Протипожежні тренування в дусі змагальності

У будь-якій організації, чисельність працівників якої перевалює за 50 осіб, необхідно двічі на рік (не рідше 1 разу на півріччя) проводити протипожежні тренування. Необхідно скласти план-графік евакуації кожного підрозділу, розробити інструкції тощо і т.п. Однак як же зробити так, щоб протипожежне тренування залишило в голові потрібні знання і не було для співробітників рутиною і заходом «для галочки»?
Безумовно, перед нами стоїть одна мета - навчити людей врятувати себе. Але для привнесення в захід де що змагальності, можна влаштувати змагання між відділами, хто швидше евакуюється. Безумовно, не можна влаштовувати змагання без заохочення - переможець отримує торт або будь-який інший солодкий об'єкт. Психологи стверджують, що позитивне підкріплення (коли яка дія закріплюється в пам'яті людини приємним спогадом) працює набагато краще, ніж негативний (коли якась неправильна дія асоціюється у людини з лайкою начальства, болючим ударом і так далі). Зрозуміло, що відділ або бригада буде знати, в який день у них буде навчальна евакуація, але раптовість полягає у відсутності знання про час її проведення. Якщо розбудити у співробітниках командний дух, то евакуація пройде мало того що швидко (за нормативами), але і весело. Плюсом до цього - взаємодопомога, тому що результат відстежується за останнім евакуйованим, відповідно колектив повинен допомогти відстаючим.
Крім іншого, подібні тренування виявлять і недоліки - наприклад, непрацюючий сигнал евакуації, або нечітке розуміння, куди необхідно бігти, де розташоване місце збору. Регулярне змагальні заходи не тільки воб'ють у голови співробітників чіткий алгоритм дій при пожежі, а й допоможуть «підчистити» свої недоліки.
З таким підходом, командно-змагальним, можна покращити все - починаючи від перевірки працездатності вогнегасників, закінчуючи розподілом номерів при гасінні пожежі.
Чудова заміна традиційному тімбілдінгу!