Призначення та види первинних засобів пожежегасіння
[
]
17.11.2010, 21:03
Первинні засоби пожежегасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об'єкта до прибуття підрозділів пожежної охорони. До первинних засобів пожежегасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, протипожежні покривала) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). Вогнегасники та пожежний інвентар повинні мати червоне пофарбування, а бочки з водою та ящики з піском ще й відповідні надписи білою фарбою. Пожежний інструмент фарбується у чорний колір. Бочки для зберігання води з метою пожежегасіння встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, будівлях та спорудах при відсутності в них внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території підприємств. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки місткістю не менше 0,2 куб. м на 250...300м2 площі, яка захищається. Такі бочки повинні бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 8 л. Ящики для піску повинні-мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0м3 та бути укомплектовані совковою лопатою. Протипожежні покривала, виготовлені з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, повинні мати розмір не менш як 1´1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватись без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання легкозаймистих речовин та горючих речовин розміри покривал збільшуються до 2´1 м та 2´2 м. Найчастіше як первинні засоби пожежегасіння використовують вогнегасники. Залежно від речовин, що входять до заряду вогнегасників, останні поділяються на такі типи: водяні, водопінні, вуглекислотні, порошкові. Вогнегасники випускаються двох видів: переносні та пересувні. Переносні вогнегасники повинні важити не більше 20 кг. Пересувні вогнегасники обладнані колесами. Маса спорядженого пересувного вогнегасника не перевищує 450 кг. Позначення вогнегасників ВВ - вогнегасник водяний; ВВП - вогнегасник водопінний; ВВПА - вогнегасник водопінний аерозольний; ВВК - вогнегасник вуглекислотний; ВП - вогнегасник порошковий. Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини у кілограмах, що міститься у його корпусі. Цифра після позначення аерозольного водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах (ВВПА-400). Основні технічні характеристики найпоширеніших типів переносних та пересувних вогнегасників наведені в табл. 1. Водопінний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водопінної вогнегасної речовини. Водопінні вогнегасники призначені для гасіння легкозаймистих речовин, горючих речовин, та твердих горючих матеріалів, за винятком лужних і лужноземельних металів та їх карбідів, а також електроустановок, що знаходяться під напругою, оскільки до складу пінивходить вода. Беручи до уваги те, що хімічна піна може мати певну хімічну агресивність, її не бажано використовувати для гасіння цінного устаткування та матеріалів.
Аерозольний водопінний вогнегасник - водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді. Вуглекислотний вогнегасник - вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю. Вуглекислотні вогнегасники застосовують для гасіння рідких та твердих горючих матеріалів (за винятком тих, що можуть горіти без доступу повітря), електроустановок під напругою, а також у випадках, коли застосування води чи піни не дає дієвого ефекту, або воно є небажаним (у музеях, картинних галереях, архівах тощо). Вуглекислотні вогнегасники не можна використовувати для гасіння гідрофільних легкозаймистих речовин (спирт, ацетон і т. п.), в яких вуглекислий газ СО2 добре розчиняється, а також тліючих речовин. При застосування вуглекислотних вогнегасників необхідно враховувати можливість зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення. Порошковий вогнегасник - вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння легкозаймистих речовин та горючих речовин, тліючих матеріалів (бавовни, текстилю, ізоляційних матеріалів тощо), лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, електроустановок під напругою. Діапазон використання вогнегасника обумовлюється видом порошку, що знаходиться в ньому. Застереження: порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей з приміщення.
Визначення видів та кількості первинних засобів пожежегасіння слід проводити з врахуванням фізико-хімічних та пожеженебезпечних властивостей горючих речовин, їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також розмірів площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок. Необхідну кількість первинних засобів пожежегасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення. Коли в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених один від одного протипожежними стінами, то всі ці дільниці забезпечують засобами пожежегасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва. Як правило пожежний інвентар з пожежним інструментом та вогнегасниками розміщується на спеціальних пожежних щитах (стендах). Такі щити відповідно до „Правил пожежної безпеки в Україні" встановлюються на території об'єкту з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежегасіння, які розміщуються на ньому, слід включати: · вогнегасники — 3 шт. · ящик з піском — 1 шт. · пожежне покривало розміром 2´2 м — 1 шт. · гаки — 3 шт. · лопати, ломи, сокири — по 2 шт. не менше 0,1 м3 та мати конструкцію, що виключає попадання в нього опадів.
Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначаються залежно від їх вогнегасної спроможності, площі та категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні або на об'єкті. Проводиться в залежності від властивостей та кількості речовин і матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та з урахуванням з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених у них виробництв. Категорія будинків та приміщень виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог нормативно-правового акту з пожежної безпеки НАПБ Б.07.005-86. За вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничі та складські приміщення і будівлі поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г та Д (див. додаток 1, табл. Д1). Відповідно до міжнародного стандарту (ISO 3941-77) всі пожежі поділяються на 5 класів: A, B, C, D, та (E) (див. додаток 2, табл. Д2). Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами оснащення, наведеними в таблицях 2-5. У таблицях 2,3,4 нормування для захисту приміщення, залежно від його площі, передбачено для одного типу вогнегасника, а саме: порошкового, водяного, водопінного або вуглекислотного. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об'єкту, а також розмірами можливих осередків пожеж на об'єкті. Вид вогнегасника (переносний чи пересувний) приймається залежно від розмірів можливих осередків пожеж. При збільшених розмірах останніх рекомендується використовувати пересувні вогнегасники.
При виборі типу вогнегасників необхідно також враховувати кліматичні умови експлуатації будинків та споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації наведено в таблиці Д3 додатку 3. Якщо на об'єкті можливі осередки пожеж різних класів, то слід вибирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику щодо галузі застосування. При виборі таких вогнегасників їх кількість повинна дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо. При виборі вогнегасників необхідно користуватися переліками, наведеними в додатках 3 та 4. Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100м2. Захист громадських та адміністративно-побутових приміщень Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше: - на 20 кв. м площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення; - на 50 кв. м площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеїв. При захисті від пожежі приміщення з наявністю ПЕОМ, телефонних станцій тощо слід використовувати вуглекислотні вогнегасники або водопінні аерозольні вогнегасники. Приміщення музеїв, архівів тощо рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками, які не допускають псування обладнання під час їх застосування. Приміщення, у яких розміщені ПЕОМ, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 чи ВВК-2 або один ВВПА-400 на три ПЕОМ, але не менше ніж один вогнегасник на приміщення. Для захисту квартир житлових будинків і будинків індивідуальної забудови слід використовувати переносні вогнегасники з розрахунку один водяний (ВВ-5, ВВ-6) чи водопінний (ВВП-6) вогнегасник або один порошковий (ВП-2, ВП-3) вогнегасник на одну квартиру або на один будинок індивідуальної забудови. Розміщення вогнегасників У приміщеннях, у яких немає постійного перебування персоналу, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщення або на вході в нього. У приміщеннях, у яких персонал перебуває постійно, вогнегасники потрібно розміщувати всередині приміщення, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати: 20 м — для громадських будівель та споруд; 30 м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м — для приміщень категорій В, Г; 70 м — для приміщень категорій Д. Застосування вогнегасників різних типів При необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта. Для зручності здійснення такої заміни в додатку 4 наведено коефіцієнти ефективності вогнегасників, які є відносними значеннями ефективності при гасінні пожежі класів А та В. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, який має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники – порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.
За матеріалами розробленими Русаловським А. В. (канд. техн. наук, доцент), Кошуковим О.В. (канд. техн. наук, доцент), Петренко Т.В. (ст. викладач)