- Як би ви охарактеризували ситуацію зі створенням безпечних умов праці в умовах, коли, як мовиться, музику замовляє великий капітал?

- На сьогоднішній день стан охорони праці в Україні надзвичайно тривожний. Ми стурбовані ставленням до цієї проблеми з боку роботодавців. Сумна статистика: кількість прихованих нещасних випадків на виробництві вже досягло 25%. Чому це відбувається? Тому що приймають на роботу з порушеннями законодавства, а в разі нещасного випадку проводять неякісне розслідування. На даний момент спостерігається зростання травматизму по всіх галузях, особливо у вугільній промисловості, АПК і низці інших. Ми спільно з вченими, експертами створили робочу групу, яка напрацювала практичні рекомендації щодо удосконалення роботи з проведення розслідувань нещасних випадків на виробництві.

- Відшкодування шкоди - це вже наслідок нещасного випадку. А скільки повинні витрачати власники «заводів, газет, пароплавів» грошей на охорону праці, щоб їх мінімізувати?

- В Інституті промислової безпеки та охорони праці підрахували, співвідношення між коштами на охорону праці та коштами на розвиток виробництва повинно бути, як мінімум, 1:4. У цьому разі буде більше соціального захисту, менше - травматизму, сліз, похоронів. І менше виплат з Фонду соціального страхування від нещасних випадків. А вони зараз складаютьпонад 4 мільярди гривень, які витрачають на компенсації після нещасних випадків. І ще один момент. Сьогодні майже 50 відсотків нещасних випадків на виробництві намагаються не пов'язувати з самим виробництвом, а списують на побутові травми поза робочим процесом. Федерація профспілок України запропонувала конкретні заходи щодо зменшення цих показників. Зокрема, ми вимагаємо, щоб роботодавець давав інформацію про потерпілого у профспілковій комітет незалежно чи є він членом профспілок чи ні.

- Напевно не дуже просто змусити олігархів розщедритися на охорону праці людей, які працюють на них?

- Ми намагаємося доводити роботодавцям, що збитки від нещасних випадків у десятки разів будуть більші для тих, хто намагається «заощадити» на охороні праці. До речі, зараз в Інституті промислової безпеки та охорони праці розробляється програма підрахунку економічних наслідків від нехтування охороною праці. Ми б хотіли, щоб на ці розрахунки звернув увагу уряд і більш жорстко контролював дотримання норм охорони праці на підприємствах усіх видів власності.

- Чи є різниця з ситуацією з охорони праці за радянських часів і сьогоднішнє?

- Так, і можу точно висловитися на користь радянського періоду. Здійснювалося потужне державне фінансування системи охорони праці. Тоді тільки профспілки мали півтори тисячі технічних інспекторів. У них були дуже широкі повноваження, аж до закриття підприємств. А сьогодні профспілки можуть контролювати тільки там, де є члени профспілок. Це, звичайно ж, звужує і зменшує їх вплив на ситуацію. Профспілки вже третій рік домагаються, щоб на розширеному засіданні Кабміну обговорили питання про ситуацію з охороною праці в країні. На цю тему вже проходили парламентські слухання в листопаді 2011 року. Зрозуміло, що раніше економіка була повністю державною, більшість працюючих були членами профспілки. А тепер приватний капітал, особливо великий, прагне диктувати свої умови всьому народу. При цьому третина економіки працює в тіні. І якщо взяти загальну кількість прихованих нещасних випадків на виробництві, то більшість з них якраз і випадає на цей тіньовий сектор. А в результаті, як показують дослідження, Україна щорічно через нещасних випадків, травматизму і аварій на виробництві втрачає 30 мільярдів гривень. Це приблизно 3 відсотки ВВП нашої держави.