У навчальному посібнику розглянуто основні заходи з охорони праці та протипожежної профілактики у будівельній галузі, основні шкідливі чинники в цій галузі (пил, шум, вібрація, іонізуючі випромінювання тощо) і засоби захисту від них. Окремі розділи присвячено питанням безпеки експлуатації апаратів, що працюють під тиском, і питанням охорони праці при роботі з комп'ютером. Проаналізовано основні положення законодавства України з охорони праці, розглянуто систему управління охороною праці в державі, галузі та на підприємстві.

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, які вивчають курс "Основи охорони праці". Посібник також може бути корисним власникам, керівникам і працівникам підприємств, установ і організацій.

ПЕРЕДМОВА

У сучасних умовах ринкових відносин в Україні створюється, реконструюється і функціонує чимала кількість малих, середніх і великих підприємств виробничого, будівельного, сільськогосподарського, транспортного призначення, підприємств громадського харчування, сфери послуг тощо. Працедавці таких підприємств несуть повну відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці для робітників і службовців, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Законом України "Про охорону праці" встановлено основні засади державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров'я пра-цівників щодо відношення до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності працедавця за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв'язання завдань охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і внаслідок професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці неза¬лежно від форм власності і видів діяльності підприємства.

В Україні створена необхідна нормативно-правова база ефективної охорони праці. У 1999 р. прийнятий Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Закон передбачає диференціацію страхових тарифів залежно від класу професійного ризику виробництва, рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві. Таким чином, працедавець економічно зацікавлений у покращенні умов і безпеки праці на виробництві. Розрахунки свідчать, що економічні наслідки нещасних випадків коштують удесятеро дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження.

У 2000 р. в сфері суспільного виробництва в цілому по Україні трапилося близько 40 тис. випадків травмування працівників, загинуло 1325 осіб. Цей показник у кілька разів вищий, ніж У країнах з розвинутою ринковою економікою. Велика кількість

нещасних випадків пояснюється незадовільною підготовкою робітників і працедавців з питань охорони праці, відсутністю належ¬ного управління охороною праці, станом безпеки на робочих місцях і виконанням встановлених норм.

Адміністративна реформа передбачає підвищення відповідальності працедавців і керівників за стан справ на підприємствах і, зокрема, за стан охорони праці. Управління з боку державних, регіональних і галузевих органів має спонукати до підвищення ефективності цієї діяльності на самих підприємствах.

Нині робота з охорони праці на підприємстві мотивується такими важелями:

—економічною зацікавленістю працедавця в отриманні максимального прибутку, зменшенні витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах, на відшкодування збитків потерпілим або їхнім сім'ям, штрафні санкції, ремонт або заміну пошкодженого обладнання, зменшення страхових тарифів;

—необхідністю постійного підвищення якості та конкурен-тоздатності продукції, що можливо тільки за сприятливих і безпечних умов праці;

—моральною та юридичною відповідальністю працедавця за нещасні випадки та відшкодування збитків потерпілим і їхнім сім'ям;

—моральною відповідальністю працедавця перед трудовим колективом за створення гуманних умов праці;

—необхідністю стверджувати позиції підприємства на ринку серед вітчизняних і зарубіжних конкурентів;

—необхідністю підвищувати продуктивність праці і віддачу кожної затраченої людино-години, збільшувати відсоток прибутку щодо вкладених інвестицій, підвищувати ефективність використання людських, матеріальних і фінансових ресурсів;

—забезпечуванням технологічної переваги підприємства перед конкурентами;

—забезпечуванням досягнення перспективних цілей підприємства, що не можливо без підвищення рівня охорони праці.

Реформування економіки в країні призвело до зміни форм організації і режимів праці. З'явилися нові технології, впроваджуються автоматизовані виробничі процеси, нові хімічні матеріали, зростає обсяг операторської праці. Більша частина робочої сили переміщується в малі орендні і приватні підприємства, в яких впроваджуються різні режими праці та відпочинку. Працедавці приватних і акціонерних підприємств не завжди знають і дотримуються вимог правил і норм охорони праці.

Досвід сучасних підприємств свідчить, що підвищення ефективності охорони праці досягається шляхом забезпечення функціонування системи управління охороною праці, щорічної паспортизації цехів з охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, застосування морального і матеріального стимулювання керівників підрозділів і працівників, проведення щомісячно "Днів охорони праці" й оцінки профілактичної роботи керівників усіх рівнів управління, модернізації виробництва, уважного, сумлінного ставлення працедавця до питань охорони праці, з якого беруть приклад керівники структурних підрозділів і працівники.

