Відповідно до Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1640 (далі-Положення), основними завданнями Комітету є:
1) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, охорони надр;
2) здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки та охорони праці, а також контролю за виконанням функцій
державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування;
3) організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки та охорони праці, геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, використання і переробки мінеральної сировини, безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення.

Правові підстави для здійснення зазначених повноважень з державного нагляду (контролю) у відповідних сферах безпосередньо врегульовано нормами Закону України „Про охорону праці”, Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Кодексом України „Про надра”, Гірничим Законом України, Законом України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Держгірпромнагляд здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи – територіальні управління та управління в областях.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці здійснюють: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Статтею 33 Закону України «Про охорону праці» визначаються повноваження центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляду), який:

1) здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

2) розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

3) здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

4) координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

5) одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

6) видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки тощо.

Статтею 38 вищезазначеного закону на Держгірпромнагляд разом з іншими спеціальними органами державної виконавчої влади покладено функцію нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

У зв'язку зі зниженням темпів виробництва, необхідністю обмеження проведення перевірок, підвищення ефективності та дієвості державного нагляду удосконалено структуру територіальних органів, які здійснюють державний нагляд і вирішують питання, пов’язані із реалізацією державної політики у сфері комплексного управління охороною праці та координації діяльності місцевих органів виконавчої влади з цих питань.

У зв’язку з цим, Комітетом проведено реорганізацію системи, сенс якої полягає у скороченні кількості існуючих територіальних управлінь за рахунок, перетворення територіальних управлінь в областях, не обтяжених промисловістю, на обласні управління, що спеціалізуються на здійсненні державного нагляду за суб’єктами господарювання середнього та незначного ступенів ризику.

Мета реформування полягала у наступному:
- посилення державного нагляду за суб’єктами господарювання високого ступеню ризику шляхом створення в територіальних управліннях інтегрованих спеціалізованих інспекцій або відділів, що спеціалізуватимуться на здійсненні державного нагляду на підприємствах найбільш травмонебезпечних галузей виробництва, як в областях (регіонах), так і за їх межами;
- забезпечення централізації управління державним наглядом в межах певної галузі виробництва за рахунок впровадження єдиних підходів, форм і методів організації наглядової роботи інспекторів міжрегіональних інспекцій незалежно від їх територіального розгалуження, а також єдиної вертикалі контролю за їх наглядовою діяльністю;
- посилення роботи обласних Управлінь Держгірпромнагляду у сфері управління охороною праці, а також оптимізація їх управлінських апаратів за рахунок передачі частини наглядових функцій та штатних одиниць територіальним управлінням.

Результатом внутрішніх структурних реформ на основі 26 територіальних управлінь створено 16 обласних управлінь та 10 територіальних управлінь (в межах граничної чисельності працівників Держгірпромнагляду та видатків на їх утримання). На сьогодні штатна чисельність Держгірпромнагляду складає 2950 посадових осіб, з них центрального апарату – 125.

Розмежування територіальних органів на два напрямки дозволило створити управління, які забезпечують здійснення державного нагляду у певних галузях на територіях декількох областей через спеціалізовані інспекції, та управління, діяльність яких буде здебільшого направлено на побудову управління охороною праці на регіональному рівні та контроль за її реалізацією.

Для впровадження системи управління та її належного функціонування необхідною умовою є забезпечення функціонування структурного підрозділу центрального апарату за відповідним напрямом діяльності, визначення та забезпечення функціонування відповідного структурного підрозділу територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо комплексного управління охороною праці на регіональному рівні.

З метою оптимізації виконання повноважень Комітету та ефективності здійснення державного нагляду в територіальних органах створено спеціальні підрозділи з управління охороною праці. Головним їх завданням є координація дій органів місцевої влади та регіональних об’єднань соціальних партнерів, спрямованих на:
- поліпшення інформування та пропаганди серед населення питань охорони праці.
- виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів стосовно охорони праці;
- моніторинг розробки, впровадження та функціонування систем управління охороною праці та стану безпеки праці на підприємствах кожної області .

Змінено і структуру центрального апарату Комітету. З 1 січня створено та функціонує Департамент організації державного нагляду, до складу якого увійшли відділ аналізу, обліку аварій і виробничого травматизму та планування робіт, відділ організаційно-методичного забезпечення державного нагляду, відділ організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері, сектор організації державного нагляду на транспорті та зв’язку, а також новостворений відділ організаційно-методичного забезпечення проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків та аварій на виробництві. Основним завданням Департаменту є розробка і впровадження єдиних підходів, форм та методів її організації і планування роботи системи Держгірпромнагляду та її територіальних органів з урахуванням більш детального аналізу травматизму та аварійності на виробництві. Зокрема, Положенням про Департамент передбачено, що цей структурний підрозділ зосереджує в собі єдине методологічне керівництво із зазначених питань в усіх піднаглядових Комітету галузях виробництва.

На початку 2010 року завершено процес реорганізації структури державного гірничого нагляду у вугільній промисловості. В територіальних управліннях Донецької, Луганської та Львівської областей створено у якості самостійних структурних підрозділів гірничі округи, в складі яких окремі гірничотехнічні інспекції у вугільній промисловості було об’єднано в регіональні.

