Мультимедійні засоби можуть  сприяти досягненню максимального навчального ефекту, якщо вони з'являться осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю. Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю як логічно самостійну частину навчального матеріалу, за своїм обсягом і структурою відповідну таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об'єкт і т.п. Готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен ясно представляти, які навчальні завдання він переслідує даним епізодом, якими засобами він доб'ється їх реалізації.

   Етапи підготовки мультимедійної навчальної презентації :