Система управління охороною праці (СУОП) на рівні підприємства, регіону і галузі СУОП — це комплекс науково обґрунто¬ваних завдань діяльності з охорони праці і функцій управління цією діяльністю, які забезпечують системний підхід до виконан¬ня вимог відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж на виробництві. Статистика свідчить, що основна маса нещасних випадків трапляється через незадовільну організацію виконання робіт, порушення трудової і виробничої дисциплін, технологічного процесу, недоліків у навчанні безпечних методів праці, незадовільного утримання й організації робочих місць, незадовільного стану обладнання, будівель, споруд і територій, транспортних засобів. Тому підвищення організованості та системності в роботі з охорони праці — умова її ефективності, що досягається впровадженням СУОП на всіх рівнях управління виробництвом.

У навчальному посібнику узагальнені розробки щодо управління охороною праці на рівнях підприємства, галузі, регіону і ство¬рення відповідних положень.

Економічні важелі, сувора вимогливість з боку керівників усіх рівнів і наглядових органів щодо охорони праці, впровадження и ефективне функціонування СУОП — запорука запобігання травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж на виробництві.

Охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, створення безпечних умов праці — одне з найважливі¬ших завдань держави. Успішне вирішення цього завдання значною мірою залежить від належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці.

Сучасний розвиток науки та техніки вносить принципові нововведення в усі сфери матеріального виробництва, суттєво зміню¬ючи технологічні процеси та використовувані матеріали, предмети і знаряддя праці. Натомість, зміни технології та устаткування призводять до трансформації умов праці та трудового процесу в цілому. Тому при розробці нової техніки, технологічних процесів, організації виробництва необхідно провести науковий аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників і роз¬робити заходи і засоби, спрямовані на мінімізацію їх несприятливого впливу на людину, що працює.

Випадки травматизму, професійних і професійно зумовлених захворювань, які мають місце на підприємствах, часто виникають через порушення відповідних норм техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки при проектуванні підприємств, технологічних процесів, основного та допоміжного виробничого устаткування. Часто окремі недоліки або помилки, допущені в проекті, стають побічними або безпосередніми причинами аварій, пожеж, вибухів, нещасних випадків, професійних і професійно зумовлених захворювань. Тому розроблення комплексу питань з охорони праці в дипломних проектах студентів інженерно-технічних спеціальностей є обов'язковою вимогою. Адже сучасний рівень інженерної підготовки вимагає від майбутніх фахівців не лише володіння певним обсягом теоретичних знань з охорони праці, а й уміння їх застосовувати при вирішенні практичних інженерних завдань щодо створення безпечних і здорових умов праці.

З метою підвищення рівня підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці та практичної реа¬лізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників у відношенні до результатів виробничої діяльності, нака¬зом Міністерства освіти України "Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України" від 02.12.1998 р. № 420 вводиться вивчення студентами всіх вищих закладів освіти дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці" (рівні "молодший спеціаліст", "бакалавр") та "Охорона праці в галузі" (рівні "спеціаліст", "ма-гістр"), а також включення розділу (питань) охорони праці до дипломних проектів і робіт молодших спеціалістів, спеціалістів і магістрів.

На завершальному етапі підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів важливо систематизувати, поглибити, доповнити та закріпити раніше отримані знання з охорони праці, надати їм практичного спрямування щодо вирішення інженерних завдань стосовно їх майбутньої професійної діяльності. Навчальний посібник написаний згідно з переліком практичних занять навчальної програми нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" для вищих закладів освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України 2 серпня 1999 р.

"Охорона праці в галузі" — нормативна дисципліна, яка ви¬вчається у вищих закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі згідно з напрямом їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими ак¬тами.

Навчальний посібник "Охорона праці у будівельній галузі" написаний з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 02.12.1998 р. № 420 та освітньо-професійних програм підготовки вивчають загальні питання безпеки життя людини та її діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності" й "Основи охо¬рони праці", а також окремі питання охорони праці в курсах за-гально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціальністю. У зв'язку з цим вивчення нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" базується на знаннях з питань безпеки, отриманих студентами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", а дисципліна "Охорона праці в галузі" на основі раніше отриманих знань передбачає вивчення питань охорони праці в конкретній галузі й особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.

У навчальному посібнику розглянуті сучасні методи та способи вирішення інженерних завдань з техніки безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, пожежної безпеки. Подано ілюстративний матеріал, необхідну довідкову інформацію та приклади щодо вирішення конкретних питань охорони праці в будівельній галузі.

Навчальний посібник укладений з урахуванням останніх змін, Що відбулися в нормативній базі з охорони праці (нова редакція Закону України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р. та Національної програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 pp., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1320).

Розділ 13 "Система управління та законодавство з охорони праці" написаний професором, доктором технічних наук Г. Г. Гогіташвілі.