Ответственность за несвоевременное уведомление о несчастном случае
Несвоевременное уведомление о несчастном случае на производстве может обернуться для предпринимателя неприятностями, а отвечать придется перед инспекторами из Госгорпромнадзора. Такое замечание озвучил Комитет в своем письме № 01/02-02/6410. Как следует из текста документа, инспекторы Госгорпромнадзора имеют полное право привлекать к административной ответственности должностных лиц предприятия, несвоевременно уведомивших о произошедшем на производстве несчастном случае (аварии, профессиональном заболевании, отравлении). Таким правом их наделяет Кодекс об административных правонарушениях (ст. 231). При этом размер положенного к взысканию штрафа, согласно ч. 2 ст. 41 Кодекса, составляет от 5 до 10 необлагаемых минимумов доходов граждан. Что, надо сказать, не очень внушительная сумма - до 170 грн. Впрочем, хлопоты, связанные с тесным общением с контролирующим органом, вполне могут перевесить эту небольшую сумму. Любопытно, что Госгорпромнадзор не уточняет, что же считать своевременным уведомлением о несчастном случае на производстве, отсылая за разъяснением к Фонду соцстрахования от несчастного случая на производстве и профессиональных заболеваний. Напомним, в соответствии с постановлением КМУ "Некоторые вопросы расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве" первое, что обязан предпринять работодатель при несчастном случае на предприятии, так это незамедлительно уведомить о данном факте: - в рабочий орган Фонда соцстрахования от несчастного случая на производстве (по местонахождению предприятия); - в органы санэпидемслужбы (при обнаружении у работника острого профессионального заболевания (отравления)) или пожарные органы (соответственно в случае возникновения пожара); - на предприятие, где работает потерпевший, если тот является работником другого предприятия. После чего можно будет принимать решение о создании комиссии по расследованию несчастного случая на производстве (в составе не менее трех лиц) и приступать непосредственно к расследованию.
Стаття 231. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці Кодексу України про адміністративні правопорушення
Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (частина друга статті 41 (за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 47, 57, 58, 93, 94, 1884).
Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
державні інспектори - штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
державні інспектори - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 19.01.95 р. N 8/95-ВР, від 07.02.97 р. N 55/97-ВР, від 23.12.98 р. N 352-XIV, від 05.04.2001 р. N 2342-III, від 18.11.2004 р. N 2197-IV)
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ЛИСТ
від 21.09.2009 р. N 01/02-02/6410
Головному редактору всеукраїнського журналу "Все про охорону праці" Дердіну О. В.
Про надання роз'яснень
(Витяг)
Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) розглянув Ваш інформаційний запит від 10.08.2009 за N 58 та повідомляє.
Як згідно з вимогами Постанови N 1112 визначити критерій своєчасності надсилання повідомлення?
Щодо статті 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), ця стаття встановлює вимоги щодо порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а саме: "порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства", отже, враховуючи зміст статті, вимоги щодо своєчасності або несвоєчасності повідомлення про нещасний випадок статтею не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, надання роз'яснень вимог щодо порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, змісту та порядку накладання адміністративного стягнення відноситься до компетенції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Чи мають право інспектори Держгірпромнагляду накладати адмінстягнення на посадових осіб підприємств за несвоєчасне повідомлення про нещасні випадки?
Щодо повноважень інспекторів Держгірпромнагляду з питань накладання адміністративних стягнень, то відповідно до статті 231 КпАП, визначено коло посадових осіб Держгірпромнагляду, які мають право притягати до адміністративної відповідальності, серед яких є державні інспектори, отже органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядають справи відповідно до вимог частини другої статті 41 КпАП, статей 47, 57, 58, 93, 94, 1884: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
За несвоєчасне повідомлення територіальних органів Держгірпромнагляду про нещасний випадок на виробництві, а саме порушення вимог Порядку, державні інспектори накладають адміністративні стягнення на посадових осіб підприємства згідно з вимогами ст. 41 КпАП.
Перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. П. Дєньгін
|