Вжиті заходи дали змогу зменшити вертикаль управління інспекторським складом, скоротити 42 керівні посади (начальники та заступники начальників інспекції), на 12 одиниць зменшено кількість керівних посад (заступники начальників територіальних управлінь).

Аналіз роботи цих гірничих округів виявив, що завдяки здійсненим заходам вдалося в 2 рази зменшити кількість ступенів вертикалі управління від начальника територіального управління до інспектора. Створено більш оперативну модель наглядової діяльності, що дало змогу практично всі оперативні питання щодо здійснення державного нагляду у вугільній промисловості вирішувати в регіонах. Забезпечено планування роботи регіональної інспекції за єдиною схемою.

В агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері окремі інспекції залишились тільки в 6 областях.

У першому кварталі поточного року в територіальних органах Держгірпромнагляду створено відділи з розслідувань нещасних випадків та аварій на виробництві.

На сьогоднішній день Держгірпромнагляд здійснює нагляд майже на 870 тис. підприємствах всіх форм власності та видів діяльності, які експлуатують біля 4 млн. виробничих об’єктів. На кожного інспектора припадає в середньому до 640 підприємств та 2860 виробничих об’єктів. При цьому переважна кількість є такими, на яких здійснюються роботи підвищеної небезпеки або використовується обладнання підвищеної небезпеки. За існуючої штатної чисельності державних інспекторів, враховуючи максимальну кількість перевірок, яку може здійснити інспектор впродовж року, кожне окремо взяте підприємство буде перевірено тільки 1 раз впродовж 5 років, включаючи перевірки виробничих об’єктів. Тобто за 5 років на кожне підприємство можна витратити тільки 1 робочий день, що дає змогу перевірити тільки 1-2 виробничих об’єкта. При цьому, слід зазначити, що кількість виробничих об’єктів на деяких підприємствах обчислюється десятками.

В умовах, що склалися, забезпечення дієвості державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці здійснюється за рахунок диференціації інтенсивності державного нагляду відносно різних груп підприємств в залежності від потенційної небезпечності виникнення на них нещасних випадків та аварій. Найбільша увага приділяється підприємствам найбільш травмонебезпечних галузей виробництва, які відносяться до високого ступеня ризику. В той же час зменшено наглядове навантаження на підприємства, віднесені до середнього та незначного ступенів ризику. Опрацьовується питання щодо здійснення нагляду на підприємствах незначного ступеня ризику за декларативним принципом. Наступним етапом реорганізації передбачається вдосконалення внутрішньої структури територіальних підрозділів з метою поліпшення методології нагляду.

Але треба зауважити, що тільки за останні 5 років кількість піднаглядових підприємств збільшилось майже на 28 %. В той же час кількість інспекторського складу залишилася без змін. Зменшення чисельності інспекторського складу в умовах зростання обсягів виробництва, збільшення чисельності та потужності працюючих підприємств призведе до неможливості виконання Комітетом поставлених перед ним завдань.

Щодо оптимізації функцій, повноважень, діяльності та штатної чисельності державних підприємств, що належать до сфери управління Держгірпромгнагляду повідомляємо наступне.

Відповідно до пункту 22 частини 4 Положення, до покладених на Комітет завдань є:
організація за участю державних експертно-технічних центрів і державних підприємств, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці і належать до сфери управління Держгірпромнагляду, проведення експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та об’єктів підвищеної небезпеки.

Правові підстави для здійснення зазначених повноважень врегульовано нормами Закону України «Про управління об’єктами державної власності», Закону України «Про охорону праці», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 р. № 431 «Про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону працю», Постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів».

До функцій Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (НДІПБОП): проведення наукової та науково-технічної діяльності в формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань промислової безпеки, охорони праці та безпеки виробничого середовища, а також забезпечення супроводу виконання Комітетом функцій з управління об’єктами державної власності, визначених наказом Держгірпромнагляду № 221 від 17 жовтня 2008 року «Про удосконалення системи науково-технічної підтримки».

До сфери управління Держгірпромнагляду належить 27 підприємств та установ. Середньооблікова чисельність державних підприємств складає 1780 працівників.

Згідно з рішенням Уряду щодо обмеження обсягів державного нагляду, обумовленого економічною кризою, Комітетом розпочато удосконалення структури експертно-технічного забезпечення державного нагляду, тобто оптимізація роботи експертно-технічних центрів, з метою попередження нещасних випадків шляхом технічного контролю.

Першим кроком удосконалення системи було об’єднання чотирьох експертно-технічних центрів в два. Аналіз діяльності об’єднаних підприємств показав доцільність такого злиття, що дало можливість скоротити більше ніж на 25% витрати на утримання апаратів ЕТЦ, не допустити зростання цін на послуги, покращити матеріально-технічну базу та розширити фаховий потенціал підприємств.

В кінці минулого року розпочато процедуру злиття ще двох експертно-технічних центрів в один.

З метою забезпечення належного рівня стану виробничої безпеки в країні Комітетом заплановано продовжувати реорганізацію експертно-технічних центрів та залишити 10 державних підприємств з відповідними філіями у всіх обласних центрах країни.

Продовжуючи внутрішні структурні реформи Комітет працює над упорядкуванням структурних підрозділів територіальних органів та державних підприємств для відповідного спрямування та укомплектуванням їх в межах штатної чисельності.

Голова комітету С.О. Сторчак